Автор Тема: Майже забутий костел та монастир Кармелітів на Персенківці  (Прочитано 2572 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3298
  • Рейтинг 1308
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Сьогодні була гарна днина для нас. Потрапили в приміщення старого костелу, незвичним способом.
Зрештою, це зовсім не важливо, як саме, враховуючи що ми там побачили. Фактично, розконсервували приміщення костелу, зі всім старим радянським надбанням.
Бо власне, вийшло побачити як колись обходились з колишніми святинями, бо дотепер такі або в дуже жалюгідному стані, або ж, вже відновлені.

Побудований костел, у 1938 році, відносно молода будівля. Повна інформація по комплексу тут

(клікайте на фото, буде краща якість)

На фронтоні костелу бачимо слід від влучення артилерійського снаряду - ехо подій другої світової війни.




Видно арку, де колись стояла фігура матері Божої. Є інформація, що вона закопана поруч, під стіною монастиря.


Під карнизом збережена ліпнина, з роком побудови зокрема


Всередині, дещо інша історія


Характерна побілка для стін актового залу, крісла, запах, деякий реквізит.

Сцена. Червоних стягів вже тут не побачити. Актовий зал виконував свої функції, очевидно за незалежної України.




Автентичні вітражі, ясна річ, були вибиті на початку становлення заводу ЛАЗ, та замінені на відповідні, з оригінальною емблемою.


Гарні арки




Ось така суботня історія. Костел, та колишній монастирський комплекс порівну ділять між собою дві структури: недіючий ЛАЗ та Укравтобуспром.
Охороні ЛАЗу не надто подобається, коли хтось туди лазить)

Stay tuned :)


Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

Soulstorm

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 228
  • Рейтинг 298
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
І чуточку від мене)












Розшарити F VK G+

Нелегал

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 212
  • Рейтинг 103
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Трохи від мене більш-менш вдалих кадрів, з тих деталей, що варто було сфоткати.


в кімнатці позаду сцени

на сцені, ближче до виходу

Сходи на перший поверх, стіна на марші


Цікава історія про той монастир кілька років тому оприлюднила прес-секратр ЛАЗу, за сумісництвом редакторка газети «Автобусобудівник» Олена Муляк.
то сталось у 1954 році.Саме цей рік для ЛАЗу розпочався золотом.

4 січня у другій половині дня до директора Б.П.Кашкадамова зателефонував начальник ремонтно-будівельного цеху П. Орлов. "Борисе Павловичу, тут бригада, що поглиблювала підвал у монастирі, знайшла золотий скарб". – "Та що ви там вигадали? Який зараз може бути скарб?"

Ще довго директор не міг повірити в те що йому говорили. Та коли прийшла уся бригада до нього в кабінет, почало ставати все на свої місця.

Нагадаю, що часи тоді були непрості і директор чудово це розумів.

Відповідно, зателефонував куди слід, від гріха подалі. Кашкадамов не пішов дивитись на скарб, чекав офіційних осіб. "Хай ним займаються офіційні особи. А я не хочу не те що його торкатися, навіть дивитися на нього. Воно має здатність бруднити".

Чекати довелося не довго. За пів години було складено опис та акт знайдених речей.

За зовнішнім виглядом було зрозуміло, що вони награбовані. Скоріше за все, їх сховав якийсь німець, адже за часів окупації німці використовували монастир, що знаходився на території заводу до війни, під казарму. Сховав, а потім з невідомих причин не зміг забрати.

Там були різні ювілейні медалі, іконки з зображенням Божої Матері, браслети, персні, сережки, дві з яких були розрізані, напевно, знімались з мертвих.

Було декілька речей великої художньої цінності. Два персні - чоловічий та жіночий.

Однакової форми з однаковими дорогоцінними каменями світло-блакитного кольору, а також старовинний золотий ланцюг – дуже довгий, метрів на два, масивний, але тонкої ювелірної роботи. Загалом скарб важив 400-500 грамів.
Розшарити F VK G+

Soulstorm

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 228
  • Рейтинг 298
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Докину своїх фоток, які вже зробив за другим разом



































Розшарити F VK G+

Бобер

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 24
  • Рейтинг 25
  • Стать: Чоловіча
  • Я знаю коротку дорогу...
    • Перегляд профілю
Думаю ніхто не проти невеликої порції моїх фото звідти)

Дуже сподобалась бібліотека, яка там знаходиться. Дивно, що не помітив її фото в звіті.








Розшарити F VK G+

Нелегал

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 212
  • Рейтинг 103
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Кілька слів про те чому ЦЯ вилазка була ДУЖЕ вчасною
1. Поки ми були там, у Києві готували до підпису документи на внесення монастиря до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Зрештою це сталось (через кілька днів після вилазки), офіційно про це тут.

2. Фотки привернули ДУЖЕ привернули увагу до самого факту існування тої споруди, монастиря. До того ж це зроблено напередодні внесення його у те що я писав у попередньому пункті. Бачив ці фотки на різних сайтах, блогах, чув як про них розповідали на львівській ФМці. Припускаю, що в майбутньому, коли хтось шукатиме інфу про цю тепер вже пам"ятку, актуальні фотки детально покажуть в якому вона стані на момент внесення у держ. реєстр.

3. Майже приватна інфа. Знайома мого знайомого десь через тиждень натрапила на ті фотки і в себе на Фб написала, шо ВПЕВНЕНА у авторстві скульптур, які ми бачили і фоткали у кімнатці за сценою. За її словами це роботи Емануїла Миська - за совка це досить авторитетний у Львові скульптор, автор Монумента слави. Вона цікавилась як можна дістатись до тих бюстів, бо є внучкою Миська. На жаль, вона свій допис зробила приватним, і тому я бачив його лиш раз, коли мій знайомий позначив мене під ним, а потім і цього не стало. Якщо раптом кому цікаво, то її сторінка.
Розшарити F VK G+

Товстий коханчик

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 3
  • Рейтинг 0
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • poohitan
пробували з другом потрапити туди десь місяць тому. на стоянці закинутої техніки за пару метрів від костелу нас побачили двоє вмазаних, але сумлінних охоронців і попросили піти. точніше поїхати, бо ми були на роверах).
сказали, шо на костел їм пофіг, і туди можна потрапити десь з іншого боку, але шоб по їхній території ми не лазили.
іншого шляху ми не знайшли.