Автор Тема: Костел Воздвиження Святого Хреста  (Прочитано 216 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Sorborn

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 45
  • Рейтинг 45
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Костел Воздвиження Святого Хреста знаходиться у с. Оброшино (Львівська область) і перебуває зараз у руїнах.
Костел в Оброшино постав стараннями львівського архиєпископа Фердинанда Кіцького. Розпочалося будівнитво храму у 1788 році, а закінчилося у 1791 році освяченням храму.
При костелі поховано двох померлих в Оброшино архиєпископів — фундатора (у 1797 р.) та Каєтана Кіцького (у 1812 р.). У 1817-1818 рр. до костелу було передано багато предметів, що належали архієпископу.
З листа архієпископа Лукаша Баранецького до пробоща Андрія Світного можна дізнатись, що поганий стан святині непокоїв архієпископа. Тому за власні кошти він придбав три дзвони (до того костел мав два малі дзвони), а також оплатив направу органу.
У 1928 році відділ культури та мистецтва Правління Воєводського у Львові подав ідею проведення консерваційних робіт в оброшинському костелі. Було вирішено усунути “невідповідні малюки біля головного вівтаря, та ангелів на склепінні, що не достойні нехай скромного, але вишуканого латинського костелу, особливо в історичній місцевості, розташованій біля Львова” . А  консерватор др. Йозеф Пйотровский ствердив, що “з мистецької точки зору нічого не варті нові псевдобарокові вівтарі, а також парапети хорів, які пофарбовані в жахливий темно-жовтий колір”, що “спотворює весь інтер’єр костелу”.
Також 1928 року львівська фабрика органів Рудольфа Хаасе розпочала ремонт костельного органу, що був пошкоджений в часі Першої світової війни. Кошторис ремонту органу склав суму 2570 злотих.
У 1930 році ремонт храму оплатив архієпископ Болеслав Твардовський. Тоді було отиньковано і помальовано стіни, закладено залізні віконні рами і надбано нове приладдя.
У костелі було три вівтарі. Їх виконав скульптор Іван Войтович. На головному вівтарі було встановлено скульптурну групу  ХVІІІ ст. – Розп’яття з фігурами Матері Божої та Св. Івана. На двох інших  – образи Матері Божої та Св. Йосипа з Дитятком.
У 1931 році продовжено реконструкцію органу.
У 1932 році під час візитації помічника львівського архієпископа Франциска Лісовського ремонт костелу було оцінено позитивно, застереження викликала лише відсутність органу (імовірно, він все ще був на ремонті).
Під час приходу в 1939 році радянських військ в костелі зробили танцювальну залу.

Ну і трохи світлин:
Вид ззовні:



Вигляд костелу всередині:





Сходи, можливо, які вели на дзвіницю:



Фрагмент паркану біля костелу:


Розшарити F VK G+