Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#3441
Перемога! Головного досягнуто. Діло набуло розголосу, ним зацікавилася міська рада, різні організації. буде розслідування. Принаймні невивченими ці останки не будуть поховані це точно.

Дякую всім, хто підтримував порально, звязками, розсилав цю інформацію іншим. МИ свого досягли.
#3442
Так, амйже під Львовом.
#3443
Краще буду стрибати з тридцятирічним радянським парашутом, ніж з новим китайським :)
#3444
правильно Червоногород, біля села Нирків.



фото тут і тут а також мій звіт
#3445
ВИїждаємо завтра ранком в 7 годині. З собою мати паспорти, будемо близько до кордону.
#3447
t309 не їде. Знову є одне вільне місце. Хто бажає?
#3448
Ухти. А як на рахунок входу, засипаний, чи доступний? МОже маєш якісь фотографії?

Я б з задоволенням взяв протигаз і пішов туда подивитися шо і до чого.
#3449
Можна. Машина бере 6л на 100км, їхати як ан Ужгород. Ну а далі як вийде.
#3450
Як і сподівалися - зустрілися. Все знайшли, детальніше тут Дякую всім за компанію і частину злих військових комарів, мужньо перебраних на себе. Інакше б кусали втричі сильніше.
#3451
Їду на ці вихідні на Полонину Руну. На неї можна виїхати автомобілем. Є залишки військової бази. І просто класне місце.

Хто зі мноу?

Їдемо машиною. Попередньо зголосилися Зеля і т309. Є одне вільне місце в моїй машині. Чи якшо хтось хоче - може приєднатися на своїй.
#3452
коментар до статті від мене:

Версія про монахів добра, але як пояснити дитячі кістки? Вязниця жіноча, відповідно жінок брали з дітьми.

Ну і зрештою, якшо у Бригідках, на Лоцького - вбивали, то чого тут мали робити інакше? А замуровувати жертв в підвали церков чи засипати в ями - загальна практика. Аналогічні обєкти є на Тернопільщині, Франківщині, Львівщині. Почерк всюди однаковий.
#3453
Ура. Крига зрушилася. Взято з Зік-а Також цією справою всерйоз зайнявся Центр досліджень визвольного руху. На разі настоятелем визнано факт присутності костей. Більш детальна інформація буде від них в суботу. На разі вже енма необхідності наражатися на небезпеку і йти фотографувати кістки. Це зроблять люди з центру досліджень визвольного руху.

"
Очевидці, які побачили у підвалі церкви на початку вул. Кривоноса, де розміщено Музей сакрального мистецтва, людські кістки, дивуються, як у Львові – колисці української демократії та патріотизму, столиці національно-визвольної боротьби – власну історію брутально закопують в землю.

Усього за кілька десятків метрів від облдержадміністрації, у підвалі Церкви-музею сакрального мистецтва ім. Блаженного Казимира-Климентія Шептицького на вул. Кривоноса, 1 очевидці виявили купу людських кісток. Вони припустили, що це рештки закатованих НКВС патріотів України, що їх хочуть тихцем перепоховати, без з'ясування особи, обрахунку кількості чоловіків, жінок, дітей, історичних досліджень і всього решта, що є доречним та потрібним з наукової точки зору.

«Спуск до підвалу – одразу ж справа від входу в церкву. Майже весь вхід колись був поспіхом замурований та замащений цементом. Лише внизу пробитий отвір заввишки з людський зріст. Підвал великий та темний. При світлі фотоспалаху видніються довжелезні ряди дерев'яних ящиків схожих на труни. Вони поскладані одні на одних. Далі височіє загострена догори купа, у якій відблискують людські кістки, черепи, гомілки, ребра та інше. Таке в своєму житті я бачив лише раз в Дрогобичі – тоді також на території церкви розкопали катівню НКВС і перепоховали рештки 2000 людей. Але в Дрогобичі робилося все з великим громадським розголосом, ідентифікацією загиблих та публічним молебнем. А тут – повна конспірація», – такими є свідчення враженого очевидця, який переконався, що охорона таки знає про дійсний вміст підвалу.

«Цю церкву саме зараз реставрують, навколо купи будматеріалів та риштувань. Напевно, саме під час реставрації, робочі пробили хід в підвал та виявили там купи кісток замордованих колись людей. Логічно, що ті, хто керують реставрацією, не зацікавлений в затягуванні процесу на кілька років, яке обов'язково буде, якщо громадськість довідається про ці рештки, а історики візьмуться за їх дослідження. Набагато простіше збити з дошок квадратні труни та тихцем поховати людей на одному з кладовищ Львова. Серце болить від самої думки, що ще одну сторінку нашої історії буде бездумно знищено для задоволення приватних інтересів невеликої кількості людей. А скільки ж родичів загиблих були б раді цим останкам, який це був би матеріал для істориків, урок для молоді!», – ділиться припущеннями й міркуваннями мимовільний очевидець трагічної сторінки історії Львова.

Настоятелем Церкви-музею сакрального мистецтва, де знайшла місце дещиця експонатів із великої збірки «Студіон», яка налічує понад 4 тисяч одиниць зберігання, є о.Севастьян (Дмитрух). Він реалізує тут проект «Реставрація та виставка збірки колекції ікон «Студіон», що підтриманий Фондом посла Сполучених Штатів Америки із збереження культурної спадщини.

Розробниками та виконавцями проекту є: Львівська асоціація розвитку туризму «ЛАРТ); Ієромонах Севастіян (Степан) Дмитрух – голова Комісії Сакрального Мистецтва, д-р. богослов'я хранитель колекції «Студіон». Реставраційний проект із збереження культурної спадщини, підтриманий Фондом посла США розрахований до жовтня 2010 року і має на меті збереження та порятунок унікальної колекції творів станкового темперного живопису XVI–XIX ст. – пам'яток культури України, які належать до світової спадщини сакрального мистецтва. Внаслідок реалізації проекту буде відреставровано 38 ікон і 2 шедеври дерев'яної сакральної різьби, стан котрих потребує негайного порятунку; видруковано повноколірний альбом українською та англійською мовами, а окрім того – обладнано охоронною та пожежною сигналізацією Церкву-музей сакрального мистецтва ім. Блаженного Казимира-Климентія Шептицького на вул. Кривоноса, 1 у Львові.

Нагадаємо, що відкрили й освятили у приміщенні колишнього костелу св. Казимира Церкву–музей блаженного Климентія Шептицького 20 січня 2008 року Архієрейською літургією, очолюваною преосвященним владикою УГКЦ архієпископом Львівським Ігорем Возняком. На урочистості відкриття музею одну давню ікону Богоматері було подаровано владиці Ігореві Возняку в подяку за сприяння в організації музею, якого так довго очікувала колекція «Студіону».

У слові ректора Львівського державного університету внутрішніх справ генерала Володимира Ортинського, якого ведучий урочистості заньківчанський актор Григорій Шумейко величав лицарем-захисником, прозвучала впевненість, що музей перебуватиме не тільки під надійною опікою майбутніх захисників правопорядку, а й слугуватиме їм для духовного збагачення та естетичного розвитку. Для облаштування церкви-музею на своїй території Львівський державний університет внутрішніх справ відкрив у мурі додатковий вхід, розібрав прибудову, що була доліплена до костельного порталу, герметично припасував ковані двері, розчистив і побілив приміщення храму, в яке підвели парове опалення та електрику (хоч назвати ці роботи реставрацією у суто методологічному сенсі, звісно, не можна). На черзі – замощення двору та опорядження території.

Нагадаємо також, що саме тоді директор Львівської галереї мистецтв Герой України Борис Возницький оголосив, що в освячених мурах була радянська в'язниця для жінок. «Я спеціально тим не займався, але знаю, що це була тюрма для бандерівок колись. Це ж сиділи тут і з мого села. 10 років мала дівчинка Женя Ковальчук. Місце це дуже погане в радянський час, а потім воно відійшло міліції, і дуже добре, що зараз його передали церкві. Щось почнеться вже хороше. А крім того, це перший крок з боку церкви для врятування нашої національної спадщини», – наголосив Борис Возницький.

Довідка ЗІКу.

Мурований костел св. Казимимра для ченців чину реформатів зведено у 1656–1664 роках. Після розпуску ордену в 1783 р. костел і монастир передали сестрам милосердя для утримання в ньому притулку для сиріт. Тут також у XVIII ст. засновано шпиталь св. Вінсента, для якого 1880 року збудували новий будинок. У радянські часи тут була в'язниця, а потім – школа міліції. Зараз на території колишнього монастиря – навчальні корпуси Львівського державного університету внутрішніх справ.
"
#3454
Забув написати. Було нас троє: Я, Інкогніто і Зеля. Дякую хлопцям за компанію!

Хто туда полізе ще і матиме досить часу - було б файно якби привідкрили кришку ящиків і подивилися шо саме там і як воно поскладано. ЧИ просто засипано по вінця.
#3455
Дивна річ: але у Львові, колисці Української демократії та патріотизму, культурній мецці та столиці національно-визвольної боротьби - власну історію брутально закопують в землю. А саме, рештки закатованих НКВС патріотів України хочуть тихцем перепоховати, без зясування особи, обрахунку кількості чоловіків, жінок, дітей, історичних досліджень і всього решта, що є доречним та потрібним з наукової точки зору. І це всього за кілька метрів від облдержадміністрації!

Гуляли ми вчора центром і вирішили пофотографувати церкву, що на перетині Кривоноса і Винниченка. Обєкт цікавий, рідкодіючий і за парканом. туристів сюди не водять. Ми зробили пару знимок фасаду, але всередину попасти не змогли. Фіртка на вході закрита. Вирішили оійти навколо, раптом в паркані є дирка. Реальної дирки не виявилося, але зі схилів Високого замку ми роздивилися що там всередині. Виявляється, церква межує з якимось міліцейським інститутом, що розташований в колишніх церковних будівлях, все це обнесено дебелим цегляним муром. Всередині муру йде нове будівництво. Також ми побачили, як якийсь молодик в цивільному виходить через прохідну інституту, тож вирішили спробувати і собі.

Досвід пробирання в жіночі гуртожитки дався взнаки, лице цеглиною і впевненим кроком вперед. Проскочили. Проте не встиг я дійти до церкви, як почув жіночі крики "Хлопці, вам куди!". Недовго думаючи, я шубовснув вниз у підвал в надії сховатися і перечекати. Спуск до нього знаходиться навпроти прохідної або в  одразу ж справа від входу в церкву. Під час спуску я встиг помітити, шо майже весь вхід колись був поспіхом замурований та замащений цементом. Лише внизу був пробитий отвір заввишки з людський зріст. Підвал виявився великим та темним. Я зробив кілька фотографій, при світлі фотоспалаху побачив довжелезні ряди деревяних ящиків схожих на труни. Вони були поскладаних одні на одних. Але те, що я побачив далі - вразило мене так, що я майже не впав. В короткому синьому світлі спалаху фотоапарату відблискували людські кістки, черепи, гомілки, ребра та інше. Були вони поскладані накупу що загострювалася доверху, як у фільмі жахів чи як складають будівельне сміття. Таке в свому житті я бачив лише раз в Дрогобичі - тоді також на території церкви розкопали катівню НКВС і перепоховали рештки 2000 людей. Але в Дрогобичі робилося все з великим громадським розголосом, ідентифікацією загиблих та пубілчним молебнем. А тут - повна конспірація.

Раптом прибігла дівчина в формі. Не спускаючись в підвал попросила мене покинути територію. Чинити спротив не було сенсу, я підкорився її наказу. Вибіг чоловік в міліцейській формі, попросив показати шо я фотографував. Я все показав, але на маленькому екранчику важко було розрізнити підвал, він подумав що ми нічого не бачили і почав вичитувати ту кобіту, яка нас проґавила. Проте вони все знали про вміст підвалу. Кобіта упорно не хотіла туда за мноу спусткатисі, також це випливало з фраз "вони тільки зайшли і зразу в ТОЙ підвал", чи "покажи шо ти там ВНИЗУ нафотографував". Але ми відмазувалися, що цікавимося історією і показували фотографії фасаду церкви.

Тим не менше, є докази - фотографії домовин, фото кісток зробити я, на ;аль, не встиг. Але бажаючі можуть ризикнути і спробувати туда пробратися більш легально - по неділях з 9 до 12 там правиться. За підвалом ніхто не слідкує, дверей туда покищо нема в принципі.

Цю церкву саме зараз реставрують, навколо купи будматеріалів та риштувань. Напевно саме під час реставрації робочі пробили хід в підвал та виявили там купи кісток замордованих колись людей. Логічно, що священник, який керує реставрацією, не зацікавлений в затягуванні процесу на кілька років, яке обовязково буде, якшо громадськість довідається  про ці рештки а історики візьмуться за їх дослідження. Набагато простіше збити з дошок квадратні труни та тихцем поховати людей на одному з Львівських кладовищ. Серце болить від самої думки, що ще одну сторінку нашої історії буде бездумно знищено для задоволення приватних інтересів невеликої кількості людей. А скільки ж родичів загиблих були б раді цим останкам, який це був би матеріал для істориків, урок для молоді! Зокрема напередодні виборів.

Якшо хтось має відповідні звязки чи знайомства, чи хоча б знає до кого звертатися - поможіть. Не дайте стерти память про Героїв України!
#3456
Тут писалося про Ракетні шахти в Червонограді. Хто хоче зі мноу туда завтра поїхати. Виїжджаємо десь пів 7 вечора після роботи, там ночуємо. Ввечері і ранком все оглядаємо та вертаємсі назад. У Львові будемо об 10. Такий незвичний графік, бо вихідні ан три тижні наперед забиті.
#3457
Таааммм, я по ітй дорозі не раз їздив. Саме тому коли є можливість(тобто вільне місце) - переставляю запаску з-під капота в багажник.

а шо там в Одесі? В катакомби не пробував лазити? Знайомий вернувся, був там і казав шо дуже сподобалося. Обіцяв фото викласти, та шось ніяк.
#3458
В тій котельні стоять ше прилади обліку витрати газу виробництва Техприлад-а, де я колись працював. Називаються ППС-1, ОВК. Стоять не тому шо вони найкращі, а тому що власник Техприлада - один з проректорів політеху. Пригадую якось два тижні не було тепла в політесі - всі мерзли. А причина банальна - ППС поламався і тепло не можна було включати. ПОтім ми їх зремонутвали.
#3459
Я теж, тому забрав з теми "перенесення штабу"
#3460
кенон 400д обєктив 17-85 4гб флешка +сумка за все 5000гр

Тарас, t309 +380685047600