Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Roman_P

#21
ще актуально ? я би взяв .
#22
написано що довжина кабелю має бути 20 метрів . Тому з двох варіантів 1-wire чи RS-232 однозначно RS-232 . По причині можливих спотворень сигналу . Взагалі RS-232 тільки до 15 метрів але якщо кабель екранований і швидкість обміну не висока , повинно працювати . Для великих відстаней краще використовувати RS-485 або подібний до нього RS-422 . Вони є на диференційних парах тому завадостійкість набагато краща . Є перетворювачі з логічних рівнів на RS-485 , з RS-232 на RS-485 , USB - RS-485 . Якби відстань могла би бути коротшою міг би бути USB . Не знаю яка максимальна довжина USB , але і не близько 20 метрів . Як варіант бездротові зєднання типу BlueTooth . Є готові модулі які легко конфігуруються в бездротовий UART . Наприклад http://www.national.com/ds/LM/LMX9838.pdf .
На рахунок магазину "Юстас" . Товар вони возять з Польщі . Замовляють тут http://www.tme.eu/ua/ . Тобто додивитеся чи те що вам треба є на сайті і є в наявності , виписуєте номер товару і йдете з цим в магазин . Кажете що хочете замовити з сайту ТМЕ . Залишаєте гроші як передоплату або завдаток , як домовитесь . Вони докручують до ціни сайту десь 20% . За тиждень - два отримуєте . Я замовляв в них неодноразово . В магазині такого асортименту як на сайті нема . Були затримки , забували подзвонити що товар прийшов , але як варіант може бути .
#23
Автоматичні корбка передач працює за подібним принципом . Зокрема такий вузол як гідротрансформатор . На жаль у нас автоматичні коробки передач не популярні  , нема відповідного сервісу .

Перефарширвувати ні Патруля ні Крузака а тим більше Дефендера жодної доцільності не бачу . Це і так дуже кайфові машинки .
#24
Як вже було написано вище , біполярний транзистор є сенс замінити на польовий . Я не зовсім розумію як буде працювати зворотній звязок . Тобто наскільки я розумію , треба відслідковувати напругу на лічильнику Гейгера . Тому , напевно , є сенс брати напругу зворотнього звязку звідти . В будь-якому випадку рекомендую зробити симуляцію схеми . Такі схеми симулюються достатньо достовірно . Тобто можна буде відслідкувати при яких значеннях PWM і за який час вихідна напруга досягне достатнього значення , прикинути алгоритм керування .На загал системи , де в коло зворотнього звязку включений мікроконтролер , не є прості в реадізації . Є багато факторів наприклад великий час реакції , дискретність кроку PWM . Якщо треба мати якусь напругу то краще її сформувати аналоговими методами  . Мікроконтролер можна використати щоб контролювати чи на виході нормальний рівень напруги .
#25
Ще раз до стабілізатора напруги . Ніби підходять обидва але LM2937-3.3 видається кращим рішенням . Але треба бути обережним з вибором блокуючого конденсатора на виході стабілізатора напруги . Туди добре піде танталовий або керамічний 10мкФ . З електролітом може нормально і не запрацювати . Ставити його треба коло як можна ближче до стабілізатора .
В схемі є батарейне живлення і є бажання економити енергію . Стабілізатори напруги мають параметер струм спокою . Це струм який споживає схема навіть якщо на виході струму нема . В схемі є ситуація коли USB живлення нема але є живлення від батарейки . Тоді якщо використовується LM317 то через кола подільника напруги буде стікати 5мА . LM2937-3.3 має струм спокою 10мА але як себе буде вести схема коли на виході є напруга а на вході нема , тобто чи буде вона споживати струм і який , не відомо . Я думаю що щось стікати буде . Тому є доцільно поставити на виході стабілізатора напруги транзистор в діодному включенні . Доречі затвори транзисторів на замлю краще садити через резистори хоча б 10 Ом .
На рахунок високовольтного перетворювача то краще його змоделювати в симуляторі . Якщо в симуляторі буде працювати то швидше за все буде працювати і вживу . Якщо в симуляторі не працює то вживу не буде працювати точно . Якщо по логіці роботи трансформатор не повинен входити в насичення така схема на транзисторах симулюється досить достовірно .
#26
Зверни увагу на стабілізатор напруги . На схемі позначений як 78L03 . Для 78 серії , яка є біполярною , типове значення спаду напруги між входом і виходом 2 вольта . По схемі я бачу живлення від USB . Напруга на USB може бути в межах 4.75 - 5.25 вольт . Тобто на виході стабілізатора в найгіршому випадку може бути 2,75 вольта . В випадку якщо як опорна напруга використовується напруга живлення будуть неточні вимірювання . Тому треба застосовувати стабілізатор з низьким спадом напруги LDO . Вони зроблені на польових транзисторах . Типове значення для них спаду між входом і виходом 0,3-0,4 вольта . По схемі видно що використовується АЦП . Тому треба звернути увагу на підєднання виводів живлення аналого-цифрового перетворювача . Це є блокуючі конденсатори , аналогова земля і т.д. . Як підєднати добре описано в документації на Atmel . Від правильного підєднання і розводки залежить точність вимірювань .
#27
Якщо ще актуально , то в мене на роботі є програматор для атмел . Можна запрограмувати . Треба звертайся . roman_123@ukr.net .
#28
на цю ідею нашовхула мене просьба мого товариша зробити йому пристрій здатний заряджати GPS навігатор від роверного динаміка .

отже суть така : пристрій має вхід 2 клеми , вихід 2 клеми (умовно). Не залежно що подаєм на вхід (більша або менша напруга ніж має бути виході , будь яке джерело струму) на виході стабільна напруга наприклад 5вольт +-0.25 вольта - USB зарядка . Звичайно захист від переполюсовки і від перевищення напруги на вході , і захист від перевантаження на виході .

На загал задача не така складна . Вараітів вирішення є багато . Наприклад послідовно зєднані підвищуючий і понижуючий на 5 вольт імпульсні стабілізатори або зворотньоходовий стабілізатор або перетворювач Кука . Такі речі є в інтегральноу виконанні  і зробити пристрій не проблематично .

Звичайно джерелом струму може бути не тільки роверний динамік це може бути механічна корба ,соняшні елементи , батарейка , бартове живлення авто чи мотоцикла . Навіть десь читав що з бульби можна генерувати енергію . Тобто супер універсальний зарядний пристрій .

Питання : чи є готові приблизно такі пристрої і де можна їх купити ? Наскільки цікаво для загалу такого типу пристрій ? Які ще влативості могли б бути корисними ?

Не знаю чи воно дуже корисне буде в реальних умовах , мені чисто до того спортивний інтерес .
#29
about "Vinniki forest" . I had conversation with inhabit . He have said me that on this place which is meaned as "Chortovi skeli" in past was place of radiolocation or radio station  . He has showed me connectors for connection cables for this stations .
#30
about "Zadorozhne" like it is real true . I had conversation with my father in law . He was born in Verbizh village and he can say much more about this event . sory I don't have ukr keyboard .
#31
Прошу детальніше про роботу в Cypress мені на пошту roman_123@ukr.net . Бажано номер телефону .
#32
дякую за підказку стосовно журналів . Я маю де їх взяти .
#33
Якщо йдеться про виготовлення плат методом травлення то витрати на підготовку виробництва будуть полюбе . При фрезеруванні цих витрат немає . Виробники друкованих плат не дуже хочуть звязуватися з одиничними платами . Вони більше зацікавленні в великих партіях щоб завантажити обладнання . Попім пересилка , перерахунок коштів , узгодження і т.п. . З зювсом все набагато простіше і швидше . Всі питання вирішуються на місці . Хоча в жертву приноситься якість . З рештою хто як хоче так і плати робить .

Якщо можливо то прошу викласти контакти виробників друкованих плат (бажано багатошарові ) які б робити їх в одиничних кількостях з пристойною якістю в швидкі терміни . Деколи зювс не підходить  .
#34
Якщо є потреба зробити друковану то один з варіантів звернутися на фірму ЗЮВС . Знаходиться в районі Наукової-Стрийської . http://yellow-pages.lviv.ua/organizatsiya/naukova-tekhniko-komertsiina-firma-zyuvs-tov . Сам до них не раз звертався . Вони роблять друковані плати методом фрезерування . Тобто береться склотекстоліт і станочок свердлить отвори а потім фрезою прорізає доріжки . Максимально може бути двостороння . З металізацією завжди якісь проблеми тому перехідні отвори треба пропаювати . Захисних масок і залуджувань контакних площадок нема . Точність і якість не надто але робиться відносно просто і швидко . Орієнтовна ціна 10$  за 1дм.кв. До них треба звертатися зі своїми файлами розводки . Наскільки памятаю , lay-файли то вихідні файли якогось CAD але точно зараз не скажу .

Ваш сайт-супер . Читаю - тащусь як удав .