Це діло було ще у 2016 році, і ось, вирішив віддати свій боржок - нашкробати фотозвіт.
Це був дощовий жовтень, звичайний будній, сіренький день. Не робочий для нас. Бо ми якраз виходили з поїзда в Подільську (раніше Котовськ), в пошуках транспортного засобу, який мав нас провезти через такі цікаві об'єкти як Південно-Українська АЕС, Олександрівська ГЕС, Ташлицька ГАЕС та через день в Музей ракетних військ стратегічного призначення, і на залишок Дендропарк "Софіївка", бо природа теж нам цікава. Інколи :)
Наш бусик по "убранству" інтер'єру був на рівні з шейховими лімузинами. Золото, шкіра, лак, дерево.
Заряджені дозиметрами, які врешті нам ніяких інших чисел не показали.
Ось і головний вхід в АЕС. Заборонено було його фотографувати до речі. А я що? Я кота фоткав!
Осьо наша братія. Такі чемні, усміхнені, слухаємось гіда. Позаду два працюючих блоки, та адміністративна будвіля.
А це будівля, в якій знаходяться різні пристанційні об'єкти, зокрема типографія, їдальня. Працівники закритої частини АЕС мають свою, окрему столовку.
Велике панно з мозаїки, радянські тру-металопластикові вікна. Ті що з алюмінієвого профілю.
Це ми підї'хали до недобудованого 4-го блоку. Попереду велетенська стіна приміщення машзалу. А там мав бути 4 блок та допоміжні приміщення. На основі консервації будови створили тренувальний центр для працівників АЕС.
Власне, туди ми і пішли на оглядини.
Секундочку! Трохи любові сімейної)
Студент з доцьою
А тут вже не до любові. ВОХР у вигляді жінок з гумовими палицями --- не можна було фоткати прохідну.
Ні, нулі це не туалет. Поверхів на такого роду об'єктах не позначають, лише відмітки у метрах.
Руфус казав, що йому не подобається ця світлина. Як на мене вона чудова. Експлорер то не Фейсбук, будеш Ігорку тут затеґований.
А ось і приміщення тренувального БЩУ, яке є відтворено до реального 1:1.
Щось описувати мені, особі з гуманітарною освітою як мінімум не доречно, але деякі деталі і без опису цікаві.
Як ось продумана система освітлення, для забезпечення м'якого, заливного світла без різких тіней.
Слоти ЮСБ для підзарядки ґаджетів). Чудово!
Соти в розрізі, мнемотабло реактора.
Ось воно, щастя експлорера!
Зеля б щось крутнув
Бракує так трохи тієї "ламповості", що ми бачили на БЩУ-2 на Чорнобильській АЕС.
Наглядач (екзаменатор)
Знимка на добру пам'ять
Наш гід. Вдячні йому за гарну екскурсію.
Flash і двері до майбутнього блоку.
Заслужений обід в пристанційній столовці.
Бюджетненько. Ну і смачно. Завжди смачно в таких місцях.
Ностальгуючим по совку є виділені моменти
Олександрівська ГЕС.
Лив такий дощ, що не виходили в більшості. Та й закрита для відвідин була, рівно так само як ПУАЕС. Високий рівень терористичної небезпеки тоді був.
Ташлицька ГАЕС. Реально гарне місце, затоплений каньйон, чудова природа. А сама ж ГАЕС, за кадром цього разу.
Водний транспорт для працівників ГАЕС
Види там шикарні. Навіть Stitch втішилась побаченим.
Ні-ні, то не ми :)
Nastyona
Чайка. Передавала вітання.
Протилежний берег
Тут рослинність сама вказує, де вона росте.
Yserl каже Хайль!
Оппа...Невеликий офтопчик:
Просто, коли ці троє збираються, вони мусять мати подібне фото.
Южноукраїнськ.
Міста не бачили. Відвідали музей, з гарною макетною частиною.
Макет приміщення блоку, з парогенераторами та циркуляційними насосами
Макет реактора
ВВЕР-750 ВВЕР-1000, в розрізі, зі стержнями. В людський ріст.
Папік приймає екзамен))
Колись навіть макет був рухомим, для наглядності роботи.
Машзал. Турбогенератори.
Хто любить цю тему, ясно що було цікаво. Особливо, коли фахово розказували та пояснювали.
А хтось спав в той час)
Наостанок в Южноукраїнську - його набережна
На цій веселій ноті наш експлорерний день закінчився. Залишилось потрапити в готель, наїстись, напитись і виспатись.
Щоб зранку з новими силами потрапити сюди - в Музей Ракетних військ стратегічного призначення (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,426.msg2689.html#msg2689).
Місце в нас на форумі вже чудово описане, але я в рамках звіту, кілька слів добавлю від себе.
Знову ж таки. Дощ.
Екскурсію нам проводив веселий чоловік, колишній військовий. До речі, важко було визначити, які йому війська були близькі по духу, радянські чи українські вже. Неоднозначне враження після спілкування з ним таки залишилось.
УКП - Уніфікований командний пункт, куди ми згодом спустились.
Зауважу лише моменти, які найбільше мене вразили. Однозначно, музей як не музей, це щось інше і краще. Вартує це побачити, і не тільки, послухати колишніх працівників - офіцерів у відставці.
Ото ж, в рамках Будапештського меморандуму Україна мала позбутись ядерного озброєння, у нашому випадку як ця в/ч, мала бути зруйнована та шахти ліквідовані.
Але, є можливість побачити єдиний вцілілий артефакт - ковпак ракетної шахти, з усіма механізмами.
Єдине що, як ближче підійдеш, можна подивитись на завалений та затоплений ствол шахти.
Уніфікований Командний Пункт та підходи до нього - безумовно це родзинка цього місця.
Приємно дивує стан. Прямуємо через технологічні приміщення та потерну до УКП
Ряд гермодверей і ми попадаємо до шахти. Тільки всередині не ракета, а автономний модуль на амортизаційних підвісах.
В проміжку між модулем і шахтою є ліфт. Модуль має 12 поверхів з технологічними та житловими приміщеннями. Побачили тільки три з них.
В боковій ніші аварійній вихід знайшовся
Спускались в ліфті по двоє, до знаменитої кабінки. Ось тут, ще до прикладу в 1993 році змогла змінитись доля мільйонів людей. Через поворот ключа, по прямому наказу, з Москви, запуск балістичної ракети з ядерним зарядом. В час незалежної України. З її території.
Ось такий парадокс.
Поверхом нижче, на останній дванадцятій відмітці, житловий модуль.
Дуже багато елементів, фурнітури, яка зустрічалась в ГДРівських залізничних вагонах. І не тільки. Уніфікація - наше все.
Відчуття як в якомусь купе поїзда, тільки що вікна немає.
Є санвузол, з унітазом та умивальником
Холодильник, аптечка, самовар, який надійно закріплений. Щоб в разі чого не гримнув та не обпік захисника вітчизни.
Затишно. Такий собі космічний кокпіт.
Знизу ніщо інше, як вигрібна яма :)
Наостанок, вирішили дослідити броньовану башенку кругової оборони.
Позабирали павутиння, і о чудо, а вона ще крутиться! І танкові перископи на місці.
Дякую всім за компанію.
Добавляйте ще свої фото. І Софіївку заодно)
Обговорення тут (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=7594.new#new)