Messages

+2

Привіт.

Був там по роботі років 2-3 тому, все працювало, все було дуже офіційно і строго по техніці безпеки - Lafarge цемент взяв все в залізні клешні. Але думаю якщо офіційно напроситися - то мало б все вилитись в дуже непогану екскурсію. Тим більше, що на той час там йшов якийсь серйозний переділ майна і все жорстко дерибанилось між Lafarge  і ще кимось, а може і мі собою задля оптимізації.

І мені один, будь ласка  :)

В Україні офіційно 230в. і 50Hz.

Прирівняли до Європи, прийшлось УПСи переналаштовувати, а то думаю чого вони постійно так клацають.

Нещодавно тільки дізнався, що в Україні не 220в. в розетці а 230в.

А як виявилось, ще "20 травня 2014 року в Україні був прийнятий міжнародний європейський стандарт організації "CENELEC" - "EN 50160:2010". Цей стандарт набрав чинності 1 жовтня 2014 року під назвою "ДСТУ ЕN 50160:2014" - "Характеристики напруги в системах електропостачання загального призначення". У цьому стандарті напруга 400/230 В ±10%, та інше офіційно гармонізовано зі стандартами ЄС."

Таблиця стандартних напруг, частот та розеток

Теоретично +2

+2

В залізниці не дуже зручний й графік руху "собак", але можливо комусь стане у пригоді

Дійсно висічена в скелі.

Велике спасибі і +

На рахунок шкоди для живності - у вітряки врізаються птахи при перельотах.
Тому перед тим як ставити десь вітряки - досліджують шляхи міграції птахів і чи не будуть вони їм заважати.
Про це детальніше може розповісти Руфус, він вивчав дане питання.

P.S. Більшість учасників форуму ходять в гори і цікавляться далеко не одним дігом та індастріалом, тому не треба робити хибних висновків.

Стіна будинку у Ларнаці

Додам парочку люків з Кіпру

В тему Історичні світлини палацу

Ось сайт з цілою горою пропозицій (партнери сайту є добросовісними продавцями) https://prom.ua/ua/Bahily-ozk.html

Це ж prom.ua - там тисячі продавців, які повір далеко не всі добросовісні, в кого саме з них плануєш брати?

І ще кілька фото місцевої живності

Підводний світ








Ящури (ті, що співали у вишневому садочку)







Комахопарк









Ну і на закінчення Кабанчики








P.S. маленька відяшка на останок

Нарешті дійшли руки написати про похід по острову, та як Казав Рой - про флору і фауну (ну тут - краще Руфус розбирається, тому з нього коменти).

Отже попередньо домовившись Я Женя і Руфус - прокинулись ми о 6:00, поснідали, взяли невеликий перекус та запас води і рушили. Планували пройти від місця ночівлі вздовж берега до початку коси і назад дорогою, по степовій частині острова. Орієнтовно, повинно було вийти кілометрів з 30 - но не тут то було, але про це далі...

Попрощались з маякам


І пройшовши пару-сот метрів -  до нас приєднався четвертий учасник походу, як ми потім дізнались - на ймення Чірік


Кілька фото берега...




і перша неприємна знахідка - молодий дельфін якого викинуло чи викинувся на берег (тут має бути комент від Руфуса)


далі було кілька сухих крабів






І перша цивілізація - бесідка, лежаки та стежка до будинку лісника




Витрушуємо пісок з кросівок і рушаємо далі


Щасливий Руфус


По дорозі зустрічаємо зграї диких качок та бакланів




Наш кулега трішки втомився і вирішив скупатися та перепочити




А ми в цей час помічаємо викинутого на берег ската хвостокола



Спершу подумали, що він мертвий, але побачили, що він таки дихає і вирішили рятувати. Спроба взяти його за плавники і занести у воду - одразу відпала, так як він підняв свою ядовиту голку і ризикувати не хотілось.


Знайшли, в кущах, на березі, викинутий морем, старий шнур. легенько його проділи попід плавники і понесли в море.






Біднягу постійно викидало хвилями на берег






Але трохи оклигавши - він знайшов в собі сили і поплив




Далі знову був дельфін :(


І ще один. Незрозуміло, що є причиною цього явища, тому даю координати в тексті де це було, деяким науковцям може бути потрібно.


Та камбала




Йдемо далі по березі, фотографуємо птахів


Та орієнтуючись по карті - бачимо,що недалеко має бути артезіанська свердловина, бо вже було б добре поповнити запаси води.
Но не тут то було. Знаходимо дерев'яну вежу, а навколо - степ. І невеличке болото з якого і собака пити не хотів, зате Руфус знайшов роги, вірніше половину :) другу так і не знайшли.

Панорамка з вежі


Тому селфі і йдемо далі


Наш "провідник" періодично купається в морі (не подумайте :) - по власній волі - жарко) і п'є залишки прісної води просто з долонь.





Знову нам трапляється дельфін  :'( десь недавно викинуло\викинувся


На підході до коси - бачили кілька разів міражі, на жаль камера не змогла зазняти це явище. Дійшли майже до початку коси, далі не було сенсу йти, так як вже було по обіді, а ще потрібно пройти ту ж дорогу назад, але вже по сухому степу без морського бризу. Залишили на наступний раз :)

Дорога по острову виглядала приблизно так







Періодично проходячи через солончаки


Траплялись болотця і озера, теж солоні




Руфус знайшов ще одну половнку ріг, правда зовсім інших.

Насмажившись в степу - було прийнято рішення зайти до Гаврилича на обід і сьорбнути пивка. Дорога на мапі була позначена, але проходила вона в брід через солоні озера.





Тут то і вияснилось звідки прийшов на Чірік. Він впевнено пішов в брід і вивів нас на базу де сам влягнувся відпочивати і на всіх окрім нас злісно гарчав :)





Поїли смачненокого борщику, випили пива, взяли ще кілька снарядів на базу, щоб пригостити решту, відпочили. Пофоткали місцевих пташок





Мапа з Панораміо


Та пам'ятник загиблим в ДСВ


Рушили знову ж таки вбрід в сторону нашого табору. А в цей час на базі - штормове попередження, наші колеги повним ходом готуються до шторму, ставлять розтяжки на намети і ховають все що можна.



В нас же накрапав легенький дощик, спека спала і йти стало легше, наш темп пришвидшився, але ненадовго, так як ми виснажені, йти ще приблизно 10км., ноги грузнуть в пісок і нас все-одно наздогнала гроза з пронизливим вітром. Проходячи повз будинок лісника з господарством, мокрі вщент - пішли не тою дорогою і мало знову не вийшли на північний берег острова, до великих солоних озер. Швиденько підкорегували курс через хащі вийшли на потрібну нам дорогу. Далі проходили велику кількість солоних озер, смердючих грязевих боліт і т.п., але фото вже не робили, так як йшли в сутінках. Остання знимка захід сонця.


Ближче до табору відчули на собі штормовий вітер, але замучені але щасливі приталяпались в табір, похрюкали трохи під палаткою - чим незле так висадили решту мирно вечеряючих учасників відпочинку.  ;D

P.S. Загальний шлях 15,5год. і 41,5км.
Кому цікаво трек

Додам від себе дві макро-фотки тамтешнього піску





І панорамку

А тапер для різноманіття люк з Херсона

Під'їзд в Херсоні