Автор Тема: Рибалка в стилі Explorer  (Прочитано 257 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3242
  • Рейтинг 505
  • Стать: Чоловіча
  • AlkoGolem
    • Перегляд профілю
    • Пікаса
Рибалка в стилі Explorer
« : 04.09.2018 00:12:11 »


Напевно Ви вже втомилися читати мій понос підсвідомості з попередніх декількох постів!? Тому на цей раз буде про рибалку, але очима нерибака. Такий формат цікавий і як хлопцям/чоловікам - бо ж про рибалку, так і всім решта – бо очима нерибака.

«Він що, рибалив у Полтві»,- подумаєте Ви. Та ніііі, в гірській річці у самому серці Сколівських Бескидів, у місці де зв'язок перестає тягнути ще коло сільського клюбу а селяни його кличуть дивною назвою «Малмансталь». Всього дві тридцять від Львова і ви в такій глухомані, де поміж ногами плаває гірська форель а на десятах кілометрів шляху попри річку немає жодної пластикової пляшки, і не тому що тут прибирають…

Іван діловито та самозадоволено кладе розкалені до червоного ножиці у склянку холодної води – щоб не тупилися, а я, тим часом, уважно роздивляюся свою нову стрижку, стараючись знайти в ній хоча б одну «антену», ну хочаби щось до чого можна було б придертися, та марне. Лишається час до нового клієнта то ж Майстер демонструє мені на окофоні що він не тільки вміє голови стригти, а ще й рибу непогано косить: Харіус, Форель, здоровенні щуки та багато офісного планктону… Мене дуже дивує як це людина не з Львівщини так швидко освоїла наші ландшафти і стала гуру в усьому, куди можна закинути свою вудку… 😊







Знайомтеся, Іван – це автор нової фірмової стрижки Golem-a, а заодно і заядлий рибак. Так що хто ще памятає мене патлатим – не було такого ніколи 😊 Раз якось надоїло мені слухати оповіді Івана про улов, річки і гори то ж я напросився з ним на рибалку. А так як він ніяк ще не знайде у свому житті саме ту, єдину…. Машину, а я, свою чергу, не маю ні досвіду ні спорядження то ми досить непогано скооперувалися.

Далі будуть технічні деталі. Кому нецікаво - можуть або зразу переходити в кінець статті до фоток скільки і чого я злапав, або ж на інший сайт з більш цікавішими фотками. 😊  Але до того як ви це зробите я хотів би прояснити що ж саме є спільного між рибалкою та Експлорером. Зразу уточню, що під словом «рибалка» я маю на увазі не свинний шашлик на березі річки під «львівську сотку» до, в процесі і після; і не мертво-лежачий патик лощини між кривими ногами рогатки, не гнилий, напівживий хробак згвалтований у неприродній спосіб тупим іржавим гачком. Це не старе жигулі припарковане над ряскою коло мутної калюжі, і не аплікація електронного поплавка на смарфоні що тебе будить і каже ніби хтось саме зараз тиряє твою вудку, бо щоб шось там клювало то це маловірогідно.

Під рибалкою я розумію інше, а саме - 12 кілометрів вверх по течії гірської річки з усіма її порогами та завалами, з усіма її каменями та божественними струменями сонця що падають на тиху водяну гладь крізь пожовклі гілки, а поміж цієї всієї краси повільно крутиться твоя золотиста приманка, а за нею з пожадливим поглядом пливе кілька рибин різного розміру. І ти знаєш, що переможе найбільша, саме вона ключе першою і твоя задача – бути напоготові її підсікти, не збити руку, відчути саме той темп катушки коли приманка ще так-сяк крутиться, коли вона не лягає на дно і не вспливає на поверхню, коли кінець спінінга стоїть нерухомо як істукан. Також рибалка це високотехнологічне спорядження Shimano яким треба навчитися користуватися до автоматизму, це коли приманку вагою в 2 грами ти з точністю до метра(щоб не попасти в корчі) закидуєш у найглибше місце річки що за тридцять метрів від тебе(ну щоб не налякати рибу), притому шнур, який прив’язаний до приманки, у воді невидимий і може витягнути на поверхню аж до 2-кг рибу. Це і орієнтація на місцевості де та як тут пройти; де зупинитися невидимим, як перевірити чи тут живе риба; і елементи АТО - коли ти в «зеленці» переховуєшся від ворота-лісника який тебе висліджує на старенькій, але наново помальованій у чорний колір Яві. Ну але про все попорядку.







Так от, що ж спільного між рибалкою і Експлорером?! По перше, що це що це хобі яке приносить масу задоволення, обоє Хобі вимагають від тебе зібратися, встати з-за комп’ютера/смарфона і вийти надвір, адже дома риба не ловиться. У обох випадках ти маєш справу з безліччю цікавої і дуже специфічної техніки а також пошук місця для інсталу, ці всі спініги-ліхтарики, надлегкі і беззвучні катушки – шнурки та карабіни, забродні ОЗК-костюми які не рвуться, не перетираються та не промокають, вузли та прийоми аби це все не підвело. Ти не залишаєш слідів, нічого не береш з собою і не нищиш після себе, а просто фоткаєш рибину і відпускаєш її назад у Полтву. Половину кайфу від процесу що лісник завжди поруч і він може тебе засікти, ти продумуєш в голові наперед відмазки. Ну і в кінці кінців, в обох випадках ти йдеш дуже мальовничими місцями які варті того щоб тут побувати і де мало хто бував до тебе!

Так от, ми вирішили встановити новий світовий рекорд і виїхали в 4 ранку з Пасічної. Як наслідок, всі заправки ОККО в цей час саме чистили своє обладнання для ранкових Хот-Богів а у село Майдан ми приїхали ще коли всі там спали, шляк-баум до рибного місця був відкритий ще зі вчора, по-пяні їм влом було йти його закривати. Я знаю що тут треба заплатити за в’їзд, але ж не буду я власноручно йти і спеціально будити лісника з самого ранку заради цього? Далі 6 км Джимміком рівною, проїзною навіть для Альфи Тараса t309 дорогою, їдемо до «будинку лісника» як називає це місце Іван. Взимку тут годують зубрів, влітку час-від-часу відпочивають туристи, є галявина, вода, дах над головою і дух у повітрі.

Якщо їхати далі то на дорозі буде ще один шляк-баум, він заманливо відкритий. Але я знаю ці їх приколи, достатньо його проїхати як лісник тут-як-тут вибіжить з кущів і його зачинить на колодку а ще й цеглою припре, щоб ти не вибрався. Як наслідок прийдеться потім або діставати ножівку з бардачка, або робити підкоп під самим шляк-баумом.







Та наша ціль нині не заїхати в Орявчик на машині, а половити тут рибу. Тому ми лишаємо машину і вперше за останні півроку відчуваємо себе знову десятирічними дітьми коли пробуємо намацати зморщені від холоду пісюни щоб злити у засохлий борщовик відпрацьовану каву ОККО, так курва зимно зараз в Карпатах зранку! Вранці риба завжди харчується і зловити її шанс значно більший ніж вдень у жару. Вдень в жару їй хочеться прохолодного янтарного пивка, а не жирного риб’ячого стейка на лєсці що крутить тут хвостом під самим твоїм носом. Хоча, як казав Іан, форель має такий же характер як і я – може їсти все підряд цілий день, завжди і всюди.

Якщо ви думаєте що ми браконьєри – то ви помиляєтеся. Ми – це страшний сон браконьєрів, бо за день Іван знешкодив як мінімум три їхні сітки та випустив всю рибу нещасну на волю. В нас навіть гачки були без зазубрин, якшо не підсікти рибу вчасно то вона тут же зривалася, в чому я мав змогу не раз переконатися. Зато потім відпускати її на волю було значно менш трамватично для обох учасників процесу. Місцеві дятли та білки напевно були подумали що то якісь підераси приїхали зранку на рибалку, один з них в голубій сорочці а інший в червоній футболці. Насправді риба з води не бачить голубий колір на фоні неба то ж Іван був раціональний, а я, як бувалий турист, був у червоному щоб не погубити склад групи, тому мені доволі швидко прийшлося принести жертву Нептуну і роздітися щоб годувати комарів та бомків своєю плоттю, зато не відлякувати рибу ніби це знову комуністи прийшли сюди з електровудочками. Привабити ж її я міг хіба що своїми кубиками на пресі.

А от якими Ви бачите Карпати в своїй уяві? Напевно це м’які лісисті вершини Бескидів, розлогі розсипи Цекотів в Ґорганах, щедрі чорничні поля Боржави або обісцяна Говерла на Чорногорі? Так от, раніше я річки в Карпатах сприймав не інакше як перешкоду на шляху яку необхідно подолати. І в думку не приходило що я колись спеціально йтиму не впоперек - а взводж річки, мені не буде мокро і що сама річка це і буде ціль. Деколи приходилося аж 4 (о який жах!) рази переходити річку вбрід, я переносив дівчат на руках хто давався, харився, і вважав шоб не замочитися. А от цей раз я відкрив для себе новий вимір Карпат якого не знав до того – вздовж річки. Ти йдеш по воді що охолоджує твої ступні навіть через чуму чобіт, бачиш цю прозору воду навколо з красивим, опавшим листям у ній; згадуєш як ти у цих же бахілаг місив колись гівно у Полтві і розумієшя як тут зараз красиво. Які ж то надзвичайні пейзажі можна побачити просто пройшовшись вверх по течії безіменної притоки Стрия, побачити безліч локальних перекатів та водоспадиків, побачити затишні пристанища для форелі де букові гілки спадають майже як верба, до води; побачити зблизька зрізи камяних епох та гірські струмки які доносять запах далеких полонин…







Якби мене заставили у місті пройти 12 км в хімзі по 28-и градусній жарі, невиспаним, з рюкзаком за плечима та ще й зупиняючись кожних сто метрів на перелов - я би напевно вмер. Але ж це Карпати, тут я живився ними а ще запалом, еееееенргією та ентузіазмом Івана, для якого кожна Рибалка це як нова притока Полтви колись для мене: нестримно цікаво та нестримно. Правда час від  часу мій дослідницький слух таки вловлював сторонні звуки і ротом та жестами давав Івану зрозуміти що ми тут не одні. То ж пригода ставала дедалі цікавішою і ми продовжували рибалити там, де напевно ніхто до нас.

Урочище Малмансталь…. «Сталь???? Яка в ще дупу сталь посеред Карпат, це ж не Кривий -Ріг!», скажете Ви. Уявляєте, саме тут, посеред хвойових та бухових лісів, у 18 столітті була найбільша на Східній Галичині сталеварня! Логічно шо процес налагодили і всім заправляли німці-перечеленці. Але тим не менше, це також наша історія! Досі збереглася їх «доменна» піч, їх топоніми місцевості і навіть несподівано величний костел в центрі села. На жаль з самої Малмансталі донині зберігся лише колодязь бо коли останні поляки відступили звідси на Захід гнані Віслою, то всі пусті хати місцеві колгоспи розібрали на цеглу для свинарників а решту деревяних будівель зажглі місцеві комсомольці як «йолку» на Новий Год. Згідно австрійських хронік, поселення німців тут було на кілька сотень людей, в лісах і зараз можна найти куски цегли Reiss а їх колодязь ще досі прикривають букові колоди.

Чи знали ви що форель не можна брати голими руками, що для неї це як покласти розкалені ножиці Івана на холодний язик Путіна? Форель живе тільки у дуже зимній воді і якби вона могла говорити – то б кричала різні матюки від болю та теплових опіків що завдають їй наші руки, часто вона може навіть померти від больового шоку. Тому якшо хочеш її торкнутися – то слід перед тим руки потримати троха в річці, шоб зволожилися і змерзли. Моя перша рибина була надзвичайно красива та доволі велика, десь на грам 350, а ще вся в слизі. Слизі??? То може це вона так збуджується в процесі коли її ловлять? А потім якщо не злапали то запліднює пів річки, тобто такі як ми з Іваном навпаки не знищуємо її, а допомагаємо збільшувати свою популяцію???! Незвично, але тіло рибини гладке як пензлик з більчачої шерсті чи як спина у крота або ската. Напевно це так створила природа шоб вона за камені лускою не зачіпалася.

Коли після безлічі спроб та невдач, коли я нарешті навчився закидати приманку правильно, коли навчився її як слід вести щоб вона крутилася не зашвидко і не заповільно а кінчик спінінга при цьому не вібрував, коли вона нарешті клюнула – я вже не думав ні про шо інше тільки про Івана і про те що він мені говорив всю дорогу сюди: різко підсікти, спініг поставити вверх щоб пружинив, тягнути на себе, не давати зірватися і так далі…







Мені попалася Форель Карпатська, дуже активна, вся в яскравих крапочках. До речі, та форель що її подають у ресторанах і вирощують на «спеціальних господарствах» - це форель радужна, завезена з Америки тип. Вона, як і сибірська Сосна що завезена в Карпати 200 років тому замість оригінальної Карпатської Ялиці, росте в рази швидше тому є більш комерційно вигідною. Потім птахи розносять її личинки по всіх водоймах навколишніх і там ця форель радужна успішно приживається. То ж я не здивуюся якщо подібно до сибірської Сосни Американська Форель колись завоює наші гори.

А от ще загадка, що спільною міг апельсинами на Майдані 2004 року і рибою в рибальських господарствах? Відповідь проста: що ті що ті є наколоті! Тобто коли рибак випускає рибу назад у воду то вона вже вважається колотою і не то шо більше не клюне, а ще й іншим розповість що то за підстава. Бо що рибак, що наркоман – обоє коляться, правда перший голкою а другий гачком, але ще невідомо хто більший кайф отримує.







Коли азарт переміг розум і ми перестали никатися то нас все таки зустрів лісник, проте відчув дух Експлорера що ми і не таких «сторожів» в свій час проходили, тому просто посварився пальчиком. Далі ми поїхали на річку Стрий коло Довгого, де весь Дрогобич бере воду аби потім зливати її Тисменицю а далі у Дністер. Там прямо коло села під мостом, на відкритому повітрі посеред білого дня люди рибалили сітками…. То це ми значить браконьєри? Це ми значить ловимо і відпускаємо рибу там - де заготовляють кубометрами ліс, там - де нижче по течії місцеві не соромлячись поділили річку сітками на сектори, в кожному району села свій сектор і своя сітка??? Ми порізали 3 сітки і ніхто нас навіть не побив, також ми пофоткали з яких дир у водопроводі витікає «50 % втрат при транспорутванні води до споживача ВодоАналом», сіли собі на Джиммік і, кайфуючи від того шо він такий хоч і прикольно-іграшковий але все ж таки як і всі якісні іграшки – витривалий та не надійний, поїхали собі додому. Все таки перукарі та ІТ-шники це споріднені професії, що там що там все вирішують кадри, що там що там багато залежить від клієнта, всюди є велика текучість кадрів а салони конкурують за «майстрів».

Сказати шо рибалка мене зачіпила до глибини душі – ні, це давним давно до неї вже зробив Експлорер. Я не побіг купувати снасті на всі гроші, але креатив на кілька сторінок не дав мені спокійно насолодитися вечерею. Це була маса задоволення та вражень які я отримав. Палити обєкт я не буду, але хто в тих місцях бував той знає про що я, а хто ні – знайде якшо захоче, підказка де це є в квадраті на карті тут
























Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3242
  • Рейтинг 505
  • Стать: Чоловіча
  • AlkoGolem
    • Перегляд профілю
    • Пікаса
Re: Рибалка в стилі Explorer
« Відповідь #1 : 07.09.2018 06:07:58 »
До речі, Рибалка і Полтва це речі цілком реальні. Ось для прикладу раритетні фото з юним Лесиком
Розшарити F VK G+
курча