Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Golem

#41
В цьому звіті мова піде про гору Ополонек у Надністровських Бескидах що коло Турки. Не чули про таку? В цьому і фішка! Туризм тут лише починають розвивати. Тому в горах немає ні маршрутів, ні самих туристів. Зато є багато мальовничих вершин та галявин де можна залипати годинами. Двадцять років тому такими були майже всі Карпати. Дикими, без людей та маркованих маршрутів. Тут вони такими і збереглися.

Вид з гори Ополонек


Це все мої Карпати


Бескиди хоч і невисокі, але дуже мальовничі


Маршрут на карті


Добирання зі Львова до Турки займає до двох годин часу. Далі ми їдемо дорогою Турка-Східниця до села Ясениця. І тут починаються наші пригоди. Найкоротший шлях на гору Ополонек пролягає через село Ясенка-Стецьова. Від крайньої точки куди можна заїхати машиною до вершини година ходу. Нагору веде мисливська дорога. Це оптимальний варіант для одноденної мандрівки або матрасування на вершині з ковбасками.

Вихід з гори Шимінець на хребет Ополонека


Перший привал


По хребту всюди галявини. Видно мисливську будку. Значить є дичина


Місце щоб позалипати


Падаємо і ми відпочити


А також політати


Сергію все подобається :)


І мені теж


Проводимо дослідження навколишніх вершин


Там десь далеко є колиба


Спуск до села


Тру село! Таке як має бути


Це ми побачили в одного дядечка на подвір'ї


Як Ви думаєте що він робить?


Таке от чудо!!!




Каже шо деревяними стяжками правильніше скріпляти бочку


Дорога до села цілком проїзна


А це вже хобітанія в селі Кіндратів


Ми ж з самого початку вирішили зайти на Ополонек з села Кіндратів через сусідній хребет і гору Шимінець. А потім через Ясенку-Стецьову вернутися до машини. Задумка була дослідити якомога більше краси за раз. Ми не вірили що справимся за один день.Тому несли на собі намет, казанки і пиво.  Але  піднатужившись все таки вклалися за один світловий день намотавши 38 тисяч кроків. А ночували вже на березі річки Стрий коло машини. І це було правильне рішення.

Старт коло церкви


Далі містком на той берег річки


І второваною дорогою в гори


Нам на ці ось горби


В кінці цієї галявини буде поворот на лісову дорогу


Пройдений шлях з села Кіндратів


Чому ми так зробили? Бо Бескиди нам гарно зайшли! Мандрувати було цікаво та нетяжко. Але жарко. Сили залишалися і дуже хотілося скупнутися в річці. Що ми і зробили. А наступний день витратили на інші цікавинки Бескидів.

Вийшли на хребет. Йдемо до гори Суха


Дорога хребтом


Не користуйтеся дешевими китайськими компасами. Вони показують кожен в свою сторону


Грибів було море. Але нам не до них. Ми прийшли за Красою!


Досвідчене око щось знайшло!


хату бачите?


Є азимут! (с)Сергій


Попри наші побоювання весь маршрут виявився прохідним. Дертися буреломами не прийшлося. Загальний набір висоти склав 650 метрів. Довжина маршруту 20 км. У селі Кіндратів машину можна залишити коло церкви.

Дорога лісом між вершинами


Взуття на всі випадки життя


Деякі вершини стежка траверсує


В кінці цієї галявини праворуч




Потім спуск з одного хребта і підйом на гору Шимінець


Спуск. Хребет Шимінець і Ополонек попереду. Про це вже написано спочатку звіту


Ранковий релакс




І купання в річці Стрий


(с)Сергій


Будучи в тих краях як не заїхати на водопади Лазний і Сопітський. Колись про них мало хто знав. А зараз це точки притягання. Людей море але не так багато як на Камянці. До обох можна підїхати машиною якшо в тебе Suzuki Jimney. 😉 Ну і Тустань само собою.

Церква в Ясениці


Незрозуміла бетонієва штука посеред поля в Ясениці. Тут таких кілька


Дорога Турка-Східниця без ям :)


А це ми приїхали на хату коло Зубриці. та сама яку ми бачили вчора з хребта


Нею опікується лісництво


Тими горбами ми вчора йшли




Дорога до хати лише для підготовлених авто


Капличка в кінці села Зубриця


Дорога на Росохацькі полонини за капличкою


Лишили на процвітання Експлорера


Просто проїхатися тут то вже в кайф


Борщовик коло Кропивника


Ми хотіли тут скупнутися в річці


З гарним краєвидом на міст


Аж раптом на нас почала насуватися гроза


Селфанутий


написано ж "ту стань". От всі і стоять в черзі


А ми перелізли через скелі без черги








Вилізли з цієї ось нори


Шукаємо закладку в Уричі


Фото для Мері


І гордо виходимо повз чергу без квитка :)


Недобудована ГЕС на річці Стрий


Дорога до Водопаду Лазний


Сергій наверху для оцінки масштабу фото


Купатися тут зле. Вода сильно бє по всьому




Сопітський водопад


Сім років тому тут не було ні душі


А зараз приємно згадувати що я був одним з перших хто описав його в інтернеті. І цією красою тепер милуються багато людей


Тут колись я відпочивав на галявині. Зараз Борщовик вищий за Джимміка з Багажником


Напівзруйнований міст через Стрий


Від пляжу ні сліду. (с)Сергій


Бескидська ідилія


Так шо беріть карту в руки і створюйте свою пригоду Надністровськими Бескидами!

Дуже дякую Цезару і Сергію за чудову Компанію!


Тустань. Фото Сергія


#42
Привіт Всім!

Давайте завтра кудись поїдемо по Урбан обєктах?  Куди не знаю, пропонуйте Ви. З мене машина і послуги водія.

Виїзд о 8 ранку. Повернення у Львів о 20-00. Є три місця. Чекаю Ваших ідей!

ПС: Карпати не пропонувати ;)
#43
Привіт Всім!

Маю бажання завтра скочити на радіотелеском в шацьку Ну і скупнутися в ще зимній воді. Ввечері назад.

Виїзд зранку о 7 годині. В Джиммі є два місця. Якшо бажаєте - приєднуйтеся!

#44
Найчистіший та найзимніший водопад Карпат

Небагато людей чули про урочище «Кізі Увлоги». І хоча знаходиться воно в самісінькому серці Чорногори, тут ні людей, ані сміття. Зате є альпійської краси схили, вертикальні скелі та найхолодніший водопад в якому я коли небудь купався. Він розташований на висоті 1500м, має протяжність пятдесят метрів і живиться виключно талим снігом. Його в червні тут ще більше метра, вистачить на все літо роботи.

Кізі Увлоги. Одне з найкрасивіших місць в Карпатах


Як туди потрапити


Тут є реально холодний та чистий водопад :)


А це вже після купання


Цей водопад є не тільки найхолоднішим, а й одним з найчистіших водопадів Карпат. Туристи сюди не ходять, місцеві також рідко заглядають. За всю дорогу туди-назад наш металодетектор жодного разу не спрацював. А казали шо літак, літак...

Там внизу повний Бистрець


І так годину часу...


З пивом :)


По ідеї залишки літака сніг мав би стягнути вниз на цю галявину


Ця ж галявина але зблизька


Ліворуч від неї є водопад


Фоткаюся поки ще вдітий :)


Ми туристи бувалі, Говерлою чи Попом Іваном нас не здивуєш. Та коли ми попали в Кізі Улоги то годину не могли зрушити з місця. І це при тому що сезон афин ще не почався. Просто сиділи та милувалися амфітеатром гір. Дорога сюди нескладна, з Бистреця до Гаджини машиною і далі ще годинку нестрімкою стежкою. Кізі Увлоги не такі розкручені як сусідні Ребра на Шпицях. Але краса тут неземна! З трьох сторін його оточують вертикальні схили. А внизу на зеленій полонині пасуться коні та бють джерела.

Тут як і всюди були колись повстанці


Дорога з/на Гаджину


Тут є колиба Білий Слон. От якби її в Кізі Увлоги... ;) Ціни б не було


Для нормальної прокладки дорога проїзна




Ми ще попали на нечасте явище: цвітіння ялинок


Ми сюди подалися в пошуках літака. Всі місцеві жителі кажуть що він там впав. Але ніхто не знає де саме. Це як танк в болоті про який розповідають в кожному другому селі. Ми дослідили горизонтальну галявину та долину річки. Якби він тут дійсно впав то такі-сякі деталі точно б лишилися. А тут ні корка, ні фольги.

В цьому потіку ніц немає


Вид на Бистрець. Пусто


Зато є гарне місце для ночівлі якшо сюди поїдемо


Ну і кілька фоток з добирання із Бистреця

Старт


Набір туриста


Тут ліворуч


Насмішили


Дорога лісом


Попадаються шанці, але вже копані


Підходимо до урочища




На другий день ми відвідали туристичний притулок на полонині Маришесьці. Його спалили німці відступаючи за хребет. За це їх доля покарала лавиною та лютою сніговою бурею. Німці кидали все що мали та навіть це не дуже допомогло їм врятуватися. На весну місцеві все акуратно позбирали і поховали під стріхи. Ото міліція мала роботи в Бистреці! 😊

Що ще ьтреба в горах для щастя?


Йдемо на Чорногору


Гаджина внизу




Полонина Маришевська




Залишки туристичного притулку


Забув горнєтко


Тут вдарила блискавка


Всередині притулку ніц немає


Тож вертаємося назад ні з чим


Ще таку от штуку побачили попри дорогу


Їдучи в Дземброню заїдьте і в Бистрець, не пошкодуєте. Тут красивіше та автентичніше. І є ще незвідані місця Карпат!

Водопад в селі


А це Косів, можна змити з себе дорожню пилюку


Це лишиться зі мною на все життя


Наступний раз знову в Бистрець ? ;)


Ну і кілька схилів навколо для додатку. Літака не видно












#45
Уявляєте, ми разом вже настрочили 50 тисяч повідомлень. В когось це два речення, а в когось цілі мемуари. Але факт залишається фактом. Експлорер і далі продовжує активно розвиватися та тішити читачів новими цікавими дописами.

Вітаю DeZer з пятдесятитисячним повідомленням. Від адміністрації форуму хочу вручити подарунок. Набір іменних стаканчиків по пятдесят ;).







Ну і бажаю всім щоб ми дотягнули до іменних пивних кухлів і 500К повідомлень :)

Напиши мені будь ласка в телеграм як тобі зручніше їх передати.
#46
Є можливість цілком легально попасти сюди!







Але потрібно буде троха помогти поносити та посортувати обладнання. Будуть робити музей.

Пятниця на 14-00. Я їхатиму з дому. Попередньо подзвоню вранці чи все без змін. Кому цікаво глянути на ту всю рухлядь - підписуйтеся.

#47
Уявіть собі, в Австрії можна зайти всередину цілком справного реактора. Справного, але недіючого. Бо в останній момент австріяки передумали і станцію не запустили. Але все було готове до запуску. І зараз це просто мега-крутий туристичний обєкт з повним сохраном.

Так як скоро сезон відпусток і можливо відкриють кордон вирішив написати цю тему. Щоб якщо хтось проїжджатиме Австрією - не пропустив. А потім виклав тут звіт.

Лінк на сайт Пишуть що зараз всі місця вже зайняли. Але хто подавав документи в польське посольство той знає як слідкувати за вільними місцями на сайті :)

#48
Знаходити літаки перейшло у звичку. В хорошу звичку. Цими вихідними був Юнкерс-52 коло Долини. Падаючи, Пілот скерував літак прямісінько на мадярські шанці. Ті що вижили пустили його обшивку на покрівлю для тих самих шанців. Потім «наші» проклали сюди лісовозну дорогу і літак опинився внизу. Місцеві пробували продати залишки трьох двигунів. Але клієнта не знайшлося і все пішло на металобрухт. І вже аж після того про літак дізналися ми.

Наша команда!


Дихаю киснем тих часів


Двигуни літака внизу


Уявіть собі, легковий бус виїхав на 1300м висоти по карпатській лісовозній дорозі! Такої вони зараз якості. Навіть знаки на поворотах встановлені. Намилувавшись мокрими краєвидами беремося до роботи. Уламки починаються практично від місця парковки і перевалюють аж через схил. А далі обрив. Значить мусів бути вибух що їх так розкидало. Двигуни колись лежали глибоко внизу.

Автомобільна дорога на гору


Бескиди


Місцевий Краєзнавець та лісник показує нам де шанці


Перша знахідка прямо на поверхні


Все чорне залізо




Стало очевидно що цілого літака тут не буде. Усе що лежало на поверхні давно вже забрали. Але наша задача не збагачення. Наша задача – дізнатися що це був за літак і коли впав. Тобто привідкрити ще одну сторінку історії Карпат.

Лючок від літака. Одна з перших знахідок Akve


Пригодиться на господарстві!


Вершина гори і 1930 рік. Маркували старий кордон?


Мадярські шанці на вершині






Уламків тут є багато. Доволі швидко знайшлися два лючки. Це характерні деталі які в кожному літаку були інші. Також нам попався вентиль від мастила та..... гофрована бляха. То ж з впевненістю можна стверджувати що це був Юнкерс-52. Аналогічний тому як ми були знайшли коло Буковеля. Гофрована обишка була лише в цих літаків. Впав в 1943 році. Інфорамція від місцевих жителів..
Ухти, цікава деталь!


Є цифри


Андрій викопав кусок обшивки


на ній є номер


Ще номер


Напевно деталь вихлопної системи


Меч дослідника!


От якими лопатами колись копали! Не те шо січас!


Ще один лючок


Манліхер і якась шкала


Пахне нафтівкою


Повірено в 1942 році


Знахідки за день ледве можна підняти


Цезар досліджує лючок від бензобаку


Для Джимміка не підходить, треба квадратний


Елементи батареї


Всі знахідки на купу


Оце я розумію!


Реклама групи пошуку літаків ДСВ


Руфус спеціаліст по всіх птахах. Залізних також








Кільце. Але розвалилося в руках на три частини


Таких набоїв в шанцях є ще багато


Голова групи пошуку літаків ДСВ Akve










Розклали найбільш цінні знахідки для фото. балон не від цього літака. Його принесли для фото


Самопальне дзеркало яке можливо прикрутили пілоти


От це реальна знахідка! Треба буде відчистити і дослідити!


Відчищена


Фільтр паливної системи


Ну і місце в літаку!




Ще до шостої години вечора ми повернулися додому. Дорогою заскочили на Стрийський Аеропорт. Кортить поганяти – тоді Вам сюди! Аеропорт  це 3 км прямої як стріла бетонки. Тут «топити в полік» і кайфовіше і правильніше ніж на дорогах загального користування. Мій Джим встиг дійти до 150км/год і пришлося гальмувати.

Попри дорогу в ріпаку фоткається гола дівчина :)


Взлітна смуга!


Шкода що аеропорт закинутий. З такими краєвидами можна було б літати!


Ангар на Стрийському аеропорту. Тут могли стояти літаки


Відчищені і відмиті деталі.


Свічка від двигуна


Цікава клепка


Майже цілий хомут


Всі ці деталі надав Akve для музею.


Ну а далі душ, вже традиційне відмивання деталей і написання цього звіту. Він піде у наступну книжку. Дякую Akve, Le-i-Zoo, Rufus i Цезар і всім решта не з Експлорера за компанію!


#49
«Як ви знаходите літаки?» - запитують непричетні. Зазвичай знаходять місцеві, а ми їх лише досліджуємо. Часто приносять куски алюмінію з заклепками. Це надійний признак. Але буває і таке що просто розказують історії про літак у Лісі, без уламків. В такому випадку їдемо на свій страх і ризик. Нижче одна з таких історій про пошуки літака в Закарпатських Карпатах. Там де туристи не ходять а нахабний ведмідь ричить навіть на лісника.



Історія була така. Ромко з Закарпаття організовує джиперські змагання. Місцевий лісник з якоїсь Турї йому допомагає. З «якоїсь», бо їх тут до холєри: «Тур'ї Поляни, Тур'ї Ремети, Тур'ї Пасіка, Туриця, Турички і так далі». Так от, Лісник казав шо тут в лісі впала Рама FW 189, було крило, дуло кулемета і навіть в одному з сараїв дверка від літака. Він погодився показати місце.

Я давно не пригадую вилазок на які за три дні зібралося б 14 людей. Все таки пошук літаків в Карпатах це щось нове. Це сучасний симбіоз туризму та дослідництва. Ти йдеш в гори але крім краєвидів маєш ще одну ціль. Було три дні вихідних підряд, а лісник погоджувався лише на третій день. То ж в перший день вихідних ми дослідили місце падіння ЯК-28. Це була дуже результативна поїздка. По поверненню я написав звіт який привів нас до розгадки цієї катастрофи.

Писати звіти це як здавати кров. Ти вкладаєш у звіт частину себе. І почуваєшся після цього аналогічно як після здачі крові: млявим та виснаженим. Тому в неділю я відпочивав і на місце збору ми виїхали о 3: ночі для песимістів і 3 ранку для оптимістів. Друга частина групи вирушила в неділю пообіді з ночівлею. План був такий що ми зустрічаємося о 7-8 в ТурїХ і там вже з лісником ломимся в гори.

Цезар і я їхали у Джимміку, Akve, Roy ф Електричкін в Рено. Траса виявилася порожньою тому ми вчасно прибули в точку Х. Але де їх тут шукати??? В точці де вони мали заночували зв'язку не було ні з ким. Ми лише знали що за мостом направо. Троха похвилювавшись ми за пять кілометрів все-таки знайшли два Патруля через річку. Але вони всі ще спали!!! Так нечесно! Ми теж з таким понтом могли ще поспати. 😊





Але це ж Карпати! Якщо включити інстинкт дослідника то завжди можна щось цікавеньке знайти. Міша розповів про старі австрійські мости неподалік. Тож поки вони готували свої чаї ми метнулисі до них. По дорозі ще оглянули міні ГЕС. Враження лише позитивні. Все дуже культурно та акуратно, жодних негативних емоцій ГЕС у нас не викликали.

Показники Міні ГЕС


Вода у сховищі ГЕС


Дамба ГЕС


Сама споруда ГЕС. Дорога на мости на спиною


Сто років тому автотранспорт був ще в зародковому стані. Тому ліс від місця вирубки до місця споживання він доставити не міг. Для цього будували вузькоколійки. І те що зараз є туристичною атракцією колись було артеріями лісогубів. Тим не менше, вузькоколійки робилися добротно і зі смаком, є на що подивитися.

Перший камяний міст зразу за ГЕС


Потік під мостом


Над мостом є вивіска 1933 рік. Голодомору на Закарпатті не було


Далі пішов металевий міст


Висота доволі пристойна


Ну і третій міст, найкрасивіший


Клепана металева рама






Панорама під мостом




«Ну холєра всьо, нарешті їдем!» - як співали Брати Гадюкіни. Ми просунулися кілька кілометрів вгору маловничою долиною потоку проти течії. Закінчився асфальт і почався офроад. Першим здався Рено, далі Outlander. Перепакувавши пасажирів ми двома підготовленими Патрулями і одним стоковим Джимміком покарабкалися вгору. Пасажири ухкають і ахкають, з салону все виглядає дуже страшно. Хоча насправді дорога була суха, тому для водія кайф а не їзда.  За півгодинки всі «маленько помало», як кажуть на ЗакарпУтті, виїхали на вершину гори Вітрова.

До старту готові!


Спиртовий фільтр для протигаза ГП-5


Віскі це найкращі чоловічі парфуми


горою Вітрова


Паркуємося і далі пішки


Наші провідники


Щойно був рикнув ведмідь


Сільвери!


Копати он там!


А ми си тут почекаємо


Лопата друг солдата?


Ручка щоб зручно було карабкатися схилом


Всі ділові, ніхто навіть не фоткає Полонину Руну чи гору Гостра. Лісник веде вперед, ми гуськом за ним. Всі добре чули рик ведмедя поруч, ніхто не хоче бути його сніданком. Десь через 40 хв лісник показує на схил і каже: «Копати тут і до обіду». І це була чиста правда. Дослідивши квадратний кілометр гір ми знайшли.... Нічого! Навіть сміття і того не було. Кілька гільз, стара лопата, підкова і по суті все. Алюмінієм і не пікнуло!

За знахідки!


Стара гнила лопата


чЛєнінський значок


Дерево-громовиця


Беремо кусок на пам'ять. З нього получаються хороші обереги


За дружбу!


Ще обда лопата


Основні знахідки були в Роя. Але все рівно щасливим він не виглядає


Лісники групкою сиділи збоку і складали план втечі на випадок якщо ми прийдемо їх бити. 😊 Мені було шкода цих людей. Вони ж хотіли як краще. Виявилося що ніхто з них тих деталей в очі не бачив. А крило, кулемет і дверка від літака це місцеві легенди які їм хтось колись розповідав. Легенди нізвідки не беруться. Дуже ймовірно що він тут десь впав. Але шукати його це доволі трудоємка справа. Ми з чотирма детекторами дослідили лише квадратний кілометр і то вже схарилися.



Полонина Руна


Птахи там є?


Гора Вітрова


Вид на полонину Руну


гора Гостра! Альбом з фотками звідти є тут


Ліньки виходити


Їсти їдемо вниз до потічка. Якщо ви думаєте що спуск легший ніж підйом – це правда лише частково. Ноги втомлюються від постійного гальмування як у пішоходів, так у водіїв. А ще трусить та підкидає. Попри дорогу зустрічалися шанці, старий фундамент і кілька тектонічних печер. Але всі хотіли їсти тому ніхто багато часу на них не витрачав.

Спуск вниз


Залишки старої хати


Тектонічна печера


Міша з ХЗК "Атлантида"


Одне з закінчень


Сходу продовження ми не знайшли


Ще один тупічок


Головне руки не замастити :)


Туткій ми знову розділилися. Akve і Roy взагалі не спали вночі. Тому вирішили відіспатися дорогою додому за к(е)ормом. Хімік, Бригадир, Руфус та Міша хоч і спали пів ночі, але наше ранкове фа-fuck-ання явно не пішло їм на користь. Хоча вони і хотіли їхати на Руну, але місця в Джимміку все рівно не було ☹

Плануємо наступні літачки!


Продовження тут
#50
В чому кайф пошуку розбитих літаків? В тому що це суміш класичного туризму, краєзнавства і пошуку з металошукачем. Ти мандруєш по мальовничих і часто важкодоступних місцях. Потрібно цікавитися військовою технікою та історією а потім використовувати ці знання на практиці. До того ж пошук з металошукачем сам по собі цікаве та азартне заняття. А ще завжди хороша компанія. Прогнозую що наступні роки ця діяльність ставатиме щораз популярнішою.

Akve зробив нам карту куди їхати


От і приїхали!


Місце пошуку - ліс!


Кусок шрапнелі в полі. Всюди була війна :(


Повернення до машини


Ну і фотосесія в західному сонці


Вчора ми виявили місце падіння радянського військового літака. Воно знаходиться коло села Купелів неподалік Івано-Франківська. Літак впав наприкінці 1960-х років. Місцеві жителі добре памятають ті подіїі. Інформації про сам літак була засекречена, тому деталей ніхто не знає. Пошук в інтернеті також не дав результатів. Розшарте будь ласка цей пост. Допоможіть нам ідентифікувати літак та подробиці катастрофи. Можливо Ви або хтось з Ваших знайомих служив в той час чи був причетний до ліквідації наслідків. Будемо дуже вдячні за будь яку інформацію.

Що ж тут написано?


Куски авіалінійки НЛ-10


Фото з інтернету




Чорний метал. Трактор чи літак?


Юрко показує знахідку, шкалу від приладу


Перший раз на подібних пошуках


Місцеві жителі оповідають що літак падав з півночі, від Дністра. Під час польоту було багато чорного диму. Один пілот встиг катапультуватися. Літак був великий і скосив ліс наче ножем. Одразу ж приїхали військові, все оточили і позбирали. Було це кінець 60-х, початок 70-х років.

Зараз про місце аварії нагадують лише знахідки в землі. Молодий ліс повністю вкрив пагорб. Та частини алюмінію ще досі розкидані по його схилах. Деякі лежать на поверхні, деякі до 10см в грунті. Додаю фото характерних деталей які допоможуть ідентифікувати тип літака. Памятники чи хрести на місці падіння відсутні.

Можливо номер літака. Бо зустрічався кілька разів


Шкала від НИ-50




Робочий прилад. Стояв на ранніх моделях ТУ-16. Але не факт що це саме той літак.


1960 рік. Значить літак не ДСВ


Комутатор


Електродвигун. В літаках використовували 400Гц а не 50Гц. Бо тоді всі двигуни та трансформатори получалися значно менші і легші.


Відмита лінійка НИ-10


Застібки


Замок від якогось приладу


Ще заводський номерок деталі


Панель приладів. Ймовірно що хронометр. 1965 рік випуску Значить літак "новий" або модернізований


237401 158 2


Ну і в цей день був ще один літак. В кінці 80-х на початку 90-х військовий винищувач впав неподалів Бурштину в селі Нові Скоромохи. Досі ще живий механік який його обслуговував. Пілот також вижив. Воронку на місці падіння знають усі місцеві. Вона знаходиться за кілька кілометрів від села.

Такою от дорогою їхали на Форді


Поруч Нових Скоморох є озера де надзвичайно баагто леблядів. Просто як диких качок


Руїни костелу в Старих Скоморохах












Воронку від другого літака ми так і не найшли. Бо місцеві всі троха складно все пояснювали. Але зато гарно покаталися.


Ймовірніше за все обидва літаки належали військовому аеродрому коло Івано-Франківська. Звісно що їх ніхто не збивав, технічна несправність або помилка в керуванні. Добре що пілоти спрямували літаки у ліс і ніхто з місцевих не загинув. Цікаво було б дізнатися долю пілотів та що саме тоді відбулося. Бо це теж історія нашої землі!

Ну і всі знахідки за день.


Пошуки літаків здійснено двома експедиціями групи «Пошук Літаків ДСВ в Україні» і сайту Explorer.Lviv.Ua у складі Джонні, Олександр, Юліус, Юрко і мене. Дякую всім за пошуки та чудовий відпочинок! Приєднуйтеся до нашої групи!
#51
Привіт Всім!

Khimik пробив літак коло Полонини Руни.

Він виїжджає зі Львова в неділю ввечері. Я в понеділок вранці, на 1 день!

Будемо раді компанії! Нічого особливого мати не треба. Але якшо позичите чи матимете металошукач, то буде значно цікавіше і продуктивніше.

Поки шо в Джимміку є 2 місця. В Хіміка також.

#52
Деколи хочеться просто поїхати погуляти в гори. Подихати свіжим повітрям, помилуватися вершинами, походити туди сюди. Хочеться в місце де немає туристів але є на що подивитися. На щастя такі точки ще залишилися в Карпатах. Однією з них є село Ямельниця. Воно розкинулося у мальовничій долині поруч дороги на Урич та Східницю. Село непроїзне, чужі тут дивина тож місцеві привітно махають нам руками. Та ми їх не помічаємо. Бо величезні скелі, якими буквально оточено село, заполонили наш погляд. «Та їх тут як в Тустані, Скелях Довбуша та Кам'янці разом взятими» - захоплено вигукую я. Всіх і за тиждень не перейти! Наша ціль на сьогодні - гора Ковбура де колись розташовувалася радіостанція УПА "Афродита".

Вїзд в Ямельницю. Видно скелю ліворуч.


Кікошів Камінь


Вид на Ямельницю з Кікошів Камінь


Йдемо до скель


Одна з каменюк коло гори Ковбура


Умм, який ніжний килимок


До речі на скелях зручно антену розташовувати. Бо це найвища точка.


Неподалік місця де була радіостанція "Афродита"


Минаємо автентичні бойківські будиночки. Вони як в гуцулів, розкидані по навколишніх горбах далеко один від одного. Дерев'яний інструмент акуратно поскладаний попід гобітські хатки а парканів немає. Дуже незвично їхати по селу без огорож, весь час здається що ти на чийомусь подвір'ю. Атмосфера тут збереглася як і вісімдесят років тому в часи УПА.

Коло однієї з крайніх хат. Село ж тут кругле, тому таких чия "хата скраю" багато


Вид з гори Кікошів Камінь


Стара деревяна драбина неподалік гори Ковбура


Тачку на прокачку


Колись такі в музеях бачив. А тут ними ще досі користуються. Є переваги, не спускає!


Класно вписали будиночок поміж скель


Про повстанців я згадав недаремно. Тут протягом півтора року діяла підпільна радіостанція «Афродита». Вона на весь світ передавала правду що ж насправді відбувається в Україні. Це не подобалося ані німецькій, ані радянській пропаганді. Тож після кількох спроб її все таки знищили. Тим не менше за час свого існування радіо «Афродита» почуло дуже багато людей по всій Європі. Думаєте вигадую? В Європі ж не розуміють Українську мову. У лавах УПА був бельгійський інженер Альберт Газенбрукс що втік з німецького полону. Крім іншомовних трансляцій він також відповідав і за технічну сторону питання. В ті часи мати свою радіостанцію було так само круто як зараз Youtube канал з мільйоном підписчиків.

Знайти радіостанцію серед такого лабіринту скель ой яка непроста задача


А ще ломитися по такому схилу вгору. Не дивно що НКВС не з першого разу захопило повстанців


Дивний отвір на підходах до гори Ковбура


Слоник на тому ж камені


Афродита Ямельницька. Тепер я знаю чому радіо так називалося


А ось Афродита Львівська


Через той Експлорер нічого не бачу :)


Вже весна прийшла. Пора зняти з Афродити верхній одяг!


Ведмедів тут немає. Інакше та драбина б забиралася всередину


Сьогодні наша ціль не просто прогулятися та погодувати карпатських кліщів. Ми прямуємо до гори Ковбура де колись розташовувалося радіо «Афродита». Дорога нескладна, до 30 хв пішки від автомобіля. Джипом можна під'їхати під саму вершину. Коло неї є симпатична галявина навколо якої розкидані величні скелі. Під однією з них, за твердженням Андрій Мочурад і було «Радіо Афродіта». Звідси вони лише вели передачі, а жили та переховувалися в селі. Зараз, само собою, нічого з цього всього не залишилося. Забрали ще бійці НКВС. Тому ми просто оглядаємо скельний комплекс і вражені йдемо далі. На жаль нам не вдалося зробити фотографію яка б точно передала цю всю велич. Тому краще побачити її вживу 😊

Гора Ковбура і господарські поселення поруч


Хто помітив козулю на галявині?


Троха перефоткаю господарку


Лівоурч і праворуч скелі


Некитайський замок


Всередині будиночку хлів


Ех, поставити пічку і переробити б на жилий будинок. Затишок ще той!


Джерело води на галявині


Видовбане в камені


Скеля за будиночком


Ого! Атут є звідки москалів скидати!


Ну а як без Афродіти!


Хто знає що це могло бути? Змотане ще алюмінієвим дротом!


На цій скелі ми щойно були


Дубль номер два


Цього року ГО «Граніт» планують промаркувати туристичний маршрут до радіо «Афродіта». Щоб більше людей дізналося про цю радіостанцію і масштаб діяльності УПА як організації. Також потрібно буде ретельно дослідити землю навколо. Адже тут був бій, то ж мали залишитися гільзи, осколки гранат, якісь деталі від радіостанції. То ж знахідки нас ще чекають!

Дерево так покрамсало ніби саме тут граната розірвалася


Таких от менших каменів є багато навколо основної скелі


А чого б не використати природнє укриття!


От реально багато тут покоцаних дерев. Всюди ліс як ліс, а тут одні ветерани. І в даному випадку справді винні москалі.


На вершині гори Ковбура


Тут в нас був перекус і наукова дискусія


Якби я був повстанцем то кожен раз би виходив з іншого місця. Є навіть окрема спортивна дисципліна по радіо-пеленгації таких радіостанцій , «охота на лис». Значно важче запеленгувати радіостанцію яка щоразу змінює розташування.

Охота на Лис. Чувак з картою чимось схожий на Бригадира


Маючи трохи часу ми ще оглянули скелі Кікошів Камінь. Вони нависають на східною частиною Ямельниці наче плато «Загубленого світу». Це вже більш розкручена локація з промаркованим маршрутом і слідами від вогнищ. Ще б пак, сюди є за чим їхати. Зі скель відкриваються чудові карпатські краєвиди мільйон на мільйон пікселів!

Дорога на Кікошів Камінь


Ось надійний чорнобильський орієнтир


Майже прийшли!


Нічого собі! Ти це бачиш?


Маркована стежка з Ямельниці


Тут Міша знайшов скамянілості


Затишне місце для стоянки. Скелі навколо захищають від вітру


Оооо! Та тут навіть хліб можна пекти!


Фотка яка гарно передає масштаб цих скель


Вид на Ямельницю


Гарний спостережний пункт для орнітолога. Всіх птахів видно за кілометри!


Міську, ходи сюди зробиш ми знимку!


Інші скелі ще чекають на своїх Дослідників!


За цим хребтом село Орів та Карпатські Полонини


Сопітські Полонини на горизонті


Цікавий тризуб в камені


Поруч пише "Гусь"


Ну все, вже вечір. Пора додому!


З думкою що в Ямельницю потрібно ще повертатися і то не раз ми втомлені та щасливі їдемо у Львів. За день ми встигли оглянути лише два скельних комплекси з десяти. Настільки їх тут багато! Якщо Ви бажаєте насолодитися все ще дикими Карпатами без кіосків з магнітиками та з безкоштовним входом - не відкладайте! Їдьте поки вони є. Бо поступово скультурюються. Тим більше якраз весна і купа вихідних у Травні!

Дякую Le-i-Zoo, Маряні і Руфусу за допомогу в пошуках радіостанції Афродита


Самої радіостанції тут давно вже нема, хоча це діло поправиме! Наприклад можна встановити тут сонячну батарею, передавач та цілодобово крутити повстанські пісні. І тоді на весь світ знову зазвучить "радіо Афродита"! Чи влаштовувати тут радіоаматорські контести (виходи в ефір) і потім розсилати всім QSL карточки з повстанськими світлинами. Думаю багато хто хотів би встановити звязок з такою радіостанцією!
#53
Присвячується Maxiwell чиїми звітами я надихнувся і теж вирішив дослідити якийсь санаторій.

Головний корпус санаторію


Допоміжна будівля праворуч


У вересні 2019 року він ще працював. Тумбочки були забиті продовольством а люди поправляли коло них своє здоров'я. На перший погляд і зараз ніби все ціле. Є прохідна з воротами, адмінка зі склопакетами. Але це лише на перший погляд....

Ну що, ми мабуть останні хто йде цими сходинками перед демонтажем


Головний вхід Санаторію


Вивіска якась радянська


Через дебелу диру в паркані ми(Руфус, Le-i-Zoo і Маряна) заїхали Джимміком прямо на територію санаторію і гордо запаркувалися коло головного корпусу. Потім довго та нудно сушили рюкзаки від пролитої кави і аж тоді зібралися всередину. Цей наш хитрий тактичний маневр дав достатньо часу сторожу аби прокинутися і кудись сховатися. Принаймні з нами спілкуватися він не захотів, а ми його і не сильно шукали. Напевно побоявся заразитися від нас коронавірусом. Але сторож тут є. 😉

Прохідна за дверима


Коридор 1 поверху. Вагонка і лінолеум


Ну що, чудове місце для сніданку дослідника? ;)


За прилавком прохідної


В коптьорці три пралки. До речі крайня ліва - ще досі стоїть в батьків. Їй же скоро 20 років.


Видно що хтось звідси щойно зїхав. Але ніхто толком в барахлі ще не порпався


Я б це не лишив! :)


Нудно і нецікаво як для бувалих дослідників


Всі двері санаторію відкриті навстіж, частину вікон повибивав «п'яний» вітер. Але стан, як для абандону, просто ідеальний. Побутові речі, мебля, постіль, алюмінієві двері - на місці. Є пральні машинки, лампочки і навіть келішки лишилися! Але все старе, майже совкове. Судячи з усього останні кілька років санаторій вбивали і нічого в нього не вкладали. А потім комусь продали. Новий власник розчистив територію від зарослів кущів, напевно планував щось будувати. До кризи...

Коридор другого поверху


Батутна


Ще коридори. Корпус тут реально великий


В кожному номері відносно сучасний санвузол


Сообразім на трьох? ;)


Вид з балкону номера


А сам балкон спільний. Напевно крадіжки з номерів та підглядання були нормою


Корпус санаторію від вікна до вікна


Йдемо де посвітліше


Далеко не всі готелі в Карпатах мають такі чудові краєвиди з вікон


Тут напевно жив персонал. Бо електричний щиток в номері. Якщо хтось бушує - вимикали світло


А дорослі що? Самі виберуться?


Кабінет директора


В шафі був схований і червоний прапор також. Ми його фоткати не стали, бридко


Все було по науці!


По простому "Якщо від криниці чути гноївкою то..." :)


Вересень 2019 року тут ще були люди. Не діти, бо типово шашличний набір. Але і не вандали бо...


Приїхали сюди в нових джинсах :) Теж 2019 рік


Ми обійшли лише двадцять відсотків території. Не тому що ми ліниві, а тому що хочемо дати й іншим можливість тут полазити та бути першими. Ми не ходили в ліве крило, в їдальню, в котельню та в інші прилеглі споруди. В нас по плану була ще Ямельниця, а цей санаторій – так, просто розвідка. Хоча і дуже успішна 😊

Ну ви напевно вже зрозуміли що зараз буде


Залаз на горище стрімкий і незручний.


Напевно тому тут і не було багато мотлоху


Йдемо де центру будівлі. Видно що даху капець. Отже за пару років все тут зігниє


Ну і наступна зупинка туристичного маршруту Дослідника.


Якраз навпроти заводу пластмас.


На мою думку поки карантин – там нічого не робитиметься. Все так і стоятиме ніби його щойно покинули. Максимум вітер і дощ потроху гноїтиме корпуси. А далі залежить від глибини кризи. Може заморозитися надовго, або навпаки – розквітнути. Тому не пропустіть целочку поки безхозна 😉

Вже мене зачекалися поки клеїв наклейку


Пакуємося і поїхали далі!


В цю будівлю ми не ходили. Буду вдячний за звіт!


Адмінка при в'їзді на територію. Пустує ;)


Вже сідаючи в авто ми помітили сторожа. Він був далеко і швидко сховався. Та й прутень з ним. Ми ж по суті нічого поганого тут не робили. Міг би нам і браму відкрити, заробив би на недільне пиво.

Приємно шо об'єкти не тільки зникають, а я з'являються нові. Просто треба активно лазити і шукати. До наступної вилазки сюди!
#54
Привіт Всім!

Яка різниця між Патологом і Палеонтологом? По великому рахунку невелика, що ті що ті мають справу з чимось рідкісним і троха мертвим.  :)

Так от, Микола Скирпан запрошує походити з ним по Хороснянському Карєру. Там часто після дощу можна знайти зуби акули та інші древності. Але можна і не знайти. Як повезе. Хоча Тараринов колись цілу печерну гієну знайшов.

Збираємося коло Ашану на Кульпарківській, 12-00 неділя 26 квітня. Кому цікаво помісити пісок - є ще два місця в джимміку.




#55
От так можна їздити попри нього роками, все відкладати і відкладати.. Показувати пальцем попутчикам в машині і казати: «Добре було б туди якось залізти». Аж нарешті ми це твердо запланували. А раз запланували – значить і виконали.

Сколівський завод пластмас


Прохідна


На гірський санаторій зовсім не схожий


Ну і дослідники нагорі


Корпус заводу знаходиться одразу попри трасу. З іншої сторони його підпирає залізниця та річка. Паркан місцями присутній, тож майже легально проникаємо на територію. Територія велика, лазити не перелазити. Ми починаємо з крайньої і найбільшої будівлі.

Вхід в високий білий корпус


Поверхи.. Високі стелі, значить тут були станки


Так незвично бачити з абандону Гори :)


Територія заводу


Як бачимо, є ще де походити


Електричкінг казав що в цьому корпусі ТРУ


Стан убитий, але плитка не відбита. Взагалі плиткою тут було викладено все включаючи стіни на коридорі. Так ніби йдеш по багатоповерховому туалету. Багато де збереглася проводка, деколи лампи, попадався алюмінь. А ще кажуть що по селах люди все і безбожно крадуть. В місті це давно б вже на цеглу розібрали, не то шо на кольорові метали.

Ліземо на дах, плитка на підлозі


Плитка на стінах




Плитка в туалетах


Ну і не всі лампи ще зняли зі стелі


А за вікном, майже весна (с)


Широкоформатний екран


Три в одному, абандон, гори і залізниця!


Ну і залаз на дах


В будівлі присутні папери які кажуть що це завод пластмас. Те ж написано і на прохідній. Але досвідчене око дослідника не обдуриш. А що тут роблять всі ці плати, роз'єми та галетні перемикачі? Напевно що робили втіхаря якусь електроніку на оборонку. На користь цієї версії і гіпсова обшивка як в бункері Опілля. В цехах з пластмасою і пресами таких штук би не ставили це точно!

Такі плити колись ставили в компютерних класах


Типу звукоізоляція і вентиляція одночасно


Щось це на пластмасу не схоже


Ого, масове виробництво галетних перемикачів!


Стеля в головній будівлі


На експорт!


А це прикриття для ворожої розвідки


Навіть не впевнений що всі знають для чого ця штука була потрібна і як нею користувалися


Плати на шклотекстоліті, модульна конструкція. На магнітофон Маяк явно не тягне :) Але і не воєнка. Там корпуси йшли керамічні. Якісь ЕОМ швидше всього


Ще електроніка. Конденсатори "флажки" це звичайно жесть. Вони відмовляли самі по собі. Ні про яку надійність в бойових умовах не могло бути і мови


Блок живлення


Просто лежало в кутку


Знайдено на заводі. В 1993 році він ще працював


Захід сонця на даху Абандону посеред Карпат... Вже саме речення наповнене задоволенням. Ну і фотки говорять те ж. Ще би Опілля зараз... Але то на наступний раз. Був вечір, різко похолодало і ми втомлені після гір. Приймаємо рішення валити додому і повернутися спеціально сюди на день. Повні сил та енергії дослідити кожен закамарок. Адже, як висловився Іван, де завод там і бомбосховище, чи не так?

Вид на Сколе. Звідти ми щойно повернулися


Давно мріяв ушатати цей дах


Під цим цехом ми щойно були


Десь там блукає наш ангел-охоронець :)


ЕксплОрвел :)


Фотка для конкурсу "Вгадайте де це?"


Зувидіу голу бабу :)


Ознакування маршруту Експлорера :)


Помагаємо працювати HDR


Іван тут місцевий. Буде "опікуватися" цим об'єктом


Він напевно вперше на даху абандона ;)


Ну і фотодрочерство поки сонце не сяде


Ото світла голова!




Машиною добирання сюди просто, година від Львова. Якщо мине карантин то ще є маршрутки та електрички. З даху будівлі ми бачили закинутий санаторій навпроти. Та й без нього вистачає подібних точок попри трасу. Так що зайнятися в цьому районі є чим. Тому вилазьте зі своїх чатиків і гоу подорожувати!

Протигази по одному не водяться. Десь тут має бути їх лігво


Закинутий санаторій на горизонті


Єдина неушатана


Вид знадвору


Ну і до наступного разу!

#56
Так як понеділок у всіх вихідний а по гостях якось не пасує ходити, пропоную всім забратися в гори.  Дослідити ось цю каменюку.



Виїзд пораніше до Сколе. Потім підхавнемо паску на вершині і дорогою назад троха абандони пошатаємо. Ще прямо коло Сколе є такий от водостік незрозумілий. Хатів там немає. Теж треба глянути.



Що де і як напишу в окремий чат. Наразі в Джимміку є ше місця. Зголошуйтеся!
#58
Щось я останнім часом все про печери та колектори. Щоб не набридати в цьому звіті буде вежа. Але не просто вежа – а зразково-показовий об'єкт. Щойно збудовану, без жодної крупинки іржі на драбині та без жодного сліда берца на пісчаному насипі.





Вежа ще монтується. Підсипають пісочок, щось там налаштовують. Тому колія до неї протоптана, а збоку лежала використана медична маска. Надійний часовий орієнтир. Обладнання гудить і попискує, телефон на вежі «ловив» супер, думаю свою дозу опромінення я отримав.

З парадного входу


Як то люблять писати "магічним чином телепортуюся всередину"


Сучасне обладнання за огорожею


Ааааа! Голем залаз на вежу спалив!!! Хейт!


Ну що, полізли!?


Маленько помало і без того маленький Джиммік, стає ще меншим


Щось там гуділи і дули теплим повітрям. Можна буде біля них перепочити взимку і погріти руки


От ми і нагорі


З вежі очікувано чудові краєвиди. Можна роздивитися наклейку Експлорера на Деревацькій Вежі, Вежі коло Миколаєва а також надпис «Vergaz» на трубі Фак парку.

Львув, зокрема гарно видно висотки нАвалону


Деревацька вежа


Миколаївська вежа


Труба Вергаза


Липівка


Ну і безкраї лісові простори. Улюблене місце кабанів, оленів, Джиперів і самовбивць на квадроциклах.


Як відомо, для триангуляції має бути три наклейки. Дефект матриці з наклейками я успішно усунув 😉 Будемо сподіватися що монтери її не помітять. А якщо і помітять, то занаклеять зверху прозорим скотчем. Щоб довше прослужила.





Вежа це не люк у Полтву. Її видно здалеку за багато кілометрів. Тому особливо ховати місце немає сенсу. Проте якщо лізтимете – робіть це акуратно, як Голем. Все таки це повністю робочий і дуже культурний об'єкт. Нічого шатати чи ламати там не потрібно 😉

Культурна китайська койобочка. Цікаво для чого на кожній антені така от скакалка?


Зразу видно що зроблено в Україні


Хто сфоткає цю лямпічку вночі ставлю плюса ;)


Після вилазки пісня виникла сама. Достатньо було змінити «місто» на «вежу», «сонце» на «лого» а «пророк» на «Голем» 😊 і пісня зазвучала майже як звіт


Тільки-но збудували вежу
І навіть ще не встигли її запустити.
А вже шалений Голем лазив по ній,
Лазив по ній, як по давно проржавілій. (2)

І з доброї його руки
Тоді поставало на самім верху Лого
І всім казало, що не Лого воно,
А просто наклейка.

І тільки-но Лого промовляло це як
Сиве птаство обсирало його звідусіль,
Називаючи себе (2)
Дослідниками міста, дослідниками міста.

PS «дослідники міста» переклад на urban explorers ;)
#59
Є гарна новина. Stanislav зварив пиво і назвав його в нашу чесь. :) Пиво "Експлорер"


(с)фото Lesyk

Пиво доступне на доставку, всі на карантині. Але ж треба десь зібратися і його попробувати. Ми ж анархісти і порушувати порядок це наша натура.

В кого які є ідеї? Може десь в підвальчику чи на абукті?


Ну і пропонуйте дату і місце. Мені хоч нині ввечері. :)
#60
Короче є легенда що в болоті лежить літак. Збираємося з akve там поплавати. Човен в нас двомісний, так що закон про карантин не порушуватимемо :)

Кому цікаво то приєднуйтеся. Виїзд в 9 зі Львова. Десь годину їхати. Якщо буде кілька човнів то тим краще. Або почерзі. Болото там невелике, але в Л-ці не пройдеш.

Також може хтось має лавинний щуп або телескопічну антену від Р-105, 3м бажано. Щоб промацати дно. Інакше прийдеться щось городити з палок.

В мене в Джимміку місце є.