Ведмежий притулок Домажир

Автор Golem, 16.04.2019 12:51:01

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Притулки бувають різні: туристичні, політичні, для безхатченків, для неповнолітніх, а ще - для ведмедів. Притулок - це місце де ти в безпеці, де є захист та розуміння, де ти почуваєшся майже як ... «Дома Жиррр!»  - сказали б ці Ведмеді якби вміли говорити.



Мати Тереза стала відомою давши змогу бідним людям провести останні дні свого життя з гідністю. Ведмежий притулок в селі Домажир займається приблизно тим самим. Вони збирають/забирають по всій Україні покоцаних життям та людьми нещасних ведмедиків і займаються їх реабілітацією.

Домажир це лише 15 хв автом від Епіцентру на Городоцькій, як їхати на Новоєврейськ чи Сраковець. Гарна асфальтована дорога, багато вказівників на цей притулок, є де запаркуватися. Якщо добиратися маршруткою то лише 2 км йти пішки від траси. Або можна зробити велотур зі Львова в Домажир через Ясниська.

Одразу при в'їзді кидається в очі що все тут зроблено по сучасному. Охайні будиночки, турнікети на вході, оцинковані огорожі. З нас двох взяли 105 грн по пейс пасу і ми пішли шукати ведмедів.


«Ото дурні! Краще б поїхали в зоопарк чи цирк. Там ще купу іншої звірини можна побачити» - дехто подумає. Та, насправді, є величезна різниця між звичайним зоопарком і притулком Домажир. В більшості зоопарків немає того відчуття коли ти сам на сам з твариною в дикій природі.

А тут кожен ведмідь має пурєдний кусень свого лісу в якому вільно їсть, спить, сере і все решта чим вони там займаються. Друга відмінність від зоопарку це вузька спеціалізація. Притулок займається медведями і лише медведями. Ніяких тобі білочок, зайчиків чи мавпочок. Тут про ведмедів знають усе, є необхідні умови та спеціалісти. Це як майстер що все життя ремонтує лише Харлеї. Так що ці ведмеді попали в своє царство небесне ще за життя.

Більшість з них були народжені в неволі і все життя провели у мацьопких клітках, де немає толком як розвернутися. Це як закрити людину на все життя у туалеті та передавати їй їжу через вентиляційний отвір. Не життя а суцільна мука. Надодачу цих тварин часто використовували як наживку при тренуванні собак. Не те щоб я був проти собаководів, але ведмедів реально шкода. Або заставляли їх працювати нон-стоп на панелі у цирку. Як наслідок за 20+ років свого життя ці бідні тварини здобули багато травм: як фізіологічних, так і психологічних. Тому їх тепер потрібно посилено лікувати.



А ми ж шпацеруємо свіжим, весняно-підлітковим лісом з ще першим пушком на гілочках. Зліва сітка паркану, справа теж паркан. Посередині гравійна доріжка. Зламати цю огорожу для дорослого медведя що дві пасіки обікрасти. Та до сітки підведена електрична напруга. В повітрі літає легкий запах горілої шерсті та смаленої медвежатини 😊.

Аж раптом боковим зором помічаємо дві здоровенні коричневі туші, що з усієї дурі несуться прямо на нас. Швидкість така, що їсти вже не буде кого, бо затопчуть до смерті. В мені прокинувся древній інстинкт самозбереження, який за роки блукання по Полтві був троха згас. А що як електрику в селі вимкнули, а притулок немає своїх упсів на охорону периметру?

Втікнути від ведмедів нереально, бігають вони куди швидше за людину. Лізти на дерево – без шансів. Ця скотина хоч і важка та з великою дупою, але викарабкається будь-де. Люків в каналізацію, щоб сховатися, у лісі теж немає. Битися з ними розкладним ножиком Victorinox??? Так шо нас врятує лише наглядач з перцевим балончиком або охоронець із пістолетом. Якщо добіжить та попаде звісно що...

Та, на наше щастя, медведі не стали перевіряти на міцність енергосистему України. Вони неочікувано різко зупинилися лише за кілька сантиметрів від огорожі. Мало не торкнулися її своїми вологими носами. Скажу чесно: ми хоч і не всралися, але проперділися таки пурєдно. Посміявшись один з одного йдемо далі.



На жаль чи на щастя, але маленьких ведмежат тут немає. Всіх ведмедів ще на вході каструють. Це перепустка в рай. Тварини, що виросли у неволі, не вміють самі добувати їжу. Відповідно, не зможуть навчити цьому і своїх медвежат. А місце в раю не безмежне.

«А ти ростеш, старієш, вмираєш
А тої правди так і не знаєш...»

Співав Скрябін про ведмедів-кастратів. Та крім сексу і людятини ведмеді ще дуже полюбляють їсти арахіс, фісташки та інші горіхи 😊 Тому якщо потрібно надовго чимось зайняти ведмедя, щоб могти спокійно поприбрати його екскременти - то на землю розкидують жменю дрібних горіхів. І поки ця скотина довго та нудно вибиратиме їх з трави язиком, то можна з нею хоч селфі робити.



Зараз притулку десь коло десяти ведмедів. Майже всі живуть у одиночних вольєрах. Деякі мирно гріються собі на сонечку, деякі міцно сплять глибоким валерянним сном, а деякі парами лякають туристів. Як ті що ми бачили.

Насправді мені було цікаво пройтися лісом, що кишить ведмедями. Я навчився їх знаходити далеко в кущах, звикнув до поведінки та динаміки руху, почав розрізняти сліди та кал ведмедів, просто помилувався цими чудовими істотами.

Наостанок додам що люди тут працюють дуже привітні, територія доглянута, є озеро, будка з морозивом та дитячий майданчик. Гарна точка щоб прогулятися на вихідних з сім'єю.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Андрій74

Квиток "сімейний",вартість 150грн на трьох. Ескурсія тільки в супроводі Гіда. Самим суворо заборонено відвідувати криволапих.
Най го качка копне...

Golem

Так, нам теж рекомендували Екскурсію. Що там дуже цікаво, вони розказують про кожного з ведмедів і все таке. Але ми не хотіли чекати тому пішли так.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Bottlehunter

Теж там побували минулого року. Місце гарне, приємно, що тими нещасними медведями хтось переймається.
Проект створений за підтримки і під наглядом австрійців, можливо тим і пояснюється "несовковість" місця і підходу до тварин та відвідувачів.
Без екскурсовода тоді і справді не дозволяли ходити, але це і краще - людей було просто море.

На території є облаштоване місце для парковки, магазин з сувенірами (гарними) і палатка  з кавою-морозивом. А ще дитячий майданчик, щоб батьки трохи відпочили за столиками)  Загалом дуже атмосферно та релаксивно)































Най жиє Гуцулія!

Андрій74

Австрія опікується притулком лише до 2025р. Після, притулок має себе сам утримувати!!!
Най го качка копне...

305 Гості, 0 Користувачів