Центр космічного зв’язку

Автор explorer, 30.01.2007 19:30:55

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

lemberg89

класний у вас тут форум :) багато цікавих об"єктів. цілий день перечитував теми на форумі)))

сподобався цей об"єкт. цікаво було б на нього подивитись/пофотографувати вночі. можливо є бажаючі туди з"їздити?

Golem

Цитата: lemberg89 від 11.04.2019 20:17:41
класний у вас тут форум :) багато цікавих об"єктів. цілий день перечитував теми на форумі)))

сподобався цей об"єкт. цікаво було б на нього подивитись/пофотографувати вночі. можливо є бажаючі туди з"їздити?

Дякую. Стараємся :) Пиши тему в плани!
Дігери всіх країн єднайтеся!

Roy

Цитата: lemberg89 від 11.04.2019 20:17:41
класний у вас тут форум :) багато цікавих об"єктів. цілий день перечитував теми на форумі)))

сподобався цей об"єкт. цікаво було б на нього подивитись/пофотографувати вночі. можливо є бажаючі туди з"їздити?

В ближчому часі буду організовувати автовилазку туди (Золочів+околиці), слідкуй за розділом "плани".
Meine Ehre heißt Treue

lemberg89

Цитата: Roy від 12.04.2019 09:24:55
Цитата: lemberg89 від 11.04.2019 20:17:41
класний у вас тут форум :) багато цікавих об"єктів. цілий день перечитував теми на форумі)))

сподобався цей об"єкт. цікаво було б на нього подивитись/пофотографувати вночі. можливо є бажаючі туди з"їздити?

В ближчому часі буду організовувати автовилазку туди (Золочів+околиці), слідкуй за розділом "плани".
супер) буду слідкувати

Golem

Чи звертав хтось увагу на величезні тарілки поруч траси Львів – Тернопіль, в районі Золочева? Вони притягують до себе погляд та вражають загадковою космічністю. Одразу згадуються фільми про НЛО або польоти до далеких зірок. Ці два монстри діаметром двадцять п'ять та тридцять два метри не можуть не викликати побожного захоплення. Стоїш біля них наче дикун поруч чийогось космічного корабля. Для порівняння, діаметр звичайної «сателітарної» антени рідко коли сягає навіть одного метра. А ця аж тридцять два! Навіщо вони здалися такі великі? Куди спрямовані та за чим слідкують? Стало цікаво - тоді читайте далі!


Першою тут з'явилася ця антена. Діаметр 25м.


Далі була ця японська, на 32м. А потім для телебачення та інтернету використовувалася крихітка на 7м. Вона є на передньому плані.


Зараз ця антена має високу наукову цінність. Вона здатна працювати в комплексі з іншими закордонними антенами та приймати сигнали від далеких зірок.

Серед місцевих жителів ходить багато легенд пов'язаних з цим місцем. Що коли антени вмикають то навколо радіація і краще близько не підходити. Якщо тиск піднявся чи картопля не вродила то теж винні антени. Не кажучи вже про телевізор що «не показує». Що це глушилки-слідкувалки. Вони все підслуховують, а дещо й глушать.


Територія центру космічних досліджень, с.Сасів


Коли не було оптоволокна та інтернету то дзвінки з Союзу в Америку йшли через цю антену


Під 25-м антеною. Все виконано по військових корабельних стандартах

Юра з газети Діло домовився за інтерв'ю на цей загадковий обєкт. Ми з YserL також приєдналися. Година в дорозі до села Сасів і нам дорогу перегороджує шляк-баум. Зараз це режимний об'єкт, вхід лише по перепустках.


Паркуємося і йдемо брати інтервю


Поки не сіло сонце нам проводять огляд території


В круглій будівлі під поворотним пристроєм для 25-м антени

Об'єкт зараз скорочено називається «Центр Космічних Досліджень» і має дуже цікаву історію. Колись він називався «Азимут» та служив для спецзв'язку. Першу меншу антену тут поставили ще в 1975 році. Це, по суті, була така ж антена як на кораблі-шпигуні Юрій Гагарін, але встановлена на суші. Через неї йшла лінія зв'язку Москва – Вашингтон. Уявляєте, урядовий зв'язок з Москви до Америки був попри Львів! Сигнал з Кремля по кабелю передавався до Бродів. Звідти в с. Сасів і далі через антену на супутник Intelsat. В Штатах стояла аналогічна антена. Туди-сюди в ганялися як телевізійні та телефонні канали, так і зашифрований урядовий зв'язок.


Перша антена 25м


Аналогічна антена встановлена на кораблі. Фото з Вікіпедії


Всередині все по корабельному: акуратно і попри стінку


І хоч в приміщенні місця дуже багато, але вся апаратура зроблена компактно як на справжньому кораблі.


Покажчик наведення антени на супутник


Таких стійок було три на різних поверхах. Кожна з них могла керувати антеною.


Оооо! Нам сюди :-) !


Тут вже сучасніше обладнання для приймання і передавання сигналів


Блок-схема автоматичної системи керування антеною.


Дистанційно-керовані підсилювачі і джерела шуму


Робоче місце оператора антени


Лампочки світяться! Казали що все тут робоче. Просто не використовується.


Піднімаємося вгору до самої антени. По корабельному тісно та затишно. Видно гідродвигуни що рухали антеною.  (с)фото Станіслав Сніжко


Коли антена виходила на позицію то її піддомкрачували щоб зняти навантаження з сервоприводу. Також домкратами вони регулювалася по горизонталі.


Інструкція як направляти антену на супутник


Покажчик куди зараз «дивиться» антена








Червона кнопка запуску міжконтинентальних ракет в Бродах. Сховали сюди щоб ворог не здогадався.


Стоп-Кран


Ну що, вихід у відкритий космос?

У 1986 році японська компанія NEC встановила другу, більшу антену. Вона дивилася на схід. Таким чином з цього місця можна було одночасно тримати зв'язок як з Америкою, так і з Китаєм. Ну а далі історія відома. Хтось посмів придумати оптоволокно і всі ці космічні технології стали непотрібними.


Японська антена


Вхід в приміщення під антеною. Японці англійської не знали, букву S переплутали. Але для історії так навіть цікавіше


Сигнал з космосу падає на антену. Він відбивається від неї і направляється в дзеркало. Воно по центру вгорі на трьох ногах. Штир на дзеркалі це громовідвід. Прийнятий сигнал відбивається від дзеркала в центр антени. Там є круглий отвір закритий радіопрозорим покриттям. По системі дзеркал сигнал передається вниз у апаратну.


Частина хвилеводів меншої антени

За незалежності об'єкт належав телевізійникам - качав зомбоящик та зомбонет: тому особливої цінності не ніс; то ж занепадав. В 2017 році це все віддали центру космічних досліджень.


Моє покоління дивилося телебачення прийняте цією ось антеною. Зараз залишився лише кістяк. Вона неробоча.

Для чого була потрібна аж така велика антена? Хіба не можна було обійтися меншою?  - резонно спитаєте Ви. Справа в тому що чим більша антена тим краща в неї чутливість. Тому що вона збирає енергію з більшої площі. А чим краща чутливість тим слабший сигнал можна прийняти.


Громадіна! Гляньте на дерева внизу для масштабу!


На будівлі видно направляючі по яким антена обертається навколо своєї осі. Вище є двигуни та механізм щоб повертати її у вертикальній площині. Труба по центру це система дзеркал які направляють сигнал в апаратну. На все про все йде лише 7кВт електрики. Коли антена виведена на потрібну точку то вона фіксується штирями. Таким чином знімається навантаження з механізму та двигунів.

Другою перевагою великих антен є їх вузька діаграма спрямованості. Вони як невидимий лазер, «світять» в одну точку. Коли така антена приймає сигнал від далекої зірки, то це є сигнал лише від цієї зірки. А не ще від десятка сусідніх світил. Форма поверхні тридцятидвохметрової антени витримана з точністю до кількох міліметрів.


Так виглядає каркас антени зблизька. Дуже важливо дотриматися правильної геометрії поверхні.


Карта неба куди можна направити антену

Чому РАДІО, а не звичайний оптичний телескоп? Тому що всесвіт постійно розширяється. Світло від далеких зірок зсувається вниз по спектру у радіодіапазон. Це називається ефект Доплера. Тому радіотелескоп на землі бачить те, що побачила б людина очима якби її послали в космос до цієї зірки.


Серце антени 32м. Ми зараз під її центром. Ці чорні трубки це хвилеводи. У них попадає прийнятий сигнал з антени через систему дзеркал (в трубах). Тут він подається на приймач. Він на фото внизу такий блискучий. Повітря в хвилеводі осушується щоб не утворювався конденсат. Для цього є ці дві прозорі трубки.


Японський осушувач ще на місці і робочий


Поруч є радянський осушувач


Частина сучасних приймачів.

Зараз ведуться активні роботи по модернізації великої антени. На сьогодні вона має кращі технічні характеристики ніж коли була побудована. Більшість замовлень виконують українські інститути та заводи, таким чином стимулюється наша наука. І взагалі я приємно вражений атмосферою на об'єкті. Видно що людям, що тут працюють, цікаво. Їм хочеться це довести до пуття, хочеться щоб все знову запрацювало. Вони витрачають свій час і сили на нас, цивільних. Водять, показують, розказують про плани на майбутнє.


З телевізійної частини центру зробили музей. Це лампа біжучої хвилі. Вона підсилює високочастотні сигнали. Японська!


Майбутні експонати музею


Стійки що використовувалися для телебачення і радіо


Ого! Ото схему замутили чисто по галицьки!


Музей телетехніки що тут лишилася. Молодці що не викидають. Схожу техніку ми бачили на Високому замку.


Tektronix це зараз крута фірма шо випускає вимірювальне обладнання. А тоді звичайні монітори.


Тут колись контролювали що і як вони приймають та передають


Звісно що урядовий зв'язок йшов зашифрований


Стійка модуляторів. PSK - phase shift keying. Фазова модуляція по нашому.


Дуже дивно шо апаратура для контролю якості телевізійного сигналу закордонна. Можливо з Америки ми приймали NTSC і тут на місці конвертували у вітчизняний SECAM.


Ця штука створює на виході довільну частоту яку задали.


Це такий от складний декодер звуку був на телебаченні



Україна - це космічна держава. Космос - зона наших національних інтересів. Тому останніми роками ведуться активні роботи по відновленню української космічної галузі. Центр співпрацює з іноземними фахівцями, плануються спільні наукові проекти. Дуже приємно що армія в нас прагне бути західного взірця. А саме - комунікувати з цивільним населенням, показувати чим вони займаються, вести просвітницьку діяльність. А не як в Союзі де все було «ніззя» і «сєкрєтно».


Екскурсія об'єктом. (с)фото Станіслав Сніжко

Наприклад недавно вони з приймаючої антени «зробили» передавальну і послали дитячі мрії в космос. Що з цього вийшло можна прочитати тут. Військова таємниця від цього не постраждала. Але дітям було приємно і люди тепер розуміють що армія з народом.

Звісно є дані які розкривати не можна. Ми не фотографували обладнання зблизька, нам не розповідали про склад частини, точні технічні параметри антен і тому подібне. Зрештою нас це не дуже і цікавило. А от залізти на саму антену...


Вид на японську антену з радянської


Ще якась менша антенка заховалася в контейнері

Нам пощастило зустрітися з вченими які саме зараз працюють на антені. Вони встановлюють нове обладнання, проводять дослідження її характеристик. Звісно що ми нічого по темі запитати їх не могли. Та й навряд чи зрозуміли би їх відповідь 😊 Але попросити включити антену щоб покрутилася... Чому б і ні!



Сказати що це неймовірно - це не сказати нічого. Ти стоїш такий маленький внизу, а величезна багатотонна тарілка розвертається до тебе обличчям, націлюється на твою макітру і починає уважно слухати... найпотаємніші думки! Повірте, це запам'ятовується!



На завершення ось відео з Золочів.Нет з цього об'єкта.


І повноцінна годинна екскурсія з ТСН. Вони навіть зайшли на саму тарілку антени!


Також дякую колективу центру за чудовий прийом! Ми реально вийшли всі заряджені та наелектризовані, наче ті антени і справді щось випромінюють. Щось таке позитивне 😊


ПС. А радіації там нема. (c) Фото Юрій Рудий
Дігери всіх країн єднайтеся!

YserL

За пару кілометрів від Золочева біля села Сасів розмістився цікавий інженерний об'єкт, який видно з траси Львів-Тернопіль. Дві величезні тарілки видно із навколишній сіл. Кодова назва Азимут. Що це таке, і чи від нього болить голова нижче.



У 1975 році тут розмістили 25 метрову антену діапазону С, яка забезпечувала телефонний зв'язок (включаючи урядовий) із іншими країнами Атлантичного або Індійського регіонів через супутники Intelsat.

Це наземна станція. Оскільки технології тільки розвивалися, для стабільного з'єднання була потрібна параболічна антена із високим коефіцієнтом підсилення: чим більший діаметр, тим більше енергії фокусується і вищий рівень сигналу.



Проект антени використали аналогічний, який ставили на кораблі, такі як науково дослідний (такі типи кораблів займалися шпіонажем: прийомом і розшифруванням даних із ворожих супутників) корабель "Космонавт Юрій Гагарін" введений у експлуатацію у 1971 році, виведений з експлуатації, утилізований у 1996 році. Довжина 231 метри, ширина 31 метр.







Доречі подібний корабель використано у фільмі Вірус (Virus, 1999): корабель USNS General Hoyt S. Vandenberg, у фільмі "Академік Владислав Волков".







Вернемося до наших антен - ключовими елементами є: параболічне дзеркало, хвилеводи, система наведення, приймач/передавач.

Точність поверхні в межах міліметра.





Вікна морські ілюмінатори.



Всередині є гвинтові сходи для персоналу.



Мотор системи нахилу дзеркала.



Системи зубчастих рейок для енкодерів.



Трохи підлаштувати можна і вручну.



Лімб діаметром 4 метри. Роздільна здатність висока.



Цікава система точного позиціонування: домкрати в парі із черв'ячною передачею: антена стоїть на 3 точках, домкрати знімають навантаження з черв'ячної передачі, робиться коригування, і домкрат опускає антену. Немає зносу передачі.



По горизонталі точне виставлення теж гідроциліндрами.



Усі кабелі у герметичному виконанні із екрануванням.





Заземлення на заземленні.





Керувати положенням антени можна з декількох місць.





Майже як на станку.



Хвилі сходяться у фокус і по хвилеводі йдуть у будівлю до передавачів / приймачів. Ось по цій тонкій прямокутній трубці.



Всередині хвидевода сухе повітря, оскільки волога у повітрі вносить затухання у сигнал. Волога забирається дегідратором ДВ2.



Ми під центром антени. Видно термінатор.



І далі на СВЧ електроніку. Переважно все виробництва NEC. На даний час антена не експлуатується.



Стійка зв'язку NEC SCPC-PSK III канали: Moskow-Islamabad, Moskow-Karachi, ESC, Moskow-London (1980-1998).



Зокрема був канал із США на станцію Etam, W.Va під керівництвом Communication Satellite Corp. (COMSAT). Доречі станція продається. Згадка у журналі 1978 року.





Осцилографи контролю якості сигналу.



Комутатор каналів.



Система моніторингу - мнемосхема.



Модулятори сигналу - каналоутворююча апаратура.



Система зв'язку. Можна було подзвонити тітці у Канаду або куратору.



Підключення трубки через RG12 (або RG11) конектор.



Це напевно номеронабирач місцевого зв'язку, імпульсний набір.



3 кіловатний ампліфільтер. Коли антена передавала, не варто було по ній ходити.









Цифровий модем P1300 framing unit від Paradise datacom.







Є і рядянське обладнання.







Сертифікований вольтметр, державна повірка 2009 року.



У 1986 році було запущено у експлуатацію 32 метрову антену NEC. Апаратна компактніша. На даний час повністю модернізована, і буде використовуватися як радіотелескоп.



Антена обертається їдучи по кругу з рейок.



Швидкість обертання 3 секунди на градус. На відео видно зміну положення.


На фоні компактна 5 метрова антена діапазону Ku, через яку піднімали Радіо Галичина на супутник.



Фото не передає масштабів через паралакс.



У кадрі 32 метри (на передньому фоні) і 25 метрів на задньому.



Вигляд із 25 метрової на 32 метрову.



Контррефлектор.



Системи хвилеводів українського виробництва. Нижче приймачі які охолоджуються азотом.



Дегідратор NEC.



Дегідратор ДВ5 USSR.



Поточне положення антени.



Робоча станція наведення.



А тут можна обрати ціль і виставити антену. Або працювати за розкладом.



Можна звіритися із паперовою картою.



Японці залишили згадку при вході: ES Lvov-2 (Earth Station).



Наша екскурсія підійшла до завершення. На даний час це є Центр космічних досліджень та зв'язку Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, до 2017 філія Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.



Поштовхом до активної модернізації стала втрата Україною подібної площадки <a href="https://goo.gl/maps/mbbXpEcTARXUh83n9">біля Євпаторії селище Молочне[/url] у Криму зокрема радіотелескопу П-2500 (РТ-70) даметром 70 метрів. Пропагандиське відео модернізації.



Фото факт: антени не випромінюють радіацію! Оскільки купу років антени нічого не передають, то від них голова не має боліти.



Висловлюю подяку за гостинну екскурсію на унікальну інженерну споруду і бажаю щоб заплановані цілі були досягнуті. Приємно що станція модернізується українськими виробниками і виконуватиме міжнародні наукові дослідження.

Можна подивитися фільм Прибуття (The Arrival, 1996) хто ще не бачив


YserL

Стаття у Діло: https://dilo.net.ua/novyny/yak-pid-lvovom-doslidnyky-rozbudovuyut-najbilshyj-radioteleskop-yevropy/
Гарний акцент, що завдяки персоналу станції, для яких це не тільки робота, за пару років було зроблено більше, ніж за 20 років.



Golem

Більшої популярності ніж Золочів мала лише моя стаття про банани. На жаль :( Але не будемо про сумне. Люди написали багато цінних коментарів у ФБ. Вирішив перенести деякі сюди для історії. А також додати лінки на пресу.

В газеті


photo-lviv і galnet

"Андрій Столяров ))) а що ви в принципі знали про ТКБОР?
Про розробки для Гусь Хрустальний, Медвежі озера? Це все Н Космос СССР. А розробляли в нас в місті.

ТКБОР. Тернопільське Конструкторське Бюро Опитних Робіт, а/я А3202. Такі самі бюро були по усьому союзу. В нас в місті розташовувались в старому будинку КГБ. Займались розробками системи керування супутникових антен. Точність повороту до 2 сек. На базі єлектронних розробок блоків керування створено КБ Промінь яке робило саме залізо. Якщо аналог займав дві кімнати то наші інженери всунули це все в два ящики по розміру як холодильник. Системи керування вже за часів України замовляли центри управління польотами Росіі.

Краще звісно в тата розпитати, але з того що пам'ятаю...
Це ви бачили антену зовнішню))) в двох місцях України (Крим ті Львівська обл.) Розташовані наземні антени. В землі викопано дзеркало параболи там прокладені рельси по радіусу, по ним їздять возики які і формують сигнал і фокусують його на центр.
Супутники над нами висять в одній точціі рухаються в траєктроїї цифри вісім. Ось такі антени знімають сигнали в трьох точках траєкторії супутника.

Наприкінці 80 років перетворились в КП" Дельта". До сих пір працюють, правда в основному по імпульсним джерелам живлення.

Характеристики на систему 12 м. Зверніть увагу на точність повороту в градусах 0,01.))))
Їх сайт http://new.delta.ua/
В свій час все було засекречено, але наше місто завдяки нашим радіоінженерам отримало сильний поштовх для розвитку. Сатурн, Оріон, Промінь, Квантор ( в Збаражі робили мікросхеми 155 серії) це все наслідок розробок. Тому і радіозаводи збудували. І ПТУ радіомонтажників вже під заводи робили.
"
Дігери всіх країн єднайтеся!

249 Гості, 1 Користувач