Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#1421
перше шо спадає на думку щоб коло Львова і не в Карпатах це коло Миколаєва Бандерівські скелі. В гуглі багато про них фоток

#1422
Що ти маєш на увазі під словом Укриття? Ангір з висотою стелі 440 метрів?
#1423
Привіт!

Зачот великий за похід і за гарний опис! Про ОЗК ти 100% правий. Деякі кияни навіть взимку в бахілах ходили, не промокають навіть за 3 дні в мокрому снігу, хіба що троха слизько в них.

До речі, я завжди менашку ставлю прямо в вогонь а до ляди привязуб мідний дріт від трансформатора, вона так ніби швидше закипає, а ти її вішаєш? Так краще?

Ну і сумно троха, раніше Горгани це була безлюдна місцина де три дні йщлв і нікого не видів. Коли ми будували ту хату на Плісце то були там ми одні і всьо. А тепер ти пишеш про 50 наметів. Та це гірше навіть ніж в їх Польщі чи на Чорногорі на Несамовитому!

Я особисто прихильник Бескидів, вони такі дрімучі і заліснені шо попри свою простоту на карті, на місцевості туди тільки Бескидські Ведмеді з рукзаками ходять. І то блудять з ЖПС як от я наприклад :)

#1424
всі місця зайняті. Хіба шо хтось ше підтягнеться чи відмовиться
#1425
До речі, тема ше активна? Як зараз з оплатою? Я б хоітв також приєднатися якщо є потреба.
#1426
Зараз зав'язалася дискусія між різними людьми шо таке Експлорер і яким він повинен бути. Я розкажу Вам звідки Експлорер взявся в моєму житті і що він для мене означає. Звісно шо це тільки спонтанний приклад ввечері за коньяком і в кожного історія своя. Але моя ціль заставити людей задуматися над собою і зрозуміти чим саме ти є унікальний. Зрозуміти що твоя історія інакша ніж в інших і в світлі цього сприймати форум таким як він є. Тобто форум це як машина якою повинні користуватися і низькі і високі, і жінки і  чоловіки та старші люди, розумні та дурні. І внутрішній інтер'єр та зовнішній вигляд машини повинен підходити усім.

Так от, йшов 2006 рік. Я щойно закінчував університет і, в той час як мій керівник за 300 баксів писав замість мене диплом, я був по роботі у Штатах. Тоді Сашко познайомив мене через ICQ з Марічкою, і я замість того щоб там старанно пихтіти над малюванням схем і розводкою плат то втіхаря переписувався з нею в асьці. Наша перша зустріч відбулася зразу після мого 24-годинного перельоту у Львів і я був на 7 небі від щастя бо знайшов другого себе але жіночої статі.

Але тут і була закопана проблема. Замість того щоб знайти свою половинку яка ідеально б мене доповнювала я знайшов свою точну копію. Тобто ми ніби і мали купу всього спільного, ніби і підходили один одного, але не конектилися ну ніяк. Відповідно за наступні 2 роки ми N разів сходилися і сварилися. Але до чого я це розказую, на це й же час припадає і моє звільнення від паньщини лабораторних та курсових в політеху та поява власних грошей з Сайпресу. Відповідно - Я мандрував: Карпатами, в Крим, в печери. А ніщо так не стимулює творчість як бажання показатися перед дівчиною, довести їй і собі який ти крутий. Відповідно весь цей креатив і вилився у звіти і 3000 інших постів на Бескиді. Це приблизно стільки ж як і тут за 10 років.

Але тоді проблема була така – як знайти собі компанію для Мандрів. Фейкбуку тоді ще не було як і вКонтактів. Тому ми активно згуртувалися навколо форуму Бескид який пропонував найбільш підходящий формат. А саме, коли хтось кудись хоче їхати то пише в Плани, а всі бажаючі підтягуються. Відповідно потім після походу ми пишемо звіти і цим заохочуємо нових користувачів – попутчиків приєднуватися наступний раз. Таким чином всім добре і всім цікаво. Я вважаю що багато чому завдяки саме моїм старанням Бескид тоді, в 2008 році, був на піку і що його відхід стався теж не без моєї не-участі.

Як ви напевно вже здогадалися цей формат Бескиду був перекочував 1:1 в Експлорер. І він себе теж тут показав на Ура! Але як виник Експлорер в мому житті? Власне моє перше знайомство з нетуристичним и обєктами виникло коли я почав розмову по телефону з Марічкою йдучи пішки додому з Сахарова коло Кредобанку. Жив тоді я на Міхновських. Всю дорогу ми сварилися в трубку і коли я нарешті виговорив всі гроші на вулиці Золотій, той виявив поруч своєї квартири цілком непоганий парк де я ніколи ше не був. Я спустився протоптаною стежкою вниз і побачив кусок бетону що стирчав прямо з землі і з якого текла вода. Це був крайній лівий вхід в Лощину про яку я тоді ще нічого не знав.

Але ця подія, це місце на яке мене наштовхнула наша Сварка перевернула моє життя. Мене як струмом пробило, перед очима встали дитячі спогадия як ми лазили по всяких закинутих заводах у пошуках хабара у вигляді непротравленого шклотектоліту чи кусків каніфолі, як у віці 6 років мене випасали на газоні коло будинку Культури в Дрогобичі де найцікавіший об'єкт це було пожежне водосховище звідки через щілину тік струмок води. І ми, карапузи, дивилися зачаровано на це диво природи і будували навколо нього уявні замки та фортеці з підземними колодязями з водою. Або ПЗК в 5 парку, попри вентшахти якого я цілий рік ходив на електричку.

Тоді, в 2008 році, я був ще зашуганим пацаном і навіть не попереся досліджувати далі шо там є навколо того входу,а пішов собі додому запивати горе чергової сварки. Думаю таким самим «зашуганим» я і лишився, бо і далі не підпишуся на інстал за допомогою болгарки Milwaukee. Хоча це і не бакланю і не забороняю іншим. Але на наступний день з бодуна коли я приїхав на роботу то не міг займатися нічим іншим як гуглити про Лощну. Тобто це мене захопило навіть більше за мою улюблену електроніку, якою  займаюся неперервно з 8 класу і по якій мав в 9 класі статті в тематичних журналах а зараз 24 патенти на винаходи США. І хоч на той час старий Екслорер вже був загнувся, але існували його веб архіви з яких я і почерпнув шо це за обєкт і як туди піти.

Ви собі уявляєте неперервне постійне виділення адреналіну протягом двох годин дослідження Лощини? Я такого в свому житті ще не переживав і переживу знову може хіба зо в справжньому бою десь в АТО. І хоч за ці дві години нічого незвичного так і не відбулося, але мені було капець як напружено. Ця вилазка то було дві дівчини і два хлопця, ми всі були ледве знайомі та разом досліджували Лощину впеше. А враховуючи повну відсутність інформації про неї в неті нам тоді ця вилазка здавалася каапець яким екстрімом, в усіх потім пульс зашкалював.

Ця вилазка зібрала мегалайки на Бескиді що стимулювало мене продовжувати. А так як ми з Марічкою були і далі посварені то мій спермотоксикоз зашкалював і невикористана енергія пішла у Полтву, в прямому і переносному значенні. Саме тоді, в 2008 році і зявилися перші звіти з неї, саме з Бескидівцями і Екстрімівцями я туди спускався перші рази і цей опис попав у книжку.

Тут якраз в кінці 2008 року наступає три переломних моменти: Я остаточно послав Марічку на прутень і забив з нею миритися, відповідно був вільний на всі 365 днів у році. Формат Бескиду себе вичерпав в принципі і для мандрівок підземеллям зокрема, там було авторитарне правління, люди влаштовували змагання а також ніхто не пив та не матюкавсі. А ще Діма той шо Експлорер обявився зі старим Архівом форуму і запропонував все відновити.

Відповідно весь 2009 рік я повністю віддавався форуму, писав в нього, відписував на всі дописи, кидав лінки на статті всім друзям -  від чого отримував масу позитивних емоцій, купу нових знайомих, море уваги і поваги від оточуючих в тому числі і на роботі. А так як ніяких дівчат то ніхто тобі не кохає голову і вона вся в форумі. Це було якраз відновлення форуму в 2009 році яке ми всі пам'ятаємо. Тобто для мене Форум це був як стиль і сенс життя, найбільше вільного часу я віддавав саме йому, замість робити роботу писав звіти, замість їхати в Штати вів нарід на черговий обєкт. Це був дуже яскравий період мого життя про яке я не шкодую. Я вважаю що ми тоді використали весь негативний досвід Бескиду, Екстріму, Рок Львів і Веломаксу та уникли їх помилок. Ми старалися жити всі мирно, ніхто ні з ким не сварився і не змагався, кожному давалася змога рости і добиватися того шо він хотів, так зявилися нові адміністратори. Тобто форум це не був проект кількох людей, це дійсно був відкритий ресурс на якому будь-хто міг сказати свою думку чи вплинути на політику партії, або й самому стати партією.

Але півтора роки без постійної дівчини у віці 25 років це якось не то. Тому в 2010 році після останньої спроби помиритися з Марічкою і після зйомок фільму про Полтву я познайомився з Женею, моєю теперішньою дружиною. Тоді і почав угасати інтерес до форуму бо він, цілком природньо, замінився сім'єю: треба її забезпечити фінансами, комфортом, побудувати дім і все таке. Проте я не міг тоді Форум кинути просто так раптово, все відбулося плавно та поступово так щоб без стресу і шоку. Рой, Інкогніто, Пляшкозбирач та всі інші перейняли мою роль і значно її розширили. Таким чином за 2010-2018 роки на форумі з'явилося купа мега-звітів про які я б і наважитися на зміг мріяти, а також багато нових людей, деяких з них я побачив вживу аж тепер.

Чого зараз бракує Форуму – це ідеї яка б усіх об'єднувала. Просто знайти компанію на вилазку тепер можна через Фейсбук. Відповідно нема сенсу сидіти на форумі. Але з іншої сторони Експлорер - це вже частина бренду Львова і це хороша можливість реалізувати тут свої соціальні амбіції. І нову ідею слід шукати саме тут, в пропаганді індустріального туризму, нетуристичного Льова, робота з дітьми в школах по техніці безпеки і так далі. Новий форум повинен унаслідувати все найкраще що було у старому Форумі, в тому числі і лінки та рейтинг з Гугла, але в той же час привнести туди дух сучасності, дух мобільних пристроїв та соцмереж. Щоб тим, хто не бачив дискет і не перемотував олівцем касети не пахло від нас нафталіном.

Всі ці роки я мало писав на форум але все що писалося то уважно перечитував і деколи навіть щось видаляв. 😊 В перший день коли вийшла книжка Туристичні Креативи я прийшов її презентувати саме колективу Експлорера. І знаєте, я відчув себе тут як в сімї, на свому місці: потрібним, любимим, я відчув на собі енергію людей що мене оточують і в собі енергію та ідеї щоб віддавати вам всім. Ну і хто вже одружений то зрозуміє що то таке, захотілося знову свободи та драйву. Тому вирішив робити те – до чого лежить душа, від чого отримуєш кайф. А саме розвивати Експлорер. Звісно шо 35 це не 25, тому я за Дорогу молодим але так шоб всім було комфортно.

Це я так написав, як ліричний відступ. Бо думки у всіх настільки різні що тільки так я можу донести свою позицію. Як бачите для мене Експлорер це особисте. То ж давайте жити так шоб тут всім було добре, давайте думати не тільки про себе, давайте разом зробимо форум мега-крутим та цікавим!

Тому звертаюся до всіх небайдужих: подумайте що таке форум для вас. Якщо це просто іграшка чи спосіб підліткового самоствердження – сидіть, читайте, лазьте куди хочеться але не пхайтеся у «політику» і дайте «отцям» робити свою роботу. Але якщо Форум це частина вашого життя, ви себе тут бачите  - не соромтеся, бакланьте, критикуйте, матюкайте всіх і вся. Бо свого треба добиватися!

ПС: До речі Адміни , якшо вважаєте шо я написав прутню - видаляйте сміло :) Я не ображуся бо сам не впевнений.
#1427
Я
Рой
Сталкер
Андрій 74
Нелегал
Стінгер 2

Тобто 1 місце вільне покишо
#1428
Вав, зачот великий за пророблену роботу і старання. То навіть крутіше ніж просто надрукувати її ан станку.

На жаль всі мої старі футболки Експлорера сайзу L, відновлювати їх нема сенсу бо я зараз ношу S. Чи можна було б якось здибатися і ми б перенесли напис просто на чисту нову футболку? А то якось вже і соромно в старому дранті на вилазки ходити :)

МОже б ще зробити таким чином невеличкий прапор Експлорера і брати його з собою на вилазки?
#1429
Ну поки шо в хронологічному порядку записалося:

Segfault
Bottlehunter
Romchik

Я скинув цю тему свому знайомому, в нього Паджеро. МОжливо він теж поїде і тоді буде як взяти ще Стінгера.

Також туди можла легковою під початок підйому підїхати. А далі або пішки або я дві ходки зроблю.

Десь за 2 тижні до самої мандірвки я займуся дозволами, паспортами і організацією.
#1430
Ура! Дуже класно шо тема викликала таке зацікавлення.

Буду дуже вдячний якшо хтось підготує точки на ЖПС де пройтисі в Бориславі. Щоб ми за день по максимуму встигли.

Також давайте глянемо шо є з машинами:

Я - 3 вільні місця
Рой -4 місця?

Тобто сім людей можна взяти. Записалося 5, тобто 2 місця є ше точно.

Ближче до вилазки спишемося де зустрічаємся і коли їдемо.
#1431
Короче одну машину ми вже забили повністю. Але в мене тільки 4 місця, тобто або Сталкер або Ромчик, більше 4 не влізуться :( Робитимемо по дорозі зупинки щоб коліна троха розімнути тим шо ззаді будуть

Туди наверх можна виїхати, розбити табір. А далі вже зробити радіалки по хребту. По дорозі назад заскочити на якісь цікаві природні обєкти глянути. Більше детально вже сплануємо ближче дати.
#1432
Цитата: Segfault від 27.08.2018 14:06:08
Чому б не поїхати далі? Я ось хотів цього літа зганяти в соло-похід на РЛС "Памір", але щось якось не склалось. Можна туди катнути гуртом на вихідні, місця гарні, без машини - важкодоступні.

Я теж ще там не був :) ДЖимміком можна виїхати на сам верх. Давай про це в окремі плани? Мені підходить 14 Жовтня і околиці бо там 3 дні вихідних.
#1433
Пропоную відвідати всім разом якийсь цікавий обєкт.

Пропонуйте хто що знає:

Наприклад :
1) Психлікарня https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=6444.0
2) Перефоткати нафтові вишки в Бориславі https://varianty.lviv.ua/3755-u-miskomu-parku-v-borislavi-postane-muzey-istoriyi-naftoozokeritovidobutku  До речі, там центральна площа це накриття над їх річкою, можна буде попробувати спуститися якшо є як
3) Опори ЛЕП в Карпатах район Сколе?
3) Що ще.   Пишіть що кому цікаво

В мене в Джимміку є 2 вільних місця або 3 для худих людей. Можливо ще хтось буде машиною.
#1434
Бачу що тема актуальна раз зявилося стільки дописів :)

Поточний підсумок
1) Голосів проти мобільної версії чи оновлення дизайне нема. Тепер більш важливо придумати як це зробити
2) Найбільше дискусій на рахунок масових вилазок.

а) Звісно шо на палівеі обєкти ніхто великими групами ходити не пропонує
б) Масові вилазки ще й досі цікавий формат для багатьох, а кому не подобається то може і не йти, в чому питання?
в) Ніхто кращого способу залучення нових людей поки що не запропонував

Давайте тоді відновимо цю традицію і на якісь з вихідних коли всім зручно і погода не така як нині виїдемо за Львів? Які є цікаві та недосліджені обєкти: пройтися по нафтових вишках Борислава? Навідатися ще раз в психілкарню коло Стрия? Будь-які пропозиції вітаються!

#1435
Коло Хоросно є монастир на місці якого вже зараз ніц не лишилося, взагалі. Але колись, 600 років підряд тут вирувало життя.

Вирішив викласти книжку про цей монастир, бо місце справді історичне і цікаве. Як казав Рой місце це копане перекопане, колись там знаходили скарби, 20 років тому. Зараз звісно шо тільки що глиняні уламки лишилися. Але тим не менше. Думаю наукова пряця заслуговує на увагу. Ну і завжди є ймовірність що земля щось таки віддасть гідному цього копачу

Ну і про саме Хоросно тут
#1436
Фестиваль пройшов на Ура. Ми з Андрієм здибали цікваих людей, прокаталися околицями і взагалі з 10 до 7 час пройшов якось за секунду. Заодно і проговорили купу про життя і експлорер.


























short howl poems
#1437
Цитата: STALKER від 25.08.2018 22:04:17
Все що тут написано золоті слова. 
Лощина звісно боян, який піде під воду, а може і пішов вже(останній раз я там був минулого року і самий сухий колись коридор вже ув мокрий).))).

Ну це я як приклад, підходить будть-який обєкт. Ти теж заходь, розкажеш шо і як бачиш наш форум!
#1438
Про explorer.lviv.ua / Explorer 2.0
25.08.2018 21:59:48
Привіт Всім!

От уже скоро десять років як експлорер безперервно працює. Для когось це вде як сімя, для когось це ча частина бренду Львова, часто Експлорер знають цілком неочікувані люди, вони читали твої звіти і бачили тебе на фото, цілі покоління найшли колись експлорер самі втіхаря від батьків вночі, потім лазили з нами по Лощині а зараз вже скоро своїх дітей будуть банити від неконтрольованого перегляду нету.

Недавно я знову почав брати активну участь в житті Експлорера і почав отримувати думки від різних людей що треба тут змінити. Правда на жаль, ще не встиг їх всіх почути, але все буде. Тим не менше я вирішив створити окрему відкриту тему де це все обговорювати. Бо, я вважаю, все має бути відкрито, ніяких прихованих домовленостей, ніяких рішень для своїх. Тому що Експлорер належить всім учасникам, це не є проект або власність однієї людини чи групи людей. Тому будь-хто повинен бачити шо і як у нас відбувається і мати можливсть впливу, ми повністю відкриті для світу як і Львів в якому ми живемо.

Так от, мені здається що зараз є три напрямки куди потрібно рухатися:

1) Створити мобільну версію форуму де буде зручно сидіти на телефоні
2) Осучаснити зовнішній вигляд існуючою версії, але без зміни функціональності. Просто шоб вигляд і назви кнопок  співпадали з тим шо сучасні користувачі звикли бачити
3) І найважливіше. Ми повинні залучати нових людей. Для чого всі  повинні писати про свої плановані визалки в Розділ "Плани", як колись це робили "отці" експлореру. А не дзвонити другу на вайбер. Тоді будь-хто зможе прийти і приїєдантися до вилазки, просто тому шо йому цікаво. Тільки так форум не вмре і буде отримувати свіжу кров.

Щоб не бути голослівним я планую відновити регулярні публічні вилазки в Полтву про що напишу окремо на тижні. Також буду дуже вдячний якщо хтось зробить те ж саме з культовими обєктами як ото Лощина, ЛАЗ і інші, я старатимуся приєднуватися по можливості до вилазок щоб з усіма познайомитися особисто. Таким чином в наш форум прилине свіжа кров яка не тільки читатиме старі звіти, а й поститиме нові. Цілком можливо що і ми зможешо там шось нове почерпнути.

Зараза вишла книжка з нашими звітами. Це класна реклама для форуму, відвідуваність навіть зросла на 20%. Але сторонні люди заходять на форум і шо вони тут бачать? Купу старих звітів і жодної можливості до цього долучитися? Та нашо їм таке здлося! Форум має буьт живий та інтерактивний!

Пишіть будь-ласка які ваші думки, хто і як мабить майбетнє експлореру. Або просто забивайте зустріч і розказуйте їх вживу. Я все тут трекатиму.

Інша думка від Роя щоб до 10 річниці форуму видати обмеженим тиражем збірник кращих звітів всіх авторів форуму. Якшо Ви підтримуєте цю ідею то будь-ласка голосуйте в окремій темі (хто перший той і дає назву темі :) )  що б Ви там хотіли там бачити.
#1439
Тут ще може бути ефект гідравлічного домкрата. Десять метрів води це одна атмосфера тиску. Найближча вентиляційна шахта ПЗК аж на Левандівці. Відповідно коли колектор Полтви внизу повністю наповнився водою і там нема повітря, то весь цей стовп води від Роксоляни і до Торфяної тисне на плити, прагнучи підняти їх вверх. Звісно що колектор не герметичний і частина тиску йде на то шоб штовхати воду вперед. Ну але то вже деталі.

Можна для інтересу порахувати по карті який там перепад висоти, який тиск створюється і скільки треба кілограм на сантиметр квадратний шоб зрушити плиту.



#1440
Море, москалі і Чорний Кочегар

А чи знаєте Ви чому наше Чорне море – Чорне? Чому наші люди коли приїжджають на будь-яке інше Море то завжди дивуються яке воно чисте та прозоре? А українське море таке, що власних плавок, якщо вони на тобі і є, то все рівно не видно. Відповідь дуже проста – тому що колись багато років підряд на Чорне море їздив купатися не хто інший як Чорний Кочегар власною чорною персоною, звісно що не сам, а разом зі своїми друзями – стаканівцями з Донецького вугільного басейну які справно постачали йому пальне для катєльні. Хоч раз на рік Чорний Кочегар міг троха відмитися і ставав вже не чорним, а Сірим Кочегаром. Зато море потроху все чорніло і чорніло, набуваючи кольору самого Кочегара. Але ті часи давно вже минули, Донбасс віджали москалі, путівки на море ніхто не виписує та й сам Чорний Кочегар перетворився на живу легенду якій митися вже ніби то і не пасує. Але море і далі Чорне, бо тепер по ньому плавають катери, баржі та всякі танкери на польських бляхах.

Цього літа половина Кузні пустувала, колектив фірми «Дубові Мікросхеми» зібрався і, як колись кочегар в старі добрі часи, виїхав весь разом на Х, тобто на море в Х. «Ех, трусону і я сажоЮ» -подумав Чорний Кочегар, «і теж подамся в Х, заодно по дорозі помщуся москалям за Донбас, за Крим і за всіх старих корєшів які тепер замість самогонки мусять одеколон пити».

Купив собі Чорний Кочегар в центрі Львова килимок для ніг з портретом Путіна і написом що він хуйло, спакував повний рюкзак бульби, сала, квашеної капусти, вогерків, часнику і, звісно шо Самогонки, бо чув від кадрів з кузні що продукти в Х дорогі як шляк а їхня ракія погана як сеча, ну і закинувши це все на плечі, взяв квиток на автобус і гоу. Чорний кочегар в автобусі взяв собі стояче місце, бо ітак знав шо просто так сидіти на місці не зможе, а всю дорогу буде ходити і наливати пасажирам, а потім, коли нап'ється, ляже собі тихенько десь в проході між сумками і буде спати.

Поки доїхали до кордону, поки відстояли чергу то пів автобуса були або вже вдупу п'яні і спали, або ригали від нестерпного перегару та смороду шо там стояв. Польські митника побридилися заходити всередину, та й боялися впасти на сходах так там було наригано що аж слизько і вже думали пропустити автобус так, без перевірки. Але тут Чорний Кочегар з розпростертими обіймами кинувся їх вітати, обнімати і наливати друзям - полякам, адже це ж такі хороші люди, вони теж не люблять москалів, давайте за це і випємо! Та коли польські митники уздріли кіко він везе з собою «вудки» то сказали що пропустити то ніяк не можуть, хіба що вип'є її тут всю на кордоні. І взагалі пан Чорний Кочегар хоч і класний мужик, але якийсь підозрілий, нашо йому стіко бульби? То може пан в Польщу на заробітки їде, наприклад бульбу на полях садити, чи франшизу везе у вигляді Килимка з хуйлом щоб продавати в Кракові на площі Ринок?

Чорний Кочегар обідився що його не пускають, тому всі комп'ютери на польській митниці тут же зависли і на Кордоні утворилася величезна черга аж до Львова. Автобус не став чекати поки поляки привезуть нові комп'ютери з Варшави, перевірять бездонний рюкзак Чорного Кочегара на предмет прихованих цигарок у підкладці чи проведуть експертизу на предмет культурних цінностей для килимка з Путіним. Автобус розвернувся і поїхав через Закарпаття, бо там про Чорного Кочегара ще не чули. А Кочегару, коли його нарешті оформили, прийшлося добиратися до Х автостопом.

Чорний Кочегар вийшов на трасу, закрив слово «уйло» на килимку шматком туалетного паперу так щоб було видно тільки літеру «Х», типу куди він їде, і з таким от плакатом почав голосувати на трасі. І що ви думаєте? Жоден москаль який мав хоча б кубічний метр місця в машині не міг спокійно проїхати повз зображення свого царя і бога. Всі вони зупинялися і радо підбирали Чорного Кочегара щоб підвезти, бо думали шо він свій. А Чорному Кочегару тільки цього і треба було. Він тут же починав пакостити і не встигала машина від'їхати й кількох кілометрів як в ній витікало все масло, рвався ремінь (ГРМ звісно шо) чи згорав бензонасос разом з бензиною, машиною і пасажирами в ній. Таким чином маленько-помало, машинка до машинки добрався Чорний Кочегар до точки Х.

Побачив Чорний Кочегар яке тут чисте море і вирішив що купатися в ньому це гріх, тому краще буде митися в туалеті а плавати тільки в басейні з хлоркою. Хоча того літа жоден москаль до Х машиною так і не доїхав, але ж їх сюди ще літаками возять! «Треба з цим якось боротися!»- подумав Чорний Кочегар і поселився в самому попсовому готелі де все включено. Звісно шо він був битком набитий москалями і тільки ними бо ніхто більше в оточенні носіїв «рускава міра» та «рускай православной культури» жити не хотів. А щоб всі знали хто тут обітає і випадково сюди не забрели то зразу коло готелю висів прапор з кольорами зубної пасти Аквафреш і стояли бусіки з ще совєтським надписом «інтуріст».

Москалі приїжджають на курорт найперше щоб напитися та наїстися, тіпа на шару бо все включено і не треба за це окремо платити, море та розваги їх мало цікавлять. Тому щоб зіпсувати їм відпочинок треба було насамперед напакостити в столовій що, як ми знаємо, Чорний Кочегар вмів робити якнайкраще. Крім зіпсутих страв ще й сам вигляд Чорного Кочегара в шапці-вушанці, в старому радянському костюмі і з пляшкою в кишені міг «спортити» апетит кому завгодно, але не москалям. Але ж в запасі Чорного Кочегара були ще часник і квашена капуста! Добряче кирьнувши та закусивши Чорний Кочегар сідав в центрі столової готелю і зосереджено починав пердіти аж дим зі сраки йшов. Сморід стояв такий, що москалям аж очі виїдало і шлунки вивертало. Тож вони закривали руками роти і чимдуж кидалися бігти надвір ригати. На виході зі столової, звісно що, ніхто нікого не пропускав і утворювалася «толкучка». В декого струмені риганини все ж таки під тиском проривалися через пухкі пальці що ледве стримували рот і надуті щоки. Ці блідо-руді струмені з погано прожованими кусками їжі оббризкували стіни навколо і падали благодатним дощем на голови тих, хто був попереду. Від чого передні теж, в свою чергу, ригали далі щойно зїдженими стравами.

Не тільки всередині, а й надворі теж були бари, в них звісно що цілодобово грала москальська попса, незмінна от вже кілька десятків років як і влада в їх країні. Москалі швидко сообразили що можна напиватися на барі коло басейну де не так смердить. Та неспроста Чорний Кочегар стільки років крутився колі ІТ-шників з Дубових Мікросхем, то ж вночі він взяв і втіхаря взламав головний комп'ютер готелю та накачав туди стрілецьких і повстанських пісень. Бачили би ви їх лиця коли зранку на зарядці замість звичного Кіркорова чи Баскова вони почули «ах лента за лентою напої подавай, Вкраїнський повстанче москаликів вбивай» чи «тече річка Полтва, в ній москальська кров». Половина тут же спаковувала чемодани і їхала відпочивати додому десь на Ладогу, швиденько, поки тут їх ці кляті бандерівці не закатрупили. Правильно, а чо вони сюди приперлися, задорого в Криму відпочивати, привикли мати все і на шару?!

На пляжі музики не було, тож прийшлося Чорному Кочегару травити москалів їхніми ж методами – а саме «фабрикою тролів». З різних акаунтів почав він срати в неті на всяких тріпадвайзерах які тут є класні нудистські гей пляжі, приїжджайте дорогі німці на свінг-вечірки під відкритим небом, скільки тут красоток з Росії понаїхало «загаряти» топлесс і тому подібне. І знаєте що, вони клюнули!!! Не пройшло і кілька днів як весь пляж заполонили автофургони з цілої Європи, голі люди сімями засмагали, грали в волейбол чи смажили ввечері барбекю.

Нудизм і москалі це речі несумісні, їхні розтовстілі тіла хіба що у порно-фільмах жахів показувати чи в патологоанатомічному музеї при медуніверситеті студентів на них вчити. І то б прийшлося робити підписи де чоловік а де жінка, бо через складки жиру на місці пісюна проступає лише маленька дзюрочка, груди в обох статей однакового розміру а жінки ще й коротко пострижені. Путін теж кросавчєг, так залякав бідних москалів геями і лесбіянками що ті тепер їх бояться гірше ніж спіду. То ж хоч на пляжі були в основному звичайні нудисти, бо попри їх пропаганду підерасів у Європі не так вже і багато, на пляж ніхто навіть і не потикався, щоб раптом ці збоченці не накинулися і не з'їли їх живцем чи, що навіть гірше, зґвалтували.

Як це не дивно, але москалі умудрялися купатися навіть в басейні де щойно плавав Чорний Кочегар. Їм було байдуже, що там вода мутніша ніж Москва-Ріці. Їм було байдуже, що Чорний Кочегар зумисно ігнорував туалет і справляв нужду з бортика прямо в басейн. Все рівно гади купалися і все.

Тоді Чорний Кочегар придумав підступний план. Старим москалям, для кого відпочинок це їжа і бухло він вже його зіпсував, а от молодим москалятам потрібні тільки селфі, фейкбук та ін-стограм на фоні чорного басейну. Будуть писати що це спеціально для них привезли сюди воду з Чорного Моря. Для молодих у відпочинку немає сенсу якщо його весь не перефотографувати з різних ракурсів, не описати, не зачекінитися всюди включно з громадським туалетом і не викласти це все в нет щоб інші лайкали, висловлювали своє високомєрне «мнєніє» та тихо заздрили. Тому Чорний Кочегар залягав тихо на дно басейну з трубочкою для коктейлів для дихання і, коли хтось з москалят необачно проходив поруч дивлячись не на гори, море, пальми та людей навколо, а в екран свого окофону, - то Чорний Кочегар весь голий та в шапці вушанці виринав раптово з-під води на поверхню і страшним голосом що є сили кричав «Путін Хуйло!». Айфон тут же випадав з рук в басейн і москалик йшов покінчувати життя самогубством, в нього тепер не було сенсу жити без телефону. Шукати айфон в чорній каламутній воді ніхто навіть і не пробував. Та й не найшов би він нічого все одно, адже Чорний Кочегар спритно підхоплював апарат над самою водою, резетував його до дефолтних настройок, ставив українську мову і продавав за грубі євро емігрантам з Тунісу, а гроші переказував на допомогу АТО.

Персонал готелю був безмежно вдячний Чорному Кочегару за то що той звільнив їх заклад від навали москалів. Тепер в ньому могли поселятися німці, італійці, Українці та інші культурні люди від чого і готель і персонал тільки вигравали. То ж скоро в Чорного Кочегара вже був запис на місяць наперед які готелі він має продемоскалізувати, дзвонили навіть з Туреччини і Єгипту. Але ж не міг Чорний Кочегар зустріти .День Незалежності неньки за кордоном! Тому в кінці літа скасував він всі замовлення і взяв собі квиток на літак додому, але не чартер напряму у Львів, а з пересадкою через Москву. То ж треба ще килимок для ніг з Путін Хуйло біля входу в мавзолей покласти!