Одного вечора, я та ще 2 особи побачили дивний венткіоск на території одного підприємства. Зрозумівши що до чого, прив’язали мотузку до металевої конструкції і почали спуск під землю. Вода на дні нас здивувала, так як коли я падав в цей ж венткіоск її не було. Трошки акробатики і ми вже серед дуже гарячих кабелів (в прямому і переносному сенсі) :
![]()
Продовжуємо іти. Потрапляємо на розвилку:
![]()
Зі всіх боків тупики, ідемо прямо:
![]()
Серед цих пейзажів згадується механік СЦБ Шевчук і його пісні. Доходимо до дверей, акуратно відчиняємо і йдемо далі:
![]()
Пост №3:
![]()
Вихід в цех:
![]()
Система пожежогасіння:
![]()
))
![]()
За нами двері в кімнатку монтерів, на них стояв геркон, так як до того ми зірвали все, що рветься – вирішили відкривати двері. Шатали, шатали і не відкривши пішли назад.
![]()
Ще трішки фото:
![]()
![]()
![]()