Messages

[Увага! Я категорично не рекомендую приходити на цей об'єкт без маски, окулярів, та відповідного одягу оскільки є дуже велика потенційна небезпека хімічного отруєння невідомими речовинами.Також немає інформації в яких кількостях і в яких місцях вони можуть зберігатися в тому числі у відкритому вигляді.]

У 1974 р. Міністерством радіопромисловості СРСР розпочато будівництво у
м. Дрогобичі заводу "Знамя", спершу як цеху No 29 Львівського об'єднання радіопромисловості.
Першу продукцію завод випустив у 1977 р. З 1974 р. по 1992 р. підприємство під назвою завод "Знамя" підпорядковувалось
Львівському об'єднанню радіопромисловості (ЛОРТА). Згідно з наказом No 1 по підприємству від 20 лютого 1992 р. завод "Знамя"
перейменовано на Дрогобицький завод "Схема" і переведено на новий статут самостійного підприємства. У 1996 р. підприємство було реорганізовано у ВАТ "Дрогобицький завод "Схема".
Підприємство займалося виготовленням друкованих плат, радіоапаратури та блоків цієї апаратури у мікромініатюрному виконанні, виробництвом та ремонтом акумуляторів.
Рішенням Львівського арбітражного суду від 20 жовтня 2000 р. ВАТ "Дрогобицький завод "Схема" було визнано банкрутом, нині територію підприємства фактично перетворено на руїни.

Щодо дати закриття є розбіжності в різних офіційних джерелах. Так, наприклад в судових справах з приводу пенсій позивачами було вказано пізніші дати:
"Звільнений з роботи 18.03.2002 р. у зв'язку з банкрутством підприємства.".

Місцеві також називали цей завод "Ламповим". Далі витяг інформації з відкритих джерел: "Справжня назва ВАТ ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД "СХЕМА",
який не має нічого спільного з виробництвом ламп і лампочок. Цей завод виробляв мікросхеми для електроніки в тому числі й лампових телевізорів
(напевне звідти й народна назва "Ламповий")."

Було знайдено натяки на військову орієнтацію заводу: "Тато інженер-радіотехнік. Брав участь у виробництві друкованих плат на заводі.
У його відділі розроблялись лише плати, без компонентів і по цьому не можна сказати, де їх використовували. НО, ці плати були круглі, тому думаю зрозуміло де =).
Мікросхеми там не могли розроблятися, можливо лише складання кристалів у корпуси, тому що виготовити кристал це складний процес і цей завод замалий для цього."

За інформацією з 2006 р. особливо багатим в 1999 р. завод не був: "ВАТ Дрогобицький завод "Схема" (82100, Львівcька обл., м. Дрогобич) – розмір статутного фонду 4 089 072 грн. 50 коп.,
з кількістю простих іменних акцій 16 356 290 шт., номінальною вартістю 0,25 грн. Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 20.09.1999р. №225/13/1/99,
видане Львівським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, вважати таким, що втратило чинність – розпорядження №12-ЛВ-С від 15.03.2006р."

Також з цікавої інформації: "Акт перевірки фінансових показників за 2011 рік Ревізійною комісією ПАТ "Баштанський сирзавод" встановлено наступне:
... - внески в статутні фонди ..., ВАТ "Дрогобицький завод "Схема" - 63,7 тис. грн., ..."
Постає питання до фінансистів, чи підприємство зобов'язано кожного разу звітувати про внески в ліквідовані підприємства, чи то вони робили внески у вже неіснуючі?

Загальний вигляд на завод:





Типове становище на поверхах:





У важкодоступних місцях залишились різні металеві конструкції:


В правому корпусі на першому поверсі таких дірок багато. Всі вони з'єднані в одному підвалі, що відокремлений від загального.
Нормального входу до нього я не знайшов. Знаходиться в затопленому стані.


Деякі декорації загрозливо нависають над головою:


В приміщеннях є різні написи, що свідчать про те що тут грали у пейнтбол. Там де є слово "STOP" краще оглянутися перш ніж ступати, бо є небезпечні місця.
Наприклад на другому поверсі правого корпусу при вході далі по коридору краще не ступати, там трухлява стеля.


Досі можна знайти елементи для промислу:


Не усі з них виглядають привітно. Наприклад бочки з хімічними реактивами та/або відходами. Особливо коли вони відкриті консервним ножем з невідомих причин.


На наступній фотографії в дальному куті можна розгледіти зелені бочки. На одній з них можна прочитати вверх ногами півслова "...oznań".
Дуже схоже на "Poznań". Це звісно, просто здогадка.


А тут вже видно щось схоже на назву вмісту цих зелених контейнерів "Polych...". Хоч би це було не "Polychlorinated biphenyls" які між іншим можуть використовуватись при виготовленні плат.
Ця речовина немає запаху та кольору і має дуже високу токсичність. Цитата: "Доведеними є численні негативні впливи на функціонування певних органів людини та накопичення в жирових тканинах.
ПХД є потужним чинником придушення імунітету і може викликати так званий «хімічний СНІД».
Надходження ПХД до організму провокує розвиток раку, ураження печінки, нирок, нервової системи, захворювання шкіри.
Та найбільш небезпечним впливом ПХД на людей є їх мутагенна дія, яка негативно впливає на здоров'я наступних поколінь.".
Детальніше тут.


Над однією зі стін видно перегородки багатьох маленьких кімнат, в яких невідомо що зберігається. Також невідомо наскільки великим є цей коридор.
Конкретного входу до цієї зони я не бачив. Фото зроблені з дірки у стіні.


Увага! Я категорично не рекомендую приходити на цей об'єкт без маски, окулярів, та відповідного одягу оскільки є дуже велика потенційна небезпека хімічного отруєння невідомими речовинами.
Також немає інформації в яких кількостях і в яких місцях вони можуть зберігатися в тому числі у відкритому вигляді.

Іноді можна побачити шматки проводки:


І як би це не було дивно, схеми!


Бланки для фінансової документації:


Книга до автоматичної лінії друкованих плат:


Для поціновувачів графіті є дуже гарні варіанти:























Вигляд з вікон:








Загальний підвал:





Двері були моцні:


Невідомо що:








І нарешті вихід:


Загалом, простоявши 20 років під впливом погоди будівля починає потрохи розвалюватися.
Аж так багато цікавого там вже не залишилось, хіба пару графіті, схеми на плівках, та хімічні речовини.
Я не впевнений чи знаходяться бочки з хімічними речовинами на території приватної власності, але якщо ні, то можливо вартує десь підняти це питання.
Корпус, що знаходиться лівіше від входу має пластикові вікна, відповідно знаходиться в приватній власності.

Відвідав недавно цей готель. Хоча мені він більше походить на санаторій.
Що можу сказати, стан значно погіршився. Майже не лишилось ані кольорових стінок зі скла, ані гарних вивісок.
Ззовні здається що нічого цікавого там нема. А от і ні! Я для себе пару цікавинок знайшов (мається на увазі не хабар, бо хабарити там дійсно нічого :) ).

Так він зараз виглядає ззовні:





Всередині ж із того, що збереглось, хіба вимикачі:


Та невеликий шмат стелі:


Отак виглядає другий поверх меншої частини будівлі:


Тут є якась технічна кімната в яку я не зміг потрапити, треба драбина:


Серед купи сміття знайшов обгортку від Шахового печива, може хто згадає із олдфагів:


В одній з кімнат була купа обгорток чи то ізоляції. В іншому куті були пусті ящики з-під куль для пейнтболу:


Цікаво, що вони там зберігали за такими дверима?


Цитата: "Коллектив мебельного комбината "Стрый" решил в день коммунистического субботника, посвященного 116-й годовщине со дня рождения В. И. Ленина,
добиться наивысшей производительности труда, выпуска продукции наивысшего качества. Чтобы слово подкрепить делом,
на каждом рабочем месте изыскиваются и приводятся в действие все новые резервы..." Кінець цитати.
Я прям бачу як весь колектив взяв і подумав, а чого би нам не попрацювати в суботу зі світанку до заходу сонця, най всі знають які ми ішаки!


"Цеховой комитет гостиницы?":


Пару цікавинок було знайдено в підвалі під великим корпусом. Протигази:


Дерев'яний ящик з ідентифікатором:


В котрому переправляли 276 кілограм чистої ваги чогось із Фінляндії до Росії. Постає логічне питання, якого біса цей ящик тут робить:


Всередині і навколо були знайдені тільки бланки:





Не всі зрозуміють, не всі згадають, подовжувач з двома вилками:


Нажаль, зіграти не вдалось:


Зелене та червоне відерце від Morpheus:


Раритет, газета "Добре серце", січень 1986 р.:


В проекторній над актовою залою є плакат який присвячується українському футболу:


Зайшовши в цю кімнату, згадав як сам колись їздив в санаторій. Був один кабінет де робили електрофорез.
Там стояло декілька апаратів біля стінки і сидячі біля них дивилися на протилежну стінку чи у вікно.


А ось і стінка, з пейзажем:


Типова кімната. В прихожій є шафа і душ з туалетом. Сервіс!


Дах над меншим корпусом:


Вигляд на нього ж з вищого даху:


Пару фото з даху:








До останнього моменту я дійсно сумнівався чи вона там є:


Цікаво що замок з попереднього фото бутафорський.

Якщо влазити чи залазити, то невідомо:


Мені особисто цей напис нічого не говорить:


І цей також:


Та що там казати, мені навіть невідомо чи це все що має бути у цій диво-будці:


Замість висновку: Я вперше побував на підстанції і заглянув всередину тих диво-шаф,
поностальгував трохи з плакатів та всякої всячини, а також насолодився краєвидами із даху.
Якщо будете десь поряд, то все ж таки тут є на що подивитися (звісно це моя суб'єктивна думка).

Маю такі значки, деякі без кріплень можу віддати в обмін на шоколадку або опілля)

Заберу зайця Ну, постривай! без надпису

На прохання Golem'a додам ще карту щоб внести трохи ясності:

Після вдалих пошуків літака в Карпатах, або того що від нього лишилось після падіння та багатократного розтягування, я, Golem та Electri4king поїхали в сторону Львова з надією ще кудись по дорозі заглянути. Чітких планів ми не мали, тому дивлячись крізь вікно Джимніка генерували ідеї на ходу. Так ми заїхали до Вітряка попри дорогу з Мислівки. Територія навколо нього була відкрита. В охоронній та собачій будках нікого не було. Фото є в звіті про пошуки літака.
Під'їжджаючи до Миколаєва у Голема виникла ідея поглянути на гирло Зубри в Дністрі. З його слів, то друга по величині Львівська річка і тут вона набагато ліпша. Отож ми знов запхали Джимніка до чорта на кулички, і почали оглядатися.

Спершу заїхали з протилежного боку Дністра. По дорозі бачили макове поле:


Після виходу з машини в декого виникло запитання чи можна померти від великої кількості укусів комарів. Голем пшикався балончиком наче AXE'ом перед першою свіданкою.

Місце впадіння Зубри в Дністер:


Будівля на його фоні нас одразу ж зацікавила і ми поїхали шукати підхід з іншої сторони.

Перш ніж дійти до того, що нас цікавило, була ще одна будівля. Як з'ясувалось потім, тут були насоси які викачували воду з відстійників і гнали на Миколаївський цементний завод.





Половину будівлі займали невеликі кімнати з прорізами в підлозі під великі труби. Можливо тут було додаткове фільтрування.


На диво де-інде частково збереглися лампи та короби для дротів:


Відбірне, пластикове сміття:


Відстійник, нині схожий на болото, з виглядом від протилежної сторони до входу на ту будівлю в яку ми  потрапили спершу:


А ось вигляд навпаки на те, що нас зацікавило:


Вигляд на другий відстійник:


Підходимо до іншої будівлі, яку ми бачили з іншого боку:


Вона розділена на два ідентичних зали. Перший:





Другий:


В кожному залі є дві секції з гвинтовими насосами та тримачами для їх приводів, а також східці посередині:


Кріплення для приводів гвинтових насосів:


Основа гвинтового насоса, гвинти обертаються і таким чином доставляють воду наверх:


В кожній кімнаті є три рівні по висоті. Між кожним із них є тільки один насос на одній зі сторін почергово:





Місце де набирає воду верхній насос знаходиться на другому рівні (посередині):


Набирає він її з резервуару який наповнюється нижнім насосом:


Наполовину втоплений нижній насос:


Будівля трохи дірявя, тому в деяких місцях ходити стрьомно:


В стіні торчить купа арматури. Можливо там був колись залізний місток, який стибзили металхантери.


А от кабелі з-під підлоги їм було впадлу діставати:


Якісь обгортки:


Перед цією будівлею є невелика яма в якій сходяться виходи від труб з будівлі та відстійників:


По бокам від будівлі є стежини, що спускаються до Зубри:






Якщо не спускатися на стежку, а просто обійти будівлю, то можна побачити два шлюзи у відкритому стані:





І власне, те, заради чого ми сюди заїхали:





Отак наша мандрівка до річки затягнулася на огляд цікавої споруди. Після чого ми ще шукали охоронця із сусідніх територій щоб попитати його трохи. Перестріли його по дорозі. Він нам і розказав про те що це все було необхідно для процесу випалювання цементу на заводі. А коли вони то перестали робити відпала й потреба в цих спорудах. По його словам закинуто вже два роки.

Продаю свого ровера GT Aggressor Expert 2017 року випуску. Куплений в 2018 (маю документи). Гарантія на раму - 5 років. Лінк на OLX.
Треба заклеїти заднє колесо. В цієї моделі трохи скриплять гальма при намоканні (такі вже гальма).
Зроблю невелику знижку і подарую замок, крила, світлові маячки і може навіть шолом :)

Їду. Якщо нас набереться на 3 машини, то буду на авто

Класна поїздка вийшла!
Оскільки мені наполегливо порекомендували не брати з собою телефон в печеру, то докину хіба буквально пару фоток з околиць:

Я би поїхав, але не маю навичок лазання

Нічого страшного. Навчимо. В ПЗК Андрій теж спускався вперше. А тут був мій перший раз

Обовязково мати змінний одяг і взуття як для горів. Бо будемо всі в болоті. Канапки, шоб підкріпитися. Печеру ще треба буде шукати. То ж я не впевнений шо буде час на пікнік. Якшо маєш то прихопи каску чи велошолом. В печері це помічна річ.

Добре, візьму велошолом

В мене вже укомплектовано

Я би поїхав, але не маю навичок лазання

Ще є 3 місця

+ на авто

Файно :) Хіба мали такий напружений графік шо не встигли зайти в жоден музей, тому не знаю

Що там з поїздкою?

+

І я би приєднався, правда від часу залежить

Йоу, шо там поїздка? Я б плюсанувся

Додавайся в чат, лінк на пару повідомлень вище

+1 50/50
Якщо поїду то їхатиму машиною

Був там сьогодні. Що можу сказати, тенденція стандартна: потроху розвалюється і дуже багато сміття.
Цікаво, що всі будівлі мають індивідуальні номери, а значить знаходяться на балансі якоїсь державної контори.
Загалом видно що по всякому намагаються захиститися від вандалів, усюди замки, решітки і забиті вікна.

Перше що попалося на очі - водонапірна вежа:


А от і сам палац:












Внутрішній двір виглядає набагато ліпше ніж зовнішній периметр, хоча плафони майже всі побиті:








В сходах діра в підвал, а там купа сміття:


Підвали:


Хтось навіть ровера зберігає в підвалі:




Спало на думку що десь має бути розтяжка ;D:






Заїхав ще глянути на бункер, але він, нажаль, добряче зачинений: