Від Попа до Попа і далі... 105км. за 3,5 дні

Автор Олесь, 08.08.2017 13:50:45

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Олесь

Щоб пройтись Мармаросами варто виробити дозвіл. Процедура приблизно така:
Потрібно заповнити заяву за 2-5 дні до поїздки:
http://igormelika.com.ua/wp-content/gallery/hidden/igor-melika-prikordonniy-zagin-dozvil-blank.jpg?i=429280354

Дані для заяви на зразок: ПІП теперішнього командира можна дізнатись на сайті:
http://dpsu.gov.ua/ua/structure/zahidne-regionalne-upravlinnya/mukachivskiy-prikordonniy-zagin/

Далі потрібно цю заяву роздрукувати, підписати, відсканувати і відправити відскановану з підписом на електронну пошту: mukachevo_zagin@dpsu.gov.ua
Саму ж заяву роздруковану узяти з собою і залишають її в Діловому, в прикордонній частині при отриманні дозволу. Перед поїздкою варто зателефонувати ((03131) 2-25-21) в частину і дізнатись чи заяву зареєстрували.

Думаю, можна було пройтися хребтом без дозволу, його ніхто не перевіряв. Хоча в дорозі зустрічалися два прикордонні пункти, в одному переписували дані з паспорта.
Отож, в суботу подзвонив в частину, Ділове. Дізнатись, чи в неділю дозволи вони теж видають. Сказали:
- приходите в адекватное время;
- А це як ?
- С 8 до 17, а не в 4 часа ночи.

До Львова добрався за годину - 37грн. Зі Львова до Рахова (15:45), 8 годин дороги - 16грн. В Рахові був приблизно о 12 ночі. О третій ночі до Ділового йшов перший автобус, звісно ж в Закарпатті усе на півгодини затримується.
Хочу сказати про закарпатських безхатченків, це щось з чимось. Львівські порівняно з ними просто інтелігенція. Отож, в зал очікування прийшло два такі суб'єкти і буквально за 5 хв. я мусів евакуюватись на вулицю, де й простояв дві години до автобуса. "Запах" неймовірний, я то людина терпляча, багато чого перенести можу, але це було вже вище моїх сил.
Отож, кілька чоловік чекало на дворі, а безхатченки з комфортом зайняли зал.

Тож рівно о 4 ранку я стояв під брамою частини в Діловому. На брамі була "пипочка", кольорова, на неї натиснув і відразу 5 чоловік вискочили з частини.  ;D
Нічого не згадували про адекватний час, взяли мій паспорт, заяву роздруковану і за 5 хв. винесли дозвіл. При тому тричі наголосивши, щоб я виходив на маршрут не швидше шостої ранку і кожного дня дзвонив в частину. Так ось, не дзвонив жодного разу, та вийшов відразу, о 4:10.












Тут мали збирати по 30грн. за вхід в заповідник.


Проходив повз наметові містечка туристів та відпочиваючих, їх було багато.
Дорога вела попри струмок, між двома хребтами. Тож сонце там не швидко появилось.
Кілометрів за 6 від Ділового був поворот до водоспаду, ліворуч невеликий дерев'яний місток та стежка. Ніяких позначок, 2,5км. крутого підйому пройшов за півтори години.
Це дуже довго, рахується. По дорозі думав собі, для чого воно мені, цих водоспадів бачив уже більше десятка. Проте, як вийшов з ущелини до 26 метрової скелі з котрої падає вода - краса.
Ялинський водоспад.


Фото нічого не передає, можливо відео і то лише частково.


Поряд печерка.






Від водоспаду до пол.Лисичої можна було йти траверсом, або повернутись назад. Обрав перше.


Пол. Лисича та Піп Іван Мармароський (ПІМ - далі буду скорочувати).


На Лисичу не пішов, маршрут для лінивих. Повно наметів, туристів... Пішов лівіше, хребтом на ПІМ.
Притулок під ПІМ, це якщо не йти на Лисичу, а взяти лівіше. Є джерело, в притулку пічка, нари, стіл... Гарно облаштований. Навіть хтось запас харчів залишив, крупи.. для потребуючих.




В цьому притулку і зимувати можна, пластикове вікно, навіть прихожа є.


Петрос Мармароський


ПІМ


Вершина Попа.


Трішки світлин:


Криваве озеро. Біля нього було два намети.


Вода по краях мала червонуватий колір, мабуть, дно таке - глина або сланець.






Петрос Мармароський на передньому плані, та Петрос Чорногірський вдалині. Можна сказати перша та остання вершина мого маршруту.


Сніг у серпні, єдиний шматок який знайшов на всьому маршруті.


Спершу планував переночувати на вершині ПІМ. Гарний захід, схід сфотографувати. На вершині уже був о 14 годині. Тож, не бачив змісту чекати там до вечора, пішов далі.
Рукавиці взяв, щоб палка не натирала. Трекінгові палиці не купляв, це зайве. Компас теж не пригодився, брав його на випадок туманів, поганої видимості. А з погодою пощастило.


По всьому маршруті зустрічались велотуристи, по двоє, четверо... Але жодного разу не бачив, щоб вони їхати. Або пхали, в кращому випадку, або несли на плечах свої роверки та рюкзаки на вершину.
Як на мене, цей велотуризм в горах, щось абсолютно зайве.

Вид з г.Рапа.


Вперше купив собі ось таку карту, 45грн. Всі попередні рази ходив з мапою на телефоні.
Нормальна, правда майже нею не користувався.


Праворуч підеш в Румунію зайдеш, ліворуч в Україну...  Так виглядає кордон та дорога просто по полосі.
Стовпці з рештками колючки валялися де-не-де на узбіччі.
На цій ділянці аж до урочища Пікет зустрічались збирачі яфин (бурівок). Їх зранку вивозять зілом за 2400грн. Чоловік 25-30. Під вечір забирають, Вивантажує по  2-3 чоловік що кілька км. І вечором сигналить, щоб вони усі збіглись на стежину. Десь по ведру назбирав кожен. Як побачив цей транспорт, згадав відразу Індію. Та ж картина. Весь кузов забити людьми (праворуч і ліворуч біля дверцят по двоє з кожного боку, зверху над водієм, на кабіні ще двоє сидять і позаду кузова також висять, на якихось підніжках). І це врахувати, що машиною кидає на метрових ямах. Як вони там тримаються для мене диво.


Пікет, невеличка полонина ліворуч шляху. Там розміщений будиночок з прикордонним постом. Десь 7 чоловік. Мають сонячні батареї і мізерне джерело + 10-20 наметів з туристами довкола.
Запитали чи маю дозвіл, кивнув, більше ніхто не перевіряв. Одним словом можна було і без дозволу.
Заночував на полонині біля Пікету. За перший день пройшов 34км.
Найбільше туристів трапляється від Попа до Пікету, далі вони йдуть на Богдан. Від Пікету до ПІЧ (Попа Івана Чорногірського) взагалі нікого. Зустрів лише одного (30-35 років), йшов 9 день, з Берегомету (Чернівецька обл.). Мабуть, через перевал Німчич.
Ця ділянка найбільш приємна, ніяких туристів.


25 -км. другий день.


Полівка, зовсім нічого не боїться. Можна погладити  :)


Скелі Смерті. Це вид з Міке-Маре (румунською означає - велика, мала). А гуцули її називають Велика - Мала Неніска.


г.Феркеу


Румунія.




Це біля полонини Щаул.


г.Стіг. Поруч джерело, гарна стоянка. І уазік прикордонників, захований в кущах. Я так розумію, вони собі на вершині гори зробили спостережний пункт. Сподіваються ще перехопити кілька фір з цигарками румунськими.  ;D
З цього боку можна піднятись ще на гору, якщо акуратно. З протилежного боку гори прикордонний пост, переписали дані паспорта в якусь книженцію.  Підніматись забороняють.


Їх там, мабуть, чоловік 5. Побачив мене один, покликав старшого, той вхопив автомат, берет і побіг мені навперейми. Я трохи посміявся з нього, що він в таку жару з автоматом бігає...


Біля цього поста неподалік пам'ятний знак. Командиру, який загинув тут, чому і за яких обставин... ?


Капітан Чорний П.В. загинув 10.09.2003 р. при охороні державного кордону.


Знайшов маленьку сироварню на полонині Щівник. Купив у них цукор, хліб, будз. Усе по подвійній ціні.




Церковка на г.Вихід. Альтанки, столики... пройшов мимо.


Зупинився на полонині Гропа. Довго шукав джерело, виявляється треба вийти по маршруті на невеличку поляну, пройти метрів 30 по ній і круто праворуч через хащі спуститись до струмка. Верх по струмку знайти його витік, буйно б'є і шумить вода. Гарне джерело.


21 -км третій день.




4:30 прокинувся, зварив чайок з добавкою чебрецю, дуже смачний та запашний вийшов. І 5:30, приблизно, рушив до ПІЧ. Шлях пролягав через г.Васкул, стежиною крізь жереб до підніжжя ПІЧ. Дуже гарні краєвиди. Гори сині, тумани...


Піп, та обсерваторія.




Підйом доволі крутий, мабуть, найважчий з цього боку на Піп Іван. На середині підйому знайшов батарею. На ній написано: "Донеси до вершини"... і звідки вона тут взялась. Невже поляки мали опалення в обсерваторії. Тоді нам до них далеко.


За рік часу в обсерваторії нічого нового не зробили. Навіть паркан не завершили. І ніяких робіт більше не ведеться.




Браму ще рік тому встановили.




Мабуть, хтось нудився на вершині...




По всіх хребтах зустрічаються залишки укріп точок, шанці...


Мальовничих озер на маршруті не мало, але майже усі відпочиваючі та туристи тягнуться до Несамовитого.




На всьому маршруті, Чорногірського хр. та Мармаросів, о.Несамовие та Говерла - найбільш мерзенні і засмічені місця. Купи сміття, від 3 до 5 метрів. Можна побачити все, від рваних джинсів до пластику. В обох місцях бувають по дві тисячі туристів, відпочиваючих щодня. Це неприємне відпочинкове гірське озерце - це смітник, завдячуючи Заросляку та лінивцям що з нього туди піднімаються. Бо людина яка пройде хребет сама, ніколи смітити не буде...
Жах.
Я от йду по хребті з 20кг. рюкзаком і ні смітинки за собою не залишаю. А з Заросляка "панство" з барсетками піднімається і зуміє з цієї сумочки накидати пляшок, кульків...






Говерла


Це лише малесенька частинка зівак, що з цього боку зібрались. Біля 2 000 кожного дня туди пхається. От іду по маршруту, назустріч  група з 5 чоловік. Нічого абсолютно не несуть, ледве ноги тягнуть, зате медалька - покорив Говерлу висить. І питають:
- А где здесь попить купить можно ?
- Хм... та кілометрів за 3 джерело буде...
-А ето много ?
- Та з вашим темпом з півтори години.
Це все Заросляк винуватий, відправляє людей на погибель в гори ...  ;D
Вони звикли, що навіть на Говерлі чайок, кавусю продають, якісь сувеніри... спаскудили гору.


Ночував на екопункті - Перемичка. Паршиве місце, джерело як сірничок товщиною, зате велика табличка - Вхід на Говерлу платний.
Але є магазинчик, де можна багато чого купити.
Все брудно, засрано... жара пекельна, спав під наметом. Взагалі Чорногірський хребет не сподобався мені за друге відвідування. Сотні туристів, відпочиваючих, жара...


Баранчик з кульчиками.


Чорногірський хр. з Петроса. Взагалі підйом на Петрос зайняв 55хв. На Говерлу 25хв. Білоруси піднімались 1.1 год. Якісь києвляни - 2 години. Бачив їх в Квасах, медики. Ледве ходили, чи вірніше колимали. Шкода було глянути на них, не звикли.
Що цікаво, звідки не глянь, а Петрос виглядає вищим за Говерлу...


Тумани над Чорною Тисою.


Це мале песя з білорусами йшло від Попа Івана. На Перемичці пішло за мною і піднялось на Петрос, доволі шустре.


У Квасах був о 12:00. А поїзд о 1 ночі. Тож отаборився біля річки, водичка приємна, рятувала від спеки.
Дуже багато людей з Квасів піднімалось. Дивно, що вони дочекались 11 години, пекельної жари і лиш тоді полізли вгору. Мабуть, "справжні' туристи.
Тягнув на собі terra incognita discover pro 100, десь кілограм 17 під кінець маршруту мав. Знаю, знаю... забагато як для професіонала. Професіонал ходить з 40 літровим рюкзаком, не ходить, а літає над полонинами і без рукавиць, окулярів в одних шортах...  Ну я початківець, ходжу як мені вигідно і ношу, що забажаю ;D
З іншого боку, бачив з Квасів хлопці по каменю несли на Петрос, в руках. А що до Терри, класна штука, вигідний, єргономічний, чудово регулюється, не натирає.  Бачив туристів, в яких спину натерло до живого м'яса якимись рюкзаками.
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

Цієї зими кілька чоловік загинуло в горах, кількох розшукували рятувальники.
На Попі Івані Чорногірському по дорозі на Несамовите попали в лавину троє туристів, врятували.
Вчора, 4 лютого при підйомі на Піп Іван Мармароський дівчина зірвалась з карнизу, а за нею стрибнула хлопець. 8 годин рятувальники добирались до цього місця. Щось задовго як на мене. Дівчина і хлопець самотужки добрались до колиби. Зірвались якраз в тому місці , що на фото з відео вище ( попередній пост ) , заставка відео


Натрапив на ось таку інформацію, думаю, знадобиться, якщо хтось захоче піти в гори:

Говерлянский горный поисково-спасательный пункт   с. Лазещина Раховского района, урочище Депо +38 (067) 947-14-92   Климпуш Дмитрий Васильевич
Ясинский горный поисково-спасательный пункт   пгт Ясиня Раховского района, ул. Набережная, 4-а +38 (03132) 4-23-23   +38 (03132) 4-20-99,
+38 (067) 762-74-03   Гашпарович Евгений Емилович
Раховский горный поисково-спасательный пункт   г. Рахов ул. Т. Шевченко, 126   +38 (03132) 2-10-13 +38 (096) 212-23-09   Вербищук Юрий Иванович
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

Пройшов ще раз цей же маршрут. З Ділового до Квасів за 3.5 днів. Одну добу просидів на ПІМ, отже в  дорозі був 2.5 дня.
Люди йдуть 7-9 діб цей маршрут. Йшов неспіша від 19 до 5 привал на ніч. ну і ще зупинявся посеред дня на годину, пів. Тобто, не поспішав. Мав тиждень часу, думав пройдусь, помилуюся природою... та не виходить в мене повільно проходити.

Отож 15 годин добирався до Ділового. О 3:40 ночі був під прикордонною частиною, за дозволом. Казали чекати до 8. Минулого ж разу видали о 4. Отож, махнув рукою і рушив на маршрут.
О 4 ночі за Діловим вийшов на погранпост. якого попереднього разу не було. Йшов без ліхтаря, хоч була ніч, але очі звикли. Погранка вимагала дозвіл, показав їм паспорт, який вони не перевірили,
та роздруковану заяву яку надсилав в Ділове на отрмання дозволу. Пропустили. Ще біля Пікету (Межипотоки) 5 чоловік йшло і питали чи маю дозвіл. Махнув, що маю. Біля Стогу погранка спала ще, тож ніхто не перевіряв.

Отож, за 5.5 годин, о 9:30 уже був на Попі Івані Мармароському. По дорозі зустрів багато груп різних туристів і одиночок, які цей підйом розділили на два дні.
Під попом в колибі зупинився на добу. Перечекав грозовий фрон, пофотографував вдосталь.


Будиночок на 5 чоловік, супер. Проте мушкари стільки, що ніякий спрей не допомагав.




По дорозі до Попа.




Будз цього разу не купляв. Бачив ведро з молоком, жах, сантиметр гною зверху плаває.




Вечеря


Декілька фото з ПІМ


Червона рута, або рододендрон карпатський






Сон-трава, багато її.


Нарцис вузьколистий














Місцями лежить ще сніг, на Чорногорі і на Мармаросах.


Туристів хмара, значно більше ніж минулого разу. Групами 8-20 чоловік. Є і одиночки, поляків одиночок бачив. Біла Говерли групу індусів зустрів, чоловік 6-7. Бородаті, як типові сикхи. Один розмовляв ламаною українською, піднялись з Заросляка, хотіли ночувати під Говерлою з боку Несамовитого, біля джерела. А на наступний день йти на Несамовите. На ПІЧ не планували. Веселі хлопці.

Стіг, свою половину ромуни вирізали, ліс. Ночував під вирубкою. Це 28 км. від вершини ПІМ, пройшов до 19 цей відрізок. Зустрів 4 групи від 8 до 15 чоловік. Йшли дуже повільно. Ну гроза з градом на годинку
зачепила. Десь о 15 годині, другий день поспіль.   




Коні під Стогом. Спершу побачивши мене налякались, відбігли метрів на 200 далі по дорозі. Тоді ж я почав підходити до них посвистуючи і вони позитивно мене сприняли.




Це вже на підйомі на ПІЧ.








Тут народу ще більше. На Попі дві групи по 20+ чоловік і це лише з одного боку будівлі. І стільки ж з іншого. Куди не глянь всюди групи туристів туди сюди по маршруту ходять.


Збирають цвіт рододендрону, машинами, і вивозять на Румунію, десятками мішків.




Загинули на маршруті під час грози.




Шпиці






Біла, червона рута біля Шпиць. Більше ніде таку не зустрічав.


Сон-трава на Шпицях. Біля Несамовитого більше 20 палаток. Зо 200 чоловік і здоровенний пласт снігу лежить. Діти покупались в озері, покидались сніжками і знову побігли покупались. Просто рай. Як не дивно,
на маршруті чисто, навіть дуже. Деякі колиби розвалились, деякі нові поставили. Ті купи сміття, по 3-5 метрів які були на Несамовитому минулого разу, усі прибрали. Мабуть, спалили. Зате посеред долини височіє груда
ржавілих концервниз банок, висотою в людський ріст, і діаметром метрів 5. Мабуть, зібрали з усієї околиці і зробили таку собі піраміду.


Ночував під Говерлою в наметі, тож за день пройшов від Стогу, з протилежної сторони, до Говерли. Приблизно 30+ км. Будиночок під Говерлою пліснявий, трухлявий, неприємний запах.
Вийшов з під Говерли о 6, і приблизно о 13 був в Квасах. Це 20+ км.

Капличка на екопункті "Перемичка".




Петрос


Екопункт "Рогнеска"


Зараз якраз хороша пора відвідати цей маршрут, поки ще все цвіте. Отож, захопливих усім мандрів і сприятливої погоди. : )
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

vicktornekrasof

Дуже гарні фото, краса просто зачаровує::)

Олесь

Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

https://goloskarpat.info/SOCIETY/5EDB6F6D705BB/?fbclid=IwAR1fr7wXB72Ju4oHA61L2H95Ijy_Whta47ciYPs_Al0gv5IUkgeqxQL0w_k

Чергова жертва християнства... Не бачу потреби в українській "Голгофі", тим паче, там обсерваторія, а не церква.
Краще б гірським рятувальникам виділили кошти на спорядження, збільшення штату...,  врятували б когось. А то гинуть кожного року по кілька чоловік в горах.
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

208 Гості, 0 Користувачів