Автор Тема: Стебниківский калійний комбінат  (Прочитано 37628 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3668
  • Рейтинг 1551
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #20 : 18.04.2011 15:16:12 »
Зовсім недавно пощастило побродити по частині Стебниківського калійного комбінату мені, Зелі, та Інкогніто.

Коротка довідка про теперішній стан об'єкту та околиць.

"За період роботи Стебницького калійного заводу із надр землі видобуто ЗО млн. кубічних метрів руди, а підземні пустоти не заповнювали.


У 1989 році через неефективність процесу збагачення підприємство було зупинено на реконструкцію. Фактично, виробництво почало згортатися: одна шахта не працює вже 20 років, а інша 7. Найбільшою причиною цього процесу став землетрус у Румунії, який потряс цю і сусідні країни ще в 1978 р. Очевидно, через підземні тріщини в шахти почала просочуватися вода, а прісна вода у гірничих вирубках – це горе для всіх калійних шахт. У таких випадках їх ліквідовують або затоплюють повністю, як це зробили в Березниках (Росія).


Починаючи з 2000 року зі Стебницького калійного заводу, на якому працювало понад п'ять тисяч осіб, працівники почали масово розраховуватися. Керівництво підприємства як могло, так підтримувало рудник на сухій консервації. В 2001 р., коли «Львівобленерго» обезструмило «Полімінерал» за борги, на глибині 432 метри 5 і 4 горизонти були затоплені розсолами. Потім відкачати їх уже не змогли. Для цього потрібно було будувати нову насосну станцію. Через чотири роки Львівське ВАТ «Гірхімпром» розробило проект консервації рудника №2 і рекультивації порушених земель. Вартість такого проекту – 162,4 млн. грн. Термін виконання 8 років, починаючи з 2004 р. До головного проекту розроблено і сітковий графік виконання робіт, надходження грошей. Усе це затверджено Кабміном. За 4 роки від запланованого профінансовано лише третину.


За цей час активізувався західний фланг західного поля на руднику №2. В 2000 р. там на площі 4,5 га утворилися 4 карстові лійки. Максимальні розміри просідання –731мм. Уся карстова зона вкрита концентричними тріщинами розмірами від кількох сантиметрів до 0,5-0,7м і глибиною до 3-4 м.


Найбільша біда в тому, що недалеко від зони лиха знаходяться ЛЕП-110 кВт (за 45 метрів), водогін Гірне-Дрогобич (за 110 м) і шосейна дорога Львів-Трускавець (за 175 м). А процес просідання грунту активізувався і рухається в бік вищезгаданих комунікацій. Провал грунту на площі понад чотири гектари може спричинити техногенний землетрус силою 6-7 балів за шкалою Медведєва або 3-4 – за Ріхтером. Стебницька ситуація визнана вкрай небезпечною і з непередбачуваними техногенними наслідками.
"
Довідка ЗІКу

Відео:
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=EKtOBuIpjtA" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=EKtOBuIpjtA</a>

Сайти по темі тут і тут

Індустріальна природа в Стебнику, так-так, саме індустріальна!  :) Тут вдало переплетена природа з зістареними часом та людьми спорудами. Дуже добре відчувається відгомін розвитку видобування калійних солей на початку минулого століття, невеликі будівлі побудовані за часів Польщі, ствол котрий зведений ще у 30-х роках, зберігся значно краще ніж аналогічні споруди, котрі зведені за союзу. І ще близкість до гір, вносить в місцину певний колорит.
Завод почав затихати ще у далеких 80-х роках, відтоді час усе поглинає. Кругом суцільна руйнація, відчувається також порушення природнього циклу, що свідчить про незадовільну екологічну ситуацію.

Нижче фото, як воно є зараз:

руїна, та..? А ствол працює!


Оператор


канати



Ствол, побудований у 193якомусь там





Ну та, час...Але товщина металу нас витримувала




Вид на Трускавець


залишки споруди


щоб не здув вітер, спустились вниз  :)


щоб дивитись на старі мальовничі будівлі...




Як писав - природа та індастріал

Наступні будівлі - радянські. Вірніше, іхні залишки. Всі вони в аварійному стані. Так що не дуже безпечно біля них знаходитсь, особливо коли вітер сильний. Тим паче всередині.










тут проходила конвеєрна стрічка


пилюка








Всі фотки тут
А тут  обговорення
Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

inkognito

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3756
  • Рейтинг 495
  • Стать: Чоловіча
  • <--Невсеремось!-->
    • Перегляд профілю
    • /dev/null
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #21 : 18.04.2011 17:22:20 »
   Поки панство вчорай нюхали си цвяхточки в Ботанічному Саді, малисмо нагоду поглянути на Стебниківський КАЛійний комбінат - але там, десьмо ше не були, а саме - збагачувальну фабрику. Нижче декілька знимок, усі фото - на пікасі:

  Ось це електропідстанція (діюча), що раніше давала світло на весь кумбінат, а тепер по ній йде світло на Стебник та частину Трускавця:


Зеля та Великі Колеса:


Вид на шахти:


Відстійників тут було набагато більше ніж навіть на тій Яворівській чи Новороздійській Сірках:


Ще шахти:


Матьора котельня та супер-труба:


Розшарити F VK G+
Resistance is futile

Mary

  • Свої
  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 23
  • Рейтинг 69
  • Стать: Жіноча
    • Перегляд профілю
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #22 : 28.06.2012 01:06:13 »
Все ж таки пощастило нашій невеликій компанії (я, ZED та Sunkatalano) відвідати цю чудову мальовничу місцину. Не обійшлося без допомоги місцевого провідника. І, хоча це скорше була оглядова прогулянка, ніж повноцінна вилазка, адже відведеного часу було недостатньо, щоб усе детально обійти. Але не все так погано і ми багато чого побачили та загорілись бажанням ще разок навідатись туди, щоб картина вражень була завершеною.

Отже, фото.




































Ліфт, який спускався у шахту.






Котельня




"Герма", біля якої ми крутились, веде у будівлю з підйомним обладнанням.


Але ми знайшли інший шлях)






Фотки обладнання, нажаль, зробити не вийшло, бо до нас завітали охоронці, які були вкрай невдоволені такою самодіяльністю. Довелось покинути цю частину території.

Ось єдине, що вдалось сфотографувати


І наостанок краєвиди








Розшарити F VK G+

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 389
  • Рейтинг 390
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Шахти Стебника
« Відповідь #23 : 30.01.2015 22:10:21 »
Будучи в Стебнику не можна обійти увагою соляні шахти, оскільки їхні копри височіють над ландшафтом і їх видно за декілька кілометрів.  Слово «стебник» сягає своїм корінням у далекі старослов?янські часи, де воно означало приміщення для зберігання вуликів на зиму, себто зимівник для бджіл. Старожитці Стебника пам?ятають перекази їх дідів та прадідів про те, що колись там ріс великий липовий ліс, котрий сприяв розвитку бджолярства. Саме воно й спричинилось до появи назви цього поселення – Іздебник, а історичні зміни в мові привели до утворення слова, яке маємо сьогодні – Стебник. Правда, подальша історія Стебника нероздільно пов?язана з іншим видом промислу – солеварінням, що впродовж століть розвивалось на його теренах і було одним із основних засобів до існування місцевого населення. Початок виварювання солі припадає на 12 століття, пілся виробітку всіх поверхневих запасів ропи (з тих часів залишились шиби 30х60 м. в лісах), а також в результаті збільшення попиту на сіль виникла потреба добувати сіль з глибших шарів і в більшій кількості.  Перші копальні мали глибину 45м. і їх називали «Залісна» та «Підлісна», експлуатувались понад 200 років. Робочі переміщались по драбинах і вручну піднімали соляний розчин. Австрійські монархи, захопили наші землі, перебрали у свою власність соляні копальні в Галичині й приділяли неабияку увагу їх розвитку. На протязі 1770-1773рр. в Стебнику було прокладено стовбур ще однієїї копальні глибиною 46 метрів. Австріяки назвали цю копальню «Дорфшахт» (шахта в селі), а в народі вона була відома під назвою «Шиб на селі». За добування солі на місцевих накладався великий штраф, цей видобуток монополізували австрійці. Для піднімання соляного розчину використовували кінну тягу, а згодом парову машину. Фундамент від неї зберігся в центральній будівлі Саліни. В 1848 році неподалік солеварні розпочалась прохідка двох шахтних стовбурів. Їх назви – «Кюбек» та «Ляриш». В 1852 році роботи було завершено. Глибина «Кюбека» сягала 221м., а «Ляриша» якому відводилась роль «вентиляційного стовбура», - 151м.
   - Це шахта "Кюбек"
Два троси які спускаються з вершини копру до правої будівлі (машинний зал) піднімають і опускають клітку ліфта.

Підйомні механізми копра. Туди можна вільно піднятись по драбині.


Двері в ствол шахти "Кюбек". Закриті на засув, і опломбовані паперовими, та свинцевими пломбами. Колодки, замка немає, двері закриваються на торцевий ключ.


Приміщення компресорної, з фундаментами самих компресорів, які відсутні.


Щиток в компресорній, їх декілька.




Якась електротехнічна майстерня в будівлі шахти.


Охолоджувальний резервуар за будівлями шахти. В шахтах працювати було дуже важко, висока температура, брак повітря, пил через який не було видно нічого в радіусі 1.5м. Цей пил скроплювали розпилювачами холодною водою.


Колись були дверцята для загружування вугілля.


Залишки сходів в допоміжній будівлі (пройти можна).


Такі таблички розміщені що 5 метрів.


Це вертикальний розріз шахти "Кюбек" з архіву. Зараз глибина шахти становить 330-340 метрів. Після виробітку горизонтальних пластів розробляли породу у вигляді великих печер, їх називали луговні.  Під територією Стебника нараховується 12 таких луговень. Найбільша з них, що  була заснована в 1854 році й мала назву «Брук», вміщала в собі 30.554 м/куб. води. Ці підземні пропасті на сьогоднішній день засипані порожніми породами приблизно лише на 10 % і являють собою велику загрозу провалювань грунту на випадок сейсмічних катаклізмів. Луговні були розміром 40-55м. шириною, 10-60м. висотою і приблизно 100м. довжиною (різні луговні мали різні розміри, вони не були геометрично рівні, мали вигляд печер з нерівним дном). Розділені луговні між собою були стінами товщиною 20м... ці стіни називали ціликами. В луговні закачували воду, вона розчиняла сіль, воду викачували і випаровували. Після занепаду виробництва воду в 2002р. перестали викачувати, вона розчинила цілики, і луговні обвалилися. Як і багато інших тунелів шахт. На поверхні землі навколо Стебника утворились карстові провали (300-500м. діаметром). По них переміщатись небезпечно, вони обгороджені і що 10м. таблички з попередженням. Під землю пішла річка Вижниця.


Один з карстових провалів. (дно вкрите болотом, виглядає як сипучі піски, оскільки знизу їх постійно підмиває вода).


Зустрів кілька десятків таких табличок навколо небезпечних місць.


Будівля шахти Ляриш.


В будівлі шахти. За металевою решіткою шахта.


Технічний канал навколо шахти Ляриш.


Ствол шахти (2 штуки).


Цей ствол призначений для вентиляції, сусідній для евакуації, а також для спуску рятувальної бригади.


Рудник №1. Робоча зміна працює з 8:00. Генеральний деректор підприємства з 25 грудня 2013-го року Оринчак Сергій Іванович, родом з Івано-Франківщини, 41рік. Культурна, приємна і ввічлива людина. Спуститись в шахту не вдалося оскільки приїхав я вже в 9:00, на підприємстві проводилась інспекція, Сергій Іванович запропонував передзвонити з понеділка, оскільки спуск в шахту потребує певної підготовки (інструктаж, вміння користуватись індивідувальним рятівником, дозвіл на спуск затверджений дирекцією...


Корпус рудника №1. Рудник має близько 8-9 горизонтів (рівнів), деякі з них вентиляційні, інші обслуговуючо-евакуаційні, відстань між горизонтами близько 90м. Перший горизонт на глибині 160м., над ним ще 2 горизонти (вентиляційний та проміжний), наступний 222м. Австрійський горизонт на глибині 130-120м. (він найкраще зберігся), останній на глибині 340м.


Будівлі на території рудника.






Залишки металевих сходів, що вели в низ затопленого приміщення.


Ряд фотографій приміщень рудника.






Оринчак Сергій Іванович планує реанімувати занепале підприємство, інтенсивно йде відкачування води з шахт, відновити основне виробництво видобування калійної руди, виробництво мінеральних добрив за три роки, а також є ідея створення спелеолікарні підземних видобутків рудника (для лікування легеневих хвороб).


Підземелля.




Праворуч видно будівлю в якій розміщуються двигуни опускання ліфтів (до них ведуть троси ліфтів, видно на фото).


Це карта Стрийського району з позначенням пластів руди (чорними хвилястими лініями), цією картою мене забезпечили хлопці з  гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби, їх загін розміщувався в кілометрі від першого рудника. Жовтими позначеннями я виділив місця розташувань об'єктів, нижче супутниковий аналог карти цієїж території (для порівняння).




Дальше мій шлях проходив попри трускавецький ліс, а це краєвид Трускавця.


По дорозі зустрів 3 людей з металошукачами, від них дізнався, що років 10 тому можна було вільно пройти тунелями під землею на декілька кілометрів, зараз вони підтоплені.


Це приміщення, що обслуговують вентиляційну шахту 1 рудника (розміщені під лісом). В центральній частині фото висока будівля - це повітрязабірник (видно величезні вікна під бетонним дахом), циліндрична труба ліворуч це турбіна, яка качає повітря в шахту або (на реверсі) викачує з шахти метан та інші гази. Лівіше від неї машинне відділення (мотори, що обертають турбіну).


Щоб добратись до турбіни відкрив цю дверку (закрита на засув).


А це сама турбіна діаметром близько 60 см. (на довгому валу прикріплено багато рядів лопастей). Цей доволі невеликий діаметер турбіни створює достатній потік повітря за рахунок турбінної конструкції, раніше стояли вентилятори діаметром 4-5 м. на фото далі.


Цяж турбіна в лівій частині фото. Про призначення здогадався сам, а пізніше це підтвердив працівник об'єкту, що трапився мені по дорозі (він власне йшов з обіду на робоче місце, а я так дверку до турбіни і не закрив,). Охороняв територію вентшахти один сторожовий пес (гавкіт було чутно за кілька кілометрів, це мабуть і стало причиною швидкого повернення працівника вентшахти).


А це власне і надбудова ствола шахти яку обслуговує ця турбіна, трубами які виходять з колодязя шахти викачують надлишок води з шахти і зливають за 400м. в яр.


А це ствол цієї шахти, довелось повиснути на половину в низ, щоб хоть щось сфотографувати (вийшло доволі невдало).


Проби буріння для виявлення пластів.


Три копри рудника №2. Туди не ходив, короткий світловий день а також болото не дозволяють виконати заплановане.


Покинуті склади калійного заводу. Охороняються сторожовими собаками. Оскільки мороз попустив і болотиста місцевість відбила всяке бажання добиратись до пустих складів. Але поруч була покинута вентшахта яку я відвідав.




Це обслуговуючий спуск в канали вентсистеми.


Ось самі канали, можна проїхати автомобілем.


Розгалуження 3 каналів.


Обвал одного з каналів, що закачували повітря в шахту.


Це зруйноване приміщення в якому стояли двигуни до вентиляторів (прямокутні отвори праворуч і ліворуч - це отвори для валів приводу вентилятора).


Тут розміщувались два 5 метрові вентилятори.


Знаходжусь в місці кріплення вентиляторів. Попереду повітрязабірник.


Спуск в тунель в який вентилятори закачували повітря (діаметер 3-4м.), таких 2, вони з часом сходяться в 1 тунель.


Другий такий же спуск вентиляційного тунелю. Цікаво, що працівники підприємства яких я розпитував поняття не мали про цю вентсистему, а також не знали про фундамент парової машини в будівлі Саліни (нічим не цікавляться).






Метрів за 50 від вентиляторної по ходу тунелів розміщувався вертикальний ствол вентшахти закритий бетонною плитою. Не здогадався пошукати вхід.

Обслуговуючий хід поблизу венттунелю. По всій території трапляються обгороджені стрічкою ділянки з табличками попередження (бачив їх коло 50).


Це останній об'єкт який я відвідав цього дня. Це вентшахта 2 рудника (для наочності зняв невелике відео, воно більш інформативне). Ліворуч обслуговуючий спуск в вент тунелі, праворуч будівля з червоної цегли - це машинне відділення (вентиляторна).


Вхід в машинне відділення, там розміщувались двигуни.


Повсюду такі таблички, трава по коліна в ній квадратні ями службових входів в вентсистему (ходити слід обережно).


Під цими табличками проходили вали до вентиляторів, двигуни стояли в місці звідки фотографую.


Фундаменти двигунів та решки стелі.


Спуск в вентшахти 2 рудника (туди вентилятори закачували повітря).


Другий спуск.


Приміщення повітрязабірника.


Повітрязабірник за вентилятором, увесь доступний метал здали на брухт.


Один з обслуговуючих спусків.


Місце сходження венттунелів від вентиляторів до шахти.


Ось так виглядає обслуговуючий спуск в шахту (їх декілька і важко помітити, можна провалитись).


Це вхід в стовбур шахти.


Ось і сама шахта, риштування закріплено на розпірках до стін шахти. Труба праворуч служила для відкачування води з шахти.


Доски трухляві, скриплять, а глибина шахти 300м.


Стінки шахти укріпили за радянських часів чавунними сегментами скріпленими болтами. У верхній частині фотографії видно тунель до вентиляторів.


Мій маршрут. По всій території зустрічаються карстрові провали деякі з них мають попереджувальні таблички інші ні, ходити слід обережно.


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=v3Q4aIWRpC8" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=v3Q4aIWRpC8</a>
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

linuxoid

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 687
  • Рейтинг 168
    • Перегляд профілю
Re: Шахти Стебника
« Відповідь #24 : 30.01.2015 22:49:19 »
Маленьке уточнення: чавунні сегменти там були завжди, називаються вони тюбінги. Колись стволи кріпили дерев’яними балками і затяжками з дошки, але з часом тиск породи на ствол схлопує його, тому старі стволи не укріплюють, а покидають і набурюють нові, або ж закривають шахту. Щодо пневмоприводу: звідки інформація? - підйоми ствола і вентилятори потребують дуже великої кількості енергії (фактично, то є найбільші споживачі всіх шахт), тому, зазвичай, в якості приводу використовуються електродвигуни з живелнням від мережі з напругою 6кВ. Пневматика ж, зазвичай, використовується для гальмівного механізму тросу, але пневмо компресори, порівняно, невеликі за розмірами і виглядають як звичайна вагонетка (такі ж використовуються під змеплею для живлення добувних механізмів і пневмоінструменту)
Розшарити F VK G+

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 389
  • Рейтинг 390
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #25 : 31.01.2015 01:19:23 »
О а я і не бачив цього звіту.
А що до інформації:
 Над самим стволом, високо в небо піднімаються металеві конструкції копра, з цих давніх часів збереглися приміщення котельні, управління шахтою, приміщення лампової, компресорної станції, на стиснутому повітрі якої працювали усі машини під землею і на поверхні. Компресорна спочатку працювала на паровій тязі, потім на дизельному двигуні, а згодом перейшли на електричні. До речі, підйомна машина “ Сіменс”електрична і працює з 20-30 років минулого століття до сьогодні ...
... поглиблену частину ствола шахти “Кюбек” радянські спеціалісти виклали чавунними тюбінгами, діаметром 4,5 метри.
Цитата статті  28.11.2012
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Нелегал

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 324
  • Рейтинг 199
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #26 : 02.10.2017 10:50:31 »
...і все ж він СТАВСЯ: обвал+землетрус, - все як віщували пророки. Жертвами є поки що 2 стовпи ЛЕП. Хтось оперативно і детально ту яму задронив

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=4RgN5lAoQHU" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=4RgN5lAoQHU</a>
Розшарити F VK G+

explorer

  • Адміністратор
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 829
  • Рейтинг 269
    • Перегляд профілю
    • explorer
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #27 : 31.10.2017 19:10:44 »
...і все ж він СТАВСЯ: обвал+землетрус, - все як віщували пророки. Жертвами є поки що 2 стовпи ЛЕП. Хтось оперативно і детально ту яму задронив

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=4RgN5lAoQHU" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=4RgN5lAoQHU</a>

пару картинок з дотичного репортажу. Цікаво як висвердлене воно на плані.



Розшарити F VK G+

Нелегал

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 324
  • Рейтинг 199
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #28 : 09.10.2018 00:16:01 »
Рік і тиждень минуло відтоді, як виникла Стебницька яма.  І це підштовхнуло мене написать про неї детальніше, так як був на ній тоді, коли різні держ. структури хвилювались/імітували роботу/контролювали стан того провалля, і також був тут влітку 2016 року.

Як дехто з вас побачив під час поїздки у Борислав, зараз на місці там нікого нема і виникла нічогенька водойма. Фото Ґолема


Аби мій звіт не був банальним заливанням фоток (що зроблені 3 жовтня і 23 листопада 2017р.), я приправлю його інфою з різних (офіційних та неофіційних) джерел.

У перші дні після виникнення того ямища, тут облаштували мобільний пункт роботи надзвичайників, і стверджували шо науковці львівської Політехніки та ІФського інституту нафти-газу встановили вимірювальну спецтехніку для моніторингу руху (зсуву) грунту і датчики для відстежування зсуву дороги (ми їхали по ній, так шо не зсунулась :) .

Та повернемось кілька років назад, до ймовірних причин виникнення тої ями.
2 жовтня, на брифінгу держ. чиновники розповіли, що у 2003 році, напередодні приватизації підприєства "Полімінерал", був розроблений проект консервації рудника №2, що мав би запобігти таким обвалам. Однак після приватизації (восени 2013 р.) відповідні роботи з консервації не проводили. Як припускають ці ж держ.чиновники, зсув був прогнозованим, оскільки ймовірність такого випадку встановили ще між 2001-10 роками.


Офіційна версія провалу оголошена 4 жовтня 2017 року вищезгаданими науковцями: невиконання заходів консервації рудника № 2 ПАТ "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", що спричинило руйнування ціликів та утворення провалу. У 2016 р. я дізнався від еколога з всесвітнього фонду дикої природи (WWF) А. Павелка що свого часу відбулось розбиття активів тоді ще держпіприємтсва "Полімінерал" і проектами планувалось, що рудник №1 працюватиме з метою заробляти гроші на консервацію рудника №2. Але цього не сталось.


Все ж чиновники звітували про те, що вони ходили в гості на підприємство аби нагадувати про необхідність косервації рудника №2: протягом 17-22 березня 2017 року Держекоінспекцією у Львівській області проведено перевірку ПАТ "Стебницьке ГХП "Полімінерал" та видано припис про усунення виявлених порушень, підписаний суб’єктом господарювання без застережень та зауважень. Однак, керівництво підприємства відзвітувало про виконання лише одного пункту припису – провело засипку новоутворених і просілих карстових лійок.



Держекоінспекція у Львівській області неодноразово інформувала Міністерство екології, правоохоронні органи та органи місцевоного самоврядування про стан екологічної безпеки ПАТ "Стебницьке ГХП "Полімінерал".


Ситуація така: сейсмічний поштовх може призвести до розущільнення дамби хвостосховища, особливо у тій зоні, яка була пошкоджена у 1983 р., що зумовить скид розсолів у басейн р. Дністер та може призвести до прориву рудникових вод з рудника № 2 у рудник № 1, над яким знаходиться житлова зона Стебника. Швидше всього, так звана робоча група (чиновники, науковці та керівники ПАТ "Полімінерал") працює над концепцією розробки нового проекту консервації рудника №2.


Окрім того, методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі дослідили територію ураження від північно-західної кромки провалу в напрямку північ-північний захід уздовж пласта солі з виходом на автомобільну дорогу Дрогобич-Трускавець. Аналіз графіка свідчить про розвантаження прибортового масиву на відстань 50 метрів від провалу. Далі, вздовж пласта спостерігаються зони стиснення та розвантаження гірських порід на відстань до 300 метрів від провалу.


Для отримання детального прогнозування небезпечних техногенних явищ карстового походження науковці пропонують:
провести виміри рівня розсолу в стовбурах;
обстежити водозахисні перемички;
здійснити гідрохімічне опробування розсолів у хвостосховищі;
проаналізувати результати маркшейдерських спостережень по реперних станціях;
виконати експрес-метод природного імпульсного електромагнітного поля землі усієї території з метою оконтурення зон напружено-деформованого стану гірських порід;
встановити додаткові станції глобальної навігаційної супутникової системи на території активізації карсту;
провести виміри висотних зміщень на Бориславському геодинамічному полігоні.
У залежності від застосованого методу і повноти виконання дослідження вартість моніторингу становить від 120000 до 2 мільйонів гривень з терміном виконання до трьох місяців (так заявляли рік тому).


НАСЛІДКИ:
як і очікувалось, яма ЛИШЕ ЗАГОСТРИЛА три проблеми, про які було відомо зазделегідь до її виникнення:
водогін "Гірне-Дрогобич" - він забезпечує питною водою райцентр+4 села і є у зоні цих самих провалів. Його треба перенести, бо він є у зоні ризику виникнення подібних провалів. Літом на його перенесення Уряд виділив 20,5 млн грн.


Дорога Дрогобич-Трускавець. Вона і до того просідала (1 см на місяць). Це єдиний нормальний шлях від райцентру до курортного міста. Зараз тою дорогою не можна їздити деяким фурам. Торік за цим стежили поліцейські. Як зараз - не знаю. Вже є план майбутньої нової дороги.



Третя проблема - ЛЕП (напругою 120кВ): і лише по ній більш-менш хтось РЕАЛЬНО працював. Львівобленерго знало про ризик руйнування тої гілки, тому наперід зробило проект і здається навіть повстановлювало в тих краях стовпи НА ВИПАДОК чогось. Рік тому, коли утворилась яма, таки впали опори двох ліній електропередач, вимкнулось електропостачання у мікрорайонах Стебника і Трускавця приблизно на 6 годин. Тут УВАЖНО пригляньтесь до фоток: на них є опора ЛЕП, що опинилась у ямі, але дріт від неї перші кілька днів тримався і не порвався. Це символічно якось




Я був біля цієї ями 23 листопада. Тоді проблему оглядав один з міністрів. Відтоді мабуть багато проговорено і пораховано скільки тре грошей. Але мало зроблено, - наскільки саме - не знаю. Але зрозуміло, що цього року вирішення цих трьох наслідків ями не дочекатись.

Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4392
  • Рейтинг 1112
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #29 : 09.10.2018 02:51:26 »
Дякую за дуже грунтовну розповідь. Я думаю що буде як завжди, чим більше часу минатиме тим менше робитиметься. Поговорили і забули.

А що це за руйнування хвостовика про які ти згадумав в 83 році? І де вони були?
Розшарити F VK G+
курча

Нелегал

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 324
  • Рейтинг 199
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #30 : 09.10.2018 09:42:37 »
Дякую за дуже грунтовну розповідь. Я думаю що буде як завжди, чим більше часу минатиме тим менше робитиметься. Поговорили і забули.
Частково погоджуюсь. Чому частково? Жителі Стебника, Модрич, Трускавця, Дрогобича і ближніх сіл знають про ризики, що загострились через ту яму і вони не хочуть що ці три (чи навіть одна!) інфраструктурні проблеми таки настали. Тому вони через своїх голів рад намагаються випросити пошвидшого їх вирішення. Зрештою, в Києві про це знають і розуміють.

А що це за руйнування хвостовика про які ти згадумав в 83 році? І де вони були?
Тоді сталась ДУЖЕ масштабна екокатастрофа техногенного характеру,- вона мала вплив навіть на Молдову (через підйом Дністра у ній):
у листопаді 1978 р. на копальні № 2 стався прорив надсолевих вод у відпрацьовані камери 115— 116, а згодом у камеру 122 на північно–східному і південно–східному флангах течії.[18] Воду почали відпомповувати в уже переповнене хвостосховище під Болехівці.

14 вересня 1983  р. після сильного дощу відбувся прорив ґрунтової дамби хвостосховища між пікетами 7 та 8. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів (мулу) ринула у басейн р. Солониці, а з неї — у р. Тисменицю, й далі, у Дністер та Чорне море. Сумарна маса цього викиду становила понад 5 млн т, це був селевий потік з потужним гідравлічним напором. Величезна маса соляних відходів забруднила всю навколишню територію (річки, сади, городи, поля, ліси). Це завдало величезної шкоди флорі й фауні району, а також гідробіонтам річок Солониці, Тисмениці, Дністра та Чорного моря. З того часу об'єм виробництва калійних мінеральних добрив у Стебнику зменшився.

Зрозуміло шо це зуміли замовчати і приховати, адже було кілька факторів, що сприяли замовчуванню. Тому ми про ту катастрофу знаємо небагато. Я сам про неї дізнався тіки у 2015 р. Але тодішня катастрофа частково пов'язана і з виникненням цієї мегаями, - не буду заглиблюватись, бо у Вікі про це вже написано.
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4392
  • Рейтинг 1112
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #31 : 09.10.2018 09:59:59 »
Зрозумів, дякую. Я шось від старших людей чув шо там не тільки калійні солі а й ще якісь радіоактивні мінерали добували. Відповідно комбінат працював і на оборонку також. Не знаю чи то правда.
Розшарити F VK G+
курча

inkognito

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3756
  • Рейтинг 495
  • Стать: Чоловіча
  • <--Невсеремось!-->
    • Перегляд профілю
    • /dev/null
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #32 : 09.10.2018 10:13:58 »
Зрозумів, дякую. Я шось від старших людей чув шо там не тільки калійні солі а й ще якісь радіоактивні мінерали добували. Відповідно комбінат працював і на оборонку також. Не знаю чи то правда.

Природний калій містить близько 0,01% радіоактивного К-40, відти йго солі природньо дещо "радіоактивніші"(якщо так можна сказати) ніж порода навколо. Мабуть відси і страшні історії про радіоактивні матеріали)
Розшарити F VK G+
Resistance is futile

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4392
  • Рейтинг 1112
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Провалля в Стебнику
« Відповідь #33 : 30.03.2020 20:11:14 »
Я людина бувала. Висотою чи глибиною мене не злякати. Але підійти до краю нового урвища коло Стебника було реально стрьомно. І справа не в глибині, падати що з 10 метрів що зі ста в принципі пофіг. А в стрімкому глиняному краю. Щоб все це сфоткати потрібно було стати на краєчок капець якого вертикального обриву. А все що тебе тримає - відколотий кусок грунту що тримається на невідомо чому. Якщо попередній обрив - це просто велика воронка, то цей - вертикальна шахта. Від одного вигляду стає страшно зазирнути через край. Цей обрив круглий і має дуже стрімкі стінки.

Панорама Провалля


Раніше сюдою можна було пройти до старого провалля


А тепер маємо нове!


Хто б міг подумати що нове провалля утвориться одразу ж коло старого?! Напевно начальник шахти дякував Богу за карантин і коронавірус. Бо він відвернув увагу преси від цього кричущого явища. Воно, на відміну від попереднього, якось пройшло повз увагу. Але ж як так: прямо коло людських осель та дороги утворюється друге провалля. Це попри раніше скликану комісію та прийняті рішення.

Частину футбольного поля вже забрала шахта. Воно у проваллі. А вогонь горить на іншій його частині


тут колись викидали Аут. А зараз страшно вниз глянути


Видно як коло краю провалля земля просіла. Напевно теж обвалиться


І все полетить туди униз.  На горизонті видно копри рудника номер 2 які це все і спричинили


А де ж вода!!!


Ладно, я не зрадофіл. Підійшов, пофоткав все для історії і задався питанням: а де ж вода??? За легендою другий рудник є повністю затоплений. Ця вода мала б унеможливити подібні провали. Але якщо такий вже і стався, то ми б мали побачити цю воду на поверхні? Чи не так? Але як бачимо, все сухо.

Вид з нового провалу на старий


Як бачимо стінки тут майже вертикальні. Тобто все стрімко пішло кудись під землю


Колись від цих копрів на горизонті сюди їздили підземні поїзди


Ну а зараз просто яма. І я пообоююся чи не порушив землетрус від провалу інші ділянки шахти...


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=NLGSrr3INqU" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=NLGSrr3INqU</a>
Розшарити F VK G+
курча

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2392
  • Рейтинг 1273
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Стебниківский калійний комбінат
« Відповідь #34 : 24.05.2020 21:51:33 »
Свіжа стаття з ресурсу "Україна молода"

https://umoloda.kyiv.ua/number/3592/188/146337/

Цитувати
Спрогнозувати вірогідність, місце та масштаб наступних обвалів можливо лише при наявності достовірних геофізичних даних, яких немає. Українські науковці не мають ні достатніх технічних можливостей, ні досвіду розв’язання подібних проблем: так буває, коли при розподілі бюджету депутати розглядають науку як тягар, а не як вигідну інвестицію.

Цитувати
За найгіршими прогнозами, неконтрольований великооб’ємний обвал може спричинити потрапляння мінералізованої води у басейн річки Дністер, яка є майже єдиним джерелом прісної води для Молдови. Непридатними до пиття стануть і криниці місцевих мешканців. Обвали землі супроводжуються техногенним землетрусом. Землетрус в 6 балів і вище може спричинити деформацію водоносних горизонтів у регіоні Трускавця. В тому числі — до втрати курортом лікувальних джерел

Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!