Вирішив я сходити 8-го березня десь. На мою пропозицію відгукнувся Lesyk. Ось ми вдвох і пішли. Ціль була перейтися пром. зоною, котра розміщена паралельно трасі на Львів. Наш маршрут проліг вздовж колії, по котрій ми і йшли. Доступних індустріальних об'єктів не виявилось, тому що всюди кипіла робота, незважачи на вихідний, а там де робота не дуже кипіла гавкали собаки.
Дійшли ми до терикона шахти Межирічанська, він і став нашим головним об'єктом.
Площа його досить велика, поверхня покрита ніжними карликовими берізками, сосенками та великими зпорохнявілими їстівними грибами, судячи з їх місцязнаходження, підберезовиками або чорноголовцями. Місцями траплялися глубокі провалля.
Висота трикона в середньому метрів 10-15, в найвищому місці досягає десь 30м.
Lesyk знайшов каменюку, по вазі вона була як залізна, та кольором схожа до іржі. Поміж гострокутої слоїстої чорно-сірої породи ця каменюка різко відрізнялась. Спершу ми подумали, що то метеорит, навіть ім'я йому дали "Метеорит Лесика", але пізніше ми знайшли й інші схожі камінці з подібними властивостями і дудули, що то залізні пердмети, що з породою висилали на терикон, а далі вони під впливом теплоти горіння терикона розплавились і застигли такими собі краплями. Один з цих камінців я взяв додому, пізніше обфоткаю і скину в обговоренні.
Тепер фото:
Непер хрін нам який моска.. газ перекриє:
Наш шлях:
Шматок заводу ЗБВ:
Лесик з новим інтерфейсом ;D :
Йдемо далі, а там краса:
Нраітса:
Ось і терикон:
Через це я думав чи не зробити би звіт в "Природніх об'єктах":
Місце, де колись росла сосенка. Уявіть, Новорічну ялинку з терикона...:
Купи свіжої породи:
Найвища точка, туди і йдемо:
Кратер:
На місці, попереду найвища точка:
Дивна рослинка:
Сам:
Ось саме та іржава каменюка:
Обрив:
"Наша" шахта:
А здалеку видно нашу наступну ціль:
Тріщинка в териконі, з котрої, як ми пізніше помітили, йшов дим:
А ось основна небезпека терикону. Глубока тріщина замаскована листям і корінням:
Після ми повернулись до Червонограда, поїли і вирішили ще перейтись:
Ну і на сам кінець:
Ось ще відео:
Обговорення
Дійшли ми до терикона шахти Межирічанська, він і став нашим головним об'єктом.
Площа його досить велика, поверхня покрита ніжними карликовими берізками, сосенками та великими зпорохнявілими їстівними грибами, судячи з їх місцязнаходження, підберезовиками або чорноголовцями. Місцями траплялися глубокі провалля.
Висота трикона в середньому метрів 10-15, в найвищому місці досягає десь 30м.
Lesyk знайшов каменюку, по вазі вона була як залізна, та кольором схожа до іржі. Поміж гострокутої слоїстої чорно-сірої породи ця каменюка різко відрізнялась. Спершу ми подумали, що то метеорит, навіть ім'я йому дали "Метеорит Лесика", але пізніше ми знайшли й інші схожі камінці з подібними властивостями і дудули, що то залізні пердмети, що з породою висилали на терикон, а далі вони під впливом теплоти горіння терикона розплавились і застигли такими собі краплями. Один з цих камінців я взяв додому, пізніше обфоткаю і скину в обговоренні.
Тепер фото:
Непер хрін нам який моска.. газ перекриє:
Наш шлях:
Шматок заводу ЗБВ:
Лесик з новим інтерфейсом ;D :
Йдемо далі, а там краса:
Нраітса:
Ось і терикон:
Через це я думав чи не зробити би звіт в "Природніх об'єктах":
Місце, де колись росла сосенка. Уявіть, Новорічну ялинку з терикона...:
Купи свіжої породи:
Найвища точка, туди і йдемо:
Кратер:
На місці, попереду найвища точка:
Дивна рослинка:
Сам:
Ось саме та іржава каменюка:
Обрив:
"Наша" шахта:
А здалеку видно нашу наступну ціль:
Тріщинка в териконі, з котрої, як ми пізніше помітили, йшов дим:
А ось основна небезпека терикону. Глубока тріщина замаскована листям і корінням:
Після ми повернулись до Червонограда, поїли і вирішили ще перейтись:
Ну і на сам кінець:
Ось ще відео:
Обговорення