Автор Тема: Половиця (м.Дніпро)  (Прочитано 414 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Жасмін

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 5
  • Рейтинг 13
    • Перегляд профілю
Половиця (м.Дніпро)
« : 25.10.2020 11:15:43 »
Добрий день, однодумці. Одного разу я писала тут відгук про свій перший похід по підземній річці, а саме Полтві в прекрасному місті Львів.

Коли я їхала додому, то отримала фідбек від Bottlehunter ), який порадив мені обов'язково навідатися в дніпровську Половицю. Шлях мій тривав через м. Дніпро і я відразу  знайшла людей, які займаються походами в Половицю і могли б влаштувати мені екскурсію, але тут мене чекало невелике (або велике?) розчарування. Хлопці не надавали ніякої необхідної екіпіровки учасникам і цінник був досить завищений. В той момент я вирішила, що я зможу це зробити сама. Помилилася я в своєму рішенні чи ні ви дізнаєтеся далі :)

Далі я придбала всю необхідну екіпіровку, знайшла супутницю і прийняла рішення відправлятися у Дніпро для такої захоплюючої подорожі по річці.
У Дніпрі стояла не надто «льотна» погода і ми переживали, чи можна при такому розкладі йти в річку, але в підсумку було прийнято рішення йти і погода навіть вирішила нас побалувати сонечком. Заплановано приїзд було на більш ранній час, але ви ж знаєте, що ми плануємо одне, а доля вирішує інакше.

Я досить погано орієнтуюся в Дніпрі і, як виявилося, моя супутниця теж, тому нашим найкращим помічником була гугл карта. Якщо чесно, то ми були в сумнівах, чи зможемо знайти вхід, знаючи тільки приблизну геолокацію. Нашим орієнтиром була Червоноповстанська балка. Ми йшли пішки від Автовокзалу, в певний момент вийшли на вулицю Паторжинського і прийшли до цієї балки. Вхід не довелося довго шукати, оскільки він відразу кинувся в очі, коли ми підійшли до балки.





Задоволені ми попрямували прямо в Половицю. Пройшовши трохи, ми виявили імпровізовану лавку посеред річки і не змогли пройти повз. Коли ще ви посидите на лавочці в підземній ріці, правильно?

Просуваючись далі після невеличкого привалу, ми помітили кругле бічне відгалуження від основного шляху і авжеж ми вирішили його дослідити. В кінці тунелю нас чекало вечірне світло крізь решітку і вид на Катеринославський бульвар. Ми навіть наробили фоток, просунувши телефон через решітку.







До речі, десь тут ми залишили пляшечку з запискою усередині. Якщо раптом хтось із вас її знайде, відпишіться. Це було б дуже класно.


Далі ми повернулися і продовжили свій основний шлях. По дорозі нам зустрічалося багато різних старих речей, які цікаво було розглядати, а також незвичайна стара цегла.







Пройшли ми велику відстань і опинилися на роздоріжжі. Одна дорога вела вправо, а інша вліво. Вивчаючи інформацію про цю річку, ми якось упустили цей момент і не знали куди нам потрібно було йти. Зліва вже була вже висохша дорога, а ось справа продовжувалась річка і ми вирішили йти направо. Через якусь відстань стеля була вже нижче і ми йшли зігнувшись (в статтях було сказано саме так, тому ми думали, що вже підходимо до виходу). Ми йшли дуже довго та вже почали відчувати втому. Далі нам зустрілось досить дивне явище для таких підземних річок, це камера. Так-так, камера посеред Половиці. Поруч було місце щоб випростатися і дати спині відпочити. І ми, звичайно ж, туди встали і почали ділитися враженнями, адже остання ділянка шляху була тяжкою. У нас навіть проскочила думка «А можливо мі зможемо відкрити цей люк та вилізти?».  Раптово пролунав гучний стукіт чимось металевим по люку. Думка про те, щоб відкрити цей люк швидко зникла. Ніяких більше дій і звуків не було. Мабуть хтось там подумав, що ми вирішили наробити шкоди або зробити щось з проводами, які проходили від камери. А можливо навіть кудись влізти. Карта показувала, що ми знаходимося десь поруч з банком. Але ми же не даремно сюди полізли і нам дуже хотілося знайти вихід та побачити Дніпро. Одже, ми пішли далі.






Ми продовжили свій шлях вперед і йшли дуже довго і постійно в зігнутому стані. Готуючись до походу, ми читали, що вихід повинен був бути «ось-ось», але його все не було і не було. Фітнес-браслет показував, що ми пройшли вже декілька кілометрів і швидше за все на тому роздоріжжі ми повернули не туди. Коліна, спина вже нили, а ми все ушли в позі «зю» і не було навіть натяку на те, що ми скоро вийдемо. Після чергового повороту та відсутності «світла в кінці тунелю» ми вирішили все ж таки йти назад.
Дорога назад була ще важче, вже здавалося, що сил зовсім немає. Ми йшли-йшли назад, але ніяк не могли дойти до камери, щоб хоч трошки перевести дух. Кожні пару метрів доводилося відпочивати, обіймаючи свій рюкзак, адже с рюкзаком на спині там точно не вдалося би йти, занизька була стеля. Нарешті ми дійшли до камери і залізли під люк відпочити. Це було наче ковток свіжого повітря, а сил залишалося вже так мало, що хотілося лізти прям через цей люк  до того «стукаючого» чувака. Чувак відразу майже відізвався новий гуркітом і ми трошки перелякані пішли далі. Нарешті прийшли до тієї ділянки, коли можна було йти в повний зріст і не згинатися. Тут ми вже йшли швидше і веселіше. Спина і коліна хором сказали спасибі.



На годиннику було вже майже 9 годині вечора, а нам треба було ще пройти велику відстань до входу в Половицю, але все вийшло трохи інакше. Ми натрапили на інший люк, відкрили його і вилізли у якомусь дворі прямо в центрі міста. Втомлені і задоволені ми пішли пити каву 

Нехай наше маленька подорож закінчилася не так, як ми припускали, ми не побачили світло в кінці тунелю і не вилізли на набережній Дніпра, але все одно це було дуже цікаво і захоплююче.

Сподіваюся, вам сподобалась моя маленька розповідь.

P.S. Доречі, прогуляючим іншим разом набережною Дніпра, ми знайшли імовірний вихід з Половиці




Розшарити F VK G+

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2438
  • Рейтинг 1311
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #1 : 25.10.2020 20:12:11 »
О, круто, люблю такі вилазки. Як каже наш мер, "Взяу і зробиу")))
Скільки часу там ходили? І як загалом річка, глибинна, чистота води, важко йти було?

Стукіт по люку, що ви чули - то швидше за все колеса машин, що по люку проїжджали. Не варто боятися, але і вилазити там мабуть теж не варто було.

До речі, може буде цікаво: там, відносно біля вас, є ще один крутий об'єкт, кладовище літаків в аеропорту Широке біля Запоріжжя. Це місце скоро зникне, бо частину літаків цього літа продали на аукціоні. Ось старий допис з Експлорера стосовно як дістатися (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,2939.msg20164.html#msg20164):

Цитувати
Бував там неодноразово.
Охорона є, але вона знаходиться далече від стоянці.
Крім того, якщо не залазити у середину літаків, вона не звернеть на вас ніякої уваги.

Також збереглися дві злітні смуги, на яких, якщо ви на авто, можно погоняти.

НЕ треба намагатися пройти через КПП. Він охороняется і вас туди не пропустять.
До стоянці можно дістатися по злітній смузі, яка відкрита для всіх.

Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Жасмін

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 5
  • Рейтинг 13
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #2 : 12.11.2020 10:39:03 »
Привіт👋 Вибач, що так «швидко» відповідаю. Але краще піздно, ніж ніколи. 😊

Щодо часу, наша мандрівка по Половиці зайняла десь більше трьох годин⏱Вода там чистіше ніж в львівській канашці, тому що тут переважно протікає сама Половиця та дощова вода під час негоди. По ходу підземної річки я не помітила ніяких каналізаційних відгалуджень і тому нами не було помічено ніяких плаваючих каках💩 Це не могло мене не тішити, так як я набрала цьої води собі повні заброди🤭🤫 По глибині в основному було по коліно, але були місця, де було і вище. Були і якісь велетенські труби на нашому шляху під якими приходилось майже проповзати.
Йти було чудово до моменту, пока висота стелі не знизилась до метра, але перших 500 метрів йшлось доволі нормально, потім вже наші спини та ноги почали нам нагадувати про своє існування. Більша частина нашої дороги була як раз у цьому «карликовому проході», тому чим довше ми йшли в полузігнутому стані, тим більше з’являлося думок якось вилізти звідти, чи просто сісти поплакати. Не можу сказати, що було легко.
Щодо до стукоту по люку, тут ми впевнені на 100%, що то були не колеса, адже та частина не проходила під дорогою та стукіт був не характерний. До сих пір дуже цікаво, що то була за камера та куди йде той люк взагалі🧐
Велике дякую за ще один цікавенний об’єкт, який ми вже відвідали і маємо море вражень та фотографій. Скоро напишу свій звіт і про нього 😊
Розшарити F VK G+

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2438
  • Рейтинг 1311
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Половиця (м.Дніпро)
« Відповідь #3 : 12.11.2020 14:27:04 »
Велике дякую за ще один цікавенний об’єкт, який ми вже відвідали і маємо море вражень та фотографій. Скоро напишу свій звіт і про нього 😊
Круто, буду радий почитати)
Почуваюся рептилоїдом, який навіює людям бажання кудись йти, а сам сидить в теплій хаті 👽
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!