Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Roy

#221
Планую знову відвідати цей об'єкт, полазити по близько розташованим ДОТам та подосліджувати підземні споруди.
Радо запрошую і Вас до експлору.

До диспозиції в нас буде славнозвісна "Гульська міна", один з найбільших УРів, навколишні гарнозбережені ДОТи, доволі маштабні підземні ходи, з довколишнього - залишки старого водяного млину, поряд розташована річка Случ з її красивими берегами. Та що тут казати, там ляпота :).

Можно прихопити й МД з собою. Якось зимою маузерівський настріл находив просто в ДОТі.  Доречі, ДОТи цікаві тим, що розташовані на пагорбі з прекрасною оглядовістю та мають люки до підземних коридорів. Відчуваєш себе солдатом вермахту  :) Таким чином гарно відчувається могутність споруди.

Поїздка планується на 1 день. Назважаючи на немаленьку відстань, зручне добирання. Ну майже.  ;)

Туди поїздом Ужгород-Київ відправлення зі Львова о 21:27 прибуття у Новограді_Волинському о 3:14. До Гульська орієнтовно 10 км, можна доїхати автобусом або ж на таксі.

Назад тим же поїздом, відправлення о 19:19, прибуття у Львів о 1:02. Або ж Київським експресом, котрий відправляється о 19:40, а прибуває о 23:33

Виїзд в пятницю ввечері.

Ціна квитків, у дві сторони орієнтовно 100 грн. Якщо є студак - то дешевше.
Так що, для дослідження місцини часу буде достатньо. Якщо буде сприятлива погодка, можна буде ще й скупатись та поматрасити.

Так що, хто має час та бажання, приєднюйтесь!





#223
Яке ж це місто, його культура, жителі, побут?
Маючи вільний від справ час, свій фотоапарат під боком та натхнення, вирішив пізнати його для себе. 

Житомир це стародавнє невеличке містечко, котре засноване по переказам аж в 884 році, чисельність жителів складає близько 270 тис. Не густо, як для обласного центру.
Околиці міста просто шикарні. Скелясті обриви, стара бруківка, низькі старі будівлі, мальовнича річка, котра в'ється містом, ліси навколо, котрі межують з містом. Супер!
Але це не скажеш про центр міста, він тут кардинально відрізняється від перефирії Житомира. Він чимось схожий на столичний. Здалось навіть,  що він ніби заражений характерною київською метушнею, широкі вулиці та площі центру а також архітектура забудови сталінських часів допомагають збагнути це.
Таке враження, що це міні-філіал Києва, відчувалось явище наслідування, ну але це доволі суб'єктивне враження.
Я себе необтяжував метою відвідувати музеї, та спеціально характерні місця, практично йшов навмання.

Житомирський теплий ранок. Сонце, синюще небо. Мій шлях розпочався з цього місця:



Це центральна частина міста, напіврозвалений будинок, у котрому проживають люди. Поряд школа, велика площа, рух транспорту, багатоповерхівка. Доволі контрасно. Ну і якось симпатично, так краще вбачається історія міста. Очевидно, на будівлю чекає знесення, аже розташована на вигідному місці. Поки що відчувається брак інвестицій та застій у багатьох відношеннях. Наче й не обласний центр.



Туалет, теж центр.
Доречі, так і не знайшов громадської вбиральні в місті, навіть на туристичній карті. Окрім цього переповненого, звісно  :)


Історична стара забудова міста була 1-2 поверхова, рідко трьох. Збудовні переважно з цегли або з дерева. Деякі в дуже аварійному стані.





Центр. Площа Соборна.
над площею височить багатотонна глиба з каменю.


Можна б було цей old-style знести, та не було чим :)


Ну і сама площа Соборна. Характерний годинник, з рекламою місцевого, навіть всеукраїнського виробника морозива "Рудь".


Житомирські таблички:





Про житомирські катакомби легенди ходять вже давно, навіть не легенди, а розповіді про підземне місто. Роками влада боролася з цим, засипали усі входи -виходи. Інформації про житомирських дігерів немає, невідомо чи хтось це досліджує.
Я все таки чисто випадково знайшов 2 входи, один біля Єзуїтської юридики, вхід котрого закледений був бетонним блоком, другий посеред вулиці, класична "лівньовка" зі скобами, з ймовірним продовженням. Найбільш цікавим виглядав хід біля Юридики, викладений зі старої цегли. Ех..., далеко. :-\


Власне Єзуїтська Юридика, вірніше її залишки. Абсолютний дестрой. Нічого цікавого, крім ось цього:


і афігевших котів юридики:


А тим часом весна в місті набирає повні оберти:




літні столики готуються приймати відвідувачів


Пішохідний міст. Має по бокам "крила". Думаю, Скіп буде знати для чого їхнє призначення.





Це місце для закоханих, котре рясніє любовними колодками, написами на нереальних висотах а також написами під мостом.


граматєї :)




Зеля, чуєш, Валєрра і тут був  ;D




Воно й не дивно, дуже романтичне місце, з прекрасним краєвидом


От так, люди живуть в місті біля річки


Далі забрів до будинку з космічними димарями)).



Але ні, це не димарі, це ракети, з музею космонавтики. Куди я принагідно зайшов.

На вході перевіряємо, чи все застібнуте


Звідти, коротко лише найцікавіше:

Спускний апарат Союз-27 - доставляв і повертав у 1978 році екіпаж у кількості двох осіб






Побут космонавтів:




комплект для приводнення з аварійного запасу космонавта


Так виглядає експозиція музею. Приглушене світло, космічна музика :). Об'єкт вартий уваги, але з екскурсією.


Далі, в компанії Lacerta я продовжив топтатись Житомирем.

Затоптали у стару частину міста:




В старій частині міста повно водяних колонок


живляться водою вони з централізованого водопроводу. Водопровідна вода тут в рази якісніша ніж у Львові.


Винесені на вулицю поштові скриньки. Це, для того щоб поштарка голову собі не ламала. Адже дуже все щільно забудовано житлом і в різних конфігураціях. Ще й до того на горбистій місцевості.




Поряд з котрою скелі, де часто тренуються альпіністи




А місто за той час готується до 9 травня: знімаються жовто-блакитні прапори


Тролейбус ЗіУ-682. Відрізняється характерним гумовим запашком.


Юній пасажирці тролейбуса Рой явно не сподобався :)


Та й інші чомусь повідвертались





модні київські ціни, ета ж сталіца!  ;D




Шось дуже довввгий звітик намалювався, мені аж тошно від того, читачам мабуть ше гірше може стати. Добре, заокруглятимуся.

Ще з Lacerta зайшли в музей МНС, а якщо по простому, до пожарників в гості :)
В музеї нам зраділи. Подивилися на місцеву експозицію,
я згадав за коп :)



а також за старі підземні безкисневі ходи:


ну і диспетчерський пульт також цікавий, можна понатискати кнопочки


Ну і будучи в Житомирі, як не придбати шкарпеток з Житомирської панчішної фабрики?
Серед тру-шкарпеток віднайшлися ось такі, оргазм сокс, код 69. Посміхнуло. Казали остання пара, народ все розібрав.


Не міг не замітити таку тру-мальовану вручну табличку, на автовокзалі.


Все, покидаю Житомир, маленьке місто зі своїм внутрішнім світом, життя в котрому безумовно продовжується!


Марічці велика подяка за компанію та допомогу. А також Сергію, котрому також подяка за можливість відвідин обласного архіву.

Тут можна пообговорювати
А тут є всі фотки з Житомира







#225
Будучи на відвідинах Стебницького комбінату, звернули увагу на стару будівлю, котра була схожою чомусь на монастир чи церкву. Переконані були в тому і далі, допоки не розпиталися у місцевих.
Стара солеварня, чудова пам'ятка промислової архітектури початку минулого та мабуть і позаминулого століття. Фасад будівлі прикрашає вежа, з залишками годинникового циферблату. Всередині теж дуже гарно, правда повністю відсутні перекритття, і тому важко уявити призначення будівлі. Є залишки опор котрогось з механізмів та маркувань на стінах (маркувань тих ще старих, технологічних, а не сучасних, де пишуть імена та назви геніталій)).
Можна спуститися у підвал, побродити по залах, полюбуватися величною цегляною кладкою.
Нажаль, більшою інформацією про об'єкт не володію, і було б супер, щоб хтось при можливості доповнив грунтовніше.
На сьогодні, таке враження, що будівлю хтось взяв під свою опіку, дахівка перекрита металочерепицею. Ймовірно, в найближчому майбутньому доля споруди зміниться.
#226
Куплю, або міняю (на пивний еквівалент :) ) телескопічну трубку до дозиметра ДП-5в.
Якщо куплю, то за помірну ціну.
#227
Основна тема тут

Ну і вже традиційно:  ;D







Слисишшш...Атжал!
#228
Збірка на мою думку, кращих плакатів з книжки котру віднайшли Bottlehunter та Lesyk на покинутому заводі хімволокна.
Всю книжку не сканував, оскільки могла б розлетітися, тому до Вашої уваги лише вибрані плакати.

Назва книжки "Каталог плакатов по технике безопасности" Москва, видавництво "Химия" 1976 тираж 9000 екз.

Плакати:

поп-зірка :)










зверніть увагу на червоні носи та щоки грузчиків :) Все як положено!












рой - кабель!  ;D










повчально




















Хто має ще якісь зразки радянських плакатів по ТБ, викладайте сюди.

#230
Ось, маємо звіт з покинутої шахти "Бендюзька", колишня назва "№2 Великомостівська". Склад нашої компанії був майже незмінний: Zelja, Romchick, Lesyk, Alter, Ворон, Bottlehunter,  linuxoid ну і я звісно. RedShift на жаль змушений був відлучитися.

Шлях на шахту розпочався з території піщаного кар'єру, який розташований поряд. Сніг на мить припинив нагло сипатись з неба, вийшло на хвилинку сонце і це дало змогу гарно роздивитися кар'єр. На іншому березі побачили залишки зруйнованого ДОТу, зруйнованого не від наслідків війни, а від робіт у кар'єрі.



Сонце заховалось за сірі хмари, здійнявся вітер і сніг почав далі назойливо сипатись на наші голови. Ми зайшли на територію шахти.




Одразу зустріли сторожа, чи то працівника шахти. На запитання що ми тут робимо, відповідаємо - "ми незалежні фотографи"  :)
Отримуємо "зелений коридор" і валимо в сторону ствола шахти.
Попадаємо в похмуру, розбомблену споруду. Кругом свист вітру, чорна пилюка і небезпека. Вона там всюди, ледь замітні дирки в перекриттях, хаотично розкидана цегла, шкло, насипи породи та інше. Це приміщення технічного комплексу, де відбирали вугілля.










Вугільний наліт на стінах

Вікно - в нікуди


Далі пішли в сторону ствола шахти та в електроцех, паралельно виглядуючи у вікна.




А там - найцікавіше -




Вирішили вилізти на дах, та піднятися вище аж до ствола шахти. Залаз на дах виглядав суперово, дирка в бетонній стелі, та збивка з дошок по котрій треба видиратися. Головне, що в разі невдалої спроби можна було провалитися на ще один поверх нижче, бо поряд була не одна дірка в перекритті.

На даху:




необережний крок і ти внизу(










Йдемо ще вище








І тут один персонаж по імені Лесик :) дещо вчудив. Він загубив голову...
Якщо не вірете - ось доказ:


Як загубив голову, то це вже не смішно. Бо нема чим думати.
Як результат Лесик заліз в ствол шахти на перекладини... Під ним 400 з гаком метрів висоти і абсолютна невідомість.
На щастя Лесик вернувся звідти живий-здоровий, але добряче полоскотав нам нерви, має мабуть пару життів, як кіт :)
Ось воно, зліва зверху, перекладина і за нею майже півкілометрова глибина.

На майбутнє, обходьте десятою стороною покинуті шахти, та особливо їхні стволи, коли немає провідника!

Решта фоток тут
Обговорення там

З.І. Тру-респект експлорерам за чудову компанію та підтримку!
#232
Основна тема тут
Супер. Дякую за звіт, + в карму.
Фото як для телефону доволі якісні, маємо перший гарний звіт з Львівської ТЕЦ  :)
#234
Колега розказував, що на території Винзаводу знаходяться якісь підземелля, як колись вони ще малими дітьми туди лазили. Сьогодні вирішили сходити туди, згадати дитинство, та дослідити об'єкт.
Скористались великим пробілом в огорожі, попали в яр, в котрому розкидані були цистерни. І ось він!
В горі побачив арочний вхід, взяв ліхтарик та чимдуж побіг туди.  :)
Потрапив у довгий коридор. Роздивляюсь, бачу камяний фундамент, арочну цегляну кладку, і трохи води під ногами. До стелі високо, метрів так зо п'ять. З коридору завернув у велику кімнату, з котрої хід далі вже був засипаний землею. Всередині доволі сиро, пробиваються грунтові води, в одному місці вода дзюрчить просто з стіни.
Далі, вийшовший на світло, відкрили незакриті ворота, підійшли до покинутої будівлі заводу. Позаду неї виявив ще один вхід в глиб гори. Встиг зайти і оглянути всередині перед тим, як попередили мене про охоронця, котрий нас замітив, і вже поліз в кобору мабуть за пістолетом, який прискає водою, ну або пістонами стріляє.  ;D А винною цьому пси різних типорозмірів, котрі допомагають охоронцю. Пошуміли занадто, і вони настукали на непроханих гостей :).
Цей другий погріб був вже значно більший за розміром від попереднього. В середині були залишки металічних стелажів.
Самі ж погріби закладені ще тоді, коли була броварня Яна Кляйна. В роки процвітання вже винзаводу думаю тут знаходилось вино в бочках (одну таку знайшли), та інші технологічні приміщення.

Погріб можна порівняти з таким як під Високим Замком, але все ж, вони різні. Незважаючи на псів та озброєного сторожа, їх можна відвідати, головне не видавати лишнього шуму.

Ось кілька фото звідти, правда вибачаюсь за певну їхню неінформативність, власне відсутність загальнопланових фото. Так склались обставини.

Входи:




На вході кимось дбайливим залишена каска, для відвідувачів  :)
Там є шанси, що цеглина вцілить в голову.



Всередині:




Погляд на вхід






Цеглини від вологості просто "виповзають"




Поряд зафіксував оригінальний електричний стовп  :)


Обговорення теми
#235
Планується доволі маштабна вилазка в Червоноградський край. Поки не отримали зеленого світла з Великомостівської шахти, не гаємо часу, досліджуємо околиці! :)

Значить, в чому полягає "маштабність" вакації?  Вилазка планується двохденна, в крайньому разі один день, але при умові якщо виїхати з рідного міста як найраніше. Linuxoid та я склали цікавий маршрут, який охоплюватиме найбільш знаменні місця краю. На маршруті будуть території шахт, ламповий завод, військова частина, 5 бомбосховищ, покинуті шахти ну і звісно ЦЗФ. З житлом проблем не буде, 4-місний номер в готелі вартує 100 гривень.

Частково, деякі відстані будемо долати нозями та маршрутками.
Одним словом, має бути цікаво. Треба правда запастися рексоною, в кількості по штуці на особу. Злі собачки можуть турбувати.
Отож субота- неділя, 26-27 березня.
При потребі, Linuxoid доповнить більш грунтовніше.

Хто має бажання, підписуйтеся нижче!  ;)
#237
З минулорічного замовлення партії фірмових футболок минуло трохи більше року. Отже, пропоную запастися свіжими футболками, тим паче до нас приєдналося багато нових особистостей. :)
Тому пропоную зголошуватися. В повідомленні вказуйте розмір та варіант нікнейму на рукаві, так як робили минулого разу.
З огляду на теперішню економічну ситуацію, вартість футболок буде в діапазоні 65-85 гривень.
Реєстрація буде тривати до 1 квітня. Оплату варто здійснити до отримання, в останніх числах березня, коли буде сформований список. Відповідно буде відома ціна, та фірма котра буде займатися друком.
#238
Основна тема тут.



Дякую за цікаву тему, маєш +
Цікаво, як краще туди потрапити, десь попід паркан, чи краще домовитись з охороною? Чи є інший спосіб?
#239
Хоббі в нас таке, що зачасту нас "заносить" в різні невідомі краї та місцини. Дуже часто стаємо свідками різноманітних подій.
Тому, хочу щоб у цій темі ми ділилися пригодами, котрі траплялися з нами.





Поділюсь дечим і я.
Якось на житомирщинні з камрадами шукали в полі спалений німецький хутір. Знайшли орієнтир - а саме, старий цвинтар, котрий одиноко майорів на горизонті. Цвинтар дуже старенький, повністю заріс. Захотів я туди залізти...
Отже заліз. Пролізши крізь густі зарості, я остовпів...Остовпів не від побачених сумнівних павуків, та гадюки, котра спочивала недалеко, а від перевернутих старих надгробків та велетенських дір в землі. Навколо з-під землі виглядали людські кості, та череп. Витягнув фотоапарат, щось клацнув. Дуже моторошне місце, мене просто якось "викинуло" звідти.
От і робота чорних археологів на лице. Правда дира в землі виглядала трохи дивно, можливо лисяча нора.
Фото (сорі за якість)




фрагмент тазової кістки






А тут, братська козацька могила. Розташована позаду території колгоспу. І також, кожного року активно розкопується нелюдами.
Поховані козаки тут які брали участь у повстанні Криштофа Косинського (бою під Пяткою). Ймовірно поляки догнали, та й полягли вони тут у нерівному бою. Або ж, козаки Северина Наливайка, котрі також брали участь у повстаннях.




#240
Все що стосується військових відзнак (орденів, медалей), значків та інших будь-яких нагрудних знаків та їхнього колекціонування. Все у цій темі.