Чорнобильська Зона Відчуження, десятий похід.

Автор Memusya, 26.04.2021 17:12:58

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Memusya

Цей похід почав плануватися за день до його початку, окремо треба розказати про мого попутника в якого зі спорядження перед походом були лише черевики, єдине що вдалось добути в Києві це рюкзак, карімат ми знайшли вже на ЗРК Волхов, а чашку в хаті лісника)) Так, ви нічого не пропустили чувак був без спальника взагалі. Такою шобло-воблою ми сіли на останній автобус який йшов навіть не до Дитяток, а до села за 8 км від них. Не дійшовши до зони ми вже ховалися від машин дорогою до колючки)
Перетнули колючку в штатному режимі і пройшли на централ за хвилин 40, а далі спокійно без машин дійшли по новенькому асфальту до повороту на стежку.




Нереальних масшатабів вирубка біля ВНЗ "Круг"

До ранку дійшли до РЛС Дуги і після сходу сонця залізли на гору синхронно з обходом охорони, тож довелося поспати на одному з поверхів біля години часу.










Далі за допомогою лагучого GPS ми дійшли до ЗРК Волхов і лягли спати.






Вночі вирішили рухатись на Прип'ять, але на мото-тракторну станцію вже не пішли, бо всі культові сталкерські точки там знищили( R.I.P гей-клуб Дирявий бачок і Алая луна 😔

Спокійно і майже без машин дійшли до Прип'яті де новий асфальт чомусь закінчився на мості смерті, на мою думку треба було забабахати ще проспект Леніна, головну площу і біля колеса огляду)))))

Дорогою до нашого будинку побачили світло в вікні і вирішили навідатися в гості де нас чекав сюрприз у вигляді ризикових сталкерів які погано заклеюють вікна) З розмови виявилось що серед них є пан з яким я ходив раніше в похід і кілька найближчих днів ми тусили разом.



















Прийшовши в квартиру ми добряче виспались і пішли дивитись на захід сонця де нас люб'язно пофотографував на зеркалку наш новий знайомий сталкер.
Деанон)))))















Знайшли доаварійний горошок


Ось таких звітів не вистачає експлореру...

На наступний день трошки погулявши містом ми вирушили на лівий берег ріки Прип'ять. По дорозі вирішли зайти на портові крани і коло них помітили якусь двіжуху, але все ж вилізли на кран і прийняли сміливе рішення - підійти до чопа поспілкуватися, але як тільки ми з'явились в його полі зору - він взяв в будці якогось дрина і почав нам кричати і свистіти щось дуже дурним голосом. Ми трошки засмутились і спетляли в кущі обходити не привітного охоронця.
Пункт тимчасової локаліхації радіоактивних відходів, «тимчасово» стоїть вже 34 роки

















Вид на НБК і ЧАЕС з залізниці



Перейшовши міст ми опинились в найспокійнішій частині зони, де на десятки кілометрів попереду немає нікого крім диких звірів і може купки екологів. Дорогою до села зустріли кілька оленів які спокійно їли радіоактивну траву і за годину дісталися церкви побуваної в 1800 році і єдиною вцілівшою від численних пожеж в селах ЧЗВ.



І тут Красне))










Церква всередині







Трохи закинутих інтер*єрів






Наробивши фото і насолодившись атмосферою старовинної церкви ми вирушили назад до міста. За мостом почули якісь голоси, а пізніше й побачили машину яка поїхала назад до ЧАЕС. Проходивши будки тих самих чопів ми експропріювали в них 4 літри газованої водички і радісно повернулись назад в місто.



Наступного дня, добре виспавшись ми прогулялись містом і прийняли рішення виходити за ніч з Прип'яті до колючки, бо павербанки наші здохли, а погода мала зіпсуватись.

Трохи кадрів з Прип'яті




























АТХ-2










Вийшовши з міста о 22 00 ми зустріли машину і почали бігти в кювет, але він виявився повен води і ми не придумали нічого краще ніж пробігти під фарами через дорогу в інший кювет. Чуда не відбулося і машина нас помітила, зупинившись за 30  метрів від нас з автівки вийшов майор Доігралєс і почав волойобити "ВИХОДЬ, Я ТЕБЕ БАЧУ!". На провокацію ми не відреагували і продовжили лежати в рідких весняних кущах за лічені метри від протоколу. Якимось чудом майор нас не помітив і поїхав далі, подякувавши всім духам зони ми піднялись і пішли спокійно далі. Далі ніч пройшла без особливих пригод, було ще кілька машин, але нам пощастило пройти міст до 6 ранку, після чого почався повноцінний трафік по дорозі.


Ховаючись від чергової машини ми зустріли групу сталкерів які рухались в Прип'ять, поговоривши з ними ми рушили далі до колючки паралельно трасі і в 09 40 ми перетнули колючку під відвалені щелепи місцевих копів.

DeZer

Цитата: Memusya від 26.04.2021 17:12:58
До ранку дійшли до РЛС Дуги і після сходу сонця залізли на гору синхронно з обходом охорони, тож довелося поспати на одному з поверхів біля години часу.
Тобто з висоти реально вчасно побачити "обхід" що приїхав?
Бо дуга ж гуде від вітру  ::)

_Tarik_

Чекав з нетерпінням на твій звіт. Вийшов він дуже годний і цікавий, є годні фотки і цікава історія. Тут заслужений + за важку роботу !
Das Leben ist kurz - lebe mit Würde

Memusya

Цитата: DeZer від 26.04.2021 22:38:58
Цитата: Memusya від 26.04.2021 17:12:58
До ранку дійшли до РЛС Дуги і після сходу сонця залізли на гору синхронно з обходом охорони, тож довелося поспати на одному з поверхів біля години часу.
Тобто з висоти реально вчасно побачити "обхід" що приїхав?
Бо дуга ж гуде від вітру  ::)
Біля дуги є КПП на вїзді в Чорнобиль-2 і кожного ранку чопи чи вохри роблять обхід, а вранці сильний вітер буває рідко, до того ж антенне поле піщане і воно добре проглядається зверху, а якщо дивитися знизу на дугу, то треба добряче задирати голову і тоді ти будеш бачити лише фрактальну іржу тому шанси спалитися досить низькі, єдине що треба лягти на один з майданчиків і не шуміти. Я натикався на обходи двічі(і ще разок на массові екскурсії) за 10 разів що я лазив на цю конструкцію.




223 Гості, 0 Користувачів