Автор Тема: Прогулянка вздовж р.Притварка (Київська обл.)  (Прочитано 315 разів)

1 гість дивиться цю тему.

maxiWELL

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 274
  • Рейтинг 173
    • Перегляд профілю
    • Блог
Треба було виходити по справам, тож не втримався від прогулянки по місту. Правда, народ не дотримується карантину і ледве не дихають один одному в потилицю. Але жагу до поїздок і прогулянок хотілося якось втамувати, бо нові поїздки хрін зна коли будуть. Можна було б полазити по місцевим закинутостям. Але вони вже у встратому стані. Тому вирішив прогулятись вздовж річки Притварка, що протікає по місту. «Ето історія не риболовна і не охотнича»( (с) Подерв'янський). І місця для мене не нові. Але ви навряд чи їх бачили. Місціна мальовнича (попри призвичаєність). Та й цікавинки є: старовинна дерев'яна церква, водоспад і джерело.

Сама річка невелика, схожа на струмок з перегородженими ставками. Довжина — 10 км. Починається річка з болота і струмків, розташованих у лісі між обласною туберкульозною лікарнею і селищем/мікрорайоном Сільгосптехнікум (праворуч на скріншоті з Google.Maps). Чимала частина протікає через Боярку. Біля села Забір'я вливається в річку Бобриця, яка, в свою чергу, витікає в річку Ірпінь, яка потім виливається у Дніпро.

Прогулянкою охопив лише чотири стави — Шкільний, Лісовий, Лодочний, озеро Церковне (з заходу на схід, тобто, перелічено проти течії). Маршрут був не по порядку — Лодочний став, Церковне озеро, Лісовий ставок, Шкільний ставок.


Перша цікавинка — стара дерев'яна залізнична опора для допоміжних служб (світлофори, будиночки чергових по переїзду). Наприкінці 200х-х їх замінили на бетонні на всій залізниці Київ - Фастів.


До ставків веде "стежка маніяка". Років 10 тому тут маніяк перестрівав жінок. Місця й справді стрьомні. Хоч влітку все зелено.


Пішохідний місток через річку і водопропускна труба.




Лодочний (чому не човновий) став.


На човнах таки й справді пересуваються. Зрідка. А ось купатися і ловити рибу заборонено.
Рибалок так і не зустрів. Хоча раніше їх тут було багато.


Можливо, це пояснюється тим, що вода зазеленіла.






Краєвид в бік залізниці.


Поїзд "Тарпан".


З нового — з'явилось багато мостків.


Вид у бік церкви і мосту.


Свято-Михайлівська церква філії Російської православної церкви. 1901 року побудови.


Берег вузенький, майже впритул до подвірь. Ще й з величезними дубами.


Китайці тут знімали свою версію "Як гартувалась сталь". (Вид у бік залізниці.)


Лодочний став в сторону залізниці з мосту. Сам міст чомусь не здогадався сфотографувати.


З протилежного берегу — Церковне озеро. Воно називається так, бо на його березі розташована Свято-Михайлівська церква.


На протилежному березі будують причал.




В траві валялась зірвана печериця (шампіньон). Такі гриби справді можуть рости на березі ставків.
Мабуть хтось, як і я на дачі, переплутали з блідою поганкою і не захотіли брати.


Берег Церковного озера, на відмінеу від Лодочного ставу, пологий.


Праворуч, за кущами, — заброшка. Але я там був, тому не поліз.


Річкова трава. Зелене на зеленому.


Красиво.


Поммітив гарну квітучу водну рослину. порадьте як вона називається, бо я не ботанік.




Квітка сподобалась бабці (стрекоза).


Храм.


Перейшов на інший бік залізниці. Вулиця під ухилом.


Ліворуч — пішохідний міст через річку. Вулиця завертає праворуч.


Праворуч тече струмок.


А ліворуч — відомий "боярський водоспад", що йде від водопропускного тунелю під залізницею. Ось тільки потік чогось пересох.




Над стежкою, на насипу, розташована горловина станції "Боярка". А перед нею — нейтральна вставка.


Завдяки карантину тепер знаю, що означають ці знаки.


Повертаюсь у середмістя. Біля школи встановили фігуру школяра-пішохода, які вже давно понаставляли у сусідніх населених пунктах.


Стрьомний тротуар. Особливо весело, коли за парканом собаки зганяють на дорогу.


Автомобільна дорога до Боярської лісодослідної станції і селища лісодослідної станції. По обидва боки від дороги — ставки. Ліворуч — Лісовий. Праворуч — шкільний.


Що цікаво, ставок вважається лісовим угіддям, оскільки квартальний стовп розташований перед озером. Треба туди ткнути носом розумників, які вимальовують контури лісових кварталів на Вікімапії.


Лісовий став. За логікою він мав називатись Шкільним.


Там теж вода зелена.


Новий водоспуск.


Шкільний став, який було б логічніше назвати Лісовим, оскільки він розташований навколо ліса. Фактично, це вже за межами міста.


Два квартальні стовпи поруч. До речі, квартали цього року перенумерували у бік збільшення. Може якесь лісництво приєднали до лісгоспу?


За 700 метрів у лісі є джерело. Сфотографував декілька років тому.


Далі є Йосипів ставок. Можливо, колись розповім і про нього. Минулої осені ходив туди на розвідку — у тумані виглядає шикарно.
Розшарити F VK G+
Срака байрака!