Автор Тема: "Пояснення" або Львів - Одеса - Київ - Львів на ТХ і стопом  (Прочитано 1248 разів)

1 гість дивиться цю тему.

2roofs

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 7
  • Рейтинг 20
    • Перегляд профілю
"Пояснення"

22.07.2020.11:20 Я зібрався їхати в Одесу. Все почалось с того що я пішов на вокзал ловити состав на Козятин, але на парку був голяк. Тільки один состав який вже вилітав з парку. І то це були хопера. Понятно що на хоперах я навіть до Здолбунева не доїхав би.



Було прийнято рішення їхати за місто і стопити кудись до Вінниці. Дійшовши до об`їзду і стопивши 2 години, я все таки застопив фуру до Тернополя. Звідти я 13км йшов пішки і через години 1.5 я застопив машину. Проїхали ми десь 20км дальше я ще пройшов 4км пішки а звідти я вже застопив машину до Вінниці.

Час вже був пізній темніло. Доїхавши до Вінниці, мені сказали ми тобі купляєм білет на автобус до Одеси, або ми тебе відвезем в поліцейській участок, а там хай тебе вже забирає мама. То ж мені прийшлось погодитись. О 11:15 мене посадили на автобус. Їхати було доволі скучно: 5-6 годин без навушників. Але під світанок під`їжали ми до Одесси і мене це не могло не порадувати.

О 06:07 ми вже приїхали на вокзал, я зразу пішов в сторону центру Одеси і почав дзвонити Владу. Через годину часу він таки підняв слухавку і сказав що вони ночують на вокзалі так як вони не змогли зняти готель, бо в них з собою не було паспортів.

Я підійшов до них до залу очікування і вони навіть мене не замітили мене. Я тихенько ліг на Влада і задрімав. Проснувшись Влад зніяковів бо забув що я в Одесі. Проснувся і Андрій Пентагон та був у великому шоці що я лежу біля них. Тому що він не знав що я їхав в Одесу.

Поспілкувавшись один з одним було прийнято рішення йти на пляж купатись поки ще сонце не дуже сильно гріло. Після того як ми покупались, постірали речі і висушили їх нам подзвонив ще один друг і сказав що він вже в Одесі і приїхав на товарняку.

Я написав своїй знайомій руферші-одесситці і ми пішли до неї. Далі вона нас почала водити по кришам. Аліна нас зводила на мєсний боянчик де вона деколи може переночувати, після чого ми відправились лізти на саму вищу недубодовану будівлю в Одесі.



Нажаль кран звідти вже забрали, але нас це не зупинило. З недобудови є один з кращих видів на Одесу і море.

Після проникнення на об`єкт ми залізли по фасаду на 2 поверх і почали підніматись вверх на дах. Піднявшись на дах будівлі ми почали фотографуватись, знімати відео і чекати наших друзів. Після пів-годинного очікування ми їх так і не дочекались. Ми почали спускатись.







Удачно спустившись ми зустрілись з друзями і пішли лізти на наступну кришу. Нас було 8 людей і було важко непомітно потрапити на об`єкт. Ми зайшли на пофіг, охоронцям було просто насрати жителям будинку тоже. Тому щоб піднятись на дах будівлі не було жодних проблем.

Піднявшись на дах будівлі ми замітили шпиль. Всі зразу почали карабкатись на шпиль. Пофотографувавшись, ми почали пити пиво та їсти рибку. Після чого ми почали спускатись.









Спустившись з криші ми пішли на пляж веселитись. Поки ми дійшли до пляжу сталось багато смішних пригод з охороною. Настала ніч, ми побігли купатись. Потім ми познайомились з людьми і почали ділитись своїми пригодами один з одним. Далі ми почали мандрувати по нічній Одесі в пошуках відкритого горища чи даху щоб поспати.



Бродячи нічною Одессою нам нічого не вдалось знайти. Через деякий час ми розбились на 2 группи: я, Андрій і Саня, чекали поки Влад з Ванею найдуть де поспати. Через годину часу Влад і Ваня запилились на готель Аркадія, кинувши нас. В той момент я пробував по газовій трубі залізти в будівлю, но все було марно. Газова труба була ненадійна, тому нам прийшлось йти спати на пляж.



Проснувшись в 12 годині дня ми сходили покупались, після чого вже відправились лізти на останній дах під назвою "Парус". Безпалівно ми закинулись в будинок, після чого ми вже пробрались на самий дах. Пофотографувались, почілили, сміялись як знизу в пентахуісі люди сидять і нас непомічають. Після чого одна група почала спускатись вниз.















Як виявилось вони пішли на поверх нижче щоб поробити фото, а ми за той час спустились в сам низ. Тут такий момент: відкриваються двері ліфту а там стоїть охоронець. Він нас починає затримувати а ми просто виходим. Він щось там руками махає але нічого зробити не зміг.

Після цього я, Ваня і Саня пішли трейнхопити у Київ, попередньо закупившись в АТБ морем пива. Ми пішли на електричку до ст. Застава 1-ша, там ми годин 7 торгували лицями, спали, ходили; Ну і під ранок вже закинулись на свій вантажний поїзд до Жмеринки. Поспавши 2 години та зустрівши один з самих красивих світанків ми почали робити фотографії та веселитися.



По дорозі від ст. Роздільня до ст. Вапнярка було дуже багато путейців (колійовців). Путейці - це робітники ЖД які ходять по коліях, провіряють їхній стан, та ремонтують їх. Прямо на станції Вапнярка Ваня лежав і спав. Я з Санею виглядували з вагона. Ну і нас з моста побачила жіночка і зразу ж подзвонила в поліцію. Повідомила що Ваня лежить мертвий, а я з Санею якісь ненормальні.

Нас станції зупинили наш поїзд. Разом з нами він простояв десь 30хв, після чого відкривається люк з дна поїзда і заходить поліцейській.

- "Вставайте на вихід!"

Я проснувся бо ми спали. Подивився на нього, перевернувся на інший бік і ліг дальше спати. В той момент встає Ваня і пробує розбудити Саню на протязі 2-х хв. Понятно що в нього це не виходить. Ваня дальше лягає спати.

Поліцейський, який стоїть 5хв, просто в а@у. Підходить до кожного і давай бити нас ногами. Після цього нас викидають з вагону. На Ваню і Саню надягають наручники. Саня починає його попускати по закону. Він нас відводить в рай-відділ і кудись виходить. А на його місце приходить самий головний районний начальник.

Ми починаєм з ним говорити. Саню назвали чумоходом. Потім нас посадили на електричку до Жмеренки за бесплатно і ми собі спокійно доїхали. Далі пішли закупились в Жмеренці, та пригнули на состав що їхав до Козятину. Доїхавши до Козятину вже темніло, ми попали під дощ. Прийшлось вилізти з вагону та піти на вокзал грітись. Десь в 01:20 ми закинулись в вагон з мішками, та відправились з Козятину.

По Боярці ми стормозили поїзд, вже була 5 ранку ми сходили в АТБ і поїли. Нас на машині забрала мама Сані. Приїхавши до Сані ми всі полягали спати. Потім сходили в баньку, побухали, після чого вже була темні ніч і треба було йти спати.



Влад почав прибирати і мити підлогу. А ми його тролили що він погано там помив, там не помив, то не зробив. Ми його затролили до такої степені що він нас там чуть в басейні не втопив. А потім він обідився.

Йшов вже наступний день тріпу. Я поїхав на Дарницький район в товарний парк, ловити состав на Львів. Через годину часу мій состав відправився але не на Львів. а до ст. Шатрище. Це 10км від м. Коростеня. Через годину часу я відправився під дизельним локомотивом 2м62 до Коростеня. Там з плат я виловив состав з торфом до Новоград-Волинського. Там я просидів 2 години і ледве відправився до м. Шепетівки. Тому що біля поїзда ходили вохри вагонники і дежурна яка давали машиністам натурний лист.

Ще була дуже смішна історія як мій вагон зупинився прям біля будки з вохровцями. А саме смішніше було коли на мому вагоні міняли індекс поїзда. Я там ледь в штани не наклав від страху, думаючи що мене десь помітили і до мене в вагон вже хтось лізе.

Запригнувши на состав який їхав до Шепетівки під розборку, я ліг спати. Поспавши 2 години в вагоні на Шепетівці я проснувся зі словами: «де я б@ять є»? А потім ще як я виліз з вагону і помітив що в мому составі лишилось 5 вагонів я був в шоці.

Поки я шукав вокзал і товарний парк звідки можна відправитись на Здолбунів чи Львів я пропустив 6 составів на Здолбунів. Потім я ще не зміг запригнути на 7-й состав, і через 3 години я запригнув на состав з рудою.

Доїхавши до здолбунівських рамок я спригнув перед ними, ОБІЙШОВШИ їх я пішов на Здолбунів і через 2 години запригнув на той же состав на якому я приїхав у Здолбунів. Після того я ліг спати тому що було холодно, а їхати залишалося 3.5-4год. Я проснувся у Львові, на Клепарівському парку о 01:00. Я виліз на пофіг з вагону і просто пішов на вокзал. Вот і кінець історії.



Події в звіті являються вигаданими. Імена персонажів та збіги обставин випадкові. Тому наведений звіт не є підставою для відкриття кримінального провадження.
Розшарити F VK G+

_Tarik_

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 167
  • Рейтинг 110
  • Стать: Чоловіча
  • крадій вашої картоплі і антен
    • Перегляд профілю
граматика 2  :)  ;D а звіт класний  :)
Розшарити F VK G+
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde