Колектор номер 2 на Високий замок

Автор Golem, 29.10.2019 16:37:29

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Якось так є що коли заходимо в колектор на Чорновола то зразу хочеться кудись піти далі. Ніхто не затримується коло входу довше ніж необхідно шоб посцяти і надіти хімзахист. А даремно...

Бригадир вже собі навіть побут в Полтві облаштував


Одразу ліворуч є просторий колектор що йде в сторону Замарстинівської. Ми з Бригадиром туди і пішли. Забігаючи наперед скажу що нічого видатного там немає, звичайні какашки. Але можна пройтися аж до вулиці Богдана Хмельницького і далі.

Відгалуження 2 колектора праворуч. Вхід на Чорновола прямо


Частина старої карти. Бригадир пояснив шо номерація йшла парні з правого берега, непарні з лівого. Нумерація проти течії.


В цьому колекторі помітно прохолодніше ніж в основній Полтві. Напевно тому що це глибоке підземелля і теплої води з Сихова, щоб його нагріти, тут немає. Якби не камені на дні то води б взагалі було мізер. А так деколи є застійні місця на половину бахіл. Висота колектора в цьому місці десь два з половиною метри, яйце.

Колектор від Чорновола до Замарстинівської


Ліворуч Замарстинівська


І тут теж бувають потопи


Велика вулиця Замарстинівська має непристойно малу притоку, нічого цікавого. Але тут колектор нижчає, десь до 2м. Йдемо далі. Перед поворотом на вулицю Богдана Хмельницького ми спостерігали цікаве явище. В кінці колектора виникла локальна біла хмара. Що за нею видно не було навіть в далекобійному ліхтарику. хмара почала потроху сунутися в нашу сторону. Я згадав Стівена Кінга і його романи. Ми не стали тікати а обережно пішли на «мглу» штурмом. Та поки ми дійшли до хмари, то вона розсіялася. Напевно тому що ми її не боялися.

Вулиця Замарстинівська


Такі штуки спричиняють замулення колектора і приходиться в буквальному сенсі місити гамно


Таємничий туман попереду


Поки ми сюди дійшли то туман розвіявся


Поворот на вулицю Хмельницького доволі плавний. Десь коло колії люк назовні. До цього місця ми йшли прямі. Далі колектор ще звужується, йти вже важко, треба бути постійно зігнутим. До цього колектор був поза два метри. Але якшо знати що там Євреї сховали глечик з золотом то йти можна.

Колектор вверх по Татарській. Там далеко видно сталактитик


Цей же сталактит зблизька


Плавний поворот на вулицю Б. Хмельницького до центру


Поворот затяжний, це практично 90 градусів треба розвернути


Все, пройшли поворот. Вихід нагору коло Колії. Далі по вул. Б. Хмельницького колектор звужується


Наша глибина під землею. В принципі логічно, тут підйом


Ми прокарячилися ще з метрів тридцять вверх по вулиці Б. Хмельницького. Дійшли до дивної вертикальної притоки, як труба у кораБля і розвернулися назад. Хоча колектор йшов плавно вверх далі, все як на німецькій карті.

Рухаємося далі вверх проти течії. Вдалині видно цікаву трубу


Такої притоки я ще не бачив. Добре що хоча б в ту сторону що треба розвернули


Після цієї труби колектор потроху йде собі вгору


Курча, вода троха вже бруківку повимивала ☹


По дорозі назад нам шлях перегородив Полтвопад, його не було коли ми йшли сюди. Ми почекали кілька хвилин і він так само раптово закінчився як і почався. От вам і пояснення таємничої білої хмари.

Висота колектора якраз прохідна


Підсумовуючи: це красиве і дуже засмічене яйце. Явних руйнувань колектора немає, але якщо нічого не робити то скоро будуть. 😊 Це приємний історичний колектор для легкої прогулянки.

Бригадир запропонував оригінальний і простий спосіб привязки люків. Лишаєш в ньому знизу таку от закладку. А потім на поверхні її шукаєш. Головне щоб поруч патруль не проходив 😊 На фото вулиця Данилишина

Дігери всіх країн єднайтеся!

293 Гості, 0 Користувачів