Козятин: цікаве провінційне місто

Автор maxiWELL, 29.09.2019 14:58:50

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

maxiWELL

Зазвичай я рідко розміщую звіти на форумі до публікації у своєму блозі. Але оскільки даний огляд вирішив трохи потримати, спершу поділюся враженнями і знімками саме тут.
Можна було б наробити додаткових фоток, щоб репортажі не перетинались, однак вирішив зекономити кадри і акумулятор.

Отже, дізнався про подорожчання проїзду в приміських електропотягах. Заради цікавості сходив до залізничної станції і здивувася, що подорожчання торкнулось лише найближчих зупинок, а квитки на далекі відстані залишились дешевими. Дорога до найдальшого пункту, який був зазначений у розкладі, — Козятину, коштує 23 грн. Це ж шара! Поїздка до Києва на маршрутці вартує 21-23 грн. (в залежності від маршруту)! Хоча до Козятина з Києва більше 130 км. по прямій.

Друга причина, через яку захотів поїхати саме до Козятина — це те, що хотів туда поїхати:))) 8 років тому проїздив транзитом на поїзді і будівля вокзалу зацікавила. Але Козятин далеко від мого міста і столиці. І електричку туди їздять всього лиш декілька раз на день. Доїхати важко.
Третя причина: хотів дізнатись що в Козятині такого, що з нього насміхаються і жартують? Мовляв «це між Вінницею та дніщем». І «квартальці» з нього глузували, і в серіалі «Леся+Рома» приколювалися. Висміюють провінційність, понурість і назву. Але чи так це насправді?
І четверта причина: дослідження місцевих маршруток. Їх нечасто фоткають, тому не треба гнатися за якістю знімків і думати про дотримання інтервалів між аналогічними ракурсами.

Щоб не було нудно і почувався сміливіше запропонував ще одному фотографу автобусів з'їздити разом.

Тепер про місто. Чим відомий Козятин? По-перше, це залізничний вузол. По-друге, тихе провінційне місто. Нетуристичне. Зовсім невеличке, 26 тис. мешканців. Причому це районний центр. Поруч із містом є село з такою ж самою назвою «Козятин», згадки про яке в літописах датуються з 1731 року. Саме це село дали назву залізничній станції Києво-Одеської залізниці, яку збудували 1870 року. Навколо станції спочатку будували лише робітниче селище. Але згодом почали будувати і житлові будинки.

Перед подорожжю довелося прокинутись о 5-й годині ранку(!). Намагаючись не грюкати кастрюлями і дверима поїв і зібрався. По дорозі до станції зрадів, що ранок видався теплим. Та й хмари помаленьку розвіювались.
Електричка прийшла забитою. Правда, влізти можна. Але до Фастова довелося їхати стоячи(!).
Дорога до Козятину зайняла аж три години(!).

Вінницька область. Вокзал «Козятин-1». І наша електричка ліворуч.
Погода змінилась на сонячну. Класно!


Платформи виглядають наче знаходишся не у провінційному містечку, а в обласному центрі чи столиці.
І тут зупиняються усі поїзди.


Будівля вокзалу розташована на примиканні шляхів, тому має <-подібну форму.


Скульптури.


Всередині вокзалу так само велично, як і ззовні.


Оскільки станція розташована на перетині шляхів, то поїзди курсують в різні напрями: Фастів - Київ, Погребище - Жашків / Христинівка, Вінниця - Жмеринка і Бердичів - Житомир.


Взагалі, Козятин на 50% складається із залізниці:)))
Тому що він розміщений на роздоріжі залізничних шляхів. І саме завдяки залізниці він відомий.


Ще одна будівля на станції.


На станції встановлено пам'ятник — паровоз «Лебедянка».


Поруч із пішохідним мостом видно опори старого мосту.


Розгалуження колій. Вид на станцію. Ліворуч — колії на Вінницю. Праворуч — гілка на Бердичів.


Гілка на Фастів і Київ.


Сортувальна гірка — для комплектації вантажних потягів.


Східна частина міста.
На зупинці кішка. Грішним ділом подумав, що її... того. Але, на щастя, вона просто засмагала.


Будується церква пророка Іллі (Прасвославна Церква України).

Чогось не додумався відзняти з різних ракурсів.

На цій стороні міста купа залізничних установ.


Навпроти — дошка пошани залізничників.
Теж шкодую, що не відзняв з різних ракурсів.


Неподалік це одна цікавинка — стара водогінна вежа.


Коли одного разу дізнався, що є залізничні бомбосховища не повірив. Тепер побачив сам.
Правда, все залочено. Навіть подзюрити ніде.


Як не дивно, неподалік є ще одне сховище.


Недаремно не взяв ліхтарик. Все одно зачинено.
Цікаво, як там всередині?


Заздалегідь запланував зробити фотосесію.


Взагалі, попри провінційність, у місті немає закинутостей.

Проте є багато службових переходів, якими, попри заборону, користуються всі бажаючі перейти на іншу частину міста. Все-таки, пішохідних мостів лише два і їх явно недостатньо.
Але поїзд перекрив дорогу. Ми не стали чекати і пішли на пішохідний міст.


Локомотивне і залізничне депа депо. Через поїзд з попереднього знімку не підійшли пофоткати поближче.


Панорама центральної частини міста (між гілками на Бердичів і Фастів-Київ) з пішохідного мосту.


Вважав, що в Козятині мало пам'ятників. А випадково натрапив на пам'ятний камінь, який навіть у Вікімапії не відмічений.
Надпис вигравійований і прочитати його неможливо.


Пам'ятник Михайлу Грушевському. Що цікаво, зупинка так і називається.


Центральний район виглядає по-міському.


Будівля школи.


Монумент визволителям Козятина у 1943 році з танком ІС-3
Рідкісна модель танку. Не в кожному військовому муеї є — не те що в ролі пам'ятника.


Незвична залізнична інфраструктура. Підказуйте, що це за штуковини.


Трохи далі від центру — і забудова вже приватна малоповерхова.


Ще один службовий перехід. Але на те не зважають.


Хоча маневри майже без зупину.


ВЛ40 (раніше не бачив) і ВЛ80.
Шкода, що 4-й «вильник» не сфоткав окремо. Може, в напарника випрошу знімок.


Автостанція чомусь розташована на висілках. Далеко від центру і залізничного вокзалу.


Про автобуси. Здивувало, що всі ПАЗи їздять з переробленою кормою.

А так, рухомий склад, переважно, типовий. Хоча є незвичності. Але про них пізніше.

Як не дивно, у 26-тисячному місті є багато маршрутів. Правда, деякі маршрути з міською нумерацією їздять в сусідні села.
Але більше дивує, що маршрутки їздять лише до 17-18 години(!).


І на Київ маршруток немає.

Проте є незвичні бусики.


У західній частині міста розташований м'ясокомбінат.


Артефакт з радянського минулого — заготпункт коопспілки.


Ще одна цікавинка: на службовій гілці з вхідної сторони звичайний світлофор, а з вихідної — маневровий.


У західній частині міста цікавинок мало. Але вмовив товариша пройтися до церкви Ікони Почаївської Божої Матері (УПЦ Київського патріархату) і пам'ятнику жертвам Голодомору.


Братська могила воїнів-афганців.


Сам район не фоткав. Хоча є квартал з багатоповерховою забудовою і ще одна водогінна башта.
В тому району не дійшов лише до пам'ятника біля технікуму.

Але ноги втомилися і треба було вертатись в центр. По задвіркам.


Південний пішохідний міст.


Краса! Ліворуч колії на Бердичів. Праворуч — на Фастів і Київ, з відгалудженням в бік Погребища.
Незвично, що платформи в кривій.


Прийшли туди, звідки пішли:)))


Але нічо. Все одно треба було подивитись розклад. Шукали довго.
Виявилось, що до електрички на Київ ще залишався час, щоб погуляти по центральній частині міста.
Заодно пройшлися по мікроайону-залізничному трикутнику.

Всередині купа переїздів з біло-місячним світлодіодним сигналом.


Небо вкрилося хмарами. Ось-ось мав піти дощ. І черех хвилин 10 почало лити.

Багатоповерхові мікрорайони виглядають так.


Костьол розташований в стороні від центральних вулиць. Але неодмінно треба було його пофоткати.


А далі — типовий центр провінційного містечка. Схожий на прикарпатські містечка.


Центр. Універмаг і парк.
Дощ не вщухав.


Схоже, тут мав би бути якийсь пам'ятник. Стела до 50-річчя Жовтневої революції. Пишуть, що її перенесли на околицю.


Парк ім. Пушкіна. Досить маленький. І єдиний у місті. Але затишний і дуже гарний восени.


Меморіал воїнів АТО.


В парку, як не дивно, виявилось багато пам'ятників.


Всередині парку залишивсь постамент. Так не знайшов інфу, хто там стояв.


Восени парки особливо мальовничі.


Поруч ще один пам'ятник. Підходити було лінь.


З іншого боку перехрестя — пам'ятник залізничникам-підпільникам


Кінотеатр, перед яким стояв Ілліч.


Вул. Грушевського.




Час повертатися на вокзал.


До відправлення електрички залишилась чверть години. А треба ще знайти касу, купити квиток і знайти електричку.


Тим часом, маневри на сортувальній гірці.


На станції можна зустріти різні види рухомого складу. Наприклад, пасажирський дизель-поїзд Д1.


Спасибі, знайшлися люди, що показали де квиткова каса. Здивувався, що проїзд у зворотній бік коштує трохи дорожче, ніж до Козятина. Як таке може бути?


В цьому репортажі показав не все. Один лише вокзал та залізнична інфраструктура варті окремої розповіді. Не знаю, як вміщу все в один звіт у блозі.
Ну а стосовно Козятина — нормальне невеличке провінційне місто. Компактне. Людне. Та попри це немає такої метушні як у столиці. Повітря чистіше (бо менше машин і нема трас). Місто охайне і не депресивне. Навіть погода не зіпсувала настрою. Місто однозначно сподобалось. При нагоді можна навідатись ще.

Якщо про нього можна жартувати, то лише про те, що доїхати проблематично: маршруток з Києва нема, приміські електрички рідко їдуть далі Фастова.

До речі, Козятин мені нагадав Фастів. У них і є багато спільного: залізничний вузол, величезний вокзал, озеленення, розвинутий міський транспорт, велика кількість пам'яток. Правда, з вокзалом Козятину пощастило більше. У Фастові вокзал знесли і побудували сучасний комплекс.

P.S.: Це вже друга поїздка за тиждень. І через день після цієї подорожі на мене очікує ще одна дальня мандрівка.
Срака байрака!

Golem

Дуже класний та грунтовний звіт. Якшо маєш кинь будь-ласка ще фоток "залоченого" бункера і де він знаходиться. Можливо колись прийдеться застрягнути на тій станції, буде де "перекантуватися" ;)
Дігери всіх країн єднайтеся!

maxiWELL

Цитата: Golem від 01.10.2019 08:50:26
Дуже класний та грунтовний звіт.

Обійшов все, що планував. Оминув увагою лише один пам'ятник біля технікуму. Але він на самій околиці.

Цитата: Golem від 01.10.2019 08:50:26Якшо маєш кинь будь-ласка ще фоток "залоченого" бункера і де він знаходиться.

З неопублікованого є тільки таке.

Можна роздивитись вент оголовок.

А координати може краще в приват?
Ось перше. Ось друге. Якщо хочеш, після прочитання можеш видалити лінки.

В місті є ще купа бомбаріків. Можеш погуглити. В мережі є перелік адрес.

Срака байрака!

Golem

Супер! Дуже дякую! Якшо є список у відкритому доступі то особливо никати немає що :) Може кинь його сюди щоб потім легше було знайти.
Дігери всіх країн єднайтеся!

maxiWELL

Срака байрака!

292 Гості, 0 Користувачів