Автор Тема: Військова авіабаза 106-ВБАД (Київська обл.)  (Прочитано 408 разів)

1 гість дивиться цю тему.

maxiWELL

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 157
  • Рейтинг 83
    • Перегляд профілю
В спеку кудись їхати — не найкраща ідея. Особливо, якщо їхати далеко і не у великі міста, а у провінційні містечка. Однак у Києві робити нічого, тому все більше придивляюсь до об'єктів подалі від столиці. Та й на вилазку зібрався не сам, а зі знайомим, який по запланованій заброшці вже лазив. До того ж, абандон величезний і незвичний — військовий аеродром важких бомбардувальників в Узині Київської області. Об'єкт доволі відомий, тому немає сенсу втаємничувати координати. Хоча фото і відеозвітів про нього чомусь мало.

Звичайно, окрім спеки і ризику запалу, був ще один аспект: транспортний. Бо у віддалені містечка якщо і можна легко заїхати, то не факт, що виїхати буде так само легко.



Колишня авіабаза стратегічної авіації заснована 1955 року в місті Узин Київської області як 106 авіаційна дивізія, до якої увійшов створений 409-й важкобомбардувальний авіаційний полк. Тоді ж збудували всю необхідну інфраструктуру і злітну смугу. І вже в травні 1956 аеродром прийняв перший літак. В тому ж році організовується 1006-й важкобомбардувальний авіаційний полк (ВБАП) і командування 79-ї важкобомбардувальної авіаційної дивізії (ВБАД), до складу якого входили декілька авіаційних полків з усього СРСР. До кінця 1950-х побудували службові і житлові будинки. А зусиллями гарнізону проклали високовольтну лінію до Узина. У 1985-му 409-й ВБАП реорганізовується у полк літаків-заправників.

Після розпаду СРСР авіабаза увійшла до складу Військово-повітряних сил України. В 1992му на аеродромі базувались 21 літак Ту-95МС-16, 21 літак-заправник ІЛ-78 і по одному бомбардувальнику Ту-95К і Ту-95М. Того ж року авіаційний полк розформували і організували базу зберігання і утилізації літаків. Росіяни напевно сказали б що «незалежні» влаштували розпил заради збагачення. Але ні! Україна оголосила себе безядерною державою і тому бомбардувальна авіація виявилась непотрібною, ще й дороговартісною. Тому в 1998му прийняли рішення утилізувати Ту-95МС. Один бомбардувальник залишили в якості пам’ятника і встановили на в’їзді до колишньої авіабази. Інші попиляли. Декілька літаків віддали Росії за борги. А заправники ІЛ-78 переробили на транспортні літаки і передали різним компаніям. Аеродром закинули, а військове містечко і інфраструктура або знищена, або в напівзруйнованому стані. Однак «залишки колишньої величі» вражають і нині. А ще, з недавніх пір, після війни на Донбасі, військовий аеродром зробили резервним. Тобто, в разі чого, може прийняти військові літаки. Так що сама авіабаза охороняється. Навіть є діючий штаб.

В маршрутці до Києва був передавачем грошей. Хоча стояв всередині салону.
Маршрутки до Узина відправлялись не за розкладом, а по заповненню. Поки балакали, прогавили. Тому виїхали пізніше.

Перше знайомство з містом Узин. Центр виглядає гарно, хоча нагадує селище міського типу.


Забудова низькоповерхова. Переважно, сілька (тобто, приватна забудова). Але є квартали з багатоквартирними будинками колишнього офіцерського складу авіабази.
Видно, що раніше військове містечко було обгороджене парканом.


Пам'яток і цікавинок в Узині фактично немає. Хіба що, постамент від Ілліча, який готують для якогось іншого діяча.


Є діючий(!) цукровий завод. Здивувало, що в м місті є декілька міських маршруток. Нажаль, не було часу їх досліджувати.


Є парк з монументом працівникам цукрового заводу, які загинули під час Великої Вітчизняної війни.




КПП військового аеродрому. Біля нього — пам'ятник-літак Ту-95МС. Однак прохід заборонено, тому йдемо в обхід.


Топати під палючим сонцем довго. Добре, що був легкий вітерець. Хоч якось приглушав 32-градусну спеку.


Поблукали, поки знайшли шлях до аеродрому.


Але залаз знайшли не одразу. Годину(!) блукали чигирями і полями з колючками.


Колючки.


Одна стежка привела до діючої контори. Інша — до поля з соняшниками.


Напарник вирішив йти напролом. Але випадково звернули не туди і вийшли на асфальтовану дорогу на території аеродрому.
Хоча нам назустріч проїхало декілька автівок.


Жах який! Вся шовковиця на території авіабази обліплена павутиною.


Це гнізда гусіні білого американського метелика. Завезений шкідник. А потепління клімату сприяє їхньому розквіту.


Нарешті, перша споруда аеродрому — водогінна вежа.


Більшість будівель, нажаль, зруйновані.




Хоча є на вигляд цілі. Але то лише з фасаду. Насправді, цей ангар напівзруйнований і без даху.


В кущах помітили якусь техніку.


Так це ж звалище літаків! Мегакруто!


5 літаків АН-28.






Всі літаки без хвостів. Хоча тут частину задку ще не встигли розпиляти.


Всередині повністю розграбовані.






Двигуни зрізані.


Колесико. Схоже на камеру покришки.


Величезний ангар, який з фасаду цілий, зсерединіи заріс деревами.


Широченна і довга дорога — це всього лиш руліжна доріжка.


Неподалік помітили комплекс будівель. Думали, що вони діючі, але виявилось, що закинуті.


Всередині приміщення порожні. Вся підлога в дірках.




До цеху прибудовано ангар.




Деякі будівлі вже знесені.


Декілька годин виявилось достатньо, щоб обгоріти на сонці. А більша частина вилазки ще попереду!
Напевно, повискакують нові родимки:(


Масштаби руліжної доріжки.


Підземні сховища. Аж 2 штуки.


Всередину не заходили. Може і дарма?




Командно-диспетчеський пункт легко не помітити в кущах.


Хотілося пройти до спостережної вежі, але чи можна туди потрапити?


Пройти можна лише через зарослі, в яких є ями. Однак вхід до будівлі також небезпечний.


В будівлі нічого немає.


Зала головного входу до командно-диспетчерсього пункту.


Сходи зруйновані.


Не став сюди постити фото з напарником. Можна подивитись в блозі.

Напарник, оцінивши ситуацію, поліз нагору.
На другому поверсі була мапа СРСР. Хоч якась знахідка!


Але до спостережної башти не можна піднятись.

Далі вирішили йти по автомобільній дорозі. По ній, як не дивно, теж проїздили автівки.


Якась будівля. Зелень добряче маскує.


Будівля в аварійному стані. Місцями немає перекриттів.


Всі підвіконня чомусь розламали.


Піднялися на третій поверх. Сходи ще більш-менш. З вікна видно спостережну вежу командно-диспетчерського пункту.




Всю дорогу нас супроводжували метелики сонцевики. Їх повно! Особливо в кущах і галявинах навколо аеродрому.


Ще одна будівля. В напівзруйнованому вигляді.


З іншого боку незрозуміла стоянка зі стовпами, як для освітлення злітно-посадкової смуги.


Дорога привела в тупик, тому знову виходимо до руліжної доріжки.
І хоча шлях пролягав через зарослі, тіні від них не було:(


Руліжна доріжка. Стоянка для літаків. Просто величезна.


Є наїжджена колія. Хто і для чого там їздить..?


Вже відчувалась втома і перегрів, тому захотілося розвернутись. Але таки дійшли до підземних сховищ. Раніше вони були обгороджені подвійним периметром.


Підступитися до них не вдалося.


Але далі було ще одне укриття.




Всередині приємний протяг. Однак треба виходити на сонце.


Підлогу зняли. Можливо, готують до використання як склад?


Напарник запропував піти до злітно-посадкової смуги. Але навіть з'єднувальна дорога від руліжки довга і без затінку.


Злітно-посадкова смуга.


Її прилаштували під трасу для автогонок.


Поле між руліжною доріжкою і злітно-посадковою смугою засаджене кукурудзою:)


Потім пішли дорогою звідки пішли. Тільки не стали повертати до чигирів, а пішли до КПП.
Намотувати кола по хащам не хотілося. Та й пам'ятник літак розташований перед прохідною.


Пост ВАІ (військовою автомобільною інспекцією, типу ДАІ).


В будівлі вже не заходили.


Автопарк.






Будівля пункту технічного огляду з віконечками, як ковпак у літаків.


Там ще були бокси для техніки.


Пам'ятник Ту-95МС. Такі літаки базувались на аеродромі.
Причому поставили його прямо біля КПП.


Сфоткав товариш. Я не ризикнув. Хоча за паркан вийшли спокійно.

Думав, що після прогулянки під сонцем буде боліти голова, але почало нудити.

Купив води. Нарешті можна втамувати спрагу!


В парку почало нудити.


Сподівався, що само пройде. Але полегшився. Після чого трохи попустило.

А потім було «весело». В магазинчику дізналися, що остання маршрутка на Київ виїхала о 17-ій. Отакої! З’явився ризик заночувати на аеродромі:)
Добре, що ще мали їздити маршрутки до Білої Церкви. Тому запропонував товаришу поїхати хоча б туди. Біла Церква — місто 100-тисячник. Та й маршрутки на Київ їздять частіше, ніж з Узина, і з декількох зупинок, тому був шанс виїхати до Києва. Хоча теж невідомо, коли остання маршрутка на Київ.

Пощастило, що висадили на зупинці, від якої відправляються маршрутки на Київ.
Година не пізня. Але ледве встигли виїхати на останньому рейсі.
Поки їхали, писав текст до звіту.


О 21-й був у Києві. На виїзді з передмістя затори — так званий "День визволення столиці", коли на вихвідні народ виїжджає з Києва.


Був ризик, що не встигну на маршрутку до свого міста. Але дочекався маршрутки в потрібному напрямку. Збирався їхати іншим маршрутом, але то не суттєво.
Всю дорогу також був передавачем за проїзд.

Видихнув з полегшенням лише по приїзду в своє місто.

P.S.: За день по самому лише Узину було намотано майже 22 кілометри. Випито більше 3-х літрів(!) води. А ще засмаг, як африканець.
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3992
  • Рейтинг 846
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Гарний Звіт! В тебе получається шо раз цікавіше і цікавіше!

Маю питання: наскільки активно пиляють на алюмінь ті залишки літаків? Тобто чи воно там таке вже багато років погрижене, чи ше пару місяців і навіть того не побачити?
Розшарити F VK G+
курча

maxiWELL

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 157
  • Рейтинг 83
    • Перегляд профілю
Маю питання: наскільки активно пиляють на алюмінь ті залишки літаків? Тобто чи воно там таке вже багато років погрижене, чи ше пару місяців і навіть того не побачити?
Важко сказати. Відеоблогери лазили рік тому, так їх стан всередині був такий же. А от фюзеляжі шматочками відгризають.
А ще знесли дві будівлі, які видно на обох супутниках. Що там буде через рік не знаю. Але однозначно лишатиметься все менше і менше.
Розшарити F VK G+