Городище в с.Спас

Автор Олесь, 12.06.2018 18:28:12

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Олесь

Часто неподалік  проїжджав і проходив, обійшов ці ліси, але ніколи не піднімався на гору Замчище (г.Холодник). Сьогодні спеціально з'їздив туди.
Спас, невеличке село розміщена на правому березі Дністра. Відоме руїнами замку та монастиря. Замок спорудили наприкінці ХІІІ століття в часи Галицько-Волинської держави і він контролював дорогу на Ужоцький перевал. Розміщений на Замковій горі, він напевно в княжі часи був дерев'яно-земляним із кам'яними елементами, в ХVI столітті було споруджено муровані стіни, фундаменти яких сягають товщини трьох метрів.
Замок також мав кам'яну башту, яка була квадратною, з сторонами по 9 м.




Розбудовувати цей замок розпочав князь Лев Данилович ( 1225-1301 рр.)
Галицький князь Лев дуже піклувався про Спас. Він наділив його грамотою, записав йому монастирі в Созані та Страшевичах, а також подарував пергаментне Євангеліє. У 1292 р. За наказом князя на місці дерев'яної церкви розпочали будівництво нової кам'яної, яку завершили 1295р., а також на горі Замчище був зведений замок, який згодом став резиденцією князя.
Лев, приїжджаючи у Спас чи Лаврів, зупинявся у замках. Ці старовинні споруди були укріплені двома рядами валів, частоколів.
Спаський (Спасо-Преображенський) монастир був розташов. на території села, на мисі, утвореному струмками Великий і Малий Дубен.
Монастир ліквідовано 1786. 1816 його будівлі (у т. ч. муровані храм та башту) розібрали на буд. матеріал.

А що до замку, в історії пам'ятки виділяють 3 буд. періоди: давньорус. (12—13 ст.), 14—15 ст., 15—17 ст. Виявлено рештки оборонного муру 2-ї пол. 15 — 16 ст., під ними — розвал цегли від будівлі 14 — 1-ї пол. 15 ст.

У сімдесят п'ять років Лев серйозно захворів. Помираючи він заповів поховати себе на подвір'ї монастиря. Кажуть він похований у монастирі села Лаврів. Це за 11км. від Спаса.
Ще збереглись перекази, які свідчать про те, що під час розбирання церковних мурів у 1816 р. у Лаврові випадково знайдено кістяк людини. Існує версія, що це останки галицького князя Лева. Що ж до дійсного поховання Лева Даниловича (в схимі Онуфрія), то яко ченця його мали б погребти в монашому одязі, в простій труні. І вона, напевно, має знаходитись у ще недослідженій археологами частині храму, де колись зберігалися єдині у Східній Європі мощі святого Онуфрія.

Що до моїх вражень, на цій горі майже нічого не збереглось. Як було написано вище, все розібрали на буд.матеріали. Замок мав два в'їзди, з сторони Спаса, та з сторони Лаврова - Тершіва. Піднявся я одним, та зійшов іншим, повернувшись в Тершів.




Це не дуже крута гора, з легким підйомом з сторони в'їзду (воріт). Але з крутими спусками з інших трьох сторін. Видно де був проїзд в валах, шириною метрів 3, два ряди валів і рів між ними. Вершина пагорба більш менш рівна площадка, овальної форми, поросла столітніми черешнями і яблунями. Башта, мабуть, була праворуч від в'їзду на крутому березі Дністра. З неї добре проглядалася уся околиця.

Ліворуч один вал, праворуч інший, між ними рів. Трава по коліна.


Тут скоріш за все розміщувалась вежа, на крутому спуску до річки.


Яма діаметром метрів 7 та глибиною 3м. Можливо колодязь, який обвалився, в низу м'яка, земля, що провалюється. Багато розкопів, навіть доволі свіжих.


Отже окрім залишків земляних укріплень не збереглось нічого.
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

286 Гості, 0 Користувачів