Messages

гуд. Вже не самому. Думаю ближче до кінця тижня. Я ше дам знати.

Твоя думка цілком слушна. Про товщину перекриття. На жаль в мене поки шо не виробилася одна загальна модель того всього. Треба їхати і самому все дивитися.

Ухти. Класно. Виглядає заманливо. Цікаво, чи не добудували її до цього часу? Яка охорона? Можна було б на тижні зранку зїздити. Займе кілька годин. Не більше. Хто зі мною?

Я вже якби прогесувати хочу, цікаво б шось новеньке попробувати!))

Молодець! Ше би звіти якісь повикладав. Чи хоча б фото. А прогресувати завжди є куди.

Легко, але не зараз. Десь в сухішу погоду. Маю намір полізти в кусок під Чорноволом. Але до цього мусиш:
- Перечитати Звіт
- Перечитати Техніку безпеки
- Мати спорядження

Потім збирай тут пару людисьок (от Зеля вже є, думаю ше знайдеться. Якшо будеш лізти - мене також пару новачків питалися. Так шо компанія буде полюбе.) і лізьте в нульовку - кусок Полтви навпроти Ніко-Заходу. Описано в звіті. Подивитеся шо то таке і чи вам воно треба. Якшо сподобається - поліземо наступний раз разом.

дякую. Справді цікава інформація. І фото гарні. Правда неясно, якшо воно тече під аеропортом, то нашо ті тунелі на Ряшівській - 5 парку? Плюс 2 метрова труба для маленької річечки то закруто. Думаю під аеропортом може текти ше шось інше. Але це таке, гіпотези. В поїздку по огляду вентиляції включимо і потічок за аеропортом :) Тільки най от сніг зійде

Цікаво.

А де очисні споруди біля Верещиці? Мож показати на гуглмапі? І ше було б цікаво побачити напірні колектори і накачувальні станції у Львові. Цікаво, як вони реалізовані з технічної точки зору.

Ну і нашо тоді ті люки поробили якшо спускатися не можна? Шось тут не то. Плюс нові будинки мусять якось підключати, поломки усувати, затори пробивати. Значить ходити якось можна.

Я про той пост памятав, Чекав поки ти сам напишеш. :) Не хочу шоб форум перетворювався в мій блог. Пост дійсно цікавий і інформативний, але в ньому є кілька неточностей.

Про то, куда всі стікають - читай тут Взято, як ти і кажеш, з сайту міськради і виставлено на форум ше вчора. Чітко написано шо:
"
В зв'язку з складностями рельєфу міста каналізаційні стоки з Чорноморського басейну (південна і південно-західна частини міста) за допомогою каналізаційних насосних станцій (КНС) та напірних колекторів сплавляються в південно-західний щитовий колектор глибокого залягання, який з'єднаний з головним каналізаційним колектором міської каналізації "Полтва".
"
Думаю питання закрито :)

[В зв'язку з складностями рельєфу міста каналізаційні стоки з Чорноморського басейну (південна і південно-західна частини міста) за допомогою каналізаційних насосних станцій (КНС) та напірних колекторів сплавляються в південно-західний щитовий колектор глибокого залягання, який з'єднаний з головним каналізаційним колектором міської каналізації "Полтва".]

Взято Звідси і Звідси

Европейському вододілі басейнів Чорного і Балтійського морів, в місцевості бідній на крупні родовища води питної якості. Складний рельєф міста (перепад висот 120 м.) ускладнює систему водопостачання і каналізування міста. Існує гостра необхідність у створенні 11-ти окремих зон тиску води та 3-ох основних басейнів сплавляння стоків.
Водозабезпечення м. Львова здійснюється з 17 водозаборів, розташованих у радіусі до 110 км від міста. Підземні води збираються 182 свердловиною, глибина окремих з них досягає 250 м. Гарантовані запаси води на водозаборах становлять 508 тис. м3 на добу. Проектна продуктивність водозаборів складає 452 тис.м3/добу, а фактична - в середньому 325тис. м3 води за добу.
Подачу води в місто здійснюють 20 водопровідних насосних станцій.
Для забезпечення водопостачання міста використовується 1748,8 км. водопровідних (в тому числі 653,7 км. магістральних, 849,8 км. вуличних і 245,3 км. внутріквартальних) мереж.
На даний час 193,5 км (29,6%) магістральних водогонів, 251,8 км (29,7%) міських та 72,6 км (29,6 %) внутріквартальних водопровідних мереж повністю замортизовані, а 27,7 км (42 %) магістральних водогонів, 11,2 км (14,7%) міських водопровідних мереж знаходяться в гостроаварійному стані потребують невідкладної заміни. Внаслідок чого на водогонах і водопровідних мережах міста виникало в середньому 650 витоків за місяць, що призводило до значних втрат води і коштів на їх ліквідацію.
Головним колектором для сплавляння стоків в Балтійському басейні (стара частина міста) є ріка Полтва, яка закрита в залізобетонний канал до каналізаційних очисних споруд. Стічні води самопливом стікають в р.Полтву численними колекторами другого порядку.
В зв'язку з складностями рельєфу міста каналізаційні стоки з Чорноморського басейну (південна і південно-західна частини міста) за допомогою каналізаційних насосних станцій (КНС) та напірних колекторів сплавляються в південно-західний щитовий колектор глибокого залягання, який з'єднаний з головним каналізаційним колектором міської каналізації "Полтва".
Стоки сплавляються на каналізаційні очисні споруди де проходять повну механічну та біологічну очистку з випуском у р.Полтва. Максимальна продуктивністю очисних споруд - 449 тис.м3/добу. В середньому очищається 330 тис.м3/добу.
Крім того існує проблема сплавляння стоків з Південносхідної частини міста, необхідно будувати південно-східний каналізаційний колектор, що дасть можливість сплавляти стоки самоплинно, каналізувати неканалізовані райони, ліквідувати каналізаційні насосні станції тим самим ліквідувати загрозу екологічних катастроф у місті та значно знизити використання електроенергії у водопровідно-каналізаційному господарстві міста. На що необхідно затратити близько 50 млн. грн.
Другою проблемою є незадовільний стан каналізаційних мереж Львова.
У м.Львові нараховується 562км. каналізаційних мереж, 33% яких замортизовані.
Фізично зношені і потребують заміни 29 км. в центральній частині міста. Для виконання аварійно-відновлювальних робіт на каналізаційній мережі в центральній частині міста необхідно біля 30,0 млн. грн.
Протягом 2004-2005рр. зареєстровано більше 300 аварій на вуличних колекторах.
Важкий фінансовий стан ЛМКП "Львівводоканал" і гострий дефіцит коштів міського бюджету не дозволяють приступити до невідкладного ремонту аварійних колекторів.
У 2004 році прокладено колектор ?1020 мм. довжиною 480 п.м., вартістю 3,1 млн. грн., що дало можливість ліквідувати КНС "Наукова" і аварійні напірні колектори , дозволило зменшити річне споживання електроенергії на 9,2 млн. кВт. год. та покращити екологічний стан міста.
Ще одною з нагальних проблем є відсутність каналізаційних очисних споруд дощової каналізації, яка через складний рельєф міста випускається на відкриту місцевість в різних районах.
Отже, основними проблемами галузі є:
- незадовільний технічний стан об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства
(необхідність заміни глибинних насосів, несправність запірної арматури та аварійний стан збірних водопроводів на окремих водозаборах; зношеність водопровідних та каналізаційних мереж;
застаріле технологічне обладнання водопровідних та каналізаційних насосних станцій;необхідність реконструкції каналізаційних очисних споруд);
- незадовільний фінансовий стан ЛМКП "Львівводоканал"
- великі втрати води.
Ці проблеми виникли через:
- недостатнє фінансування водопровідно-каналізаційного господарства;
- відсутність обліку води;
- не покриття затрат підприємства на видобуток, транспортування води, сплавляння та очистку
стоків, існуючими тарифами.
Така ситуація у водопровідно - каналізаційному господарстві є наслідком незадовільного фінансово-економічного стану ЛМКП "Львівводоканал" і виділення в попередні роки з міського бюджету коштів, недостатніх для розвитку, технічного обслуговування та реабілітації господарства.
Для покращення стану цього господарства ухвалою сесії Львівської міської ради від 10.04.2003р. №335 була затверджена "Комплексна Програма водопостачання м. Львова на 2003-2006 р.р.", яка складається з заходів, передбачених проектом "Водопостачання та каналізації міста Львова", який фінансується за кошти Світового Банку і невідкладних технічних заходів, які доповнюють його і фінансуються з місцевого бюджету.
Програма складається з заходів, передбачених проектом "Водопостачання та каналізації міста Львова", який фінансується за кошти Світового Банку, і невідкладних технічних заходів, які фінансуються з місцевого бюджету.
Технічні заходи Програми, які фінансуються за кошти міського бюджету, включають в себе 9 основних напрямків:
1. приведення до належного стану водозаборів ;
2. добудова та реконструкція насосних станцій;
3. ремонт аварійних водопроводів;
4. вирішення соціальних потреб сіл, які входять в зону депресійних лійок водозаборів;
5. встановлення загальнобудинкових лічильників холодної та гарячої води;
6. введення в дію незавершених і заміна аварійних міських водопроводів;
7. ремонт та реконструкція підкачуючих насосних станцій та ЦТП;
8. заходи з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам на об'єктах водопровідно-каналізаційного господарства;
9. будівництво резервуару і станції знезалізнення на н.с. ,,Будзень-II".
На виконання технічних заходів "Програми" у 2003-2005 роках за бюджетні кошти профінансовано роботи на суму 59,7 млн. грн. в т. ч.:
- 2002-2003р.р. виконано роботи на суму 12,970 млн. грн. (приведено до належного стану водозабори "Бібрка", "Глинна Наварія", "Вільшаниця", добудовано насосну станцію "Довга", реконструйовано насосну станцію "Сихів", замінено водогін "Старе Село-Львів" та 1,2 км. міських водопровідних мереж, реконструйовано 7 підкачуючих насосних станцій);
- 2004р. - 24,759 млн. грн. (приведено до належного стану водозабори "Будзень", "Керниця", розпочато реконструкцію водозабору "Плугів", замінено ділянку водогону "Будзень-Керниця" та 5,6 км. міських водопровідних мереж, реконструйовано 5 підкачуючих насосних станцій, розпочато будівництво резервуару і станції знезалізнення на насосній станції "Будень-II" );
- 2005р. - 21,968 млн. грн. (приведено до належного стану водозабори "Зарудці", "Завадів", "Магерів", "Рава Руська", продовжено реконструкцію водозабору "Плугів", замінено 5 км. міських водопровідних мереж, завершено I-шу черга будівництва станції знезалізнення на насосній станції "Будень-II" ).
Виконання даних напрямків протягом 2002-2005 р.р. дало можливість:
- зменшити фактичні втрати води у водопровідній системі міста - близько 41,1% до технологічного нормативу використання води - 37,4%;
- забезпечити мешканців міста водою - цілодобово і по розширеному графіку - 81,13% мешканців міста (649,04 тис. чол.) що в порівнянні з 2002 роком збільшилося на 52,13% (417,04 тис. чол.). До початку реалізації Програми 60% населення Львова отримувало воду за графіком (6 год. на добу), 11% - з недотриманням графіку, 20% - цілодобово і лише 9% - за розширеним графіком, що було спричинене відставанням розвитку водопровідного господарства від темпів розбудови міста у попередні роки.

---

Водопостачання міста здійснюється виключно з підземних джерел, розташованих на віддалі від 20 до 110 км від міста. Великий перепад геодезичних відміток (120м) обумовлює потребу в роботі 27 насосних станцій, створення гідравлічних зон в системі міста.

  Технічні характеристики підприємства:
1.    Середньодобова подача води – 280,6 тис. м.куб за добу;
2.    Середньодобова очистка стічних вод – 440 тис. м.куб за добу;
3.    Кількість абонентів, яке обслуговує підприємство –  260 тис. 921 абонентів
      Кількість абонентів з лічильниками води – 152 тис. 396 абонентів
4.    Джерело водопостачання – підземні джерела: 17 водозаборів, 182 свердловини;
5.    Кількість водопровідних насосних станцій – 27 шт;
6.    Кількість локальних насосних станцій підкачки  –  23шт;
7.    Кількість каналізаційних насосних станцій – 15 шт. (9 робочих, 6 законсервовані);
8.    Загальна протяжність  водопровідних мереж – 1 748,8 км;
в т.ч. протяжність водогонів – 653,7 км
протяжність вуличноі водопровідної мережі – 849,8 км;
протяжність внутрішньоквартальної та внутрішньодворової мережі – 245,3 км
9.    Загальна протяжність каналізаційних мереж – 604,5 км;
10.    Кількість водопровідних насосів – 106 шт;
11.    Кількість артезіанських насосів – 182 шт;
12.    Кількість каналізаційних насосів – 39 шт;
13.    Енергоспоживання за 2005 рік – 147 млн. кВт;
14.    Спосіб знезараження води – хлорування, знезалізнення;
спосіб очищення стоків – механічний, бактеріологічний та хімічний.

Характеристика і стан системи водовідведення міста Львова

1. Загальна протяжність каналізаційних мереж – 604,5 км
-    в т.ч. протяжність головних колекторів – 69,2 км
-    протяжність вуличних каналізаційних мереж – 304,6 км
-    протяжність внутрішньоквартальних каналізаційних мереж – 230.7 км

2. Кількість каналізаційних насосних станцій – 15 шт. (9 робочих, 6 законсервовані);
3. Каналізаційниі очисні споруди з проектною потужністю -
4. Середньодобова очистка стічних вод – 440 тис. м.куб за добу;

Очищення стічних вод

Усі стічні води міста транспортуються через систему каналізаційних колекторів і насосних станцій на Каналізаційні очисні споруди, де  проводиться механічне і повне біологічне очищення стоків, після чого очищені стічні води скидаються в ріку Полтва.

Процес очищення стічних вод включає:

- затримка плаваючих грубодисперсних включень на решітках;
- відсіювання піску в пісколовках і видалення його на піскові майданчики;
- первинне відстоювання у відстійниках;
- біологічне очищення стічних вод в аеротенках;
- відстоювання мулової суміші у вторинних відстійниках.

Весь оброблений осад транспортується для зневоднення і сушіння в природних умовах на мулові поля площею 20 га

Потужність КОС (каналізаційних очисних споруд)  490,0 м3/добу.
У 2005р. фактичне навантаження становило 440,0  м3/добу.

Історія будівництва каналізаційних очисних споруд міста Львова

Перша черга очисних споруд міста Львова  була введена в експлуатацію у 1965 році, до того часу стоки по загальносплавних каналізаційних колекторах скидалися у річку Полтва неочишеними. З другої половини 60-х років відбувається інтенсивна розбудова міста, спричинена розвитком промисловості та зростанням кількості мешканців. Такі зміни вимагали збільшення обсягів водопостачання і водовідведення, побудови нових каналізаційних колекторів та підвищення продуктивності очисних споруд. У 1976 році  введена в експлуатацію друга технологічна лінія споруд очистки на лівому березі Полтви.

Внаслідок тривалої експлуатації та  дії агресивних середовищ, значна частина каналізаційних мереж перебуває у незадовільному технічному стані; морально застаріле та енергоємне обладнання каналізаційних очисних споруд вимагає заміни

Розвиток і реконструкція системи водовідведення

З 2001 року розпочалась реалізація Проекту ,,Водопостачання та каналізації міста Львова", який узгоджений та затверджений з бюджетом, що складає 40,8 млн. дол. США, у т.ч.:
-    позика Світового банку – 24,25 млн. дол. США;
-    грант Шведського уряду – 48,0 млн. шведських крон (~6,0 млн. дол. США);
-    місцеві кошти (місцевий бюджет та кошти ЛМКП "Львівводоканал") під гарантію міського бюджету – 10,55 млн. дол. США.

Першочергове завдання у вирішенні проблеми системи водовідведення полягає в модернізації технологічного процесу очищення стічних вод на каналізаційних очисних спорудах (КОС), що в основному включає виконання заходів по енергозбереженню та вирішення екологічних проблем забруднення басейнів річок Західний Буг і Вісла та басейну Балтійського моря.

В рамках Проекту "Водопостачання та каналізації міста Львова" для модернізації очисних споруд укладені такі контракти:
1.    Контракт на інженерні  послуги  та технічний нагляд по реконструкції каналізаційних очисних споруд міста Львова між ЛМКП "Львівводоканал" та компанією SWECO International AB (Швеція) на суму 10,7 млн. шведських крон.
2.    Контракт №LP-WW-02C "Поставка насосів та супутнього обладнання для головної насосної станції каналізаційних очисних споруд" між ЛМКП "Львівводоканал" і фірмою RMT Industrie- und Elektrotechnik GmbH (Німеччина) на суму 2,056 млн. євро.
3.    Контракт №LP-WW-03C "Поставка товарів та послуг для каналізаційних очисних споруд" між ЛМКП "Львівводоканал" та компанією Lackeby Water (Швеція) на суму 34,9 млн. шведських крон.
4.    Контракт №LP-WW-03W "Реконструкція каналізаційних очисних споруд міста Львова" між ЛМКП "Львівводоканал" та ВАТ "Пересувна механізована колона
№ 9" (Україна) на суму 8,41 млн. грн.


--

Сьогодні відбулося відкриття каналізаційного колектора від каналізаційно-насосної станції «Наукова» до тунельного колектора в південно-західному районі м. Львова. Відбулося об'єднання двох систем водовідведення.

«Оновлений колектор дасть змогу в майбутньому значно зекономити витрати. Окрім того, у районі відтепер ми можемо надалі розвивати житлове будівництво. Львів стоїть на вододілі – одна частина стоків іде в Балтійське море, а інша — в Чорне. Відтак, сьогодні у Львові ми об'єднали Балтійське та Чорне море», — зазначив Л.Буняк. Будівництво каналізаційного колектора в напрямку Кульпарківської-Любінської-Ряшівської-Суботівської-Тунельної було передбачено для переключення каналізаційних насосних станцій західної та південної частин міста і розвантаження існуючих колекторів центральної частини Львова.

Будівництво колектора розпочалося 20 років тому, однак у 1993 році через складні інженерно-геологічні умови та відсутність коштів було призупинене. У 2003 році відновили будівництво каналізаційного колектора від КНС «Наукова». Фактична вартість робіт склала 2 млн. 351 тис. грн.

---

Якшо є драбина - значить туда спускалися. Якшо спускалися - значить було чого. Вода з дренажки мусить кудась відводитися. Найімовірніше - в каналізацію. Так шо якшо дозволить діаметр труби - можна нею пробратися в головний колектор. Далі по обстановці.

Попри всі вентшахти шо на фотках ходив неодноразово. Вид з Гугла І в тій будці справа теж був. Там Бомжі лежали і купи сміття. А також бездомні собаки. Більше нічого не було. Хіба шо в підлозі під сміттям.

Пройтися треба і назовні по вентканалам, і спробувати спуститися всередину. На цей раз обовязково з протигазами. Бо на відміну від Полтви тут входів-виходів не так вже і багато. Плюс то не річка, концентрація випарів буде значно вищою.

На попередньому експлорері існувала фотогалерея. Там розміщувалися різні цікаві тематичні фотоальбоми.

Вона і дальше є. Ось лінк Можна переглянути багато цікавих фото лінки на які є з різних тем. Зокрема і похід Тейпмейкера в ПОлтву, фото з якого зараз недоступні на інфосторе. Але є безумовно цікавими для всіх.

---

Чому альбом старий? Чому в ньому нема тих всіх нових фотографій? Тому що додавання фотографій в нього є досить марудною справою. Спочатку заливаєш файли на фтп, потім правиш вручну спеціальний текстовий файл. Якшо хтось може зробити нам нормальний сучасний фотоальбом - ми були б дуже вдячними.

Спускалися ми якось з Богданом в подібну систему на Луганській. Люк в траві попри дорогу відкритий. Вниз йдуть надійні скоби. Вузький люк зразу переходить в широкий бетонний колодязь. Спускатися цілком комфортно. Три метри спуску і ми в невеличкій кімнатці. По одній стороні йде підвищення з поручнями, в кінці підвищення сходи вниз. Скоби з колодязя йдуть прямо на це підвищення. Спускаємся метр сходами бачимо майданчик півтора метри на півтора метри. Тут йдуть жолоби і сходяться три труби. Одна йде паралельно Луганській, десь 60см в діаметрі. В розріз вливається менша з сторони колії. І ше мацьопка з дренажу дороги. І все :( Думаю шось подібне буде і там. Хіба шо діаметри більші.

ПС: ШО за питання. Аськи нема?

Взято звідси

Новий Світ - дільниця на південний захід від центру Львова - творилась протягом півтора сторіччя. Вперше назва Neue Welt з'являється на планах міста першої половини XIX ст. В ті часи назва Новий Світ на декілька десятиріч закріпилась за шляхом, що зв'язував Сокільницьку дорогу (або дорогу до Наварії) від костелу Св. Лазаря з рогаткою на Городоцькій дорозі. Нею проходила офіційна межа між Галицьким та Краківським передмістями Львова. Причому раніше дорога на Городок і далі на Перемишль дещо відрізнялась від траси нинішньої Городоцької вулиці. У XVIII ст. Городоцька дорога відходила від костелу Св. Анни, вздовж нинішньої вул. Замкненої піднімалась на Святоюрську гору, й далі йшла трасою нинішніх вул. Шептицьких та Федьковича. Згодом нею пройшла межа між Краківським та Галицьким передмістям до границі приміських громад Сигнівка та Білогорща. При цій дорозі наприкінці XVIII ст. було закладено Городоцький цвинтар.


Одночасно назва Новий Світ поширилась на всю околицю між Городоцькою та Сокільницькою (пізніше Вулецькою) дорогами. З півдня її межею стала прокладена у 1864-1866 рр. залізнична колія Львів-Чернівці. У 1930-х Новий Світ, разом з Кульпарковом, увійшов до складу VI дільниці Львова. Адміністративні межі Нового Світу тоді пролягали нинішніми вулицями Кульпарківською, Поліщука, Федьковича, Ангеловича, Митрополита Андрея, Листопадового Чину, Матейка, Каменярів, Колесси, проходили повз касарні Цитаделі до Академічного дому, завертаючи за ним на південь. Далі йшли вул. Грецькою, Обертинською (тепер Зарицьких), яка доходила до вул. Кадецької (Гвардійської) позаду "найвищого дому" у Львові, з підвалів якого колись можна було "побачити Сибір". Захопивши частину парної сторони вул. Гвардійської, границя повертала на захід вулицею Карпинця, спускалась з Вулецької (Кадетської) гори до нинішньої вул. Княгині Ольги, яка була східною межею VI дільниці. Новий світ й Кульпарків розмежовувала згадувана вище залізнична колія.

Отже, в межах адміністративного Нового Світу опинились давні передміські дільниці Сикстівка, Байки, Кастелівка, Францівка, частина Панєнської Бульки й околиці Пелчинського ставу, який вже був спущений у 1920-х рр.

Стара карта Львова


За німецької окупації дільниця називалась Носhschuhle (Вища школа). За радянських часів вона увійшла до складу Червоноармійського району, після його ліквідації до Залізничного, а з 1973 р. до новоутвореного Радянського району (тепер Франківський). Вулиця Новий Світ була перейменована на Демократичну, а її попередня назва повернулась у 1993 р.

Фрагмент сучасної карти Львова


Новий Світ, як назва вулиць та дільниць, у XVIII-XX ст. зустрічається в багатьох містах Центрально-Східної Європи: Варшаві, Відні, Познані... На теренах Королівства Галичини і Володимирії - окрім Львова, також у Кракові, Тарнові, Тернополі, Золочеві, Чернівцях та інших містах. Очевидно така тоді була мода: називати Новим Світом нові дільниці престижної забудови. У Варшаві ще наприкінці XVII ст. Новим Світом позначили частину "Королівського тракту", що вів від замку короля біля мурів Старого міста до заміської резиденції Яна III Собєського у Вілянові (Villa nova). За прикладом короля свої нові резиденції на південь від варшавського Краківського передмістя будували найзаможніші родини Речі Посполитої. Новий Світ у Кракові став у XIX ст. найпрестижнішою дільницею міста. У Львові такий процес творення осель для заможніших верств міської громади був започаткований Кастелівкою Івана Левинського та Юліана Захаревича (Захарієвича) у 1880-1890-х й поширився на всю дільницю протягом перших чотирьох десятиріч XX ст.

Щодо назви дільниці існує кілька версій. Можливо, це було копіювання варшавських чи краківських зразків топоніміки. Однак не варто нехтувати й оригінальнішими версіями, які могли народитись на львівському ґрунті.

У 1772 р. австрійське військо протягом трьох місяців таборувало в районі приміських сіл Скнилів та Скнилівок, перш ніж відважилось увійти до Львова через Краківську браму 21 вересня того ж року. Очевидно, що прихід нової влади (нового державного ладу - "Нового Світу") зі сторони південно-західних околиць міста міг залишити слід у міській топоніміці. Адже на творення нових горонімів можуть впливати цілком випадкові факти. Згадаймо такі стійкі назви, які вже понад п'ять десятиріч ніяк не витравлються із свідомості останніх львівських Генерацій: "Сьоме відділення міліції" чи "Старі городські каси" які вже понад 40 років тому переселили з храму Св. Анни.

До середини XX ст. кілька населених пунктів Галичини мало назву Новий Світ. "Уважаємо, що ця назва виникла самостійно. В даному разі, мабуть, з номінаційним навантаженням "щось нове, ново відкрите". Припускаємо, що ця назва могла бути первісно пов'язана з назвою Новий світ у розумінні Америка у її протиставному вживанні до назви Старий світ у розумінні Європа" - писав Михайло Худаш в книзі "Українські карпатські і прикарпатські назви населенних пунктів (відапелятивні утворення)" (Львів, 2006).

Тож має право на існування й версія, пов'язана з генералом Тадеушом Костюшком, героєм війни за незалежність Північноамериканських Сполучених Штатів. Він гостював 1792 року в маєтку князів Чарториських, який наприкінці XVIII ст. знаходився у верхній частині нинішньої вул. Дорошенка. Можливо, болотиста місцевість передміської оселі Байки нагадувала Костюшкові краєвиди Джорджії чи Вірджинїї, і генерал міг назвати її Новим Світом.



Роман Могитич у своєму дослідженні "Передмістя самоврядного Львова у першій половині XVII століття" (Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", ч. 13, 2003 р.) описує терени (міські лани), що згодом увійшли до дільниці Новий Світ: "Микульчинські або Пєлчинські три лани з Сокільницькою вулицею перед ними (вул. Коперника, а далі Сахарова та Княгині Ольги) первісно належали українським родинам Микулки та Андрія Пелки і були викуплені Радою міста у 1540 р. На цьому лані розташовувались міські цегельні та млини: Пелчинський і Шумило. У верхів'ях землеволодіння починались витоки Полтви, звідки з двох найпотужніших джерел до міста провадив водогін Мелюзина.

Сикстівський лан з чвертю починався вулицею, яка ще донедавна називалась Сикстуською (вул. П. Дорошенка) - за іменем багатого львівського столяра Томаша Сикста, що викупив цю землю у 1540 р. У 1600 р. тут закладено капличку Марії Магдалини. Лан простягався до межі міста з селом Кульпарковом.

Півтретя лану Станцля (Станіслава) Шольца. ще у люстрації з 1570 р. ділилась на частини: "лан Петра Ганля з другого боку моста Сокільницького від фурти міської по лівій стороні, навпроти нього вулиця Чорна Ганусовська; лан один Войнарів - навпроти нього частина тої ж вулиці Чорної Ганусовської". На цьому угідді Станцель Шольц у 1591 р. заснував поселення Станцльову Волю, що простягалась від межі парку... У1602 р. фільварок проданий оо. Єзуїтам, де вони заснували Єзуїтський сад (парк ім. І. Франка). Три чверті лану Альпнерівського прилягали до гори Св. Юра, межею була теперішня вул. Листопадового Чину. А далі - оточений вулицями Коновальця та Антоновича - півланок Яна Жешовського починався уже за церквою Св. Юра між вул. Антоновича і Тургенєва."

На планах Львова 1841 і 1844 рр., на яких вже вміщено написи Neue Welt, можна побачити дороги серед полів, городів та нечисленних будиночків, якими пролягають траси нинішніх вулиць Степана Бандери, Київської, Генерала Чупринки (від Київської до Повстанської), Андрія Мельника, Єфремова (від вул. Київської на захід), Антоновича (від вул. Бандери до Мельника), Федьковича, Глибокої, Моршинської, частини вул. Тургенєва і Коновальця.

Видно на планах кілька водойм: стави Домініканського фільварку (між нинішніми вул. Японською та Новий Світ), ставки в районі нинішніх вул. Залізняка, Васильківського, Богуна, на місці Піскових озер, "Медика", Ву-лецький (потім Собківський) став, там, де тепер стадіон ЛКП "Львівелектротранс".

У 1870 р. Рада королівського столичного міста Львова впорядкувала назви вулиць та запровадила послідовну нумерацію будинків та парцель, поряд з якою ще до початку XX ст. діяла стара система конскрипційних номерів. За вулицями Нового Світу й околиць були закріплені такі назви (подаємо за другим путівником Антонія Шнайдера з 1875 р.):



Болотна - біля Городоцького цвинтаря (тепер частина вул. Залізняка). Вулецька дорога - продовження вул. Коперника на Бульку (тепер вул. Сахарова). Гіпсова - на Байках від вул. Болотної до гіпсярні Франца (тепер вул. Коновальця). Глибока - давні Глибока і Канонірська з вул. Новий Світ наліво на Байки. За Рогаткою - за Городоцькою рогаткою вліво (тепер вул. Смаль-Стоцького). Карпінського - з пл. Св.Юра на Новий Світ (давніше вулиця була названа на честь галицького польського поета Францішка Карпінського, за радянських часів її перейменували на честь президента АН СРСР Олександра Карпінського). Кляйнівська - від Сикстуської до верхньої частини Міського городу (тепер вул. Каменярів). Коперника - давніша Широка і Св. Лазаря, від Марійської площі і вул. Карла Людвіга, перетинає вул. Оссолінських і Новий Світ. Польова (Польна) дорога - з вул. Новий Світ навпроти дитячого шпиталику (тепер вул. Тургенєва). Хрестова (Кшижова) - від вул. На Байках в поле (тепер верхня частина вул. Генерала Чупринки від вул. Київської). Липова - давня Марії Магдалини, від пл. Св. Юра до Сикстуської (тепер вул. Устияновича і Бібліотечна). Марії Магдалини - колишня вул. Марії Магдалини бічна, сполучає вул. Новий Світ з Липовою (тепер вул. Професорська). Мулярська - колишня Шандовська, з вул. На Байках в поперек Садівничої (тепер верхня частина вул. Єфремова від вул. Київської). На Байках - колишні Байки, сполучає Садівничу дорогу з вул. Хрестовою (тепер вул. Київська). Новий Світ - колишня вул. Нового Світу, сполучає вул. Коперника з Городоцькою (тепер вуп. Бандери). Пелчинська - колишня Пливальні від Вулецької дороги до вул. Стрийської (тепер Вітовського). Садівнича дорога - колишня Городницька і Бічна Вулецька, від вул. Новий Світ, навпроти Закладу Св.Терези на Вулецьку дорогу (тепер вул. Антоновича, Мельника і Моршинська). Святої Терези -з пл. Св.Юра на вул. Новий Світ (тепер вул. Митрополита Андрея). Совкова дорога - від вул. Глибокої на Байках до Вулецької дороги (частина нинішніх вул. Котляревського та Романицького). Солярні - від вул. Городоцької до Цвинтарної (тепер частина пл. Кропивницького). Сикстуська - сполучає вул. Карла Людвіга з вул. Новий Світ (тепер вул. Дорошенка). Цвинтарна - давніша Цвинтарна бічна, від пл. Св. Юра до Городоцького цвинтаря (тепер вул. Шептицьких та Федьковича).

Від 1860-х рр. Новий Світ став інтенсивно інтегруватись в урбаністичну структуру Львова. Поштовхом для цього стало будівництво двірців залізниці Карла Людвіґа (1861 р.) та Чернівецького (1866 р.), а також головного корпусу Технічної академії (тепер НУ "Львівська політехніка") у 1877 р. при тодішній вул. Новий Світ. Тоді ж в околицях цієї вулиці стали будуватись 2-3-поверхові чиншові кам'яниці в стилі еклектики з типовим декором фасадів за віденськими каталогами.

Наприкінці 1880-х з ініціативи архітекторів Івана Левинського та Юліана Захаревича розпочалась забудова дільниці вілл Кастелівка за зразками найновіших тодішніх урбаністичних концепцій міста-саду. На жаль, проект архітекторів був реалізований лише частково. Зростання цін на земельні ділянки зумовило вторгнення у Кастелівку чиншової багатоповерхової забудови.

Будівельному рухові на Новому Світі сприяло прокладання у 1894 р. першої лінії електричного трамваю вздовж вул. Леона Сапіги (так стала називатись вул. Новий Світ) та Коперника й спорудження на краю дільниці трамвайного депо та електростанції. Іншими каталізаторами урбанізаційного розвитку Нового Світу стали збудовані у ті роки міська школа Марії Магдалини на розі вул. Сапіги та Кшижової, гімназія №4 на вул. Липовій та монастиря сс. Кармеліток босих при вул. Кшижовій. Однак більший вплив на будівельну активність в дільниці мали заснована Іваном Левинським фабрика будівельних матеріалів між вул. Кшижовою та Мурарською і гіпсове підприємство братів Франців на західному краю Нового Світу. Прилегла до гіпсярні околиця стала називатись Францівкою. У 1906 р. до неї почали тягнути нову лінію електричного трамваю від вул. Леона Сапіги через нинішні вул. Генерала Чупринки, Мельника, Коновальця.

З початком XX ст. Новий Світ став вбиратись у сецесійні шати. До І Світової війни продовжувалась інтенсивна забудова дільниці. У 1920-1930 рр. поблизу колії Чернівецької залізниці виріс новий район приватних віл. Його забудова розпочалася ще за Австро-Угорщини від вулиці 29 Листопада (тепер Євгена Коновальця) вздовж Грохувської (тепер вулиця Степана Рудницького). Тут 1910-го збудував собі будинок з майстернею знаменитий художник Іван Труш. Пізніше було прокладено вулиці, названі поляками на честь повстання 1830-1831 рр., сторіччя якого тоді відзначали, - Підхорунжих (тепер Осипа Маковея), Совінського (Л. Цегельського), Хлаповського (В. Сімовича), Ваверська (Б. Сметани), Білолуцька (М. Гайворонського), Іґанська (Нагірних), Висоцького (Сарненська). Лише вулиця Воля, названа тоді на честь дільниці Варшави, зберегла свою назву, яка однак має зараз інший зміст.

Дільниця була забудована дво-, триповерховими будинками у стилі функціоналізму, розробленого в 1920-х німецькою архітектурною та дизайнерською школою "Баугауз" з міста Дессау. Це будівлі правильної геометричної форми з прямокутними вікнами без архітектурних прикрас. У центрі міста вони зливались зі забудовою, що вже існувала, заповнюючи проміжки між будинками, а на околицях їх споруджували окремо серед зелені, відповідаючи модній тоді концепції міста-саду.

У Тель-Авіві такий район забудови 1930-х рр. ЮНЕСКО 2003 року внесло до Реєстру всесвітньої спадщини. Там намагаються зберегти цю забудову, і власників будинків під час ремонтів та перебудов заохочують підтримувати цей, хоч і не дуже вишуканий, однак своєрідний архітектурний стиль.

Однак львівський "Баугауз" уже не має шансів потрапити до спадщини ЮНЕСКО, бо впродовж останніх років чимало цих будинків кардинально перебудовують, довкола них з'являються височезні оборонні мури. А між ними на кожному вільному клаптику намагаються спорудити модерні споруди у стилі "євроремонт", які руйнують традиційне архітектурне середовище.

За радянських часів на Новому Світі постали великі промислові підприємства - електроламповий завод (потім ВО "Кінескоп"), завод телеграфної апаратури, які припинили свою індустріальну активність наприкінці 1990-х, і тепер їх терени поступово перетворюються на зони торгівлі та малого й середнього бізнесу. Великі комплекси навчальних корпусів та гуртожитків спорудили в дільниці Львівська політехніка, лісотехнічний університет, технікум радіоелектроніки. У 1950-1960 рр. будувались невеликі житлові масиви (на вул. Тургенєва, Коновальця, Сахарова) та окремі будинки, бо вільних земельних ділянок майже не залишилось. Сучасні забудовники намагаються "освоїти" будь яку земельну ділянку, захоплюючи для цього дитячі майданчики, парки, сквери...

Бо Новий Світ залишається престижною дільницею Львова.

Ігор МЕЛЬНИК

Все може бути. Я там пропрацював два роки на Техприладі. Все облазив. Нічого не помітив.  Цифрових фотіків тоді ше не було. Зараз все шо можна - розкуплено і загосподарювано.

КОлись на цьому місці був цвинтар. Називався "Городоцьким" Про Район "Новий Світ", Єврейський само собою. Джерела вказують шо він примикав до вулиці Залізняка. Може був і по іншу сторону, наприклад тих хто покінчив життя самогубством чи ше шось таке. Якось приходилося жити пів року на роботі. В прямому симслі, була кімната, ліжко, холодильник. Атмосфера не ухти яка. Раз один працівник зблудив і пішов сусідньою вуличкою попри офіс. Вернувся весь білий. Казав шо був сильно наляканий. Те ж сторожами було. Привидів ніхто не бачив. Але мурашки по шкірі бігали.

Є каналізація. Бачив план. Виходить на Антоновича. Але переріз колектора не більше пів метра. Під самим заводом фірма брала з грунтових вод воду в кран. Йшла з мазутом але всі пили :)

Так колись було всередині (зараз швейна фабрика)


Карта Території


ПС: Хто має доступ до мережі Міської ради - файно якби скачав і виклав план повністю

Дякую за фотки! Маємо ше один обфотканий обєкт на форумі.

Я там працюю якраз навпроти через дорогу і маю можливість насолоджуватися цією красою з івкон нашого офісу кожен день :)

Досить цікавий обєкт є неподалік. Заюзана церква.



З Луганської видно таку ось симпатичну церквулю. Дуже схожа на ті, шо ми бачили на Тернопіллі. Архітектура, стан, хрест збитий. Відмінності тільки в тому шо вона на території автобусного заводу і кондиціонери(ше радянські) стирчать у вікнах.

Хтось про неї шось знає? Історія, старі фотографії? Чому її не віддадуть церкві? Може хтось там всередині був, цікаво як з розписом на стінах, з підвалом.

За Совка точно знаю шо там була бібліотека "Автобуспрому".

Ну і як на то пішло. Львів же скоро може збагатитися ше однією церквою. В самому центрі стоїть замкнений Єзуїтський Костел. Кажуть там всередині дуже красиво. Також розказували в Равлику, шо ті книжки скоро мають забрати і в церкві буде правитися і пускатимуть туристів.

До речі, дуже гонський магазин "Продукти", той шо на першому плані. Там тільки вивіска сучасна. В середину зайшов - і чуть не послизнувся, так напльовано. В ніс бє різкий пивний запах в перемішку з запахом горілки, цигарок і пільмєнів. Чисто як в старій радянській пивній(така ше збереглася на куті навпроти церкви Анни). Контингент такий, шо якшо замовиш фляшку горілки і кусочок чорного хліба - ніхто навіть не здивується. Так шо молодь ше має змогу відчути той неповторний аромат і атмосферу, шо так яскраво описана в "Московіаді" Андруховича.

Всім доброго дня) Дуже корисний сайт, і якщо дозволите приєднаюся до вашої спільноти.

Звичайно дозволяємо. Ласкаво порсимо :)

Щодо ЦКЗ. Зветься він в народі "Азимут". ЦКЗ "Азимут". Справді дві грандіозні споруди. Розташовані вони за 7км від Золочева між селами Єлиховичі і Сасів. Про призначення багато говорити не буду, скажу що місце унікальне)) Візьміть радіо приймач, і обійдіть навколо даної споруди)) Ви будете приємно вражені почути поляків, французів, німців, чехів на фм діапазоні з прекрасною якістю). ЦКЗ справді зараз працює на телебачення та інтернет (дата) канали.

Ти там працюєш чи як?

Більше говорити не буду) Кого цікавить детальніше про цю споруду пишіть в ПП)) На форумі все одно трох страшно)) Або пропуную зробити щось типу закритого розділу (з секретними картами????ггг).

Даремно боїшся. Обєкт цивільний і не засекречений. За це нема жодної адміністративної чи кримінальної відповідальності. Тут є звіти з споруд проникнення в які протизаконне. І нічо :) Їм і без нас є чим займатися. Тим більше шо шкоди не робимо. Просто досліджуємо і описуємо. Якшо ні - шли на мило. Є в профілі. Розішлю надійним людям :) Поспілкуємся так.

Щодо оптики, от перший раз таке чую. Якщо ви будете стояти коло ЦКЗ, детально придивіться на гору, що стоїть під львівською трасою поблизу села Ясенівці. В біноклі ви побачите також дещо цікаве)

Радіорелейка? Просто про оптичний кабель дуже багато від кого чув. Та й дані по ньому куда швидше передаються.

Обовязково туди поїдьте, до Золочева електричкою, далі слід на маршрутці за 75 коп. доїхати до центру, 5 хв пішки до нового автовокзалу, що біля комплексу "Надія", та сісти на маршрутку в напрямку на села Сасів, Верхобуж, Опаки, Ушня. Якщо водій затятий і буде зупинятися тільки на зупинках, то доїдьте до "Памятника", а далі в сторону напрямку руху маршрутки порядку 600м, і за лісом повернути наліво на асвальтову дорогу (там знак вїзд заборонено). Далі порядку 300м, і далі йти візуально))))

Детально і Корисно. Думаю ніхто не зблудить.  А я якось весною на велосипеді чухну :) Заодно і місто огляну, і замки.

Щераз списибі за адмінам за чудовий сайт)

You are welcome

Дякую. Гарна карта. Значно краща ніж та шо на city.adm Не гальмує і сучасна. На відміну від старих нема всяких дурних помилок як ото продовження Єрошенка на Варшавську через Кортумову гору чи Винницю на Хлодну :) Які були на всіх решта картах

+1 Піду з Вами

99% шо це система каналізації яка йде з Володимира Великого - Наукової  геть в 5 парк і далі . Вентиляцію можна бачити ше на Ряшівській, навпроти підземного переходу в ліску на Курмановича. Давно планував в неї полізти, замість драбини можна використати мотузку 10мм, є в мене достатній кількості.

Варят прислав фотку і попросив її тут викласти. Всі бігом у НТШ Шевченка! :)

Сфоткай і виклади сюда фотку обкладинки книжки, пліз. Шоб хто захоче купити - міг легко це зробити.