Messages

Можна було б заскочити ше на ракетні шахти, знаходяться на дорозі яка веде з Радехова до Червонограда, між селами Новий Витків і Корчин

Оооо, то хороша ідея. Мож кинути якісь координати?

Маєте влізти. То ж буде ше Ярослава дивєтка.

Давайте спокійно подивимся на ситуацію. Сайт в нас некомерційний, живе на ентузіазмі кількох людей. База даних була написана Юзером повністю безкоштовно і надана у вільне користування. Решта учасників також стараються помагають хто чим може. Відповідно, якшо хтось хоче нам помогти і кинути оком на цю дуже базу - будь-ласка. Від нас тільки дякую. База відносно проста. Погоджуюся шо є сенс тестувати її не в лабораторних умоваг, а на реально діючому сервері. То якось виглядає логічно. База вже повністю працює, я навіть почав потроху обєкти набивати.

Шо в Радехові? спитаєте Ви. Нічого, ми будемо їхати не в сам Радехів, а в село біля нього. Там є стара церква і неподалік, за словами Ярослава, в землі дзюра і якісь кімнатки. Може це бути просто засипаний Льох, якісь залишки будівель. А може і пізденний хід. Так шо мус перевірити. Та й просто охота кудась в неділю ненапряжно проїхатися.

Виїжджаємо в неділю зранку, шоб побільше за день встигнути. Орієнтовно 7 година, але ше може змінитися. Узгоджу з Ярославом. Їхатимемо 2 машинами.

В кого після суботнього Флеш-Мобу лишаться сили і бажання - приєднуйтеся! По дорозі назад можна спробувати ше кудась заїхати. (в Луцьк, на жаль, далеко). Наприклад Добротвірську ТЕЦ пофоткати. Мо хто ше шось знає.

Вже Зеля казав шо їде. Хто ше?

Колись ми Діма Експлорер скидав такий от конвертер Правда ен знаю наскільки він точний. Мій автомобільний ЖоПеЕс з IGO хаває і ті і ті, причому розпізднає автоматично і дурних питань не ставить.

Думаю скоріше го родаш якшо запостиш оголошення на Бескиді чи десь на фотоклюмбі. Там фотомитців занчно більше тусується.

Та-та, за каракитицю дякую. Два роки ходив попри неї. КОлись ше одна така стояла, не знаю де ділася. Завжди думав шо якесь допоміжне обладнання, насоси, трансорматори і все таке.

Думаю всім відомо шо купувати речі на (про)-єбаї часто є значно вигідніше. І проблема лише з доставкою.

Рекламу я дозволив так як особисто знайомий з автором, а своїм треба помагати :) Ну і раз зайшла мова - є в них гарний сайт ЕкстрімРоад.

Велика Подяка Юзеру за гарно і швидко виконану роботу. Як тільки база буде готова - всі зареєстровані користувачі будуть повідомлені особистим повідомленням.

Досить неупереджений погляд на чуваків з металошукачами зустрів тільки в передачі "Искатели", один день з чорним археологом. Рекомендую, тим більше шо мускалі не полінилисі приїхати аж на самбірщину :)

І взагалі як це не дивно, але передача досить професійна, не дивлячись на популізм. Наприклад 7 Бункерів СРаліна - лізли в затоплений по цицьки бункер в справжній хімзі, з ліхтариками і всім чим положено.

Шо є то є - не курю я зовсім. :) Тому мо й не зрозуміу. На рахунок русизмів для підкреслення авторської думки - двома руками за, сам часто вживаю їх, а також англійські слова та гуцулізми. Я мав на увазі не їх, а прості слова які час від часу проскакують, ну але то таке, любий технічний реадктор виправить а зараз для прикладу то довго шукати в тексті. Це часто зустрічається навіть в щирих українців.

Та пишіть обоє! Цікаво почути враження кожного ;)

Перечитав нині повністю. Зайняло кілька годин, так як основна кількість тексту - діалоги. Загальне враження - позитивне. Правда я знайомий з шизофренією лише по кінофільмах, тому цієї теми не торкатимуся.

Позитивне: оригінальна тема, пропрацьовані діалоги, несподіване закінчення. Правда весь час виникала асоціація з шреком і віслюком, але це троха розбавляло ситуацію. І про кульчик в вусі теж прикол. Досить правдиво передані відчуття пошуку дороги. Кінцівка з Файт Клабу, настрій Тарантіно - теж гуд. Абсолютно природнім виглядає зародження їх дружби.

Негативне: "Вирішивши що ідея вдала я вирішив закурити. Витягнувши з кишені пачку Класіка я дістав сигарету і встромив її у собі пику." такого типу моменти особисто мені не подобаються. Все очевидно і нема про шо писати :) Матюки я б не видаляв, ми ж не в Літеротурну Газету пишемо. Діалоги я б троха більше порозбавив лірикою. Бо троха затяжко. Ну і час від часу проскакують русизми, кидається в очі. Неприроднім виглядає нести броцик 6 днів і не відкрити. Принаймні з точки зору туриста.

Шо б особисто я додав (тільки я  і моя думка не обовязково правильна)
Останні пояснення розкидав по тексту як куски підказок чи просто відступи. ПОдібно як в Паланюка "Бійцівський клуб". До кінця книжки уважний читач майже наполовину догадуєсі. Шо тільки підсилює ефект несподіванки.
Може більше бачення світу хворого, було б дуже цікаво. Але для цього напевно треба йти в лікарню, або бути самому хворому. МОже є сенс переробити в формі пєси, додати поля з назвами акторів. Думаю більше пасує під твір.

А назагал - покращенню не має меж. Може сказати тільки одне: пиши, викладай. Буду читати. Як співак має виспіватися, музикант - вилабатися, водій - відїздити: так само і аффтор повинен виписатися(гарне слово до теми про лікарню) ;) Маєш + від мене.

Уууу, зачот. Давно чекав на ці фотки. Топірець трушний, значно цікавіший ніж сучасні рівні. Решта інструменту думаю теж є цікавими для спеціалістів, зважаючи на вік і місце.

Якшо матиму змогу - можу поїхати з тобою. І копати поможу, наскільки я розумію то всьо глибоко в землі. Металошукачем можна намітити місця, а потім інші люди просто копатимуть то всьо. Так значно більше можна буде найти за день.

Куди і куда написано в 1 пості теми! Тим більше шо тема в планах. Маєш 1 профілактичне попередження. До того ж останнім часом ти абсолютно не читаєш шо пишуть на форумі, це стосується не тільки цієї теми а загалом. Рекомендую більш відповідально поставитися до дописів, інакше читача з тебе прийдеться робити примусово.

Мене вразило. Дякую за розповідь і фото. А ями і справді глибокі. Може відчистити одну шаблю і возити з собоу в якості перочинного ножика? ;)

Я колись багато друкувавсі в спеціалізованих виданнях, як ото Радіоаматор чи журнал Карпати. Тоді і зрозумів - писати добрі тексти то дуже важка і затратна по часу справа. Тобто писати швидко, а от правити - то дуже довго, шоб воно получилосі таким, як ти хоч. Тому вирішив шо краще писатиму програми до мікроконтроллерів. :)

Але як надибаєш якесь файне видавництво - давайсі чути!

При низьких напругах ніяких розрядів відбуватися не буде взагалі. Щодо режмів - при великих дозах живлення перемикається на 2 давач. Дивись перемикач S1-7-8, положення 9-11. Живлення на давач В1 йде шляхом комутації "землі" на S1-5-6. Вхідна напруга є завжди на точках 2 і 4 плати зонда.

З задоволенням почитаю! Чекай відгуки десь за тиждень. Книжка вже десь видавалася? Чи це інтернет-літеротура?

ПС: Перше враження - мені цікаво шо буде далі :)

Привіз ми Khimik також одного ДП-5-ого. Не то шоб він ми був дуже потрібний, але шо я  - не пацан! Всі мають - і я буду мау. Віддячив му пивом :)

Так от. Вмикаю зі свіжими батарейками і як було написано: ніц не відхиляєсі. Пробував з СТС-5, аналог СБМ-20. Але я ж електронщик. Перечитау уважно інструкцію, поміряв все. Так от, стосовно мого екземпляра:

- Вихідна напруга перетворювача 250В замість 400В. Як наслідок стабілітрон V4 не відривається, стірлка в контрольному режимі(трикутник) не відхиляється.
- Відповідно ні про які вимірювання і цокання в навушниках не може бути і мови
- Сам прилад реагує на змінив  стану давачів, якшо туда вмикати резистор. Тоюто вимірювальна схема працює.

Досвід роботи з старою совєтською технікою показує, шо найслабшим місцем є електролітичні конденсатори. Вони мають властивість висихати і втрачати ємність. Таким в нас є тільки С13, типу К50-29. Якраз відповідає за роботу перетворювача. Другий - селеновий випрямляч V7. Не внушає довіри. Плюс на виході тестер міряв однакову напругу шо в режимі постійного, а шо змінного струму.

Спробую замінити - напишу про результат. Думаю не тільки в мене такі проблеми. А загалом в інструкції написано шо час роботи 15 років. І не має значення чи він працював, а чи стояв без діла. Руйнівні процеси ті самі. Тобто 1989+15=2004. Пять років як прилад непридатний до експлуатації! Думаю це й послужило причиною масовому списанню і розмору на давачі. Адже ше в 1995 році вони порходили повірку, про шо свідчить відповідний запис і штамп. А, отже, навіть за неньки були "на учоті". І мали бути вагомі причини шоб їх отак зняти з резерву.

Дякую за лінк. Вже Скачау - матиму час спробую почитати. В плані тематичної літерОтури більше захоплююся Станіславом Лемом. Коли прочитаю Стругацького зможу порівняти. А про Лема можу говорити цілком впевнено - прочитав його дууууже багато. Якшо когось цікавить - маю хороші Українські переклади. Все таки українська мова значно ближча мові оригіналу польській, ніж, скажімо, російська: перекладаєтсья практично 1:1. Та й мій нікнейм звідти ж походить. Але попереджаю зразу тих, хто думаю найти в Лема бластери, мегакосмодроми, ядерні вибухи і мутантів. Акцент письменник робить зовсім на іншому, а саме на сприйнятті людиною того всього, її інтерпретації. Ну і звісно ж - філософії.

ПС: колись в глибокій юності подобаусі ми ше Айзек Айзімов. Теж немало перечитав. Та коли троха подорослішау с взєу го книжки в руки - був прикро розчарований приземленістю і явною застарілістю матеріалу.