Messages

"Комсомолка" вже давно перетворилася на шось подібне всіляким інтернет сайтам, де комусь бажане видається за дійсне...
Я взагалі думаю, шо після того як Сталін свого часу фізично усунув всіх своїх конкурентів, приділяв велику увагу тому, шоб його не усунули теж. А для цього тра було обмежити своє пересування. Гітлер хоча їздив то тут то там, але шойно зайнятий Львів радянцями - явно не підходяще місце для рандеву двох авторитарних тиранів, де їх безпека не гарантувалася нічим. Ну а виїзди по країні Сталіна, - це вже як неодноразово писалося - поїздки двійника, якого втім охороняли не гірше від самого Сталіна...
І взагалі, російська преса сьогодення - це надзвичайно брехлива структура. Сталін та Гітлер у Львові ?? - серед 200 тисяч євреїв, які дуже добре знали заслуги обох вождів в сфері концтаборів, та півтори сотні тисяч розлючених поляків, в яких їх Польска в черговий раз "згінела", - та десь 40 тисяч українців, які вождя червоних москалів встигли оцінити по достоїнству завдяки терору, хоча ше раніше возненавиділи за Голодомор на Україні... - Абсолютна нісенітниця, - навіть якшо такий документ і існує в америкосів, вірити в його правдивість - наївно...

Колись, коли я полюбляв дивитися телевізор, польські канали,  з поміж багатьох дуже цікавих, я любив оглядати "Кулінарне подруже з Робертем Макловічем" - на перший погляд кулінарна програма, однак автор та ведучий , напіввірменин за походженням, окрім безмежного почуття гумору мав завжди схильність популяризувати усілякі визначні місця, зокрема він побував в Перемишлю, та в одному з фортів зокрема http://www.tvp.pl/styl-zycia/serwisy/kuchnia/podroze-kulinarne-roberta-maklowicza/wideo/przemyski-smak?start_rec=56 , - шкода шо ніде в неті я не знайшов збірку його вже досить численних подорожей (Ю Туб досить фрагментарний та малочисленний стосовно серій з Макловичем); повірте, всілякі там Бурди та інші морди не рівняються цьому досить ерудованому та взагалі дуже цікавому чоловікові. На вказаній ссилці відео, - серія саме про Перемишль.

 ;D

Своє криваве минуле, - поміж іншим; чимало "людей", які очолювали правоохронні структури тих часів, залишили після себе не тільки купи трупів, але й зграйки своїх дітей та вихованців, які продовжують їх службу, і можливо вони ретельно знищують сліди діяльності своїх "метрів" (франц.)... В міліції, як правило, чесним можна бути лише до певного рівня звання, - з переходом до рангу вищих офіцерів, дуже часто система ставить важкий вибір, в разі незгоди з ним, - або підстава, або передчасний вихід на пенсію... Чесних та добрих людей на цьому світі не бракує, але завжди перше кидається у вічі труд їх антиподів...

Зона популяризована значною мірою забавкою STALKER, однак не тре' забувати, що це витравлена язва в України (і не тільки) - спадок від совдепії...

Вся біда в тому, що майже всі вінки та хрести на львівських "хайвеях" ;D поставлені не "шумахерам" а їх жертвам...

А я малим ше встиг в тому музеї не раз бувати, - зброя притягувала...

З того шо я читав в російському неті про Кащей - професіонали його вважають середнячком, з певними недоліками. Дещо виправляють. http://www.trizna.ru/phpBB2/viewtopic.php?t=30490
Ось ше лінк http://forum.violity.kiev.ua/viewtopic.php?t=9027

Гм, добре шо то не я ходив попереджати відповідальних осіб і вже взагалі дуже добре для цих осіб, що мене там не було. Я минулого року сам ходив тудою, і до речі пізно ввечері, - правильно каже Голем за час відвідин, - я не фоткати туди лазив, мене цікавило дещо інше.
А взагалі мені сподобалася одна фраза з одного фільму (Toy soldiers) - "випадковостей не буває", - вона значно глибша за змістом, аніж на перший погляд. Радий шо у вас все закінчилось файно. Обережно!

Ех, - файно було б побачити на BBC чи Discavery комп'ютерну реставрацію тої природи у Львові (радше на місці Львова) та довкола, поки люди не з.ли чи видозмінили це все...
Файно шо такі люди як Боплан та інші, залашили детальні описи того, що вже нема, - а так славилося в Україні...
Опис природи Дніпра в 15-16 століттях від Дмитра Яворницького, - тільки зітхати доводиться...
Ось і уявляю наші околиці: довколо букові ліси, численні річки, незчисленні потічки та джерела які їх живлять; десятки озер та озерець, болотисті долини річок; повно риби та раків. Малочисельні дулібські та білохорватські (тобто це все українські) поселення та житла: де файні зруби, а де просто землянки; в лісах промишляли бортники, - мед збирали, а жінки та чоловіки знахарі - цілющі трави. Ліси повнились звіриною від якої напевне заяць та й і залишився, а тури, ведмеді, олені, рисі та вовки теперка вже канули в Лету.
А весною наша Полтва розливалася, затоплюючи чимало, набиралася води наче легені повітря, і несла цікавських слов'ян на їх човнах в околиці малодоступні літом чи зимою. Річкові порти чи причали були не рідкістю, про що свідчать археологічні знахідки біля відомого курорту на Тернопіллі; якщо раніш густі, часто непрохідні ліси, не давали змогу на комунікацію, то річки були природніми артеріями... Всі, хто є корінними галичанами чи волинянами (у народі  - волиняки, але зара' - це радше трохи образливо звучить, можливо варіант вимови польського походження...) відчуває особливе почуття коли опиняється у лісі, неначе у рідній домівці, зовсім не відчуваючи страху перед ним, а навпаки, ліс нас неначе обнімає, навіть ті клаптики, що залишилися нам від наших пращурів...
А Полтва, а Полтва ... їй не пощастило: Дніпро хоч і обмілів, та ще око тішить, а ось Полтва ...

Це може бути досить коштовне придбання. А Ти заходив у книгарні що на Марійській площі, якщо так, тоді глань у книгарню на вул. Руській, там може бути; а також Центр української книги що на вул. Володимира Великого (ближче до магазину "Океан"), якщо я не помиляюсь.

Не знаю, - я так трохи порискав - по пару книжках та по неті (польському), таких під'йомників не зустрічав; скоріш за все згадки про них трапляються в спогадах ляхів що мешкали колись у Львові, або в їх часописі. Перечитувати сі опуси в мене немає жодного бажання - досить з мене й того, що коли я вечеряю з батьками, то змушений терпіти телєвізію москалів, яничарів та ще певної верстви населення, спорідненої і з тими та другими, - мене й так шляк трафляє від цього, отож перечитувати спогади "львов'якув" в мене нервів немає.
Версія вугілля та продуктів напрошується сама собою; у Львові у багатьох будинках вугілля засипалося у виділені для цього підвальні приміщення, - люки для завантажування його (квадратні двері, металеві на хіднику, впритул стіни будинку) можна зустріти чимало у старому місті - по них часто ми ходимо (або ходили - деякі зникли, очевидно замурували при ремонті хідника).

Підйомник сей опорними стойками прикутий до бальконів; його скріплюючі елементи - сталеві заклепки, та ... всюдисюще око старих бабць у дворику, - якшо-шо, - гвалт здійметься такий, що буде не меншим за шум, який виникне при демонтажі даної конструкції відповідними інструментами... Відреставрувати можна, але один зі шківів тріснутий, бракує ще пару деталей. Але кого це має цікавити - нашого мера, міських райців, чи може мешканців сього подвір'я?..

Взагалі варіантів страт людей у НКВД не бракувало. Чимало гинуло у наслідок катувань, інших могли запхати в підвал і загазувати - для цього не треба винаходити спеціальний газ, а досить, наприклад, закривши вікна дошками пустити в підвал вихлопний газ з вантажівок - про такий різновид я свого часу вже читав, але пробачайте - не пам'ятаю де.
Окрім того, церква була близька до району, де колись проживали євреї, - НКВД могло наткнутися на поховання жертв німецького режиму - кістки лежать купою, наче на страшних фотогрфіях "авторства" Пол Пота та його червоних кмерів. Черепи з єврейських поховань довго були предметом грабунку варварів - як і тих котрі їх повбивали (якщо повбивали), так і пізніших, - одним словом тра було б звернути увагу на стан зубів, відсутність деяких зубів  в багатьох дорослих черепах може бути цікавим (і жахливим водночас) фактом...Втім, це лише здогади. Про те, що в нас інституції, які повинні охороняти історичну пам'ять, - не діють, - згоден, це на жаль реальність.

М-да! Моє велике вшанування для авторів фотографій! Просто чудово! Так тримати - ну і обережно.
Я думаю, що свого часу Табачник отримав книги з бернардинського книгосховища не через таку дірку ;D...

А загалом це все сумно читати та усвідомлювати... У Львові є чимало будівель, які потенційно можуть бути подібними сховищами. Є правда одна будівля, яка однозначно містила (можливо містить на своїх внутрішніх фотостендах), людей, причетних до злочинів минулого - на вул. Вітовського... Чи хтось бачив колись бодай якісь світлини звідти, - ба навіть польських чи німецьких я не бачив...

Автор молодець шо порився в сімейному архіві. Звісно, ЧАЕС це подія тисячоліття, і її документалістика ще не завершена. А ось про сімейні фотозбірки можна сказати окремо. Річ в тім, що в багатьох є старі фотонегативи. З появою слайд-модулів в сканерах чимало людей почали провіряти "надбання поколянь". Не тільки ЧАЕС може бути цікавим тлом - це можуть бути вулиці Львова в радянські часи, та інших міст та місць - бо час невгамовно йде (а для когось і біжить...). Звісно я не не совєтофіл, але ті 50 років "світлого майбутнього" прожили наші батьки (діди), і в їх об'єктив Зенітів, Києвів, Лейок, Ломо та Федів попадало крім них та нас з вами чимало цікавих місць та споруд, цілої купи яких із них вже немає... І на відміну від ретро світлин сторічної давнини, вище згадані фото, ще є кому прокоментувати, принаймі зараз...

Я б з радістю пішов подивитися не в музей, а на нову версію страти після, шось на кшталт, нового Нюрнберзького процесу: ведуть старих ветеранів КГБ (НКВД) на шибиницю, попід руки, а з боку лікарі, щоб виродки не здохли до ешафоту. Скільки після війни в живих було колишніх героїв КГБістів - майже всі уціліли, бо за простими солдатами, за їх спинами, "воювали"... Я впевнений, - ще трохи сволоти набереться, - з історичного досвіду знаю: живуть такі нелюди довше праведників. Поки вони живуть, поки їх сини та внуки користуються їх "заслугами" та "связями", - такі музеї мають двоякий сенс: для нас - це місце БОЛЮ, жаху, нелюдяності; для виродків - "места "боевой" славы"... Але про шо я тут розвівся, - кому це в цій державі потрібно..??

Скоріш за все - підпал. Одна фотка з чоловіком, який на футболці мав напис "Усе іде по плану" - більш ніж гротескна...
Хоча, - хтось міг забути вимкнути якийсь китайський пристрій - їх надійність - легендарна...

Біля її підніжжя кулями та собачими зубами перегорнулася ціла сторінка львівської історії...