Автор Тема: Печерки в Хоросно, а також скам’янілі пісковики з доісторичною гієною  (Прочитано 4016 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук








Не буває нецікавих місць, бувають скучні люди що у них живуть. Колись, коли Ярослав Козак переїхав зі Львова у Київ я виявив для себе шо Україна Туристична насправді значно більша «за однойменний Львівський футбольний клуб». Що є цікаві місяця і на Дніпрі, і в Чернігівській та Херсонських областях і навіть у самому Києві, уявляєте! Просто столичні люди часто заклопотані погонею за баблом і тому їх не помічають. Якшо Ви з тих хто думає що нічого цікавого немає навколо Вас, навколо вашого будинку, району чи села, а всі туристичні об’єкти є тільки в Карпатах – то Ви глибоко помиляєтеся. Якшо Ви думаєте, шо туристам є що показати лише у Львові, Буковелі, Трускавці-Східниці та Яремчі – то це не так! Україна вся цікава, вся унікальна, її всю треба любити. Це просто треба побачити самому і показати іншим. Наприклад я, щоразу коли переїжджаю на нове місце життя то чомусь одразу ж знаходжу для себе багато цікавого та незвіданого. 😊 Починаю любити цю місцевість і хотіти поділитися цим з іншими.

Про вулицю Шевченка, прилеглі території, про їх неповторну атмосферу медвитверезника, колишнього концтабору і теперішньої тюрми, а також про містичну Кортумову гору з її цвинтарем на схилі писати не буду, це вже історії десятирічної давнини які стали частиною нетуристичного Львова і гарно описані на форумі. Але це непогано ілюструє вищесказане про цікаві місця. Проте ще й досі землі навколо мега-туристичного Львова чомусь мало розкручені!

Наприклад чи знали Ви що в Хоросно є Гранд Каньйон з печерками і там можна витесати портрет Шевченка, що в лісі коло Раковця водяться дикі кабани та козулі а частина з сіл попри Стрийську трасу це 100% натуральні німецькі колонії, засновані чистокровними німцями що переїхали сюди жити ще у 18 столітті? Це Дорнфельд-  тепер Тернопілля, Лінденфельд – тепер Любляна, Райхенбах – тепер Красів. Їхні хати досить непогано збереглися ще досі. Навозиш туди баварського барахла з Мюнхена і маєш тру-автентичну німецьку кнайпу в якій і Октоберфест не соромно влаштувати.

От знаєте, я не повірю шо їхні німецькі хлопці не бігали у сусідні українські села до наших чорнобрових дівчат, а наші, такі всі правильні та виховані, їм, таким високим, світловолосим і з голубими очима, крадькома не давали десь в садку вишневому коло хати. І це змішування націй тривало поза сто років! Під час другої війни чистокровні німці відступили перед окупантами, але багато фольксдоче лишилося, замаскувавшись під українців. Впевнений, що певна частина населення Галичини ще й досі має в собі німецьку кров! І може саме тому в нас тут завжди було якось більш західніше ніж у інших, географічно більш ближчих до Європи регіонах України.
Або хто знає що на гугл мапі при бажанні ще й досі можна розгледіти майже німецьку свастику всього в 30 км від Львова?! Причому це все в центрі Дорнфельда де стоїть церква. Куди дивилося в свій час КГБ? Цікаво було б таке побачити десь на красній площі чи на ісконних землях московського патріархату!



Або що, наприклад, у Хоросно 500 років існував монастир, спочатку дерев’яний а потім кам’яний. І хоча монастир закрили Австріяки, але його іконостас ще й досі цілують бабусі в одній з церков Бережанського району. А зараз на місці монастиря пустище, хоч бери і розкопки древніх ужитностей розпочинай.

Навколишні ліси коло Деревача усіяні довгими окопами, а прямо в мене на ділянці де зараз стоїть будинок а колись до того росла колгоспна картопля екскаватор колись був нарив 125мм снаряд, а Рой – купу монет 15-18 століть.

Коли я був почав копати котлован під фундамент то в перший же день казав робочим «Ну ви як скарби знайдете, то подзвоніть». І що ви думаєте? Дзвонять ввечері, знайшли 125 мм німецький снаряд, не стріляний. Я приїхав, щоб не тормозити роботу переніс снаряд геть під ялинку а їм сказав продовжувати роботу і ставити опалубку. Тоді ми з Роєм обстежили всю цю і ще сусідні ділянки з металошукачем та виявили там купу цікавих монеток. Це було дуже дивно! Адже моя ділянка знаходиться за 2 км від села, по тодішнім міркам і середньовічним картам вона тоді була глибоко у лісі. Зараз тут звісно колгоспне поле, бо колись в далекому 16 столітті Король Польщі був надав Хороснянському монастирю право рубати ліс навколо в необмежених кількостях щоб звільняти землю під с\г. Ясне діло шо монахи самі ніц не робили а, користуючись ексклюзивним правом, передоручали цю тяжку роботу селянам за дрова, а самі в той час варили пиво .І так тривало двісті років. От тобі і готова бізнес ідея на поверхні: відновити справжню крафтову монастирську пивоварню. Місце зачотне, зразу попри трасу на вигідній відстані від Львова коли всі вже випили по пиву і якраз хочуть на перекур в туалет.

Тобто, куди не кинь оком навколо – всюди шось є. Просто земля – не повія, вона не віддає це будь-кому за просто так. Потрібно з нею пожити, полюбити її і вона тобі обовязково розкриється. Саме тому, коли я тільки переїхав жити в Хоросно, то думав «ділянка, звичайно, класна, але навколо скукота».



Хоча факт залишається фактом, навіть через 500 років навколо моєї хати не було жодних жилих поселень аж до цього року. Відповідно у мене виникло питання: що ж притягувало сюди людей протягом 16 - 20 сторіч? Чому одні губили буратінки а інша артснаряди? Очевидно що ті що ті не були лохами! Що артснаряд шо монетка коштує немалих грошей, відповідно за ними повинні були пильнувати. Щоб їх загубити тут треба було тут пожити, привикнути до місця, люди повинні були стояти тут табором довший час. Хіба що це була галявина посеред лісу де зупинялися посмажити впольованого оленя чи навести гаубицю на сусідню церкву Московського Патріархату.

Ну але я, як завжди, відволікся від теми. Факт в тому - шо я тут «посеред лісу» побудувався і переїхав жити. Доволі часто в неділю вранці з бодуна після пянки собі думав «Чим би то зайнятися, куди би то повести гостей провітритися?». Зазвичай нічого путнього не спадало на думку, все далеко, все треба кудись їхати. Але якось надибав в неті статтю про Хоросно: соромно признатися, але про пісковики з доісторичними гієнами я дізнався саме звідти. Та я ж тут бігав щодругий день, фоткав ці краєвиди загальним планом, Чому ж я не здогадався копнути глибше?!









Тому зібралися ми 8 березня з Женею на оглядини околиць Хоросно. Лежав ще талий сніг, Джиммік мужньо його трамбував під раму та мости і так потроху пробирався до Кар’єру. Для більш цивільних людей є нормальна асфальтована дорога з Стрийської траси через Хоросно, але нам хотілося пригод. В кінці села за вказівником «Кар’єр» слід повернути праворуч.

Насправді не слід путати штучний кар’єр, виритий онуром, з природніми піско-вапняками поруч. Кар’єр такий же як і багато схожих об’єктів. В той же час Пісчаники вишикувалися в ряд як Grand Canyon, бракує тільки витесаного Шевченка, Франка і Путіна, людей які згуртували Український народ навколо чи проти себе куди краще за Кравчука, Кучму та Ющенка. Внизу каньйону є озерце. Достатньо чисте для купання собак, але тверезі чоловіки чи навіть пяні жінки в нього не полізуть. Як бонус є ще перепад висоти в метрів 60, достатній для хорошого троллінгу. Пісчаний каньйон має довжину десь метрів двісті, нагорі його є ще один, трішки менший каньЙончик.

Каньйон має свою особливу енергетику, яка наповнює тебе силою що навіть перестаєш відчувати як німіють пальці на морозі. Саме тут колись знайшли залишки доісторичної гі(гі)єни. Як Прийма коло Миколаєва знаменита кістками «неандертальця» так само і каньйон коло Хоросно знаменитий завдяки своїй гі(гі)єні. Мені аж дух переймає як уявлю що ця сама гієна колись полювала на доісторичних ховрашків прямо в мене на подвірю. Може тут і Динозаври є, ми їх просто ще не найшли? Пісчаник дуже добре піддається обробці. Можна зробити пивні чи винні погреб прямо навпроти монастирської пивоварні і робити тут хороснянський Херес. До речі, неподалік з землі б’є джерело, колись тут був Хрест і доріжка але зараз все закинули. Вода з джерела ідеально підійде щоб втамувати спрагу 😊







Вже другий рік поспіль ЛОДА організовує тут фестиваль Горбогори. Якшо чесно, перший раз я думав шо то буде якесь фуфло для відмивання бюджетних грошей. Та ні! Минулого року все було на вищому рівні зі сценою, музикантами, народними майстрами і їх майстер класами, навіть біо-туалети були! Ще досі купую я тушенку в тих людей що там зустрів бо дуже добра. З тих часів в мене досі залишився спогад про майстра що склеював з різних брусочків 1х1см велику колоду, а потім з неї точив тарілки які получалися ніби з химерними масонськими візерунками всередині.
Чому ГорбоГори? Я доволі часто прокидаюся вночі, виглядаю у Вікно і думаю шо я насправді десь в Карпатах. Кілька рядів горбів зразу за парканом простягнулися на кілька кілометрів навколо. Решту території охоплені лісом. А під час ранкової пробіжки доволі часто зустрічаєш вівчарів і таких ще обісраних овець та кудлатих псів як і в Карпатах. А ще птахи і звірі яких до того я бачив хіба що в зоопарку.









Перша думка яка виникає при вигляді пісчаних скель в Хоросно – «потрібно обгородити їх парканом шоб захистити від вандалів». Але насправді люди в селі занадто зайняті шоб вандалити. Це вам не місто, тут є кури і корови! Поруч з пісчаними скелями є яр в якому на поверхню виходить величезний камінь з трьома круглими отворами від вентиляційних шахт дизель-генератора 😊 і з невеликою печеркою під ним. Печерка всього лише кілька метрів завглибшки, тим не менше, вона може слугувати Вам залізобетонним перекриттям від бомбоударів чи просто захистом від дощу. Печерка дуже схожа на аналогічні об’єкти коло Миколаєва: чиста, стіни майже без написів. Звісно шо її можна і треба розчистити, можливо тоді з’являться додаткові ходи. Що є добре, так це відсутність піару і лінків в пресі на печерку, значить ще не пронюхали, значить не перетворять її на черговий Гроб Господній з плащеницею посередині, як це було зі склепом під Високим Замком. Правда тут масштаби поскромніші, покищо, максимум місцева памятка. Але наші люди з любого горба зроблять Хересну дорогу.

До речі, три круглі отвори в скелі розташовані на однаковій відстані і мають приблизно однаковий діаметр. Невже це вітер їх такими зробив?! Звідки йому тут, в яру, взятися? Поруч з пісчаними скелями і печеркою є ще німецький цвинтар села Хоросно Нове. Соромно що всі металеві таблички по варварськи повидирані. Зараз важко у це повірити, але у 18 столітті Німеччина була перенаселена, роботящі та кваліфіковані німці тупо не мали що їсти в себе дома бо не вистачало землі щоб до неї прикластися. Відповідно, уряд прийняв постанову про безкоштовне переселення всіх бажаючих до нас на вільні і безкраї поля. Німецькі поселенці або «Шваби» як їх тут називали, отримували від уряду або ділянки посеред чистого поля де й засновували свої автентичні дойч-поселення, або вони примикали до існуючих сіл. В Хоросно ще й досі навіть молоді люди кажуть «Хоросно Старе» про село до стадіону, там де жили Українці і «Хоросно нове», там де жили шваби. Також напис Хоросно Нове можна зустріти на хресті що стоїть посеред поля за зупинкою Хоросно на трасі.







До речі, прихід німців був дуже позитивно вплинув на наш регіон вцілому. Німці на той час були більш технологічно розвинуті за наших селян, вони навчили їх тодішнім методиками ведення господарства багато з яких ми використовуємо в себе на городі і досі. Саме після приходу німців традиційний голод навесні коли не було що їсти перетворився зі звичного явища в легенду, якою лякали бабусі своїх онуків на Святий вечір. Були, звісно, і недоліки їх господарювання, в Карпатах, наприклад, німці з австріяками вирубали більшість корінних листяних та хвойових дерев і засадили замість них сибірську породу. Бо вона росла швидше і давала рівніший стовбур. Зато вона була нетутешня, більш схильна до хворіб і менш стійка до ураганних вітрів, які тут бушують. Зараз тільки 6% Карпат мають оригінальу флору. Решта гір вже мінімум раз були вирубані під корінь і відросли знову. А деякі регіони і по кілька разів. Коли хтось на ФБ починає писати жалівливі пости про вирубки та знищення автентичних Карпат в мене це викликає тільки співчуття.
Тому що Карпати такі як ми їх знаємо і любимо - це плід діяльності не тільки природи але і людини. Якби не було людей вони були б мало придатні для туризму. Не було би тих всіх райштоків, якими так радо продираються туристи, не було би більшості з полонин відвойованих у лісу Гуцулами, не було б колиб де можна зігрітися взимку та попросити сиру влітку, а замість доріг були б лише буреломи. Характерний приклад це гори Америки в яких індіанці жили рідко. Відповідно навіть і зараз більшість з них доступні тільки по стежкам прокладеним рейнджерами.





Тим не менше перші кілька поколінь переселенців віддали себе в жертву заради нащадків. Держава їх просто киданула, пообіцявши манну небесну, а насправді перевезла у чисте поле і кинула без нічого. Тут, не маючи ані хатів, ані запасів їжа, ані досвіду співжиття з місцевими «вуйками», перші їх два покоління реально виживали і себе у всьому обмежували. І тільки їх внуки вже відчули переваги переїзду з Німеччини. Але тут як тут прийшов Сралін, всі одразу пойняли шо пора вертатися назад у Німеччину, тим більше що з розвитком механізації сільського господарства тепер хавки вистачало на всіх. Що вони всі дружньо і зробили, півтора роки «совєтської влади» було достатньо аби жоден німець не захотів лишатися в «країні рад».

Серед урбан-обєктів є тут і місцевий «Високий Замок», дебела вишка мобільного зв’язку куди легко можна залізти по драбині. Попід нею йде масивний водопровід аж зі Стрия, яким перекачують питну воду з річки Стрий, через бачки унітазів і піддони душів у Полтву, а далі в Західний Буг і балтійське Море. Ось як з’єднані води півночі і півдня! Масштаб об’єкту вражає, качати воду потрібно майже сто кілометрів. Кожен кілометр йде люк і кран для розповітрювання. Деколи труби виходять назовні і по них місцеві влаштували собі містки через яри.








До речі, для мене це було відкриттям шо існуючу Стрийську трасу як вона є зараз були побудували Австріяки. До того дорога в Угорщину проходила через Львів – Солонка – Жирівка – Кугаїв – Раковець – Бродки – Миколаїів і так далі аж до Карпат. Тобто всі йшли як вівці тупо вздовж річки від хати до хати, від села до села. Звісно, тоді так було безпечніше ніж йти прямо по відкритому полі серед бандитів. Зато для розтовстілих волів з крамом, які йшли повільніше ніж лінивий пішохід, по кілометражу через села виходило реально довше. В еру без ЖПС подорожувати попри річку був плюс шо влітку є завжди вода для худоби, а взимку відомо напрямок куди йти. А нормальний «гостинець» як тоді казали вимагає догляду. І на нього спромоглася не Річ Посполита, а вже аж Австрійська влада.



Село Хоросно також є наглядним прикладом чому нема води в Полтві. Тому ж що і тут і там вже нема лісу який колись був і який вирубали щоб звільнити місце для сільського господарства чи кам’яниць. Тому тепер на місці озер і рік, сліди присутності яких чітко проглядаються на місцевості і які позначені синім кольором на картах ген аж до 18 сторіччя зараз тупо ростуть бур’яни і кущі малини. Вся ділянка колишнього вкритого лісом водозбору два на два кілометри по площі зараз віддана під зернові, тому річки навколо попересихали. Теж і у Львові. Дощова вода швиденько змивається або випаровується, залишаючи Полтві одні нечистоти. Але, якщо поглянути з якою швидкість мою ділянку обжили сосенки, що ще шість років тому були тільки вилупилися з землі, а зараз їх і з автовишки не дістанеш аби почепити новорічну «звєвду» на макушку - То чітко розумієш як природа завжди бере своє. Сто років без людей і тут буде такий же ліс як і колись, а може і кращий, бо з вкрапленнями заліза в деревину. І знову потечуть річки а в озерах заведеться риба.



Так шо любіть і досліджуйте місця де ви живете, бо Ми перебуваємо на багатій історією землі, всюди тут до нас вже були люди і всюди можна накопати багато цікавого. Головне хотіти…



















Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Їздив нині вивчати печерку з Олександром, спелеологом. Обдивилися все. Також на думку Олександра в ямі вверху там де провалля колись видобували камінь. Але він казав шо раніше бачив там хід під землю.





Печерка знаходиться тут
Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
В рамках запланованої тут подорожі ми пройшлися околицями Хоросно. Оглянули печерки, Карєр. Подивилися на потенційні місця де могла бути вежа. Намітили точки для наступних вилазок. Наші сподівання виправдалися, тут і справді є багато місць де потенційно могли бути колись деревяні споруди. Ось кілька фоток. Місця палити не буду шоб туди не навалило "Археологів"

















Десь тут на карєрі розливали шустофф


Аналіз Експлорера






Та сама маца шо була вчора в Полтві


Розшарити F VK G+
курча

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3605
  • Рейтинг 1475
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Докину свою порцію вражень і фоток)

Знахідок потужних не було, але ми чудово пройшлися по гарному рельєфі місцевості, поспостерігали за сонцем, та врешті, нагуляли непоганий апетит.










Одинокі дерева серед поля, завжди гарно виглядають






Кар'єрна сторожівка




"Як плід мексиканської гуави"  :)




В один момент сонце показало нам Карпати




Експлоромобіль



Всім дякую за компанію! ++


Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Надибав нині дуб на районі. Обхват 3 метри 40 см. Коефіцієнт для дуба 1. Тобто йому вже мінімум 300 років. То ж пасувало б зробити його памяткою природи місцевого значення.






Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Наскельні Малюнки в Хоросно

Я завжди думав що люди жили у великих просторих печерах де коло входу горів вогонь а дітваки обгризали смажені лопатки мамонта. Ну просто тоді не було можливості будувати хати з дерева і все. Але насправді куди сумніше. Дуже часто жили вони реально в норах в землі! Або переховувалися там під час полювання. Причому з настільки малим входом наскільки це було можливо, по суті вповзали на животі. Все в цілях захисту. В таку диру тодішні хижаки просто не протискувалися. Тому людина могла спокійно перебути ніч. Все якби не печерна гієна Ця тварюка пролазила в ті ж нори що і людина. Але важила під 100 кг а пащу мала як у лева. Для захисту від гієни вхід в печеру треба було додатково перегородити шкурами чи каменем і бути напоготові зі списом.

Хто знає що тут написано і до якої епохи це належить?






Таким чином люди розселилися по всій землі, а не тільки там де є великі затишні печери. Наприклад в Хоросно в пісковиках знайшли і кістки гієни, і кістки мамонта зі слідами обробки знаряддями праці. Тому що мякий пісковик дозволяв оперативно зробити нору і там тимчасово сховатися. Тобто не потрібно було мати класичну камяну печеру з ходами і залами. Схованка робилася на потребу дня.

Яке це відношення має до сьогодення? А пряме! На рівнинних просторах Опілля прямо в мене коло хати зараз знаходять сліди людей та тварин доісторичної епохи. Пісчаний карєр дуже схожий ан дно моря, стільки там ракушок. Ми теж були вибралися подосліджувати троха гроти в пісковику в надії відшукати шось цікаве. В результаті ми спочатку були розчарувалися, а потім навпаки набралися оптимізму.

Кусок кістки


Скарб прямо під ногами. І на море не треба їхати


1)   У всіх оглянутих гротах дно камяне. Тобто нема намитої породи яка може містити археологічний шар
2)   Зато є сліди обробки каменю людиною, ніші від брусків та наскельні малюнки і написи латинкою. Дуже ймовірно шо вони були зроблені ще в середньовіччі
3)   Один з гротів обвалився. Але всередину веде нора в яку можна пролізти
4)   Місце перспективне і як турстичний обєкт, і як історична памятка. Тому я, поки тривають дослідження, не публікую її у відкритий доступ. Там ітак навколо ходять табунами копачі. Щоб не зіпсували нам чого. Бо знахідки цінні власне в контексті, з розташуванням і все таке. А не просто на поличці.

Грот




Старий карєр потроху сам руйнується. Відкриваючи нові ходи. Білі це нові обвалені пісковики


Андрій Книш показує де вхід


Ці камені скоро обваляться


Ухти! є куди лізти!


Слідів тварин не видно


Всередині проходу порода однорідна. Значить це не була колись печера




Хороснянське море






Лис


ІІІ, 71, МВ - ініціали того хто шкробав?


Виходимо з кімнатки


Так воно все виглядає на одній фотці


Поруч видно сліди обробки


І щілина поруч


Щілина зсередини


В кінці щілини сліди від свічки




ПОруч місцеві викидают ьсміття. Гм. пінопласт і пачка з-під майонезу... Хіба шо тварини затягнули


Явно людських рук справа.




Тут підлога теж камяна. Вниз ніц не йде


Ось така вийшла пригода. Ніби місце і відоме. І багато хто там були. А прийшли зі спеціалістами і знайшли багато чого нового.
Які є версії походження написів:

1) Монахи з монастиря шо поруч - не було жодного хреста чи келії
2) Солдати, повстанці - не було нічого схожого на амбразури. Гільз та інших знахідок теж не було. Води як мінімум останні 200 років тут немає. Тобто не криївка.
3) Робітники зі старого карєру - в ті часи люди здебільшого були неписьменні. Зокрема чорноробочі.

Швидше всього це є рукотворний комплекс який робився в різні часи і на різних рівнях. Тому і написи різні. Найстаріші просто стерті вже.
Розшарити F VK G+
курча

Gulya

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 49
  • Рейтинг 3
  • Стать: Чоловіча
  • все буде добре
    • Перегляд профілю
то  дуже схоже на ініціали, ті букви латиною.. дряпили  від того, що немали що робити, а треба було сидіти на місці(?). Нагадує якийсь так як би склад.
Розшарити F VK G+
Because It's There

atlas1975

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 139
  • Рейтинг 36
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Цитувати
що тут написано

на другій світлині можливо Врубель - Wróbel, а нижче можливо Jan. Jan Wróbel.
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Цитувати
що тут написано

на другій світлині можливо Врубель - Wróbel, а нижче можливо Jan. Jan Wróbel.

дякую! Він ще живий! Треба буде йому написати!

Kontakt
Telefon: +48 58 523 23 53, +48 725 991 144
E-mail: jan.wrobel@ug.edu.pl
Розшарити F VK G+
курча

Артем2041

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 14
  • Рейтинг 2
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Схожий грот чи печера  в Камянці в лісі біля тюрми на Шевченка. Там також зліва по сходах вниз є малюнок схожий на ікону, також різні написи а зправа лаз вузький  в другу меншу печеру. Я навіть спочатку подумав що ви там були, дуже схоже місце...
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Схожий грот чи печера  в Камянці в лісі біля тюрми на Шевченка. Там також зліва по сходах вниз є малюнок схожий на ікону, також різні написи а зправа лаз вузький  в другу меншу печеру. Я навіть спочатку подумав що ви там були, дуже схоже місце...

дякую! Знаємо таку! ось тут є звіт!

Микола Скирпан висловив думку що ці написи лишили поляки під час спільної експедиції з професором Татарином у пошуках залишків кісток мамонта і печерної гієни. Вони ж і облаштували тут собі побутові умови. Це пояснює і роки, і сучасне написання літер, і хороше їх збереження.
Розшарити F VK G+
курча

austria

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 1
  • Рейтинг 0
    • Перегляд профілю
Дуже великі сумніви що це написи часів середньовіччя. Хто їх мав там латиною написати це раз? По-друге, з часів середньовіччя все було б тотально замулено. Та і шрифт не середньовічний. Схиляюся до думки, що це австріяки під час першої світової. Візьміть їхні військові плани і співставте місце
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Я знайшов вхід у печеру в Хоросно!
« Відповідь #13 : 15.07.2019 14:28:35 »
Цими вихідними ми знайшли цілу печеру в цих скелях. Вхід через вузьку щілину. Далі йде кругла кімната десь 2м в діаметрі з якої відгалужуються два коридори. Один з них на око має 10 метрів. Печера засипана піском і замулена. То ж я до кінця пройти не зміг. Але фотки зробив. Стеля в печери суцільнокамяна і на одному рівні. Тобто це не завал. Швидше всього вона має штучне походження. Тому що стіна переходить у стелю під прямим кутом. Над печерою нависає засипаний грунтом схил і другий рівень скель.

Вхід у печеру. Прямо печера. Внизу кімната що у сусідній скелі


Перша кімната


Пролажу на весь ріст всередину кімнати. Ліворуч бачу довгий коридор. Праворуч також є якийсь хід.


Підлажу до входу що ліворуч. Видно прямий кут між стіною і стелею


Далі все замулено. Тут пісок суттєво темніший. Але є залишки гілок. Значить колись воно було відкрите


Спробував просунутися в хід праворуч. Тут пісок сухий.


Пісок в першій кімнаті сухий і з залишками листя. Очевидно що це був вхід який присипала земля що зсунулася зверху. Далі в довгому коридорі вже мокрий грунт. Тобто тудою тече вода. Всередині зустрічалися пожовтілі кістки тварин.

Висота від піску до стелі 30-40см. Я по суті ліз як хробак. Відсовував пісок вбік і тоді просувався вперед. А потім назад у зворотньому напрямку. Тим не менше це справжня печера яка йде у глиб пагорба.

Робимо топозйомку основного гроту


Вид з місця де голова на стіні


п. Олександр все дуже методично і скурпульозно обміряв


Також пан Олександр здійснив топозмомку цього комплекса. Поки шо викладаю чорновик. А як буде чистовик то заміню. За всіма ознаками це є штучне утворення яке мало переходи між окремими групами скель. Хоча б тому що дуже багато розмірів получаються кратні 50см. Призначення і вік цього утворення поки шо незрозумілий. Та й дуже багато ще скель присипані землею. Цілком може бути що різні його елементи були зроблені в різний час і різними людьми. Можна бачити сліди від знарядь праці схожі як були на Урицьких Скелях.



Кімната там де є квадратні отвори у стінах


Вхід в печеру знаходиться внизу праворуч


Я вважаю що це дуже цінна знахідка. Вона цінна і для історії, і для розвитку місцевого туризму. Для історії, бо це шось нове. Про неї нічого невідомо в загальнодоступних джерелах. Для туризму – бо це справжній рукотворний печерний комплекс! Коло Львова таких не так і багато. А ще поруч був старий і є новий монастир. Він цілком може опікуіватися цією памяткою і захистити її від вандалів.



Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Деякі з гротів в цих скелях схожі ніби їх поробило Сарматське море. Тобто це був берег і воно хлюпало і вимивало пустоти. Тобто деякі кімнати тут є рукотворні, а деякі природні.

Очі відьми


Вони знаходяться от в цій пустоті


Тут вицарапана людина


Залишки Сарматського моря в скелі

Розшарити F VK G+
курча

Le-i-3o

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 594
  • Рейтинг 198
  • Стать: Чоловіча
  • Копай!!!
    • Перегляд профілю
Очі відьми ті так виглядає що трохи окультуренні до більш квадратної форми.
Розшарити F VK G+
Він копав, і ти копай!!!

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4084
  • Рейтинг 887
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Фотки не передають цього масштабу і величі. Але якщо глянути вживу то воно зачіпає. Вчора гуляли там з Стінгером і Зеленою Мишою. Їм дуже сподобалося.

Є вже фотозона. 116 виборчий округ :)


Закамянілі рештки чогось в пісковику


Тризуб?


Наглядна спелеологія


Іконостас. Яйце на плато має підозріло гарну форму. Напевно для вогню чи просто шоб на образки дивитися знизу вверх


В цій печері теж на стіні є всюдисуща буква W


To Dig or not to Dig?


Найперший грот


Читається як Шванці?


Відкрита частина що тут була завжди


Закладні для деревяних брусків


Всередині пусто


одне око відьми


тут де овал є ця закамяніла кістка що смахує на птаха


Йдемо тропічними джунглями


Чиясь нора. Значить всередині під каміннями буде пустота


Там є дуже зручне місце під сідниці


тут насправді дуже вигідне місце. Сонце світить весь день. Ззаду був густий ліс. А спереду провалля і річка.
Розшарити F VK G+
курча