Автор Тема: Зимова Чорногора  (Прочитано 1289 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 317
  • Рейтинг 297
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Зимова Чорногора
« : 26.02.2018 18:39:44 »
Щоб пройти усю Чорногору зимою, потрібно не два дні, як влітку, а мінімум 5. І чоловік 3-4 компанії для безпеки. Розказували, хлопці яких зустрів на хребті, що піднялись на Говерлу. почалась хурделиця. І вони на вершечку гори просиділи 3 дні в наметах і лише пізніше змогли спуститись до будиночку 400 метрів нижче. Тож погода в горах непередбачувана.
Ото ж, я вирішив принаймні відвідати протилежні кінці хребта, це Піп Іван та Петрос, Шешул. Це найбільш цікаві вершини і важкодоступні. Говерла ж нічого не варта.
Квитки купити треба за кілька днів, на раховоз, плацкарт - 19грн по студентському, купейний - 95грн. (інших не було, в ньому принаймні лавки довші, я вміщався).
Після Франика поїзд повністю пустий. В Кваси прибув 23:30. Пройшовся селом і пішов в гори набравши води в Буркуні (джерело мінеральне по дорозі). Тягнув з собою усе, спальник. каремат, намет, пальник... усе щоб у разі зміни погоди можна було десь відсидітись.



Графіті на поруйнованій туристичній базі.


Ось так вона виглядала влітку, а зараз жодного намету, жодних слідів людей.


Зимовий ліс о 4 ночі.


А ось така місцями видимість була, снігова пороша. Ходжу по пам'яті, та карті, без навігатора. Зимою усе виглядає інакше, і орієнтири не ті.


Перші полонини на світанку.


Зимою йти набагато важче ніж літом, на полонинах замети, стежка ніби протоптана, але ступиш в сторону, провалишся. Та й стежку замело.


г.Близниця в далині.


Якщо досі слідів переді мною не було, то на полонинах побачив кілометрі за 3 попереду, також самотнього, туриста. Мабуть ночував в біостаціонарі (база львівського університету, біологінчого факультету). Там є сторож, песик, можна переночувати, ліжка, коцики... я туди не заходив. Біля нього ж неподалік є стаєнки і одне з приміщень де живуть літом чабани. Теж придатне для ночівлі, троє нар, пічка і діри в стінах, що кулак навиліт проходить.




Джерело на пол.Менчул. Біля нього поставив пальник з газовим балоном і спробував закип'ятити літру води. Але за 35хв. вона так і не закипіла.


Джерело ще треба було розкопати, спершу було лиш дзюрчання чути з під снігу.


Ліворуч Шешул. А трошки далі за кадром Петрос. Шешул і Петрос найбільш лавинонебезпечні гори, тому сюди туристичні групи не піднімаються. Ходять на Говерлу і на Піп Іван. Стежка йшла траверсом попри Шешул, кущі пригнуті, видно час від часу сходять лавини.


Від перемички до Петроса усе в хмарах, камера здохла як і фотоапарат, вони не люблять морозів.


Льодовиковий кар на Близниці, з перемички. Вийшов у ночі і потемки повернувся, темніє в горах в годині 18. Зустрів ще двох туристів на зворотній дорозі, вони йшли до Петроса, хотіли ночувати на перемичці. З льодорубами, снігоступами, солідно екіпіровані.




Це було тиждень тому. А сьогодні повернувся з Попа.
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 317
  • Рейтинг 297
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Зимова Чорногора
« Відповідь #1 : 26.02.2018 19:46:24 »
Шлях на Піп Іван.

Ну сюди добратись куди важче. З кучею пересадок, з Самбора на Дрогобич, потім на Стрий, Франик, Верховина і нарешті Шибене.
А це в Франику, з псами шукали контрабанду або вибухівку по сумках. Ну як можна з таким песиком і джаггернаутом не сфотографуватись.


Початок шляху з Шибеного на хребет. Бачите, дорога ще рівно йде. Підйом зайняв 7 годин, йшов цілу ніч. А зворотній шлях, години 3. Просто підйом вверх, бездоріжжя, сніги по пояс місцями, мороз, дві пари рукавиць мав (руки змерзли, так що спухли). Мав на Алясці комір з єнота, чудова штука, дуже добрий теплоізолятор, напарник та й деякі туристи на вершині відморозили собі все що можна, спухнули і як чукчі виглядали. В мене уже руки майже перейшли.


Камеру залишив в хаті, фотоапарат замерзає відразу ж як тільки його відкриєш. Фотографував частину фото мобілкою, тицькав на сенсор носом, пальці так замерзли, що не відчував і не гнулись.  ;D Товариш точно так само фотографував, носом як і я.




А це полонина Веснарка ( половина шляху), кілька колиб. Літом тут були чабани, заходив до них. Півтора року тому. Думав нікого тут немає, заходимо, а там туристів не то що сісти, стояти не було де. Вони чи то морозу налякались, чи темряви, усі набилися битком, стояли і чекали світанку. Були з Харкова, казали, 20+ годин добиралися, щоб піти на гору.


Один з туристів розповідав, що загубив минулої зими мобілку, тут. Так за пів року знайшли її, як сніг розтанув, зарядили, віддзвонили і відправили Новою поштою. Інший розповідав про знайомого, той провалився по плечі в сніг, ішов сам. Не зміг вибратись, викликав рятувальників, добу чекав поки його знайдуть, розкопають. Трошки зігрілися і рушили далі. Частина з тих туристів відмовилася йти на верх і чекали світанку, щоб піти назад.   




Саме починало світати, найкраща пора в горах. Тому я і люблю в ночі ходити. Щоб на світанку, десь на вершинах уже бути.














Озеро Марічейка.


А це, іглу хтось побудував і укріпив ялиновими гілками.




Обсерваторія.




Щоб пройти в притулок, рятувальники прокопали траншею в снігу глибиною 3 метри. А ось і снігохід. який їм недавно купили поляки. І на реставрацію обсерваторії поляки виділили кошти, як і на догляд за маршрутами теж. Наші нічого не виділили, мабуть, ще й вкрали.




В притулку теж ночували якісь туристи, вони чогось цей шлях ділять на два дні.
Двері відкриваються в середину, якби на зовні, ніхто б звідти не вибрався, засипало б снігом. Рятувальники чергують по 3 чоловік, 4 дні зміна, 10 днів в хаті. Якраз застав перезмінку. Хоча, на виклик вони не дуже спішно виходять, мабуть, думають, якщо уже попав в лавину. нічого спішити, і так загнувся. Як з карнізу двоє зірвались, вони виїхали годин за 6. А на місце прибули годин десь за 15. І то ще хотіли чекати світанку. Тож, якщо сам собі не допоможеш, рятувальники теж навряд чи.




А це капличка.


А це вона літом.


Майже вершина.








Зворотня дорога, полонина Веснарка. Так вони виглядають вдень і жодного туриста в середині.










А тут літом чабани жили. Нічого крім пива і сиру у них не було, щоб купити.






А тут варили сир. Минулої ночі тут було повно туристів.












А це, вікна автобуса, з Шибеного.





Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 317
  • Рейтинг 297
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Зимова Чорногора
« Відповідь #2 : 03.03.2018 16:46:06 »
Знайшовся шмат покрівлі з Білого Слона. Цьому мідному чанові уже, мабуть, біля ста років.

Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 317
  • Рейтинг 297
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Зимова Чорногора
« Відповідь #3 : 09.03.2018 14:31:04 »
Пройшло уже трохи часу після вилазки на Піп. Невеликі наслідки 20 градусного морозу - вчора шкіра позлазила з пальців разом з відбитками ( попілярними лініями ). Такими шматками по 2 квадратні сантиметра. До того були вони тверді і нечутливі. Напарник в універі не появлявся жодного дня з часу поїздки. Сьогодні написав, що у нього уже нова шкіра виросла на обличчі. І готовий до нових сходжень.  ;D
Ну з обличчям у мене все в порядку, врятував комір капішона з єнота ( і нехай сховаються усі поради Зелених з замінниками шерсті і захистом тварин). Як там дівчата почуваються поняття не маю, вони пообморожувались теж добре.  Тож треба мати на подібні виправи відповідні рукавиці, подвійні. Дві пари міських не дуже врятують.
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне