Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Roy

#121
Доволі цікава збірка про історію вулиць та будинків центрального Львова.
Відсканував, тому хто цікавиться темою - насолоджуйтеся :)



































































#122
Нещодавно побували на одній з найвищих залізничних станцій України - Бескид.

ЦитуватиБескидський тунель  — другий за  довжиною  залізничний тунель  в  Україні. Тунель був збудований за часів Австро-Угорської імперії, 1886 року, і на сьогодні є бар'єрним місцем V Критського Міжнародного транспортного коридору, який проходить територією Італії, Словенії, Угорщини, Словаччини, України та Росії (Трієст-Любляна-Будапешт-Братислава-Ужгород-Львів), оскільки це єдина одноколійна дільниця на усій його довжині.

Під час Другої світової війни було зруйновано обмурівку тунелю і порталів, що призвело до обвалу північної і центральної частин штольні. Це зупинило рух потягів на лінії Стрий–Мукачево на два роки. Упродовж двох наступних років залізничники спільно з інженерними військами тунель відремонтували, і в липні 1946 року тут вдалося відновити залізничний рух.

Враховуючи тривалий термін експлуатації, внесення конструктивних змін при електрифікації дільниці Мукачево–Лавочне (1954-1956 рр.), деформацію та руйнування дренажної системи, тунель знаходиться на останній стадії зносу.

За технічним станом діючий тунель вичерпав свій експлуатаційний ресурс і  вимагає постійної уваги працівників магістралі. Найбільша проблема – ґрунтові води, які проникають через його стіни.  Взимку волога перетворюється у лід, а це загрожує безпеці руху. Відтак, щодня залізничники змушені колоти кригу і вивозити за межі штучної споруди. Тут потяги рухаються із мінімальною швидкістю, крім того, одноколійний тунель зменшує пропускну здатність ділянки і всього транспортного коридору. Розвиток міжнародних транспортних коридорів Уряд України визначив пріоритетним напрямком інтеграції транспортної мережі нашої держави до європейської. Одним із бар'єрів поки що залишається одноколійний тунель Бескид, технічний стан якого щороку погіршується.

Щоб забезпечити безперебійний та безпечний рух, а також збільшити пропускну спроможність цієї (поки що проблемної) ділянки, залізничники взялись за реалізацію одного із наймасштабніших будівельних проектів України. Розпочали будівництво нового, двоколійного Бескидського тунелю. Він пройде на відстані 30 метрів зліва від діючого. Нова штучна споруда, довжиною 1764,5 м, проляже на 182-метровій глибині від поверхні Бескидського хребта (781-807 м над рівнем моря). Його обладнають сучасними приладами робочого та аварійного освітлення, вентиляції, відеонагляду, контрольними датчиками визначення  рівня шкідливих газів, а також постійного моніторингу внутрішнього стану тунелю, засобами сигналізації та зв'язку, пожежної безпеки і системою антикорозійного захисту. Проектом передбачено спорудження 49 ніш і 12 камер, розташованих відповідно через 60 м та 300 м у шаховому порядку з кожної сторони по усій довжині тунелю. Для проходу обслуговуючого персоналу та можливої евакуації людей, між старим та новим тунелями передбачено спорудження трьох евакуаційних збійок (переходів).

Після будівництва нового двохколійного тунелю пропускна спроможність збільшиться з 47 до 100 пар поїздів на добу та швидкість проходження тунелю зросте з 40 до 60 км/год.

Згідно з календарним графіком  будівництво Бескидського тунелю має закінчитися у 2016 році

Взято звідси




Будучи на місці, побачили на власні очі всю організовану інфраструктуру.

Гадали, що там буде на пів-розруха, а ні, побачили організованість, чистоту, порядок. На момент проходження 50-ти метрового відрізку, все для повноцінної роботи вже було (гуртожиток, техніка, бетонний завод, під'їзні дороги, охорона), тощо.


Побачивши це, подумали згодом напроситись на офіційну екскурсію, при завершенні будівництва, чи хоча б на половині етапу.



Бетонозмішувальний вузол






Техніка


А от сама станція Бескид виглядає дещо скромніше


Старенький тунель






Що цікаво, коли  в електричці,  ми піднімались до станції, буксувала одна, а може й більше колісних пар. Швидкість була не більше 10км/год. Помічник машиніста весь час бігав, що перевіряв. І як стало відомо, в електричці такого типу не має механізму піскоподачі під колеса.

#123
Друзі, потрібний ліхтарик з такими характеристиками:
- два чи три режими освітлення (або ж більше),
- діод теплого спектру, по температурі як криптонова лампочка,
- з можливістю регулювання фокусу,
- алюмінієвий, водозахищений  корпус
- живлення будь яке, проте бажано акумулятор.

порадьте, де можна придбати, або сайти, де можна такі замовити?
Буду супер вдячний.  :)
#124
Шановне товариство!
24 січня, у п'ятницю, в закладі паб Берлін-Лємберг, що на Чайковського 18 відбудуться урочисті напивання святкування річниці нашого форуму, спільноти, товариства.
Дійство розпочнеться о 18:30

Запрошуємо всіх бажаючих, кому близьке наше хобі та діяльність.

Для всіх гостей буде безкоштовне пиво!



Попередньо домовившись, придумали меню на кожну особу з трьох закусок, а також гарячих мисливських ковбасок та різноманітних наїдків до пива.




Прошу підписуватись нижче, хто буде.
#125
Плани / Водохреща 2014
14.01.2014 13:14:16
Я от подумав, а чому б нам не зібратись дружнім товариством, та зануритиссссь...,брррр..., у якусь холодну водицю?

Або, у не зовсім холодну.
Наприклад, у Новому Милятині, що за 40 км від Львова. Там є озеро, з чистою, теплою сірководневою водою. В якому також б*є природній фонтан.
Вода дуже чиста, бачив на власні очі. Пишуть, що має лікувальні властивості.




Інфа про озеро та Новий Милятин, тут і тут.

Я б не проти туди махнути. Запах сірководню люблю. ;)

Або, можна кудись інше.
#126
Друзі, потрібний військовий намет, з можливістю встановлення в нього буржуйки.

Приблизно ось такий:


Де можна придбати, взяти в оренду? Хто матиме подібну інфу, буду дуже вдячний.
#127
Хто плекає особливу любов та захоплення до кар'єрів, вам сюди.
Доволі старий, та великий за розмірами кар'єр в Скалі-Подільській, дуже близько межує з трасою. Тому, з легкістю можна спуститися та оглянути його.
Добувають в ньому будівельний та декоративний камінь.



Щоб підсилити техногенні відчуття, поряд розташоване сміттєзвалище, яке тліє та дарує чудові аромати.


Кар'єр має гарні відвали породи, виступаючі її частини.


Спустившись до серпантини, в очі кинулись кабелі, як тільки подумав про охорону такого лакомого шматка для металхантерів, одразу прибіг сторож.
Бідний, думав що кабель його красти будемо. Заспокоїли його та відправили назад до будки.




Добряча довжина його, через весь кар'єр "шурує"


В куточку собі стоїть такий жовтий скромняшка, "котрой без тих во-во кабелів ніц не годен працювати", - як кажуть тут в краях :) 






А от центральна, затоплена частина кар'єру нагадувала локацію "Болота", знаменитої гри Сталкер.




Вдалині виднівся комбінат кар'єру, але туди вже не було часу заступати.


Найкольоровіша річ після цієї сірості - кущик шипшини на схилі.


А це, як орієнтир, освітлювальна вежа. Одразу справа від траси.
#129
Нещодавно, повертаючись з Завалля (печери Атлантида), попередньо пропеленгувавши вікімапію, запримітили ось такий ареал, посеред чималого лісового масиву.
Цікаво ж, що це таке?


Під'їхали. А там шлагбаум, знак стоп.


Собаки на території, одразу нас почули. Кілька псів, підняли гавкіт, тим самим випробовуючи нерв сторожа.
Ми таки спробували пройти на територію.

Спочатку відвідали чималу котельню, в якій було збережене обладнання. Ну майже.


Двері в котру були щільно закриті підручними засобами


Вийшли на плац, звідки відкрився краєвид на комплекс.


Дивно так. Пусто, чисто, залишки старої фарби, будівлі безлюдні...


Місцина дуже настроєва. Погода цьому сприяла. І відсутність вандалізму, сміття. Пусто, безпредметно, але гарно. Сподіваюсь світлини трохи передадуть той стан.




Корпуси підписані). Всередині чисто, акуратно проте весь пожиток винесений. Повністю.








Футбольне поле, яке вже давно ним не є.


Le-i-3o(Міша), поки лазили, весь час говорив про терен. Думаю, про який терен? Причому каже їстівний!
Виявляється там було повно кущів з плодами терену))


Є на території і фундаменти будівель




Спальний корпус




Є і недобудований корпус


В ньому найцікавіше є те, як після побудови будинку, вирішили комунікації прокладати  ;D
В даному випадку каналізацію продовбували. Труби ще на місці.


і гніздо пташок :(


Комплекс поряд має водонапірні вежі, які рвуться в небо.


За пів кілометра розташовані доволі серйозні очисні споруди, КНС, відстійники, аерація, все як має бути. І здивувало, що метал зовсім не порізаний.








Ось такі explored places.
Дякую за компанію.
Обговорення тут
#130
Шукаю автомобіль, на ходу, з серії знаменитих ВАЗ 2101,02,03,04,05,06,07 альбо тавронів вітчизняних, до 1 тис. у.о. З працюючим двигуном, не вбитим кузовом. Щоб був на ходу одним словом.

Бажано з мафоном, і диском з творчістю Дюмина чи Бутирки в ньому. Ну чи Кучина накрайняк.

Може хтось з знайомих продає, дайте знати будь ласка. Треба терміново.
Буду вдячний за допомогу.
#133
Сьогодні мали щастя, в одному мальовничому, до дір в асфальті, в милому, галицькому селі, побувати у закинутій психлікарні.
Наперед прошу вибачення за незвичну для моїх звітів якість світлин, на жаль жодної камери не мав при собі. Але, на щастя, Блондинка в кедах, з її старою і надійною Нокією допомогла, хоча б частково передати той осінній настрій місцини, де ми перебували.

Комплекс будівель XIX століття, являвся колись фільварком-садибою, з прекрасним ландшафтним, дубовим-буковим парком, який зберігся і донині.
А от совєтьський союз вніс у споруди, ясна річ свої найбрутальніші корективи.
Але, той умиротворений спокій, встелена золотавим листям земля, будинки з черепицею, старі, поморщені фруктові дерева наряду з великими дубами створили гарні, незабутні враження про місце.


Місце яке колись було лікарнею, для психічно хворих.

Отож, світлини.





Корпус, в котрому лікувались лише чоловіки.
Зліва, в нижньому кутку фотографії, наш експлорерний пес, демонструє захопленість спорудою  ;D




На території з-під заростів видніються стежки та залишки лавочок.
Одна з таких з тарілкою від "общепіта"




На жаль, практично всі будівлі були відкритими та відповідно добряче пограбованими. З цікавого, можна хіба знайти який кахель, цеглини а також різні медичні причандалля.



В будівлі ефектно провалилася підлога, тим самим відкривши вхід у таємничий і сирий підвал.


Котельні лікарня не мала. Були печі у кожних кімнатах і навіть у туалетах, що не звично.




Кахлі гарні попадалися




В одному із туалетів була така неймовірно красива піч


Гадаю, питання економії газу у адміністрації лікарні завжди стояло гостро. Ось як наприклад на цій фотографії:
продовбали в стіні прямокутний отвір з кімнати в коридор. Так, відповідно тепло ще й туди потрапляло. Піч гріла по обидва боки.


На горищі


В кімнатах


Дивна фігура Божої Матері


Доречі, на горищі  було знайдено гіпсову "опалубку" з людського тіла  :)








Були тут і пацієнти з хорошим смаком до цигарок  :)






А ось наш вірний експлорерний пес по імені Есмі. Всі шаффки і прочіє, типу сторожів нервово курили десь в кущах.  ;D


Знайшли баночку з ртуттю. Хтось скурпульозно розбивав термометри і переливав ртуть.


Було трохи документів різних
















Цікавий календарик за '89 рік






На території є функціонуючі вулики, з порядною кількістю бджілок






Парк гарний








Вибрались коли вже смеркало. Дякую за компанію Блондинці в кедах, Stitch, а також Chibis'у за компанію та надані мобільні телефони, які як могли передали то, що ми бачили ввечері, після невдалого збору грибів, 26.10.2013  :)  ;)

Об'єкт знаходиться в селі Бережниця.

Обговорення тут
#134
Питання. Де у Львові, чи в кого можна якісно загострити ножі. Як і кухонні так і перочинні.

Маю складний ніж Вікторінокс, його треба акуратно загострити, можливо набором Ланскі, тощо.
Хто що порадить? Цікавлять власне послуги.

#138


Ця вежа - гарний приклад промислової архітектури, 130-літньої давності. Досі, в котрій збережено багато елементів з того часу. Окрім винограду, котрий так філігранно огортав її останні десятиріччя, ваблячи нас з усіх усюд, в тому числі з ближніх вулиць. Тепер вежу, з її оголеним торсом і завдяки добрим друзям, ми можемо побачити зсередини.



Перед тим, по бажанню можна поспілкуватися на високо-інтелектуальні теми з особами, котрі начебто мають проблеми з психікою та обов'язково з законом. Дехто з них провадить цікаві монологи, завчені такі, але як правило всім необхідні сигарети. При появі фотоапарата втішились.


Вертаємось до вежі. На ній прикріплені ось такі бляшані, витерті таблички, явно з старого часу.


Заходимо всередину


Для початку заходимо в нижній ярус, де насоси


Чи є тяга щоб сходити в туалет?  :) А він справа, повноцінний унітаз з бачком. Для сторожа, подбали.


Сидиш собі на унітазі і розглядаєш такий краєвид


Йдемо нагору. Хід наверх являє собою гвинтові сходи, метало-бетонної конструкції. Посередині труби для води.


А також шкала заповнення та грузик




Виходимо на перший оглядовий майданчик.




Милують око ці маленькі скляні вставки в вежі


Зсередини виглядають ось так







Перше сховище води і захисні металічні панелі. Зауважте також, батареї опалення вздовж стіни.






Піднімаємося до другого оглядового ярусу


Гарні, металічні заокруглені двері, які дожили до наших днів без змін




Вид на корпус, де сидять наші колишні співрозмовники






Наступне водосховище. Фактично під дахом. І також батареї опалення.


Система виміру води з противагою


І..., на найвищу точку споруди!






На вершечку. Милуюсь краєвидами львівськими.






Незвичний ракурс: неоготичний костел Ельжбети серед багатоповерхівок.


Складається переконливе враження, яке наше місто невелике за розмірами. Новобудова на Кульпарківській, позаду Щирецька, ЗПС і простори... Справа Виговського та Південний.


Молодша, проте менш красивіша вежа-близнюк на території заводу ЗБВ.


Лісотехнічний..


Будівництво на Кн. Ольги, лівіше гуртожитки на Лазаренка.


ТРК вежа на Любінській


А де то я не знаю ???


Грабянки-Молдавська


Дахи "дурки"


і наостанок церква на Симоненка Ольги та Володимира.



Дякую за увагу.

Обговорення тут
#140
Чудовий вікенд почався для мене з Зелею ще в поїзді, тримаючи в одній руці шматок сиров'яленої ковбаси, а в другій шклянку з логотипом укрзалізниці, у котрій звісно що був не чай.
Ну так, якось щоб не заснути, адже поїзд прибув в Франківськ в середині ночі, біля третьої години. Виперлись з вагону, одразу зустрів нас Хаоlas. І дав нам одразу зрозуміти, що не буде нудно.
Місто зустріло нас свіжим озоновим повітрям, якраз випала тоді злива, з шквальним вітром. Напівсонним, злегка захмелілим, було приємно йти незнайомим і мокрим містом.
Перша наша мета  - бомбосховище. Кількаметровий паркан, густа рослинність, заплутані ноги в травах, мокрі, з ліхтариками занурюємось у ВШ...

Незвична обережність, колосальний адреналін...згадував собі, ці відчуття, як вперше переховувався і попадав в подібні місця...



Отже, перед нами класичне, провінційне, не пограбоване сховище, правда знівечене часом. З характерним, яскравим запахом, який так багато хто з нас любить.




Зліва, на умивальнику портативний світлячок. Являє собою пластмасову, циліндричну конструкцію з гачком. Всередину ставилася батарейка з лампочкою, а гачок зачіплявся на пояс, таким чином людина освітлювала собі простір перед собою.


В сховищі присутні повні комплекти аптечок (крім А2), одягу, взуття, спецзахисту.


Що цікаво, з більшості аптечок старанно витягнутий тарен.


Був присутній потужніший анальгетик Промедол, що правда з також "витисненим" вмістом. До одного пустого тюбика влив воду, і так ми отримали таку для когось "приємну" картинку  ;D


Загальна аптечка


Дивні скляні баночки запримітив у медпункті


Укомлектовані аптечки




Лікарства, бинти, жгут, олівець, ножиці, ніж все в медичній торбі.




Цікаво, для чого аж такий великий ніж? Відрізати поранені кінцівки?  :)


ДПС-1




Комлекти Л-1




Цікаво, в який радянський період, бо щось дорого..




Ну і звісно, протигази, тут ГП-5


Портативна сирена, зручним приводом. Скажу, що дуже весела штука :)


Десь, посеред речей була коробочка з радянськими кокардами






Дизель-генератор


Запам'ятався показниками, що були покриті фосфором. Дуже вже гарно дивилось при вимкненому світлі ліхтарів.





Вилізли на гора вже за світла. Оговтавшись, від приємних змін, в передчутті насиченого дня вирішуємо скинути в Хаоlasa речі, щоб почуватись менш скованими в рухах.
Дійшли до додому. Сіли на диван і стало зрозуміло, що швидкий сон не за горами. Мабуть, невеликий сон не пошкодить, подумали і в саме в цей момент почули гамір і звук битого скла на вулиці.
Вибігаємо туди, дивимось, там пожежа, в сусідньому під'їзді.
На щастя локальна пожежа була в коридорі.





Вирішую всунути туди свого носа, що ж там за пожежа?


На сходовій клітці зустрів "Дарт Вейдерів"  :) Назвав їх тому так, що при диханні в ІП виходить такий характерний звук  ;D


Епіцентр пожежі виглядав не серйозно, але смороду від нього було достатньо. Мешканці прилеглих квартир ще довго його відчуватимуть.











Палац Потоцьких. Просто будівля і більше нічого значимого, все знищено. Присутність госпіталю у радянський час в будівлі, внесли останні неприємні зміни, в внутрішній, так і в зовнішній її облік.
А от графіті там гарні. Так фактурно! Зачот авторам.


Пес. Насправді був довший, не вліз в лінзу.


Віє Сайлент Хілом...






Схоже, була гарна піч. Тому кахель старанно обдерли.


І взагалі, там в кожному приміщенні стоять печі, навіть в загальних туалетах і коридорах(!)





Далі в нас була мандрівочка на один заводик, з гарним сховищем, але на жаль воно на цей момент стало Locked.

Ну нічого, рушили в інше місце. Через залізничний міст, який чомусь не охоронявся. Дивно, адже об'єкт стратегічний, з помірно-жвавим рухом поїздів.


Гарне місце. Можна спостерігати за краєвидом, слухати і бачити річку, а також пильнувати поїзди, які проносяться зовсім поряд.






З Зелею вирішили відзняти потяг


Слухає стукіт коліс


Від наших зйомок машиніст ЧМухи вирішив екстренно загальмувати... :) Від чого нам довелося швидко покинути міст, до ймовірної появи транспортної міліції..





Наступним пунктом був один з великих заводів Франківська. Вхід, до якого пролягав через маленький отвір в заґратованому вікні.
Ми всередині. Розглядаємо численні прилади, котрі розкидані всюди, плати, мікросхеми та інші радіодеталі















Ходимо спокійно, без шуму, роздивляємося все кругом, вслухаємося в дивні звуки, яке видає покинутий цех


І тут бац! В певний момент ми розуміємо, що ми не самі, чуємо звуки, кроки, які наближаються. Якраз з тієї сторони, звідки ми мали відступати назад.
Довелося обережно лавірувати з поміж скла під ногами, відступати на верхній поверх...і там затамувати подих. Вслухаємося до індустріальних звуків, як то крики ворон, арматури, яка розхитується вітром, скрипів. В один момент, від різкого пориву вітру, в великому цеху з колосальним шумом розбивається шкло...
Виходити звідти було непросто. Гарди, невідомо знаючи про нас чи ні, старанно закрили всі двері і отвори, таким чином ми залишились обмежені у виборі місця деінсталу.
Вибиратися прийшлось на висоті трьох метрів у дірці в ґратах і то такій малій, що печера Атлантида позавидує. :) Ясна річ, про фото не могло бути і мови.




Вже пізно ввечері, вирушили в напрямку залізниці. Там, під однією будівлею були приміщення схожі на каземати. В радянський час були перероблені під роздягальні та санвузли для робочих, від тоді все й покинуте.


Цікавого такого не дуже, але от табличка на дверях туалету мене усміхнула.
Мабуть по часу все таки було швидше відремонтувати бачок, ніж вручну пером виводити таку каліграфію :)











А тепер трохи про затоплені сховища.
В одному з них води було більше висоти бахіл. Довелося вдягти Л-1 Хаоlasa.
Після спекотного дня, всередині приємна прохолода, особливо в ногах, які холодна вода огортає.
Трупи втонувших протигазів




Ліхтар, на півтораметровій висоті, з залишками листя. Думав звідки, але потім згадав про весняний підйом води.


ВФУ


Плавуча лавка




Час наочно демонструє, що він зупинився






Вікенд вдався. Давно так гарно, результативно не проводив час. Дякую Зелі за компанію, а також Хаоlasy за теплий прийом і достойну екскурсію. Плюси в карму.


Обговорення тут
Всі фото тут