Автор Тема: Бомбосховище Радіостанції №1 (Київ)  (Прочитано 156 разів)

1 гість дивиться цю тему.

maxiWELL

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 133
  • Рейтинг 65
    • Перегляд профілю
На днях вперше пробрався в бомбосховище. Може це і дивно, але за 6 років сталкерства так і не знав що воно таке. Тепер хоч матиму уявлення.

Ну а вилазка відбулась спонтанно. По-перше, дуже захотілось десь полазити. Настільки, що був ладен робити це самотужки. По-друге, для ювілейного звіту про закинуте в блозі треба було дослідити якийсь незвичний об'єкт. Бомбосховище для цього підходило краще, ніж банальний недобудований завод. Та й дорога до бомбіка пролягала через парк Кіото, в якому розташована найдовша в Україні алея сакур. Тому був шанс назнімати ще щось. Якщо, звичайно, сакури не відцвіли.

Як не дивно, сакури за декілька тижнів ще не відцвіли. І виявилось, що вони бувають не лише рожеві, а й білі!
А оскільки весна, то й окрім квітів було на що заглядатись.  ;D


Декілька хвилин на автобусі — і опинився в селищі Радистів. Воно так і називається на честь зв'язківців.
Для тих, хто не знає, це — дальня околиця Києва. Хоча автобусом від метро недалеко.


Десяток метрів від зупинки — і ось воно, бомбосховище! Непогано замасковане деревами і кущами.

Бомбосховище належало до Радіостанції №1 Радіоцентру Міністерства зв'язку УРСР, яке і розташовувалось в цьому селищі. Де другий радіоцентр невідомо. А от третій був в області, в місті Бровари. За загальноміською нумерацією укриттів цивільної оборони це бомбосховище №104038.
Укриття побудували в 1982 році. Це було величезне бомбосховище, розраховане на 300 осіб. Воно мало два входи — один основний і другий, для заїзду автомобілів(!). Зверху аж 4 вентиляційних оголовки.
Закинули, ймовірно, в 1998, відколи закрили Радіоцентр. Тому ні про яку збереженість не може йти і мови. Тим паче, що бомбарік без охорони і можна остерігатися хіба що місцевих мешканців або наркоманів.

Координати

Бомбосховище виглядає незвично: довгий портал одного зі входів, і поруч із ним — вентиляційні оголовки. А над бомбосховищем — городи.  ;D



Ще одна особливість — укриття не в насипу, а під землею. Тому врівень із землею. Лише вентиляційні оголовки натякають, що під цією галявиною розташоване бомбосховище.


Автомобільний заїзд. Штурмую гілки і будівельне сміття — і шурую назустріч пригодам. Портал автомобільного заїзду довгий.




Якимось дивом вціліли одні гермоворота.


Правда, всі приводи зпиляні.


Величезне приміщення для укриття людей. Порожнє.


Тамбур на вході до дизель-генераторної та електрощитової. Навіщо він там?


Що було в інших приміщеннях, невідомо. Можливо, фільтри і системи вентиляції.



Оскільки в бічних нішах були труби.



В кімнаті, що веде від цього приміщення, знаходжу якусь незрозумілу трубу.


Наступне приміщення майже навпроти. Схоже, це дизель-генераторна та електрощитова.





Поруч з вентиляційною та дизель-генераторною був блок з туалетами.



З протилежного боку від зали лише одні двері. Які ведуть до тамбура — головного входу.
Добре, що хоч надписи "ТАМБУР" є. Погано, що крім них ще купа кодів закладок — тому зафотошопив, щоб не створювати рекламу.


За тамбуром — вихід на поверхню. Цікаво, де він виходить. Мабуть,у когось у дворі.  ;D


Тепер можна і на вихід.


На виході вирішив роздивитись сміття. Цікаво ж, що хрустить під ногами?
[censured]!!!
Походу, це схрон наріків!



Добре, що товста підошва.
Але враження від побаченого двояке. Бомбосховища — цікаві і незвичні споруди. Навіть в погану стані. А от те, що там роблять — жах!
Як тепер лазити по іншим заброшкам..?
Розшарити F VK G+