Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - onyx

#181
То є приблизно отут  48°17'56.26"N  24°33'29.53"E, десь в радіусі 50м є невеличке джерело.
#182
Доречі у Ворохті також є сірководневе джерело.
#184
Доречі я зустрічав дуже схожий об'єкт в ПРТБ біля села Середній Майдан, подумав що то якийсь вузол зв'язку а виявляється це сховище ЯБП :o
#185
То напевно була ПРТБ, звичайно ж, зараз закинута.
#186
Координати приблизно 49° 0'32.75"N 24°42'18.31"E
Провели сьогодні з колєгою рекогносцировку цього об'єкту. Завод працює але деякі цехи закинуті, охорона серйозна. В середині багато цікавого, найближчим часом планується вилазка :)







#187
У моєї сусідки, до будинку(старий особняк) йде стежка, викладена з єврейських надгробків ;D і нічо, привидів не помічав ;)
#188
В сесесер в якості протиотрути здається використовували антигюрзу. Але думаю носити з собою протиотруту то зайве. Випадки укусів трапляються вкрай рідко і з вини самих постраждалих. А найкращий захист - файні гумові чоботи, ну і не турбувати лишній раз змію, терпіння в неї рано чи пізно кінчиться. 
#189
Цитата: Golem від 14.09.2010 21:14:01
А шо люди замерзають там навіть вілтку - не враховуєш. Чорногора то така штука шо серед спекотного дня найшли хмари, подув вітер 30м\с, впав сніг з градом і мокрий одяг на тобі перетворився в лід. І ти сидиш замерзаєш та молишся щоб вийшло сонце.
Я все враховую, і неодноразово бував там в подібних ситуаціях, коли влітку ледь пальці не поморозив, якби  мав хоч найменші сумніви на рахунок погоди і того що не зароблю гіпотермію, нізащо б не залишився на горі, і зробив би нормальне укриття. Не такий я вар'ят  як здається з першого погляду і ризикувати своєю сракою нізащо б не став ::)
Цитата: Golem від 14.09.2010 21:14:01
І найстрашніше зустріти там можна хіба шо натовп пяних місцевих хлопців. Бо нема в лісі гіршого звіра ніж пяна людина.
Це точно, правда в горах таких звірів ще не доводилось зустрічати.
Цитата: Golem від 14.09.2010 21:14:01
Хочеш справді повиживати - поступай в СПТУ, спробуй там вчитися, ходити на всі пари, не давати списувати і закінчити на червоний диплом ;)
Боюсь, там довго не повиживаю ;D А взагалі, часто коли ходив по горах, задумувався, а що я робитиму якщо зара заблукаю, залишусь без снаряги, от тепер і перевірив на практиці :)
#190
Другий похід вийшов максимально скороченим( вже під кінець першого дня з'явились справи в місті), два дні і ніч на чорногірському хребті.
Спорядження те що й попереднього разу +

  • Светр
  • Ліхтарик
  • Шмат поліетиленової плівки

Маршрут Дземброня – Піп-Іван – Несамовите – Ворохта.




Оці колючки я знайшов на підйомі, не знаю як вони називаються але колись у Ворохті, місцеві жителі мені розповідали що під час голоду ними харчувались, це і була моя основна їжа. Їстівна серцевина, треба обчистити колючки, насіння, і можна їсти, смак нормальний.
Ще знайшов підберезовика, так як на хребті дров нема, довелося з'їсти його сирим, що не є добре, якщо є хоч якась можливість гриби треба готувати.
Взагалі на чорногірському хребті практично нема що їсти, хіба троха афен та брусниць.



Отут я настелив на дно трави, накрився поліетиленом і спав, точніше не спав а лежав, через холод заснути цієї ночі не вдалось. А ніч була безхмарна, словами не передати наскільки красиве зоряне небо тут, на висоті біля 1800м, це треба бачити.


Вирушив далі о п'ятій годині, коли ще було темно.








Так добрався до Несамовитого і вниз, до Ворохти.


Всі фото тут тут
#191
О, в цю п'ятницю я буду Запоріжжі, до суботи б там почекав, і з радістю до вас приєднався :D
#192
На два дні мож було б пройтись Піп-Іван – Говерла, з ночівлею десь на хребті. Думаю на перший раз жопі хватить ;D
Загалом як хтось шось надумає пишіть, в суботу відправляюсь в ті краї. 
#193
Цитата: Golem від 03.09.2010 16:01:20
Є на дружньому ресурсі досить цікава тема про летючі стержні/ Це до теми про паранормальне.
Ааа, люфтваффе б**дь! Цю срань треба збити, а потім ізучати ;D
А якщо серйозно то це дійсно нагадує літальний апарат, як турбіна якась, але ні звуку ні ударної хвилі нема, отже з атмосферою воно не взаємодіє, по крайній мірі відомими мені способами. Цікаво...
#194
До теми, у Франкіуську з одного з мостів видно пряму, рівну смугу яка йде по дахах будівель. З'явилась вона років 15 назад і до сих пір її добре видно. То ніяка не фарба, чи т. п. , просто на цій смузі шифер виглядає як новий, на ньому нічого не росте. Що то таке? Від чого воно з'явилось? 




#195
Без проблем :) Я планую похід на 10. Приблизний маршрут Піп-Іван – Осмолода, або навпаки, перший варіант буде легший, другий веселіший ;D На скільки днів сказати тяжко, буде видно. Якщо хтось шукає пригод на свою дупу, приєднуйтесь ;D
І ще, то буде дуже не простий похід, в горах вночі зараз холодно, дощі можуть йти цілодобово, з їжею на Чорногорі туго, про погоду там взагалі мовчу :-[
#196
Цитата: US5WEO від 30.08.2010 22:58:30
Досить цікава книжка  Один на один з природою.
Ага, я б сказав сама повна, тому її і виділив. Рекомендую читати в першу чергу ;)
#197
Цитата: RoMeL від 22.08.2010 13:03:59
+1 Давно хотів щось подібне втнути. Тіки стримує відсутність відеокамери, щоб ті походеньки зняти...Слухайте, а може створимо такий собі експлорерівський варіант "Вижити любою ціною"? Один оператор + один виживальщик і вперьод ?
Було б круто, правда коли йти не самому, то відчуття зовсім не ті.
#198
У 2009 році ходив таким маршрутом: Ільці - Піп-Іван – Говерла – Петрос – Говерла – оз.Несамовите – Ворохта. Першого дня дійшов до оз. Бребенескул, де й заночував. Другого дійшов до Петроса і вернувся десь за Брескул. Вийшло що за один день, я двічі заходив на Говерлу :). Третього дня спустився з Чорногори через Несамовите.
























Інші фото  тут 
#199
Обговорення тут
#200
Похід тривалістю 3 дні.
Отже спорядження:
Ніж
Сірники
Пляшка води
Кружка металева
Штормівка
Дощовик
Пару кульків для збирання дарів природи.
Починалась подорож з Яремча, звідки я вирушив в сторону Явірника( гора така). Так як по стандартному маршруту йти не цікаво, я скоро опинився серед глухого лісу, в якому пересувався спочатку в потрібному а потім в непотрібному напрямку ::). У результаті чого вийшов на хребет Явірника не з тої сторони з якої планував і вбив на ті маньоври декілька годин.

На Явірнику, було повно афен які я впродовж півгодини і поїдав. Взагалі то не є калорійна їжа, але шлунок це зрозуміє не скоро, тому коли мало або нема їжі треба постійно щось жувати(хоча б хвою), пити воду, так менше відчувається голод. Також під час привалів можна перекусити заболонню берези чи ялини, це реально додає сил. Звідти, знову по буреломам, серед яких, між іншим, зустрів оленя, спустився до потічка Женець, пройшовся до водоспаду Гук.

Часу до темноти лишалось мало, а треба ще збудувати собі якусь хатку, знайти що(чи кого ;D) б зжерти. Тому троха не доходячи до дачі Ющенка(а ніхуйова ж в нього там хатка), заліз десь на кілометр до лісу і вибрав хороше місце для шалашу. Зробив його, як мені здавалося досить якісно, приготував, щось схоже на зупу, склад: смерекова заболонь, лисички( ті що гриби :) ), папороть(молоді пагони), подорожник(листя), квасениця. Папороть треба окремо відварити, заболонь варити як можна довше.

Не скажу що воно смачне чи дуже калорійне, але їсти можна, особливо якщо голодний. В ночі почалась гроза, сильна гроза, блискавки били дуже близько, я б не сказав що їх боюсь, але тоді ледь не всрався :(.  Шалш дуже швидко почав протікати і незабаром я виявив що мене затоплює, тож довелось його покидати. На той час я вже був повністю мокрий і дуже змерз, спроба розпалити вогонь під дощем нічого не дала, щоб не мерзнути можна було б продовжувати йти вночі, але ходити під час грози  дуже не рекомендують, тому я заліз на схил покрутіше, кинув під себе пару гілок, зверху плащ, так і лежав до світанку. Це була моя сама неприємна ночівля в Карпатах.
До ранку дощ скінчився, я змусив себе піднятись, ох як же було холодно, дощовик навіть не знімав, так і пішов. Коли добрався до Хом'яка то вже троха підсох і зігрівся.

Між Хом'яком і Синяком( гора така, як хто не знає :) ) знайшов цілу купу білих грибів, спочатку я дуже радів( 2 дні всетаки нормально не їв) але як виявилось, дертись вгору по каменюкам з зайнятими руками( десь по 5кг грибів на кожну руку) не так просто.

Так потроху, через Синяк і Малий Горган, я  доповз під Довбушанку, там і зупинився.

Попередня весела нічка і відсутність нормальної їжі давалась в знаки, я ледь тримався на ногах. Не знаю, кажуть в таких ситуаціях зловживати грибами не варто, але я тоді їх стільки зжер (і варених, і печених на вугіллі ) що в мене тупо вже нічо не лізло, і зле мені не було, навпаки, було дуже добре ;D. Ще зварив компот з афен, гарячий вітамінний напій саме те що треба. Минула ніч показала неефективність шалашу, тому я знайшов повалене дерево, біля нього поставив ще одне, поперек на них наскладав дрова, і зверху велику кількість хвої. Вийшло чудове припідняте ліжко. Як починається дощ, просто накриваєшся плащем, і пох на все.

Але в хорошу погоду, якось комфортніше спати на землі, застеленій гілками. Ця ніч пройшла спокійно, тільки раз я перебирався на своє ліжко, бо почало гриміти, але до дощу не дійшло. Зранку я знову обжерся грибами + компот. Цього дня мені вже треба було повертатись до міста, на Довбушанку часу не ставало. Вертався через перевал Переслоп, в Яремне.
Як виявилось теорія виживання сильно відрізняється  від практики. Треба буде якось зробити подібний похід кілометрів на 150, через Чорногору і Горгани...
Обговорення тут