Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Segfault

#1
Цитата: Svyatodiy від 29.01.2019 18:08:26
Щоб спалити об'єкт не потрібно декількох людей. Однієі людини достатньо. Тому "хто що хоче - те і робить" тут не підходить
На жаль, єдине дієве вирішення цього питання - перестати водити по об'єктах людей, які палять. Якщо ти помітив, то контингент форуму розділився саме на дві групи. Одні лазять, щось розвідують самі, інших водять, а вони потім палять залази. Бажання палити залази поглибить розкол між першими та другими.
#2
Цитата: Le-i-3o від 29.01.2019 17:26:55
Ну якщо ти не займаєшся професійно то не розписуйся за всіх.
Тут багато людей роблять дійсно дослідження. Я в тому числі себе відношу до цього списку. І тут я про спелеологію навіть не згадую.
Можна почитати результати досліджень? Рецензії? В якому науковому журналі опубліковані?
#3
Цитата: Le-i-3o від 29.01.2019 15:44:36
Ти попросив пояснити різницю я поясний. Судячи з твоєї відповіді ти мислиш лиш тим що тебе оточує. І щось тобі доводити на фоні цього немає змісту. Бо істина народжуєтся у дискусії а з тобою її не побудуєш.
Суть субєктивної думки в тому що це думка субєкта, тобто на основі твоїх міркувань. Тут вимушиний тебе розчарувати присутня обєктивність, бо моя висловлювання про печери не залежить від думки субєкта, його світогляду та переконань.
Годі оверквотити мої повідомлення. Я попросив тебе мені розповісти, чому тобі начхати на те, що для когось рукотворні об'єкти представляють високу цінність. Це проблема не об'єктивної цінності того чи іншого місця, а суб'єктивної цінності цього місця для відвідуючих. Ми тут займаємось не професійною діяльністю, і по печерах ніхто з нас не лазить з науковою метою. Ти ж підмінюєш поняття, замінюючи суб'єктивну цінність об'єкта для людини, що його відвідує об'єктивною цінністю його для людства. В цьому плані з печерами тим більше нічого не трапиться, як би їх не засирали, науковці там собі розберуться. Я навіть не почав пояснювати об'єктивну цінність рукотворних об'єктів, бо мені чомусь це здається очевидним - бомбарі і заводи будували не для того, щоб їх розкрадали рандомні школьніки. Годі підмінювати поняття, або відповідай по темі, або не долучайся до дискусії. Дякую.
#4
Цитата: Le-i-3o від 29.01.2019 14:46:48
Ну не тямущий ти тому я тобі поясню, твому рукотворному обєкту від сили може бути якихось пару сотень років, якщо брати до уваги підземелля замків. Печері міліони.
Почув різницю?
По печері можна дослідити всю історію планети в межах даного регіону вплоть до погодніх умов.
Яку цінність для людства загалом несе дослідження індустріального обєкту окрім сатисфакції дослідника?
По дослідженнях печери можна будувати оцінки подальшого розвитку планети які будуть містити пряму важливість для населення.
Елементарний приклад це дослідження клімату і причин його змін, що зараз є найважливішим і болючим питанням.

Вторинні утворення несуть неймовірну цінність, кристали які формувались сотні тисяч років.

Розумієш різницю?
Це суб'єктивна цінність. Для мене природні системи мають вторинну цінність, як для тебе рукотворні об'єкти. Коли тобі пропонують почати палити координати печер, в тебе починає бомбити, і з цілком зрозумілих причин. Постав себе, мегатямущого (лол, це взагалі слабкий аргумент, все одно якби я тебе запитав "ти хоча б щось тямиш в інфільтрації на діючі об'єкти") на моє нетямуще місце і спробуй зрозуміти мою позицію. З моєї позиції об'єкти мають таку ж величезну цінність, як для тебе і твоїх товарищів печери.
#5
Цитата: Le-i-3o від 29.01.2019 14:31:37
Ти хочаб щось тямиш в Спелеології?
Хоча б щось тямлю в спелестології, природні печери не цікавлять. Мені цікаво, чому ти це зараз питаєш. Ти мені краще поясни, чим цінність природного об'єкта для спелеолога відрізняється від цінності об'єкта рукотворного для індустріального дослідника.
#6
Оце цікавий поворот ;D Палити залази на об'єкти - це норм і круто, а в печери - нєнє, краще залишити спелеологам. Це якесь дводумство. Для діггерів об'єкти мають таку саму цінність, як і природні системи для спелеологів, а для новачків вони несуть таку ж небезпеку. Чому ж палити залази в об'єкти - це норм, а палити залази в печери - не норм?

Stinger, я попросив в товаришів останню версію карти Полтви, закину тобі в особисті повідомлення в тлг, коли мені її скинуть. І ні, це геть не те, що ти скинув.
#7
Цитата: Bottlehunter від 29.01.2019 10:36:46
Ну лазь, описуй систему. Хто ж тобі не дає цього зробити? До нас ти чого вчепився?
Вчепився бо це не я оте все в гімн понаписував. Що за чергове перекидання стрілок? Так дискусії не ведуть, це дуже слабкий контраргумент.

Цитата: Vasi4 від 29.01.2019 10:39:08
Ну ми ніби як після тебе туди ходили... І я щось не розумію як монтєри виводили електровоз з ладу коли ми вже були в шахті, але не намагались нас прийняти))
Ну ходили після мене, так. Я не звинувачую тебе в тому, що вони там щось відключили. Це ж Голем хоче спалити координати, а не ти. Те, що монтери намагались то зробити - це просто прецедент. Вони і через поодинокі вилазки вже задовбались, а ти уяви собі, який там буде трафік, якщо всім відкрити координати і сказати, де залаз.
#8
Цитата: Le-i-3o від 29.01.2019 10:22:19
А нафіга взагалі карта підземної річки?
Карти - це те, що описує систему найбільш повно, це спадщина, яка залишиться після того, як дослідники вийдуть на пенсію. Основне русло Полтви - це добре, але справжні дослідники, на мою думку, мають облазити все. Лазити і тримати всю інфу в голові - це, звичайно, добре, але після того як ця голова піде з дігг-руху, інфи про систему не залишиться.
#9
Цитата: Golem від 29.01.2019 10:06:26
Урбан не загальне слово. Кожен розуміє що хоче.


Ок, тоді що саме мені забороняють читати в пісні? Якщо це не відсилка на урбантріп, то навіщо вона там взагалі?

(ну і Урбантріп як по урбексу, так і по звичайному туризму взагалі теж стоїть на голову вище Експлорера і по кількості звітів, і по кількості користувачів. З Урбантріпу, на мій погляд, варто перейняти краще, формат з блогами там непоганий, а не відмежовуватись від нього, тільки тому що він в основному для російськомовних користувачів).
#10
Цитата: Stinger від 29.01.2019 01:53:46
Про Полтву не сміши, ти всю її облазив? Серйозно?))) Я за 10 років напевно маю найбільшу кількість полазок туди, окрім основного русла обійшов більшість приток, залазив в такі ракоходи, де ти б і в хімзі не заліз, і мені не треба карта щоб там лазити, я і так її добре знаю. Якщо Акіси створили карту Полтви, то честь їм і хвала, вони реально Молодці, просто нам карта не треба, ми ходимо без карти, бо тої Полтви кіт наплакав.
Мова йшла про Акіс, а не про мене, я далеко не найвидатніший з полтволазів. Мова йшла про висміювання спільноти людей, яка в цілому дослідила Полтву і її притоки краще за мешканців Львова. Твоїх особистих заслуг я не принижую і не забираю, це ж ніби не ти ті строки в гімн вставляв. Те, що там зараз стоїть відсилочка на урбантріп - це, певно, не менший фейл. Навіщо взагалі висміювати інші спільноти в урочистих піснях і плодити ворожнечу?
#11
Добре, що в темі принаймні почали уточнювати і задумуватись про те, що не про всі об'єкти можна розповідати. Але поки задумались недостатньо. Я знаю купу людей, котрі нікуди не полізуть, доки їх не заведеш і не покажеш точне розташування копра і точне розташування залазу в тому копрі, які десять разів пройдуть повз дірку в огорожі і не звернуть уваги. Перш ніж кудись лізти, таким людям треба навчитись знаходити залази, щоб навчитись цінувати об'єкти. Щоб знайти залаз в ту саму шахту, треба обійти багато копрів, в випадку заводу не побоятись заглянути в дірку і подумати, куди з тієї дірки вилізти. Це все вимагає не тільки часу, але й сміливості і навичок. Вищеперераховані об'єкти до того ж несуть не тільки підвищену небезпеку лазаючим, але й мають історичну та матеріальну цінність. Нагадаю, що останнього разу, коли ви закидувались в шахту, мОнтери від безвиході намагались вивести з ладу єдиний діючий електровоз, щоб ви на ньому нікуди не поїхали. Думаю, що зрештую вони і копер підлатають, забутують його, як забутували інший залаз в ту ж шахту, що вже засвітився на форумі.

Голем ж пропонує для всіх бажаючих ткнути пальцем в конкретний ствол з п'яти, через який можливий залаз, може ще й сказати, з якої сторони туди влазити, певно щоб шахтарам життя медом не здавалось. Ці ж залази навіть не ви знайшли, вас зводили на об'єкт. До залазу в шахту я і мої товариші особисто доклали руку, все там розвідали. Потім вас зводив Васіч. А ви вирішили спалити останній нормальний вхід (повторюсь - старий залаз вже забутований, але він і до цього був дуже небезпечним).

P.S. Про інсту нагадав не тому що вирішив похизуватись, а тому що Ботлхантер підняв питання про "веселі історії, які він чув про мої полазки". Веселі історії завжди можна подивитись.
P.P.S. Мій "автограф" знаходиться не на дірці, яку я замазував в Полтві, а на замазаних тріщинах в містку на водоспаді. Це була суто моя ініціатива. На замазаній дірці може бути досі напис "WIP" - "Work in progress".
P.P.P.S. Я і з чату чув спалахи полум'я від групи людей, яка вже збирається набити Соулсторму пику :) За напис в Інтернеті, так. Це до неприємної обстановки в чаті.
#12
"Ви" в дописі - це адміни сайту і до них наближені, це люди, які де-факто виступають в ролі начальників двіжухи. Розповіді про "спільноту", яка "приймає рішення" - це трошки лицемірна неправда, бо жодні рішення, що не подобаються адмінам, тут не пройдуть.

Я думаю, що хтось саме збирався викладати координати і інфу про захищені об'єкти, літати над такими об'єктами на дронах і робити інші речі. Я таке чув.
Твоя особиста думка щодо категорій об'єктів може і є прийнятною, але кількома повідомленнями раніше ти писав, що взагалі за повну відкритість, а спустошені чи заварені об'єкти тебе особисто не хвилюють, бо об'єктів "вистачить на всіх". Спойлер: не вистачить, особливо у Львові, який взагалі не славиться великою кількістю об'єктів в гарному стані. Голем теж нічого не казав про захищені об'єкти, зате розповідав як він хоче над заводами цікавими політати на дроні.

Про Полтву і мене - це еталонний маневр, який в Інтернеті називається "no u". Я вже давно не є частиною спільноти форума, приблизно відтоді як в чаті форума мені, Соулсторму і ще кільком людям дали знати, що покоління так званих "олдфагів" форуму зневажливо ставиться до наступного покоління, тож якби я щось зробив в цій сфері, то вже не став би ділитись, через оце ставлення і нові правила форуму. Я мав плани на картографування Полтви, але після ознайомлення з картами акісів зрозумів, що все зроблено до мене, тільки чомусь не людьми, що регулярно водили в Полтву екскурсії. І на відміну від спільноти (а насправді ж - на відміну від Голема, чи хто той текст вигадував), я акісів не висміюю в "офіційному гімні експлорера".
#13
Цитата: Bottlehunter від 28.01.2019 07:59:28
О, який в нас тут гуморист знайшовся сміщний, просто нащадок Петросяна. Пасувало би тобі аватарку змінити.

ПеЕс. Теж чув про тебе та твої полазки кілька сміщних історій))

Ааа, так ти список об'єктів хотів, і мій жарт тебе засмутив?)

Від такої ситуації тільки і залишається, що жартувати. А в жарті, до речі, серйозні пояснення, до чого може призвести запал об'єктів. Полазки - справа не цілком легальна. Ви ж пропонуєте привернути увагу всіх і кожного до цієї справи. Так колись сталось в Києві, де в році 2007 можна було в метро через будь-який венткіоск залізти. Постарались горе-експлорери, які почали розкручувати цю тему в пресі і т.д.. Спробуйте сьогодні залізти в метро через ВШ.

Те ж саме буде чекати Львів при надмірному запалі залазів. Я дійсно не маю до того аж надто багато претензій - я подивився по Львову все, що хотів, і не мені потім ходити по пустих бетонних коробках і згадувати, що раніше тут був об'єкт, координати якого опинились на форумі. Тут історія нічим не відрізняється від інших міст з більш активним рухом, і в історію такі "запальщики" входять як досить негативні особистості. Гугли Енігму, гугли ВадМіха.
Що стосується тих об'єктів, які заварять після таких запалів - знову ж таки, я знайду як влізти. Якщо основна маса форуму теж знайде - їй плюсик. Але це більше схоже на стратегічне розставляння грабель на власному шляху у світле майбутнє.

Чому Експлорер 2.0 неодмінно хоче перейняти найгірші риси світового індустріального туризму - мені не відомо. Добре, що об'єкти хоча б не дестроїте самотужки. Між тим, речі, які було б дійсно круто зробити, залишаються за кадром. Взяти хоча б ту саму Полтву. Розмов про неї багато, а на ділі чомусь київляни її пройшли набагато краще, ніж місцеві, а їх карти системи набагато детальніші, ніж будь-що, що я бачив на цьому форумі. Це ганебно - жити в місті з найбільшою підземною річкою в Україні, і бути на другому місці по її дослідженням, після ентузіастів з іншого міста. Зате акіс в гімн форуму вписали, висміюєте.

ПеЕс. Про мої полазки можна не тільки почути, але і подивитися сміщні історії в мене в інсті, запрошую, і список об'єктів там є, тільки без координат. То все було б на форумі, якби на форумі не склалась така не дуже приємна атмосфера, коли люди, які найкраще за всіх тут присутніх лазять по Львову, плюватись на той форум хотіли. Я зараз про Соулсторма, хоча і не виправдовую його лайку, але в житті він неадекватністю не відзначається. Нічого з нічого не виникає.
#14
Soulstorm, я побачив твою відповідь в треді, і хочу тобі сказати - ти неправий. По-перше, через лайку, а по-друге - ти просто не розумієш. І всім, хто пише про те, що об'єкти не можна палити, теж хочу сказати - ви неправі. Ви не розумієте, що Голем старається для вас, як для спільноти, і для форуму. Він дуже виріс в рівні полазок за останній час (а якщо бути точніше - відновив свою стару форму, а за такий короткий час це нелегко). Подивіться хоча б останні звіти - він був на ЛАЗі. Я ось трошки побоювався туди ходити і всіх відмовляв (спитайте у Святодія) - чопи там стали дуже злі (всі ж чули історію про побиття охоронцями якогось чоловіка на вулиці, який проходив повз завод), а він сходив, ще й Васіча взяв з собою. Більше того - він був в старій соляній шахті, причому вліз дуже легко, бо в тому має чималий досвід. Нам з тобою, Soulstorm, довелось нормально так шатати залаз, а він знайшов як залізти без використання жодного інструменту. І ще в одну шахту полазку організував, ти хіба не читав статтю в газеті? З цих полазок, до речі, і починається Експлорер 2.0.

Так от, я впевнений, що Голем робить правильні речі. Координати об'єктів треба розповсюджувати, і на те є купа причин.
По-перше, Експлорер - це одна команда, а в команді немає сенсу ховати від когось інформацію про об'єкти. Електричкінг свого часу сварив мене за моє небажання ділитись координатами об'єктів, прошу мене вибачити, буду виправлятись.
По-друге - це дозволить спільноті привернути увагу молоді до такої теми, як краєзнавство, до історії Львівщини, ну і до того ж спільнота таким чином зможе заохотити молодь до активного відпочинку. Шкода від таких дій надто перебільшена, он бриліантове сховище досі стоїть, і Полтву поки ніхто не закрив. Ще є простір для розвитку.
По-третє - Експлореру треба налагоджувати контакти з пресою і з владою міста. Експлор - це дуже цікава тема, а зокрема до цієї теми необхідно привернути увагу влади, щоб вони нарешті подивились, що відбувається у них на об'єктах, чому на них може зайти кожен, як може зайти і хто зайшов. Це не тільки зробить об'єкти безпечнішими, а й самі полазки зробить цікавішими. Можливо, користувачі Експлореру навіть зможуть змінити думку влади про експлор, адже на даний момент він знаходиться в сірій правовій зоні, і поки що карається лише адміністративною відповідальністю. Також необхідно налагоджувати співпрацю з поліцією (я пропоную завести на Експлорері 2.0. нову традицію - приміром, раз в два тижні ходити активним контингентом форуму на якийсь об'єкт, а потім заглядати у найближчий відділок, пити з поліціянтами чай та повідомляти про слабкі місця в охороні об'єктів). Ну і, в кінці кінців, це стандартна практика великих спільнот експлорерів в інших містах. В Києві свого часу викладав координати і фотки Акіс, в Москві (перепрошую) - Кавес. В Росії деяких дігерів навіть почали називати кавесами, від назви форуму, чим експлорери гірші? Це не Експлорер 1.0, це Експлорер 2.0, спільнота заслуговує на краще.

В рамках переходу від 1.0 до 2.0 я викладаю координати цікавих, на мою думку, об'єктів Львівщини, де я встиг побувати. Ось Google sheet.
#15
Цитата: Wolff від 11.10.2018 21:10:30
Вам повезло . Хтось почав повний демонтаж станції ((((((((
https://molbuk.ua/chernovtsy_news/157930-u-bukovynskykh-karpatakh-nevidomi-pochaly-demontazh-kolyshnoyi-viyskovoyi-bazy-pamir-foto.html
Оце так новина... Дуже прикро. Що ж, схоже, що ваш візит до Паміру буде останнім в його історії... Що ж, удачі вам, сподіваюсь що до вашого приїзду там все не розберуть!
(а я мав з вами їхати, та якось не склалось)
#16
Цитата: Golem від 30.08.2018 12:39:08
Вав! Як вчора все це прочитав то спочатку був приторчав, а потім сумний пішов спати. Бо так класно вміти і так рідко писати... :) Читав уважно, помаленьку, смакуючи кожен абзац. Зразу видно що автору було в кайф мандрувати і ці враження перейшли у текст. Особливо заперли ці переходи з опису як важко попасти в вагон а потім релакс і супутники летять над головою. Шедевр однозначно, пиши що там було далі в Києві. Не дочекаюся продовження.

До речі, в нас на форумі дуже мало про подорожі товарняками. Якщо можна було б написати коротеньку статтю про базові прийому, викласти по суті то що є в цьому тексті але троха це структурувати та розширити - був би дуже вдячний. Ти чи Vasi4 могли би описати основні станції, способи орієнтування, засоби безпеки, маршрути і все що вважаєте за корисне. Стаття про ЛЕП може бути хорошим прикладом, дуже багато людей які мало цікавляться діггерством та індастріалом її в нас читали та потім мені хвалили. Товарняки це по суті як ще один вид хоббі та проведення часу.
Дякую за відгук :) Я гадаю, що Vasi4 краще справиться з написанням інструктажу, в мене також є кілька інших знайомих трейнхоперів з досвідом, їх можна запитати. Але взагалі я проти популяризації такого виду пересування - як я вже наголошував, це небезпечно, і вимагає від подорожуючого максимальної концентрації і повного розуміння своїх дій. Помилки коштують дорого - в кращому випадку можна заїхати не туди, куди треба, і потім мати з тим проблеми. В гіршому - написати етюд в багряних тонах. Тому, якщо вже дуже хочеться кудись поїхати без досвіду - то краще проконсультуватись з експертами особисто.
#17
Цитата: bravemain від 05.09.2018 12:53:28
Цитата: Electri4king від 19.01.2018 21:51:14
Якщо хтось і знає, то цього точно не скаже для збереження її цілісності.

Це не зовсім правильно. Ніхто ж не просить розповісти як в неї всередину потрапити. Просто хотілось би розуміти про що читаєш та хоча б побачити цю будівлю ззовні.
Це дуже складне питання. Комусь для того, щоб зрозуміти, як потрапити в будівлю, буде достатньо знати, де вона знаходиться. Комусь взагалі буде достатньо прочитати звіт, щоб все зрозуміти. Іноді хочеться додати до звіту більше деталей про розташування певного об'єкта, але це майже гарантовано призведе до забаянювання локації, або навіть до гірших наслідків.
#18
Відповідно до Правила форуму Explorer.Lviv.Ua Адміністрація Форуму не несе жодної відповідальності за шкоду здоров'ю чи майну особи, її спільникам чи третім особам, завдану внаслідок використання чи з використанням матеріалів, викладених на Форумі. В деяких випадках Адміністрація Форуму може акцентувати увагу на деяких постах дописувачів, наголошуючи, що повторення опублікованих дій може привести до травмування чи летального випадку (подумайте про своїх батьків, коханих, друзів).

Я досить імпульсивна людина, і за певних обставин рішення приймаю дуже швидко, хоча деколи можу і довго "тупити". Про схильність до "затупів" я і думав тієї ночі, сидячи у порожньому товарному вагоні, що прямував собі в глибини Полісся - зовсім не туди, куди я планував. Саме комбінація імпульсивності і інертності привела мене до цієї, не дуже приємної, ситуації - і я їду в ніч по невідомому мені маршруту, по самотній неелектрифікованій коліїї, загубленій серед лісів, намагаючись зберегти останні краплі заряду на телефоні...

Але краще описати все по порядку. Цього літа мені вдалось відвідати кілька міст України, і подивитись тамтешні об'єкти, але мене досі манила наша столиця, і я вирішив, що мушу заїхати туди до кінця літа і теж трохи похитати... "устої світобудови". Тож, повернувшись з Одеси, я не став гаяти часу, і почав швиденько обдумувати деталі поїздки і складати список об'єктів до відвідин. Проблема була в одному - в кишені самотньо лежали останні кілька сотень гривень, що я мав на життя. Їхати з цим в столицю - проблемна авантюра. Як доїхати до Києва на ці гроші, ще й прожити там тиждень активних полазок?

Рішення знайшлось майже одразу - трейнхоп, або подорожі у товарних залізничних вагонах. На цьому моменті я хочу зупинитись і застерегти будь-кого, хто захоче подорожувати цим способом - це небезпечно. Майте клепку в голові. Свою ж клепку я десь загубив, а нову так на місце і не вклепав, тому почав готуватись до подорожі в товарному вагоні, зокрема - зв'язався з нашим знавцем залізничних маршрутів, користувачем Vasi4, який в подальшому грав роль мого штурмана (дистанційно), за що йому велика дяка, адже без нього мені було б зовсім складно. До цього моменту я не їздив на товарняках так далеко, тож мені необхідні були поради і досвід мого товариша. Разом з ним ми розробили гібридний маршрут до Києва - я планував доїхати в товарних вагонах до Козятина, через Здолбунів або Жмеринку (як пощастить), а з Козятина вже скористатись звичним транспортом (електричками), і доїхати до самого Києва. Від планів до їх виконання переходимо негайно - і ось ми вже чатуємо на мій транспортний засіб на ділянці колій, де машиністи виконують перевірку гальм. Під час перевірки гальмівної системи швидкість потягу падає до значень, необхідних для того, щоб виконати зачіп, на що я і розраховував... Але того дня нам не щастило. Трейнхоп-дальняк почався для мене примусовим сеансом гри в "Симулятор очікування". Несумлінні машиністи (що не виконували перевірку гальм), відсутність необхідного мені типу вагонів, непогода, "вікна" для пропуску пасажирських поїздів, аж надто зацікавлені погляди співробітниці УЗ, що працює в будиночку поряд - все це не давало мені зловити потрібну мені багатоколісну многоніжку за хвіст. Після п'яти годин марного очікування в мого позитивного настрою скінчився термін придатності, і він почав псуватись. Її величність Удача сьогодні була впертою... але я був ще впертішим. І, нарешті - я дочекався. В мій бік сунув черговий потяг, що, о, диво - мав в собі кілька таких необхідних мені напіввагонів, і сумлінно виконав перевірку гальм! Не залишаючи жодної секунди на роздуми, я кидаюсь до найближчого напіввагона і зачіпляюсь, в той час як поїзд вже починає прискорюватись. На прощання махаю Васічу рукою, і стрибаю всередину. Виганяю тривогу і хвилювання за периферію свідомості (їду в відносно далеку подорож таким незвичним способом, і на самотині - як тут не хвилюватись), і з задоволенням сідаю впритул до стінки вагона.




А поїзд набирає ходу. Оглядаю свій вагон - це порожній напіввагон з обламаними драбинами.



Кепсько, буде незручно визирати назовні. Що ж, це ми швиденько виправимо... Дістаю з кишені рюкзака паракорд, і вкотре радію тому факту, що ношу з собою багато додаткового спорядження. За кілька хвилин на стінці вагона повисла імпровізована драбинка - тепер я можу зручно визирати з вагона, слідкувати за сигналами світлофорів і уникати уваги співробітників залізниці. А ще - милуватись довколишніми краєвидами, і підставляти обиччя ще теплому літньому вітру...

Починає сутеніти. Трохи підкріпившись, піднімаюсь над вагоном і спостерігаю захід Сонця. Атмосферність події складно передати словами, я просто обожнюю зустрічати світанки і заходи Сонця в незвичних обставинах, на об'єктах і під час подорожі... Наш поїзд рухається майже зі швидкістю електрички, ще й призупиняється на кожній станції. Нечасто таке трапляється! Зазвичай подорожі в товарних вагонах займають значно більше часу, ніж подорожі в вагонах пасажирських. Надивившись на барви вечірнього неба, я спускаюсь зі стінки вагона вниз. В порожніх вагонах не надто комфортно пересуватись - вони видають сильні звуки і їх розгойдує. Зручніше їздити в вагонах з залізною рудою або мішками з іншими ніштяками - буде брудно, але гойдатиме менше, та й лягти можна зручніше. В деяких місцях вагон мокрий від дощу, що заливав Львів кілька годин тому, до мого відправлення. Пересуваюсь в відносно суху частину вагона і стелю імпровізований лежак - з пончо замість простирадла і рюкзаком замість подушки. Лягаю. В такому стані зручно спостерігати за небом, що починає потихеньку вкриватись зорями. Вечір поступово переходить в теплу ніч, і ось уже зорі завбільшки з кулак палають по всьому небу. Далеко зліва, на горизонті, видно спалахи блискавиць - йде гроза. По небесному склепінню, розділеному на дві частини дротами контактної мережі, діловито пролітають супутники. Здавалося, що більш вражаючої картини я не побачу... і тут зорі, не втримуючись на небі під власною вагою, починають падати. Спочатку рідкі, несмілі спалахи переходять у справжнісінький зорепад, мій перший в житті зорепад. Загадую бажання - воно завжди одне й те саме.



На зупинці спробував сфотографувати зоряне небо над головою.

Аж ось, зорі знову починають ховатись за плямами світлового забруднення. Під'їжджаємо до Рівного, а це значить, що і до Здолбунова мені недалеко. Треба готуватись і пильнувати, куди мене завезуть. За моїми розрахунками, мій поїзд мали відправити до Південного парку, де через деякий час він мав би рушити на Козятин. Або на Жмеринку, а є ще кілька інших варіантів... але про це згодом. Зупинившись на хвилинку в Рівному, проїжджаємо його далі, і нарешті в'їжджаємо в Здолбунів. Як я і передбачав, мене кидають в Південний парк на відстій. "Що ж, з вірогідністю в 90% я маю рушити на Козятин, або Жмеринку (а звідти на Козятин)" - думаю я. Так, я пам'ятаю про ще десять відсотків, за якими мене можуть відправити на Ковель, але це надто мала вірогідність. Принаймні... так здавалось. Зваживши всі "за" і "проти" і порадившись з штурманом, вирішую залишитись у вагоні і не робити пересадку. В будь-якому випадку, я зможу відчепитись, зійти з поїзда, якщо він рушить не в ту сторону - адже сумлінні машиністи виконують перевірку гальм... З такими думками я задрімав у вагоні. Ми стояли в Південному парку біля двох годин, цей час я намагався використати на сон, хоча заснути вдалось лише частково. Дрімаючи, я відчував, що від потягу відчепили електровоз - це нормальна практика, на станціях типу Здолбунова часто змінюють або команду машиністів, або і весь електровоз. Згодом, новий поштовх дав знати, що до потягу підчепили новий електровоз. Це знак. Швидко прокидаюсь, і готуюсь продовжити подорож.

І ось, ми стартуємо... В сторону Рівного. В сторону Ковеля... Лаюсь подумки, і розумію, що ми набрали швидкості надто... швидко. Я вже не встигну зійти зараз. Але це мене не хвилює, адже машиніст має виконати перевірку гальм на виїзді зі станції. "Має" - не значить "виконує"... і ось ми уже на всіх парах прямуємо до Рівного. Що ж, таке трапляється, але це не проблема, зараз під'їду до Рівного, там зупинимось, я зійду... І ми дійсно під'їжджаємо до Рівного, дуже швидко під'їжджаємо, та проїжджаємо його на всіх парах. Виходимо на якусь неосвітлену колію, я починаю нервувати, і не одразу розумію, що в небі над моєю головою чогось не вистачає. Контактної мережі.

Отакої... Мене тягне тепловоз, по самотній колії, в глибини Полісся! Це шлях на Сарни, а за ними - лише білоруський кордон. На телефоні, що був для мене одночасно навігатором і засобом зв'язку зі штурманом, залишається менше 30% заряду. І ось тут я і починаю розуміти, що мені не треба було "тупити", а треба було вилізти на Здолбунові, і ловити там інший товарняк. Як вже було зазначено вище - маршруту до Сарн я не знаю взагалі.

Знову відсуваю хвилювання за межі свідомості, і розумію, що це буде цікава ніч! Я вже морально готуюсь десантуватись з вагона на ходу, і раптом відчуваю, що потяг гальмує на якійсь мертвій станції. Все ж удача вирішила мені трохи допомогти! Мій потяг розминався з іншим, що йшов на Рівне. Моментально вивалююсь з вагона, залишивши там свою імпровізовану драбинку, і намагаюсь зачепити сусідній потяг... але не встигаю, обидва вже їдуть далі. Що ж, доведеться закріпитись на цій станції. Оглядаю місцевість, намагаюсь зв'язатись зі штурманом (зв'язку майже нема)... Через деякий час починаю розуміти, де я. Станція Решуцьк. Що ж... Це не настільки далеко від цивілізації. Я можу дійти до Рівного пішки, але вирішую зачекати тут, і вранці поїхати дизелем назад, до Здолбунова. Дослідивши околиці станції і зробивши кілька фотографій, помічаю хлопця на велосипеді, що прямує до мене. Хлопець просить сигарету. Розчаровую його відсутністю шкідливої звички, і розпитую, хто він і що робить в такому місці о четвертій ранку. Виявилось, що хлопець приїхав з сусіднього села до дівчини... Трохи потеревенив з ним про мобільну фотографію, та домовився з черговою по станції про заряджання телефону (велика дяка тій пані черговій, що не злякалась, і відкрила двері незнайомій людині в тактичній одежі о четвертій ранку). Підзарядивши телефон, зустрічаю світанок на станції.







В очікуванні ранкового дизеля я блукав околицями станції, і раптом - зустрів зайця! Непомітно підкрадаюсь ближче, роблю кілька фотографій, починаю знімати вухатого на відео... Заєць не одразу мене помітив, і втік лише коли я підійшов до нього майже впритул. Що ж, це була цікава зустріч.



Нарешті на станцію повзе мій дизель, точніше повзе не сам - його тягне ЧМЕ3. Закидуюсь в вагон і прямую назад до Здолбунова.

В Здолбунові вирішую далі ловити товарняк на Козятин, але важка ніч вже дає про себе знати - відчуваю, що треба відновити сили і трохи поспати. Вирішую спати в місці, де буду ловити поїзд, за Південним парком. Прямуючи до Південного, помічаю любі оку структури, підходжу ближче... Так і є! Переді мною розкинув свої входи окремостій УкрЗалізниці. Швиденько домовляюсь з аварійним виходом бомбосховища, щоб він пустив мене всередину... так, це явно стиль УЗ. Гарно відреставроване сховище, все чистеньке, пофарбоване, гермодвері, як водиться, встановлені догори ногами... і жодного спорядження. Зупиняюсь в сховищі на оглядини, трохи дрімаю, і вирушаю далі, не забувши зачинити за собою все, як було.






І ось, я на наступній точці свого маршруту, чекаю на потяг до Козятина, просто під табличкою "Вас вітає Львівська Залізниця". Там я і засинаю, лежачи на сонечку. Прокидаюсь лише коли повз мене проходить товарний потяг. А їх тут немало! І всі сумлінно виконують таку необхідну мені перевірку гальм. Але є одна проблема - вони всі прямують з Козятина, а не в Козятин.

Чекаю свій потяг ще 4 години, після чого розумію, що все марно... Що ж. Неумовний таймінг (я запізнююсь в Київ!) вже тисне на мене, тому в мене не залишається іншого виходу... З допомогою штурмана беру квиточок зі Здолбунова на Коростень. До Коростеня доїжджаю без пригод, ще й дрімаю в дорозі. З Коростеня мені прямий шлях електричкою на Київ.

Перший раз все часто іде не так, як планувалось... і мій перший "дальняк" на товарняках також не був виключенням. Але я доїхав до свого місця призначення, доїхав з доволі веселими пригодами, доїхав дуже атмосферно. А в Києві мене чекали не менш цікаві пригоди - епічні полазки підземними річками, спонтанні сходження на мости по колючому дроту, і цілий ряд об'єктів метрополітену... Можливо, далі мова піде і про ці пригоди...
#19
Ну, я пропонував на Памір, тому звісно плюсуюсь :)
#20
Чому б не поїхати далі? Я ось хотів цього літа зганяти в соло-похід на РЛС "Памір", але щось якось не склалось. Можна туди катнути гуртом на вихідні, місця гарні, без машини - важкодоступні.