Автор Тема: Літак Юнкерс-88 (JU-88) під Яйком Ілемським, коло Долини  (Прочитано 3202 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4166
  • Рейтинг 954
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Уявіть собі що Ви в горах та збилися зі стежки. Ви приймаєте рішення напролом скочуватися вниз до потічка. Там є лісовозна дорога, нею можна вийти до цивілізації. Нічого не підозрюючи Ви продираєтеся вниз через хвойові зарослі вічнозелених Карпат. Клянучи свій ЖПС Ви слизьгаєтеся на покритих мохом цекотах та молитеся аби ніде тут не підвернути ногу, чи шию. Раптом посеред хащів помічаєте якусь поржавівшу залізяку. «Трильовщик» - зневажливо думаєте Ви і йдете далі. Але з часом деталей стає все більше і більше. Вони врослИ в дерева, визирають з-під моху. Блискучо-білі заклепки на кусках алюмінієвої обшивки, шассі та характерне крісло з ремнями безпеки не залишають сумнівів. Ви натрапили на уламки літака.

Колінвал від двигуна


Думаєте це чергова казка? Вважаєте що всі німецькі літаки ще після війни розтягнули на метал та сувеніри і зараз вже нічого немає? Який може бути літак коло Яйка Ілемського, якшо воно ходжене-переходжене майже як Говерла? Ми теж так думали та, на щастя, помилялися!

Перші згадки в інтернеті про цей літак датуються 2015 роком. Віктор все детально перефоткав та описав, проте точних координати нікому не давав. Ще б пак, на фото є дуже багато цінних номерних деталей які на чорному ринку можуть коштувати чималих хрошей. Потім Khimik знайшов місце падіння радянського літака МІГ і описав в нас на форумі. Ця тема привернула увагу громадськості до теми пошуку літаків в Карпатах і так ми дізналися про JU-88. Ми почали гуглити і дзвонити всім за координати. Та про цей літак не знали навіть місцеві волонтери що займаються маркуванням стежок та виданням карт. То ж ми приготувалися до затяжних та виснажливих пошуків. Початковий план був йти сюди на травневі свята. Але в цей час проходить “Карпатський кордон”, оффроад івент який Khimik ну ніяк не міг пропустити. То ж ми перенесли мандрівку на Сині Свята.

Елемент фюзеляжу де кріпляться крила




1)   Ми відвідали місце падіння літака JU-88. Якшо знати напрямок, то від крайньої точки куди можна заїхати машиною і до літака йти не більше години часу. Мотоциклом ще менше.
2)   Місце знаходиться троха нижче полонини «Довге Поле». Десь 30 хв. ходьби від стежки з полонини Мшана. Адекватно-зацікавленим туристам розкажу як туди добратися. Ховати координати особливо немає вже сенсу. Бо виносити звідти скоро уже не буде шо.
3)   Судячи з компактного розташування уламків, літак або врізався в схил, або впав зверху. Також слідів воронок від вибуіхв авіабомб не бачили.
4)   До місця падіння літака вела чітка стежка від Миндунку. Видно недавні сліди від бензопили яким нема і тижня часу, нерозмокші на дощі пачки від цигарок
5)   І, на жаль, ми троха запізнилися. На місці катастрофи вже попрацювали місцеві і, судячи з залишених тут речей, ще планують продовжувати. Є багато свіжих ямок. Деякі деталі, що були на фото 2015 року, зникли. Решта поскладані на акуратні купки і чекають свого часу.
6)   Дуже хотілося б щоб місце авіакатастрофи не зникло з нашої памяті і не заросло лісом. Поставити памятний знак, позначили для туристів на карті. Якось так.



З Вікіпедії «Junkers Ju 88 — дводвигунний, багатоцільовий літак Люфтваффе часів Другої світової війни. Літак був розроблений компанією Гуґо Юнкерса в середині 1930-х років, як так званий Schnellbomber, і повинен був стати швидшим за будь-який винищувач того періоду. Його ласкаво прозвали «покоївкою на всі руки» (Mädchen für Alles), і справді Ju-88 справлявся з будь-якою роллю. Як і ряд інших бомбардувальників Люфтваффе він успішно використовувався як бомбардувальник, пікіруючий бомбардувальник, торпедоносець, літак повітряної розвідки, важкий винищувач, і навіть як літаюча бомба.

Об'єм випуску розвідників Ju 88D в 1940 р. склав 330 машин, на наступний рік було замовлено вже 1000 одиниць, а потім ще 350 літаків модифікації Ju 88D-1. Реально в 1941 році було побудовано 568 «вісімдесят восьмих» — розвідників. На початок 1942 року майже всі дальньорозвідувальні авіагрупи люфтваффе мали в своєму складі літаки Ju 88.»







Місцевий з Мислівки - «А куди то ви хлопці йдете?»
Ми – «Та на Яйко!»
Місцевий «Оооо! Яйко то така гора! Всім горАм гора! Така крута і висока. Туди дуже тяжко йти. Вищої гори в світі немає. Ну хіба ще Говерла десь там далеко є» 😊

Виїхали ми(Khimik, Korgyk, Віталік, Jonny і Electri4king) зі Львова о 17-00 щоб успішно минути пробки бажаючих віддихнути на природі. Далі Стрий, поїдання класичних хот-догів в Долині, зустріч з Андрієм Брошнівським і вібромасажер до Мислівки. Дорога така, ніби тут не було ремонту ще з часів як її розбомбив той Юнкерс що ми їдемо шукати. В Мислівці звертаємо з «траси» ліворуч як на Миндунок і далі помаленьку котимся в кінець цивілізації. Переїжджаємо річку і, зїхавши з лісовозної дороги, падаємо на привал. Я спеціально наголосив на місці привалу. Бо якшо з необережності розбити табір коло дороги, то лісовози всю ніч тобі не даватимуть спати.



По одному виходимо з машини, тримаючи в одній руці балончик, а іншою відганяючи комашню. Потім через щілину в дверях передаємо балончик в салон і наступний на вихід. То ж перша робота це розвести вогень щоб хоч троха можна було робити все решта. Ну а далі вже традиційне знімання стресу після чотирьохгодинного обїжджання дураків та ям на дорозі та й ідемо спати. Вже 12 година ночі. Домовилися завтра ранком прокинутися о 6-30, щоб побільше встигнути за день. Хоча це й порушувало правило 11 години, але і справді той літак ше треба було знайти.






Напевно Віталіку і Хіміку в Патрулі всю ніч смерділо дизелем. Іншої причини чого вони підірвалися о 5 ранку та почали таборувати ми не знайшли. Та, тим не менше, піджерши смачнющої яєчні з тушканом від Віталіка ми вже о 7 ранку були готові рухатися далі. Це вперше в житті я так рано виходив з табору 😊







Ось карта що де і як. Від табору можна ше кілометр-два проїхатися в сторону Довгого Поля. Нива і Джиммік на стоковій гумі пройшли. Паркетник не пройде. Далі дорога зливається з річкою. По ній ми не їхали, це завдає шкоди екології і є заборонено. Хоча хтось же ш тут ту дорогу тут зробив 😉



Лісовозна річкосмуга закінчується великою вирубкою з якої вже проглядається наш схил. Провівши грунтовну перед-підготовку вдома ми приблизно орієнтувалися де той літак може бути. Падіння такої махіни обовязково повинно було лишити слід у лісі.

Річко-Дорога до вирубки


Для такого типу походів потрібне високе взуття


Вид з вирубки на гору де лежить літак


Видно шо стежку сюди хтось прорізав


У пошуках місця падіння






От так ми бігли коли почули що літак знайдено!


Так виглядав шлях до першої знайденої деталі


Це було дуже змішане відчуття коли ми нарешті вийшли до літака. З одного боку радість що пошуки увінчалися успіхом. Стільки праці, чекання і ми всі нарешті тут. А з іншого боку - гірке розчарування. Бо і сліду від шассі, втулки гвинта, крісла пілота, синіх балонів та інших цінних деталей не залишилося.



























Хоча чого сумувати. Ми добросовісно обійшли і обфоткали все що залишилося. Навіть дві ложки, два шампура і пилку для дерева тих, хто тут працює. Неприємно вразили ямки після копу з металошукачем. Їх прийнято за собою закопувати! Коржик виявив кусок кабіни з залишками шрапнелі. Тобто літак впав внаслідок повітряного бою, а не з технічних несправностей. Залишків боєприпасів чи слідів вибухів не було. Хоча чітко видно шо літак горів. Багато поплавленого алюмінію та гуми навколо.

Видно пошкоджене літаком дерево


Ямки від копу


Всі детальки маленькі лісові гномики акуратно поскладали на купку




Елемент крила з кульовим шарніром










Кусок обшивки зі слідами пробоїн






Шарова опора




Коржик показує як міг впасти літак


Залишки паливної системи






Випускний колектор




















База копачів






Використовуючи металошукач вдалося окреслити район падіння літака. Він розтягнувся на кілька сот метрів вздовж схилу. В цьому місці пікав практично кожен квадратний метр. В основному дрібне сміття. А далі ніц взагалі не пікало. Про якусь реконструкцію місця авіакатастрофи говорити не приходиться. Тому що всі великі деталі знесені на окремі купки. Добре є ще дерева які росли тут в ті часи. Кілька з них мають дуже характерні пошкодження завдані літаком.

Деталі не тільки викопують, а й ще відчищають




Батарейка або акумулятор


Наявність дитячої іграшки і коробочки з-під кіндера наштовхує на думку шо копає з сином










Як на секонді








Хімік розмірковує чи може перевикористати форсунку






Андрій Брошнівський задоволений походом


Гак на крилі до якого могли кріпити стояночні розтяжки


Храповик для заведення двигуна




Вкладиш на колінвалі


І як воно все мало працювати?


Двоє людей зможуть його підняти


Привід від маслонасоса


Щітки


Кусок обшивки з отворами від шрапнелі


А це дуже дивний камінь. Отвір явно штучного походження




Провівши тут кілька годин ми вирішити збігати ше на Яйко. А шо, вертатися назад і квасити від обіду і аж до ранку? То ж ми пішли далі вверх по схилу і доволі скоро вийшли на полонину Довге Поле. А звідси вже до Яйка йде маркована стежка.

Вид на Яйко Ілемське з Довгого Поля


Аршиця, на ній лежить МІГ


Звідти ми прийшли






На вершині затишно. Видимість мільйон на мільйон. Вдалині, наче прожектор, просвічує димку золотий купол Гошівського Монастиря. Лише обід, часу море. То ж у Хіміка заграв хотюнчик десь нині пооффроадити. Тому ми швидко спакувалисі і пішли вниз до машин.




Пофіксано!




Хімік розказує як ходив МІГ шукати


Троха жарко на сонці в чорній футболці


І що, там справді є літак?








Качає прес


Як мені надоїли ці комахи


Думаємо як спускатися


Електричкінг забрався в старий окоп


Спуск здійснили через полонину Перебитого Груня і далі троха зрізали на лісовозну дорогу направо. Цей останній кусок був найтяжчий. Стрімка дорога вниз під пакучим сонцем. Лісу, який зазвичай робить холодок та тіньок, немає. Його весь вирізали. Під ногами зорана земля з каменями, гілками та пилюкою. Селевий потік і то менше схил коцає. Яке на мене то краще вже спускатися так само як і піднімався.

Дорога на Грунь




Горгани це найдикіша частина Українських Карпат


Полонинка під Грунем


Якшо знати куди дивитися то звідси видно місце де ще лежить літак




Лісовозна "дорога смерті" вниз до машин


Далі ми впали табором на стику річок Правич і Свіча (коло моста як йти на Яйко). Тут троха позмивали з себе засохлі рештки комашні та понизили температуру тіла до нормальних 36.6. Хімік засмажив нам офігенно-смачний шашлик і ми всі розїхалися. Андрій подався досліджувати гори та шукати гриби. Хімік, Коржик і Віталік покотилися пробувати нову дорогу на Карпатський Кордон. А я з Електричкіном і Джонні помчали в сторону Львова з надією щось нині поексплорити. Але про це буде в окремому звіті 😉

Вертаємсі назад до Миндунку


Надуваємо матрас на місці злиття Свічі і Правича




ВЕС коло Вигоди, Долинський район


На відміну від Самбора тут стоїть лише одна крутилка. Напевно пробують вітер.




Одна така штука може виробляти до 360кВт




Потім з 400В роблять 10кВ і передають в енергомережу України


А це вже халтура за словами Електричкіна. А він то знає!


Лягаючи дома спати о 1 ночі я пробував згадати все що сьогодні відбулося. Пята ранку і: «Пєш Опілля – нема похмілля». Далі рубілово бездоріжжям, пошуки літака, перефоткування всього, жарене на сонці Яйко, Свіча в трусах і шашлик з мошкарою. А потім вітряк коло Вигоди та  епічні гвинти Архімеда коло Миколаєва. Може й добре шо ми так рано встали. Інакше цей звіт би вийшов аж завтра 😊



Впевнений що в Карпатах є ще багато таких сюрпризів. Тоді була дуже велика війна. Літаки ганяли сотнями, збивали їх також немало. Найчастіше вночі, тому ніхто не бачив де впав. Усіх їх точно ше не знайшли. Деякі і досі лежать в Карпатській глушині та чекають своїх дослідників.
Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4166
  • Рейтинг 954
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
В продажі вже зявилася стійка шассі з цього літака. 10 тис грн.





Троха шкода що коли одні зберігають історичну память, а інші собі в кишеню. З іншої сторони місцеві точно так само і ліс рубають. :( А це ше навіть гірше.
Розшарити F VK G+
курча

Korgyk

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 88
  • Рейтинг 21
  • Стать: Чоловіча
  • Шальоний матрацник
    • Перегляд профілю
Кілька слів від мене.
1. Добре що хоч щось знайшли :)
2. Дякую тим хто організував, довіз і показав.























Розшарити F VK G+

Commendatore

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 7
  • Рейтинг 3
    • Перегляд профілю
За інформацією від київських колег, цей борт лалежав до 51-ї бомбардувальної ескадрілії "Едельвейс". Модифікація машини: Ju 88 A-4s.
Швидше за все, збито його було 22 - 23 червня 1941 року.
Розшарити F VK G+

akve

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 30
  • Рейтинг 11
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
За інформацією від київських колег, цей борт лалежав до 51-ї бомбардувальної ескадрілії "Едельвейс". Модифікація машини: Ju 88 A-4s.
Швидше за все, збито його було 22 - 23 червня 1941 року.


Деяки деталі були забрани раніше Віктором.
Маркіровка гільз 1937 і 1941 р . Кисневий балон має повірку 1942 р . Отже це не 1941 р.
І скоріш за все 1943 р і літак мадярських ВПС, тому що німці би старі набої за 37 р до 1942 року вже використали..
Розшарити F VK G+

Electri4king

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 218
  • Рейтинг 174
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Чудово з'їздили!

1.


2.


3.


4.


5.


6.


7.


8.


9.


10.


11.


12.


13.


14.


15.


16.


17.


18.


19.


20.


21.


22.


23.


24.


25.


26.


27.


28.


29.


30.


31.


32.


33.


34.


35.


36.


37.


38.


39.


40.


41.


42.


43.
Розшарити F VK G+
Кажуть, що найприємніша втома, коли ноги болять після тренувань в залі. Але ні, все-таки найприємніша втома, коли вони болять після прогулянок новими містами.

Commendatore

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 7
  • Рейтинг 3
    • Перегляд профілю
Щоб не бути "зіпсутим телефоном" приведу відповідь свого київського знайомого стосовно дати на кисневому балоні:

"Итак, не зря я смутно помнил еще со времен своих занятий дайвингом...
Не знаю, как тгда в Германии, хотя думаю, все всегда было одинаково, но сейчас к маркировке баллонов у нас требования такие:

1.2. На верхней сферической части каждого баллона должны быть отчетливо видны  следующие данные:
— товарный знак предприятия-изготовителя;
— номер баллона по системе нумерации предприятия-изготовителя;
— фактическая масса порожнего баллона (кг); для баллонов вместимостью до 12 л включительно — с точностью до 0,1 кг, свыше 12 л и до 55 л включительно — с точностью до 0,2 кг; масса баллонов вместимостью свыше 55 л указывается в соответствии с ГОСТ или ТУ на их изготовление;
— дата (месяц, год) изготовления и год следующего освидетельствования;
— рабочее давление (Р), МПа (кгс/см2);
— пробное гидравлическое давление (П), МПа (кгс/см2);
— вместимость баллона (л): для баллонов, вместимостью до 12 л включительно — номинальная, для баллонов, вместимостью свыше 12 л и до 55 л — в соответствии с ГОСТом или ТУ на их изготовление;
— клеймо ОТК предприятия-изготовителя;
— номер стандарта для баллонов вместимостью свыше 55 л.

Как видим (смотри фото во вложении), 08.42 - это последняя, самая большая по хронологии, дата, и следовательно это дата следующего освидетельствования баллона.

Я, как и ранее, придерживаюсь версии, что это самолет 1941 года из 51-й KG"



Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4166
  • Рейтинг 954
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Якщо ви подумали що це був Останній з Могікан і нам просто заканало його знайти то Ви помиляєтеся. В Карпатах ще є багато незнайдених літаків. Продовжуємо тему тут
Розшарити F VK G+
курча

Німецький-бетонний-турист

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 21
  • Рейтинг 9
  • Стать: Чоловіча
  • GSWG
    • Перегляд профілю
    • http://www.orte-der-geschichte.de/
Чи є у літака тотожність? Відомий чи номер або регистрация?
Розшарити F VK G+
Я використовую автоматичне програму переведення.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4166
  • Рейтинг 954
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Чи є у літака тотожність? Відомий чи номер або регистрация?

Hi!

It seems you are from Germany and Ukrainian is not your native language? I'll write in English if you do not mind. Also, please feel free to write in English. Almost everybody here could read it.

No, we have just photos of individual parts with the serial numbers of these parts. But the number of this entire plane plane is unknown. Nevertheless, there are 19 more German planes in Carpathians that are waiting to be found ;)  Akve runs the Facebook group that specializes on the second world war planes in Ukraine.
Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4166
  • Рейтинг 954
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
В суботу їздив зі знімальною групою ТСН на літак коло Яйка Ілемського. Чому туди, якщо вся ця історія розпочалася з репортажу про літак коло Буковеля? Просто цей значно доступніший! А до того що під Буковелем йти майже цілий день, плюс час на зйомки. Виходить серйозний гірський похід з ночівлею. Тому було прийнято рішення знімати просто сюжет про пошук літаків ДСВ в Карпатах. І як приклад використати літак коло Яйка Ілемського.



До Мельдунку ми заїхали на пузотерках. Потім пересіли в Джимміка і кілька разів переїхавши річечку добралися до вирубки. Звідти до місця падіння йти годину гарною втоптаною стежкою. На початку літа цієї стежки ще не було, ми йшли по азимуту. Протоптали, вкатали… Якщо ж добиратися пішки від Мельдунку то це ще плюс годину півтора ходу в одну сторону.



Дорогою ми мирно бесідуємо про то і про се, мені цікава їхня телевізійна кухня, їм деталі мого хоббі. Помічаю що говорити то саме другий раз на камеру вже не так цікаво як вперше розповідати вживу. Тому стараюся тримати рот на замку і «толкати рєчь» лише коли мене знімають. Заодно і харизма економиться.



Виявляється у них (1+1) є знімальні групи в кожній області. Щоб в разі чого могти оперативно відреагувати. Вийнятки становлять міста мільйонники (Львів в тому числі). У таких містах є по кілька груп одночасно. Також вийнятком є Хмельницька область. Там ніколи нічого не відбувається, то ж і групу немає потреби тримати. 😊 В разі ЧП можна підїхати з сусідньої області.

Звісно шо журналісти самі харяться щодо ТСН з їх постійними вбивствами і згвалтуваннями. Але сумна правда в тому, що такі сюжети мають хороший рейтинг. Тож глядачі саме їх і хочуть бачити. Рейтинг в них вимірюється з великою точністю, то ж це обєктивна величина. Такий значить в нас народ живе. І ніц з тим не зробиш.

Стежка закінчується коло двох крос кантрі мотоциклів. Роблю здогадки хто це може бути і ми ломимся напролом до ЖПС точки з колінвалом. Ліс тут приємний: хвойовий та мохуєнний, майже як в казці. Тож доволі швидко ми дійшли до цекот і перших уламків. Ото радості було! Роздивляємося, крутимо в руках, знімаємо. Потім троха побродивши я так і не знайшов на звичних місцях колінвал та решту великих деталей. Та й фіг з ними. Нам для сюжету і того що є вистачило.

Куски якоїсь броні і електродвигун
















Десь саме в цей час ми почули звуки мотоциклів внизу. Не захотіли хлопці з нами зустрічатися, розповісти на какакамеру про себе, це їх вибір. Ми ж насолодилися чудовим сонечком та напролом пішли назад. Якщо першу знайдену деталь від літака ми мало що не цілували, то зараз уламки нехотя просто переступали.

Кусок обшивки


Це місце є на відео


Павук комунікацій. Бо екрановані дроти




Ще один сервопривід




Виявляється якщо зняти три аналогічні серії про ті ж кістки мамонта, але одну знати в Україні, одну в Польщі та одну в Італії - то найбільше переглядів набере… ??? Правильно, Італія! ☹ Причому різниця буде в рази. З початку 90-х нічого не змінилося, «Відал Сасун Вріглейс Спермінт» як співали Брати Гадюкіни. Наш народ і далі любить все закордонне, здається що воно краще. Хоча часто якраз навпаки. В нас в Україні є безліч чудових речей які ми просто не вміємо цінувати. Ми маємо все ще дикі гори де живуть привітні та відкриті люди. Ми маємо дуже багато свободи і можливостей робити що душа забажає. Ну і ще смачний шоколад який чудово йде під дешевий, як на свою якість, Закарпатський коньяк 😊

Джимміку вікна ніхто не побив, а так то все решта ми вже зняли. Потім довго і тяжко пленталися ми назад до того Мельдунку і далі в сторону траси. От все люблю в горах: ці походи та краєвиди, ці блукання та продирання, ночівлі та прокидання. Лише одне не люблю - це повертання додому. Якесь все там нереально-буденне в тому місті. Це випилювання з ліжка вранці, напівсонне збирання і гіперлуп в Карпати. Тут ти приймаєш дозу Гориїну і все раптово змінюється. Думки проясняються, настрій піднімається, зявляється радість від життя. Мязи пружнішають а голос дзвінкішає. А ввечері знову ломка на дивані коло коврика і лиш думка тліє в голові «А чи було це все насправді сьогодні?»…. Хто його зна що робить з нашою свідомістю візерунок на коврику. Але ж є ще відзнятий матеріал!

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=l_jCTiwz2rM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=l_jCTiwz2rM</a>
Розшарити F VK G+
курча