Автор Тема: Мальта осіння  (Прочитано 756 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3589
  • Рейтинг 1455
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Мальта осіння
« : 31.10.2018 09:59:48 »
Десь в середині літа я вже знав, яким б не було воно холодним чи дощовим, я його наздожену ще у жовтні. Живши з цією думкою, чесно кажучи, літо навіть довшим вийшло, по відчуттях, ніж завжди.
А то як завжди мало, мало. Фактично, не рахуючи кількох холодних днів у вересні, літо таки вдалось продовжити.

З початку сходу сонця, від ранку, Львів окутав густий туман, й аеропорт був залитий ним, наче густим "молочним" димом.
Тільки й чути було, що відміняється один за іншим рейси, у зв'язку з погодними умовами. Зокрема, й наший затримується. А рейс у нас Львів -Катовіце, з очікуванням трьох годин і Катовіце-Мальта.
Що ж, часу не багато, при запізненні літака, під загрозою вся поїздка на острів. До того ж, при загальній нелюбові, чи то страху польотів, я звернувся в бар.

Глянув на поличку з напоями...ні, ні, все! Я вже це якось проходив, забув колись паспорт у літаку, тому події десятирічної давності таки стали досвідом, повчальним.
Якщо летіти, то хоч ситим. Замовив собі бургер з хрустким беконом та каперсами. Ситому, й хрінь всяка в голову менше лізе.
По трапезі оголосили посадку на літак. Чудово! Ще й час залишився.

Вже в літаку, прочитавши кілька сторінок книги, ми почали знижуватись. Політ до Катовіц зайняв всього 35 хвилин, очевидно, пілоти трохи піддали газку.

І знову тісненькі, не надто зручні, твердуваті сидіння лоукосту Wizzair, якихось три години і я, Друся та Женя вийшли на трап, вперше вдихнувши, теплого, середземорського повітря.

Вечір. Я лише в футболці. Тепло.

Власне, тим і унікальна погода на Мальті, в жовтні. Бо є тепло, не гаряче, комфортна температура в межах 24-28°C.
І ночі такі ж теплі, і море в подібних температурних показниках. Єдиним мінусом це можуть бути дощі, але без суттєвого зниження температури повітря.



Ми почали відлік нових вражень, тривалістю десять днів.
Основні моменти я розіб'ю на категорії, щоб вам було простіше почерпнути інформацію з наших мандрів по Мальті.

Помилковим було те, що ми вирішили тут жити в наметах. По перше, тут лише один кемпінг, а по друге, воно в дечому сковувало наші пересування, та комфорт. Через дощові дні.
Ну, але про це пізніше.

Мальта - це острів, який складається з невеликих містечок, які зрештою і називають селами, але чомусь більш схожі саме на містечка, через висоту будинків та щільність забудови. Взагалі, тут все щільно та раціонально. Кожний клаптик площі задіяний під щось, чи то під забудовою, чи під орними землями.
Рух на Мальті та Гоцо - лівосторонній, залишився у спадок від Англії, коли острови їй належали.
Автобуси на Мальті основний вид пересування. Зі столиці Валетти автобусні маршрути розходяться у різні куточки острова, незважаючи на їх закрученість, автобусна система є зручною для пересування.
Закрученість полягає у тому, що до прикладу з пункту А в пункт Б автобус на карті зробить "вісімку", до того, поки доїде на місце.

Одразу по приїзді ми придбали у терміналі проїзні картки на 7-денний термін, за 21 євро. Чим ми і зекономили собі кошти, по нашим кінцевим підрахункам, бо разовий проїзд вартує 1,5 євро.
Єдиний момент, термінал сприймає банківську картку лише з чіпом.



Пішки рухатись Мальтою по дорогах практично неможливо, а то й небезпечно. Між населеними пунктами відсутні тротуари як такі, а в містах, вони дуже вузесенькі. Саме тому ми і не бачили роверистів.
Бачили лише одного, з Росії. Який прибув з Португалії, в рамках туру по Європі, і дуже плакався, що на Мальті не має де їздити ровером.

Автобусом не так вже й скучно їздити, бо є переваги;
- спостерігати за рельєфом, а він там цікавий та не одноманітний;
- охолоджуватись, бо у всіх автобусах постійно працював кондюк, від чого ми їх називали холодильниками; :)
- майстерність водіїв захоплювала, наскільки технічно вони на швидкостях вписувались у вузьких вуличках, спусках, роз'їздах.


Наше проживання

Осіли ми в Golden Bay, або в Ghajn Tuffieha Scout Campsite, якраз навпроти п'ятизіркового Radisson Blu Resort. В скаутському кемпінгу, якщо простіше.
Це Мальтійський скаутський табір, який має свої плюси та мінуси. Він розділений на сектори, наш був під номером 14. Сектори розділені камінням, оригінальними соснами та оливковими деревами.
+ Наявність чистого  душу та туалету, з холодною/гарячою водою, з власним ключем;
+ Наявність води на території сектору та електрики;
+ Роби що хочеш, ніхто не вказував нам що робити і як;
+ Безпечно. Щоразу залишали свої речі, все було ок. Загалом, на Мальті дуже низький рівень злочинності;
- Не було тенту від дощу. Завдяки нашій кмітливості, ми з Друсею на території роздобули поліетиленовий тент, мотузки, і власноруч його зробили
- Відсутність нормальної розетки, хоча б британського стандарту
- Відсутність стільців та столу

Ось так виглядав наш табір. На задньому плані Radisson Blu Resort.


Наповнення нашого "п'ятизіркового" номеру, який ми зібрали з території :)
Позаду будівлі Реддісон Блю, де найдешевший номер у не високий сезон коштує 160€. Проте, часом вечорами з балкону хтось дико ригав, від чого ми плескали в долоні і ржали собі, з приставки "Blue" в назві готелю.


Ця чудова будка, що була поруч з нами, давала нам і електрику і воду.




А всередині з Друсею організували "КАЛхоз", з допомогою знайденого дроту та завбачливо прихопленої ізоленти.
Чому КАЛхоз? Тому що з періодичністю на телефонах з'являлись какулі ящірки та слимаків, які там мешкали.


Вигляд з майданчика для виступів на обидва типа готелів. Море, одразу за будівлями.


Часом, прокидаючись раніше, бродив по території, збирав євроценти і навіть євро. Пошуківець - він і на Мальті пошуківець.


Вихід до моря, на Golden Bay, що поруч. Невелика гавань, з прозорою водою та чистим, невеликим пляжем.




Харчувались ми самостійно. Прихопили зі Львова гречку, макарони, кілька супових заправок, сублімати "харчі", "James Cook" та пальник. Балон придбали на місці.
Додатково докуповували хліб, намазку, прошутто, м'ясні консерви, оливки та інші місцеві смаколики. Їли так, що я поправився на 4 кг по приїзді у Львів :)


Але, будьте готові до того, що на Мальті продуктові магазини рідко зустрічаються. В більших містах це не буде проблемою, а от менших, продуктовий магазинчик може бути одним, і то, з "лінивим" графіком роботи.
До того ж, його ще треба вміти віднайти. :)


Воду купували бутильовану. Оскільки, на Мальті обмежені запаси прісної води, вони мають завод про опрісненню морської води. Ця вода, зокрема у пляшках, доволі жорстка на смак. Мальтійська.

Міста

Валетта - столиця Мальти і місто, яке мені чи не найбільше припало до душі. Навіть, через купи туристів, які, втім, рухаються лише загальними потоками по основним вуличкам. Тому крок вліво, вправо - я опинився серед старого міста, де проживають резиденти.
Прикрасою міста є його висота, за рахунок оборонних мурів, та рельєф.

Рів навколо міста, мури


Головна вулиця




Гордість та символ - Мальтійський хрест зустрічаються часто, у екстер'єрах та інтер'єрах, зокрема у місцевих ювелірних виробах.


Трохи далі від центральної вулиці, з поміж сувенірних крамничок з'являються обриси справжнього міста


Зустрічалось багато закинутих приміщень, магазинів, з цікавою візуальною рекламою. Нехай старою та знищеною часом, але, тим не менш вона вдало доповнює стиль міста.




Гордість Мальти - дерев'яні балкони на фасадах.






Радує зір загальна естетика фасадів будинків, кольори, фактура. Обов'язково має бути металічна навісна фурнітура на дверях, часто латунна, напуцована та блискуча, як котячі яйця.
На кожному будинку присутня керамічна табличка чи навіть ніша з композицією,  на християнську тематику. Гарно. І що разу, на кожному будинку вона інша.











Десь такі кольори Мальти )





Працівниця готелю на перекурі. Під пильним наглядом камер. Зокрема моєї.




Авта мешканців припарковані так, що проходу тротуаром немає зовсім.




На кутових будинках, обов'язковим атрибутом є фігури та пам'ятники






На хіднику біля будинків є решітки. В одну заглянув - десь 5 метрів глибини, підвали. Всі виглядали закинутими сміттям та часом.
Можна лише уявити масштаби підземних комунікації.






Види з оборонних мурів:






Цікаво, що це за установка на пристані?


Воду, каналізаційні труби, тут прийнято виводити назовні будинку. Дається взнаки теплий клімат.




Залізли в один з старих житлових будинків в Валетті


Просто на сходовій клітці був туалет, без будь яких занавісок)))


Піднялись на дах. Тут чудово видно матеріал, місцевий камінь, з якого зведені більшість будівель.


Внутрішні дворики. Знову ж таки, зовнішні труби, а також баки з водою.


Ера цифрового телебачення ще не прийшла сюди




Місто Біркіркара

Кактусова альтанка на терасі будинку


Аналогія з Валеттою та іншими містами - балкони та статуї на кутах. І ще, цікавий спосіб кріплення електричних проводів по фасадах будинків, під карнизом.


Тут є вілли Вікторіанського стилю - насліддя Британської колонізації







Симпатичне місто




Все гарно, бракує тільки сонця, яке запалить ці кольори. Але це Жовтень, бюджетний жовтень :)






Пам'ятник воді :)


Вхід у помешкання на першому поверсі. Вузенький хідник, невелика хвіртка, ніша і двері до житла.



Мдіна - колишня столиця Мальти, де зараз проживає близько трьох сотень чоловік.

Зразково-показове місто-фортеця, дещо виявилась надто рафінованою, чистою. Незважаючи, що у місті живуть мешканці. Дуже чисто.






Траплялись цікаві старі деталі




Оригінальні Мальтійські ґрати та "всевидяче око". Камер там безліч, у різних місцях. По всій Мальті.


Оборонний мур, який відокремлює місто.


В соборі святого Павла є унікальна підлога, де з мармуру вручну інкрустовані ілюстрації. Фактично, це надмогильні плити і всі вони різні.
Виглядає вражаюче.




Не менш цікаво було побродити вуличками міста, за межами мурів






Ці вузенькі вулички є проїзними для машин, від того є сліди на стінах.


Дура бар, на жаль, був зачиненим.


А от найзатишнішим, з побачених містечок мені видався Мжар, з його розміреною атмосферою, дідусями на лавочках, які обговорюють все те, що їх не дуже стосується. А доповнював побачене, аромат трав, який доносився з полів, які оточують місто. Хоча, яке це місто? Село! Є дві церкви, два магазини та аптека.















Мандрівка на острів Гоцо

Було таке відчуття, що при всіх позитивних моментах від побаченого, мальтійські пейзажі міст трохи вже надоїдали. Все ж таки, дуже багато одноманіття. Ті ж латунні елементи на дверях, керамічні таблички, особливо які я побачив вже в сувенірних лавках в Мдіні, трохи зіпсували враження. Власне, помножена на тираж ця автентика, та інші деталі міст - вже не мали такого аж сакрального значення.



На Гоцо  відправились на паромі - за 3.50 євро. Острів цей хоч і менший за Мальту, але тим не менш, на автобусних маршрутах, об'їжджаючи його, ми б не побачили все, що хотіли.
Тому ми придбали тур на чудо-бас, червоний дво-поверховий автобус кабріолет, який мав на маршруті найвизначніші точки острова. Плюс до того, що зручно, мав зупинку, де можна було вийти погуляти, і через 45 хвилин сісти на такий самий, та продовжити рух далі.



Сидячи, як старці-пенсіонери, котрі нарешті добрались до заслуженого відпочинку, запхали китайські дармові навушники в вуха, і слухали історію та дивились на міста з висоти. Що, до речі, було незвично і цікаво, дивитись на ніби знайомі архітектурні обриси, але під іншим кутом зору.

Лише час від часу туристи судорожно піднімали руки вгору, роблячи якусь мільйонну, чергову й безтолкову фотографію.


У місті Вікторія, вилізли на цитадель. Людей було відносно не багато, і види гарні були.
Мізантропічним дослідникам підійшло :)












Вдалось побачити відкритий кар'єр, де видобувають основний будівельний матеріал Мальти. Ріжуть камінь схоже як в штольнях, але виключно відкритим способом.





Якщо так згрубша порівняти враження від Гоцо з Мальтою, то в першому трохи брудніше на вулицях, і запахів неприємних трохи було, місцями. Склалось враження, що добробут населення тут трохи нижчий.
Щодо запахів, цікавий факт. Мальтійці люблять сильно поливатися парфумами, мабуть не виходять з дому, перш ніж вилити 10 мл. запаху. І стосується це молодших і старших.

На фото поліцейський відділок, на Гоцо. В сторону від якого, ми попали в місцевий абандон - в закинуті квартири.



Мабуть, це є мої найяскравіші спогади. Бо вперше, я побачив побут іншої країни, та й крім того, покинутого в 80-х роках минулого століття.

Насправді, одного мешканця в закидці я таки зустрів:



Це Стінний Гекон, для якого підлога чи стеля, однакова для мандрівок. І ще він стрибає непогано.



Побут, який залишений у вісімдесятих













В одній з кімнат надибали кабінет, де було чимало цікавих документів, з часів економічно зростання початку 1970-х років.



Щось схоже на генплан по розбудові о. Гоцо








Практично всі речі англійського виробництва, від тарілок, до побутової техніки








Каскадні дахи з закинутих будинків і види звідти:






Загалом, на Мальті та Гоцо дуже багато закинутого житла та інших будівель. І водночас, острів активно розбудовується.


Церкви

Дуже величні храми, як по оздобленню так і по розмірах. Куполи овальної форми.
Особливо ефектно виглядала Ротонда, в Мості.








Транспорт
Про автобуси вже розповів, а тепер напишу й про автомобілі Мальти.
Незважаючи на невелику площу острова, машин тут багато. Переважна більшість світлих кольорів, бо темні нещадно вигоряють на сонці. Скажімо, авта віком до десяти років гарантовано мають пожухлий пластик фар та елементів кузова, а деякі, в тому числі і старші моделі - корозію кузова, а в кращому разі вигорівшу фарбу та лак покриття.

Тому, більш дбайливі автовласники тримають свої машини під тентом чи гаражах. І ті машини, які в гаражах, мають непоганий стан. Відстані то невеликі.

Тут популярні накидки на панель приладів салону.




Проходячи вуличками міст, можна зустріти незвичні і рідкісні машинки


Mitsubishi Lancer в такому стані хіба на якомусь Grand Prix зустрінеш, а тут хтось просто їздить на ньому, намотуючи 100 км в рік




Оскільки місцеві мешканці займаються фермерством, рибальством - то машини в них відповідні, німецькі повнопривідні пікапи та англійські Ленд Ровери






Opel Kaddet по-корейськи





Renault 4



А як вам ВАЗ 2108 з правим кермом?







Деякі марки геть не відомі




Заправки знаходяться в межах міста, на площах, в будинках





А ось наглядна світлина, який є вузенький тротуар, чи ні, це зупинка при дорозі, шириною 50 см. А далі, тротуарів взагалі немає. Що зрештою, унеможливлює піший та велосипедний рух дорогою.


Здавалось ніби, що вулиця пішохідна, але ні, щохвилини проїжджала машина. Доводилось притискатись до стінки.


Негабаритне місце


Висувні стовпчики, для проїзду спецтранспорту чи резидентів


А тут цікаві "байки", на яких місцева дітвора під'їхала до бару.
Стінгеру має бути цікаво, його тема.












Природа

Побродили ми західною частиною узбережжя, між містами Мєллєха та Мжар



Обривисті береги, скелі, а серед них затишні бухти - місця дуже симпатичні, з прозорою водою.















Береговою лінією розкидані оборонні вежі, ось одні з них:



Рослинність, особливо в прибережних районах поміж скель скудна, це в основному хвойні дерева, кущові трави та кактуси



Дорогою до Gnejna Bay



Тут гарне місце для пірнання, нормальна глибина та камінь, на якому лежати набагато приємніше, ніж на піску







Затишний сосновий гай



Жовтень на Мальті, як в нас весна. Зеленіє трава, ростуть квіти. І водночас, деякі фруктові дерева вже віддали свої плоди.







Плід кактуса



Місцевість Мальти рясно вкрита полями та городами. Межі земель розділені або камінням, або живоплотом з кактусів. Це також запобігає ерозії ґрунтів.
Такі городи можна побачити навіть у важкодоступних місцях, біля скелястих обривів, мешканці стараються використовувати кожний вільний клаптик землі.
А що з водою, запитаєте ви? Так, справді, ні води, ні джерел та природних криниць не має, як і запасів природної води на острові. Можливо і є деякі запаси, але явно не на теперішні потреби.
Тому, водою Мальту забезпечує завод по опрісненню морської води. І, уявіть собі, до усіх цих городів, невеликих клаптиків земель серед скель, парків, садів - ведуть пластикові труби з прісною водою. Циклічно, включається полив,  в інших випадках люди назбирують її у власні підземні резервуари чи ставки та користуються нею згідно потреби.

Городи:



Оазис серед скель



Дача з видом на залив





Водопровідні труби у досить несподіваних місцях





А це один з підземних резервуарів води на пустирі





Ехо війни

Якщо дивитись під ноги, проходячи по пустошам берегової лінії, можна помітити та взяти руки деякі деталі, що свідчать про масоване бомбардування острова під час Другої світової війни.
Земля не охоче приймає метал в землю, бо ґрунт кам'янистий. Залишки снарядів, поясків, часто - густо валяються під ногами.
Ще й свисток знайшовся.







Грот часів ІІ світової війни

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=ZpTcZlfKBYc" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=ZpTcZlfKBYc</a>


Щоранку, о шостій я прокидався від вистрілів помпової чи нарізної зброї. До останнього дня, я навіть не здогадувався, на що полюють...
Виявилось, місцеві полюють на птахів.


Їхні пости, точки відстрілу стоять у різних місцях острова. Навколо повно гільз.







З більших тварин, тут хіба коти. Але, на Мальті коти це священні тварини, принаймі таке в мене склалось враження.
Так, тут насправді повсюди залишають миски з кормом, виділяють окремі місця для котячих будок. І почуваються вони тут чудово. Котячий рай!






На завершення цього дооовгого фотозвіту, кілька світлин з узбережжя, у вітряну, похмуру, але теплу погоду.









Мандруйте Мальтою! Тільки, наметів не беріть :)

Всі фото ТУТ
Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3929
  • Рейтинг 822
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Мальта осіння
« Відповідь #1 : 05.11.2018 10:49:04 »
Мегакрутий звіт. Я з острахом поставив тобі плюс. З остраїхом, шоб лічильник плюсів не переповнився і форум не завалився :) Всі би так писали!

Я тепер мушу туди навідатися бо там є Golem Bay :) До речі, кемпінг якийсь там дуже унилий в порівнянні з Хорватією. А які ціни?

Ну і питання чого люди полишали той острів з усіма квартирами? Роботи нема?



Розшарити F VK G+
курча