Автор Тема: Нічний Ігровець (Горгани)  (Прочитано 2670 разів)

1 гість дивиться цю тему.

explorer

  • Адміністратор
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 837
  • Рейтинг 286
    • Перегляд профілю
    • explorer
Ігровець - третя по висоті вершина в Горганах - 1804 метри н.р.м. а також найвища точка хребта Ігровище.
Цікавий тим, що на відміну від більшості гір у Горганах, вершина Ігровця являє собою величезене майже плоське плато з невеликим ухилом в сторону Закарпаття.

Також на вершині окрім типових горганських розсипів кам'яних брил та непрохідних заростів жерепу, зустрічаються великі ділянки трави\мхів де можна припасувати намет для ночівлі. Саме ночівля на вершині була метою нашого короткого походу. Група склалась з Джона і мене :)

Ми обрали стрімкий підйом від Осмолоди, який проходить повз туристичний притулок і далі виходить на хребет між вершинами г.Висока та Ігровець.

Маршрут (червоний), як і інші популярні маршрути в цьому районі, доглянутий і чудово ознакований. Мітки часті, на роздоріжжі є відповідні знаки, і т.п.

Шлях починається з красивого містка через річку Лімниця неподалік Осмолоди. Далі стрімкий підйом лісом.



Ближче до верхньої межі лісу розташований чудовий туристичний притулок, відновлений в 2010 році. На підйомі метрів 50 в праву сторону (вниз) від основної стежки. Числені вказівникі не дадуть пройти повз. Трохи нижче притулку є джерело, яке являє собою маленьку криницю глибиною в метр-півтора, та місця для наметів. Числені відгуки в мережі вказують на те, що воду з цього джерела не варто вживати без додаткової обробки. На й на вигляд - не хочеться :)



Також є згадки, що в теплу пору року в притулку проживає якийсь Юрій, і спілкування з ним багатьом суттєво псує настрій. Ми не зустріли ні Юрія, ні його слідів. Мабуть, його сезон вже скінчився.



Далі ліс досить швидко переходить в криволісся та типову рослинність субальпійського поясу Карпат. Стежка прорубана в полях жерепу.
Як на замовлення, хмари що "зачіпились" за вершини на які ми йдемо, жваво тікають на захід через хребет.



Починають відкриватись краєвиди на навколишні гори, та подоланий шлях.



В залежності від рівня прозорості повітря, можна бачити селища та містечка рівнинної частини Івано-Франківської області.



На підході до вершини Ігровця



Ми прийшли як-раз вачсно для запланованих ночівлі. Захід сонця зустріли вже на верху.



Залишки старих укріплень на вершині



Ніч на Ігровці. Повний місяць непогано підсвічує каміння довкола, а вдалині видно вогні міста Калуш.



Ніч була морозна. Намет вкрився товстим шаром інію, також іній вкрив майже все довкола окрім жерепу, зробивши каміння слизьким наче лід.



Світанок ми успішно проспали. Ранок на Ігровці. Над рівниною в повітрі висить полоса димки:



Сонце заливає наш схил своїм теплом, розтоплює іній, та разом із вітром випаровує будь-які сліди морозної ночі.



Гарячий сніданок та сонячна погода дають нам наснаги для прийняття рішення спускатись довшим маршрутом - через Полонину Боревка.

Вигляд на Сивулі з спуску з Ігровця на полонину Боревка. Ліворуч з димки виринає пік Говерли, та видно обриси Чорногірського хребта.



На полонині Боревка (іноді підписують як Погар) ще стоять намети неквапливих туристів. Чудове ознакування вказує напрями всіх стежок з полонини, також недалеко є вода.



Ми обрали найменш популярний спуск в сторону Осмолоди - жовтий маршрут. Стежка тут дуже різноманітна :) на вузькій стежинці, що біжить по стрімкому схилу майже не скидаючи висоти впродовш кількох кілометрів, зустрічаються всі можливі в Горганах комбінації розваг з дерев\каміння\завалів\чорниць\грибів\лісу суцільно вкритого товстенною ковдрою мхів з яких стирчать тільки стовбури дерев.



Жартуючи, що на тій стежці не вистачає тільки водоспадів, в неочевидному місці ми звернули з маршруту до закинутої дороги, яка нижче перетворилась в чималий потік з своїми невеликими водоспадами, та випробуванням взуття та терпіння :)



Спустившись кам'янистим руслом потічка в урочище Лопушне, вийшли на брудну лісовозну дорогу формату "де кожен необачний крок може закінчитись втратою взуття в глибинах вологої багнюки". Нею доскакали вже на іншу дорогу, де зрідка пересувався легковий транспорт. 9 кілометрів які відділяли нас від свого транспорту нам суттєво скоротили місцеві мешканці, люб"язно підібравши нас десь до середини шляху.

Всі фото тут: https://photos.app.goo.gl/FPed4rj53JzjR7Qr6
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4665
  • Рейтинг 1438
  • Стать: Чоловіча
  • старий дігер
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Одноденний похід на Ігровець
« Відповідь #1 : 03.11.2021 12:13:59 »
Хочеться сходити в гори на один день але не знаєте куди? Йти на Пікуй, Параску чи Боржаву нецікаво, а до Говерли далеко їхати? Чи може думаєте як повести когось в гори в перший раз. Так щоб вразити чимось більшим ніж звичайні ялинки та стежка туди-назад… Тоді вам на гору Ігровець!

Це справжня Горганська вершина(1804м) з неймовірними розсипами зелено-сірих каменів (цекотів). Повірте, цекоти завжди вражають як новачків, так і бувалих туристів. До початку підйому веде ідеальний асфальт, а цікавий кільцевий маршрут не дасть скучати ні на хвилину. То ж погнали!

Отакий от маршрут!


Вид в сторону гори Довбушанка


Велика та мала сивулі з Ігровця


На вершині гори Ігровець


Маршрут на Ігровець починається із села Стара Гута що коло Богородчан (Івано-Франківська Область). Дорога зі Львова займає три з половиною години, ям нема. Ми виїхали о 7 ранку і об 11 -00 вже були на стежці. Маршрут добре промаркований тож зблудити тут зможе хіба що п’яний вночі. За металевим мостом є велика парковка. Звідси і почнемо йти по чорному маркуванню. Сюди ж і вернемося синім.

Гора Ігровець, вид з села


Початок маршруту


Піднімаємося по Чорному, спускаємося по синьому


Поворот з дороги на чорний маршрут


Чорним маршрутом підйом на гору Ігровець максимально пологий. Колір для маркування вибрали троха не той :) Йдемо собі як по Стрийському парку і ні про що не переживаємо. Болота чи переходів річки немає. Як і води до вершини. То ж треба мати з собою запас.

І ніякий це не "чорний" маршрут :)


Туди ми йдемо


на полонині Плайок


За полониною починається Жереп


І чудові краєвиди теж починаються :)


Навіть тут все промарковано


Гора Середня


Ліворуч видно полонину середню. Нею і цим відрогом ми спускатимемося


Останніх два кілометри стежка йде через Жереп. Але тут все прорубано і не зачіпається. Але йти все рівно важко тому що кожні сто метрів приходиться зупинятися аби сфотографувати Ігровець і гору Висока з нового, ще кращого ракурсу. За нашими плечима видно рівнину аж до Франківська. Попереду – магічні розсипи цекотів які нас манять немов Марс Ілона Маска.

Пройдений шлях


Тепер дорога йде тільки по каміннях через які потрібно перескакувати


І нарешті розсипи Цекотів!


Магічні горганські камЕні які побачиш тільки в горах!


Майже перед вершиною гори Ігровець


Вершина Ігровця плоска і дуже масштабна. Рослинність відсутня а під ногами випалений сонцем камінь. Якби не карпатські шпилі навколо то здалося б що ми десь на Місяці. На вершині ми були о другій годині. Тут поїли з неймовірними краєвидами на Сивулі, Довбушанку та Говерлу. Далі фотосесія і почали спуск.

Плато гори Ігровець


Вид з вершини Ігровця на Сивулі


Вище всіх!


Вид з Ігровця на гору Висока


Велика та мала Сивулі


Унікальне місце! Звідси одночасно видно як вежу на горі Топас так і на горі Горган


Для того щоб спуститися нам потрібно обійти гору Висока ліворуч і піти синім маршрутом. Це буде серпантин вниз аж до полонини Середня. Тут все гарно втоптано та промарковано, то ж не зблудите. Серпантин є також на картах Maps Me. Цей спуск є легким влітку та небезпечним взимку. Бо сніг накриє жереп і замість серпантину матимемо одну суцільну ковзанку вниз. То ж взимку потрібно бути підготовленим туристом.

Йдемо до гори Висока


гора Висока з Ігровця


Це, по суті, починається наш спуск вниз


Нам туди!


Стежка тут добре втоптана, йти легко


Па па Ігровець


І останні розсипи цекотів на сьогодні


Тут повертаємо на зелений маршрут на полонину Середня




І траверсом через цей схил йдемо до полонини Середня


Гора Середня


На полонині Середня є вода та кілька місць для ночівлі з наметом. Але в нас сьогодні одноденний маршрут. То ж ми крокуємо далі вниз. Як альтернатива можна зробити спуск з Ігровця у Осмолоду. Там, під горою Висока, є колиба щоб переночувати. Але ми йдемо в Стару Гуту. Від полонини Середня і до автомобіля 10 кілометрів трохи стежкою, трохи лісовозною дорогою. Перепади тут стрімкіші ніж на чорному маршруті. Також є болото та кілька бродів. Мій попутчик здолав це все в звичайних кросівках.

Полонина Середня


На полонині Середня буде такий от вказівник. Нам синім маршрутом на Стару Гуту


Щоб точно не зблудити буде такий от інформаційний шит


До авто залишилося якихось 10 км


Дорога в основному гуд. Але деколи трапляється і таке. В дощ тут сухим перейти буде складно




А осінню можна і в кросівках перебігати


Коло авто ми були о 19-00. За день пройшли 22 км. Переоділися у все свіже і під спокійну музичку доїхали назад у Львів. Вдома були о 23-00 і навіть не вірилося що ми стільки всього побачили сьогодні за день!

Мандруйте! Це збагачує ваше життя враженнями!

Тут ми щойно побували


Олексію дуже сподобалося!


В яких ще горах я не був?!
Розшарити F VK G+
Дігери всіх країн єднайтеся!