Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#1021
Короче завалило гори шо ну його нафіг! Зараз там снігу по пояс і він далі падатиме весь тиждень. Пропоную перенести мандрівку коли снігу буде хоча б по коліна.

А так шоб день даремно не пропадав - давайте потренуємся лазити на шнурку. В мене дома! 12-00. Приїжджайте кому цікаво! Там перепад десь 2 метри, якраз не боляче падати буде :)

Хто без машини можу підібрати на зупинці коло Раковця!
#1022
Діюча частина ТЕЦ з цього парку перефоткана тут
#1023
З Бояна в Топчик або ТЕЦ у Фак Парку

Все почалося 30 грудня в переддень Нового Року. Святодій запропонував полізти на якийсь ТРУ об'єкт 1 січня коли вся охорона зведена до мінімуму, а та шо лишилася – з бодуна або п'яна. Таких днів буває аж три в році, ще є Різдво і Паска. Ми всі ідею підтримали і, як робочий варіант, мали Е... або Швейну фабрику на Городоцькій.

Так як Свят не п'є то мусів бідака чекати аж цілий день поки Лесик, Анастас і Я приходили до тями першого січня. Та й з об'єктами виявилося якось туго. Лесик був на Швейній Фабриці офіційно і каже шо там охорона капець. А Сегфолт стверджував шо Е... закритий.

О п'ятій вечора ми нарешті вибралися з дому, і то лише тому, що потрібно було Кота погодувати. Не придумавши нічого оригінальнішого я запропонував прогулятися на Фак-парк де, о сором, ще не був.

Ми підїхали до шляк-бауму коло ТЕЦ. Все світиться, коло входу запаркований чийсь Опель але людей не видно. Дув ураганний вітер зі снігом. Він голосно розхитував металеві конструкції, незакріплені шиби, дроти і все решта. Стояв характерний гуркіт ніби ти попав на кораблі в шторм. Собаки теж напевно шо поховали носи в свої дупи і на нас ніяк не реагували.

Непоміченими ми облазили всю територію. Нічого цікавого. В дальньому куті закинутий каркас і все. Набравшись наглості заходимо в двері коло Опеля. Перед нами машинний зал з трьома здоровезними котлами. Все чисте, акуратне, діюче. На другому поверсі чути шум телевізора та видно силует сторожа. Але звуки вітру нас маскують, тож ми спокійно все облазили та обфоткали. Єдине шо старалися не світити багато. Усіх чотирьох роздирає радість в перемішку з адреналіном!!! Ото заканало, ото повезло! Попасти на цілком діючий об'єкт де мало хто був!!! Гарно нафотографувавшись ми вирішили більше не ризикувати і вийшли надвір.

Тут ми зауважили широкі металеві сходи майже на самий дах. Вони починалися біля самого входу в будівлю і закінчувалися навісною драбинкою троха встороні. Якшо з неї звалишся то летітимеш аж на самий низ на асфальт. А ще вітер і сніг.... Короче стрьомно. З іншої сторони будівлі теж була драбина наверх, десь 4 поверхи висоти. Але вона без захисного кожуха, ще більш стрьомна. Тож ми обрали сходи.

Піднімаючись наверх десь посередині зауважуємо металеві двері. Легенько пробуєм відкрити – не піддаються. Тож йдемо далі. Успішно подолавши свій страх усі четверо опиняємося на даху. Звідси відкривається чудовий вигляд на Фак парк. Цю назву він отримав від сихівських дівчата що часто втрачають тут цноту. Та й навіть маючи де, чому б не спробувати шось новеньке і екстремальне 😊

Нафоткавшись досхочу нічного Львова ми вирішуємо шо на сьогодні вже досить. Треба йти додому і писати звіт поки нас не спалили і не заставили потерти всі фотки. Першим за парапетом зникає Лесик. Раптом підходить Святодій і каже шо нас спалили. Обережно виглядаю за край і бачу внизу собаку, біля неї якогось дядька в синій куртці а на металевих сходах чиїсь плечі в камуфляжі. Над цим всім ділом епічно висить Лесик на драбині. Все як в Голівудських фільмах з Рембо-3 на стелі і солдатами внизу.

А й внатурі спалили!!! А як вони дізналися??? Може десь камера була, чи давач спрацював а ми не помітили? Тим не менше, треба шось робити! Знаючи Лесика – він там сам не пропаде. Їм зуби заговорить і ще вони будуть йому винні. Нас він точно не здасть. Хіба шо сторожі самі полізуть наверх глянути чи хтось там не сховався. Тож вирішуємо тихенько і швиденько евакуйовуватися.

Тепер та друга драбина стрьомною вже не здається. Я лізу перший і виявляю шо на витягнутих руках легко дістаю з драбини до землі. Так що навіть і стрибати не треба. Згідно попередньої домовленості внизу ми не чекаємо один одного а швиденько розбігаємся. Так нас важче буде злапати якшо шо. Побігши до естакади а далі на вихід я був зупинений собакою. Напевно його погодували і він тепер не спав та почав на мене гавкати. Швидше за собаку я телепортувався по іншу сторону території до закинутої будівлі. Там нема паркану взагалі, тож я легко покинув територію ТЕЦ.

Цікаво де ж решта! Тільки думав написати їм в телеграмі як дзвонить Лесик. «Напевно вже в райвідділку»- подумав я. Але ні. Вияляється що .................... ВОНИ ЛЕСИКА НЕ ПОБАЧИЛИ!!!.. Як таке може бути! Охоронець вийшов покурити з металевих дверей на сходах, перетер зі своїм кулєгою про кончєну Юльку і пішов назад всередину. А Лесик весь цей час висів там над ними зверху як Аватар над драконом. І ніхто його не помітив!!!

Помічаю за валом Анастас і Святодія. Всі разом тихенько переміщуємося до машини і щасливі їдемо паритися в сауні. Ото нам всім повезло! А вони ж могли нас спалити запросто як ми піднімалися чи спускалися! Такі чудеса бувають тільки на новий рік!

Титанік




Фотодоказ шо ми там були


Вітер трусив фотіком і Свят Молодець шо такі класні фотки вийшли!


Святодій, кидай відео з машини!
#1024
Вилазка відбулася дуже успішно! Всі вже в дорозі або вдома. Ось короткий опис тут

Всім удже дякую за чудово проведений час! Викладайте будь-ласка свої фото та враження! Буду дуже вдячний!
#1025








Львів, темна дощова ніч 29 грудня, холодний головний Двірець. Раптом серед купи проводжающих і зустрічающих чути:

-   Слава Лому!

-   Лопаті Слава!

Свої всі тут тому ЛОМимся в поїзд. Востаннє я користувався цим видом транспорту ще десять років тому, коли не мав машини. Основна причина нелюбові до поїздів - це велика кількість людей там. Це мене харить і напрягає, а я в душі інтроверт(з маленької букви) ще той. Але.... Я їхав з Роєм(~500 поїздо-годин на рік ) і Батлхантером (ідеологом виходу Експлорера з львівського підпілля і його світової експансії). Ці люди обожнюють залізницю і подорожі нею, тож я знав що теж її полюблю. Це як йти на рибалку з заядлим рибаком чи шукати кажанів з Руфусом. Тобі передається їх запал та задоволенням від процесу. І ти сам починаєш тащитися так ніби тобі це і справді цікаво 😊





По суті за день ми встигли:

1)   Навідатися під Хрещатик по Клову
2)   Навідалися на Хрещатик і перевірити як воно там зверху
3)   Васіч трейнхопив машиніста. Після возєднання всі разом похитали бомбік в Здолбунові
4)   Накаталися в метро у пошуках діггерського секонд-хенду
5)   Знайшли точку де за використані трамвайні і не тільки квитки можна безкоштовно купити пиво
6)   Полазили бо заброшці (з мене коньяк хто придумає адекватну українську заміну цьому слову) коло готелю Салат
7)   Обісцяли уРодіну Мать його і випустили сигнальну ракету з дула танка Т-34

Вийшло 25 км, майже як по Соляній Шахті. Всі змучені і задоволені розлізлися хто куди.

На майбутнє: потрібно на такі вилазки мати чіткий план. Тоді час можна використати ефективніше.
---
Поїздка на один день в Київ це діггерський ультралайт. Береш з собою мацьопкий рюкзачок в якому тільки бахіли, ліхтарики і розводло (розвідний ключ). А нашо більше? Ти ж не в горах, все решта можна купити тут на місці. І не потрібно з собою ніц тягати туди-назад на горбі.

Пригоди почалися задовго до виїзду коли Васіч в принципі очікувано не встиг на свій поїзд. Очікувано, бо поїзд був на шосту а в другій він ще був на роботі і мав пофіксити сервак, поскладати дома рюкзак, зашити куртку і встигунти добратися на вокзал. А трафік в пятницю перед новим роком був просто жахливий.

Якби на місці Васіча був хтось інший, то напевно взяв би таксі до роЗдолбунова і доганяв всю компанію. Але це ж Васіч, його кожен машиніст на Південно-Західній знає! Тому доволі скоро наше пакування рюкзаків і поїдання канапок дома було перерване апетитними фотками з кабіни якогось електровоза. З самим Васічом за кермом звісно що!.





Коли вже весь вагін знав про плани Експлорера на наступний рік ми нарешті вляглися. Треба на Експлорер ввести правило, шо більше ніж двом адмінам в одному транспортному засобі не можна перебувати одночасно. Бо ж якшо щось станеться - яка це буда втрата для форуму!



Приїжджаємо ранком на вокзал а наші всі вже в дрова-х. Кабак так називається. Васіч, Інтроверт, Електричкінг, Руфус, СанніМен, всі порядно схарилися чекаючи нас. Але наявність дами Бузок з Києва суттєво прикрасила ситуацію.

Далі півгодини неспішної ходьби до офісу Шайсунг-а і ми вже коло входу в епічне місце. Тут, колись сидячи голою сракою на бетонному блоці, Лесь Подеревянський придумав своє «Купатись чи не купатись».



наш Бобер?


У випадку хімічної атаки наша армія не матиме засобів захисту. Бо всі бахіли ОЗК давно вже розтягнули діггери а нові виробляються аж в Росії. Вісімнадцять бахіл, ззовні всі однакові. Та по кількості, кольору та запаху бруду зсередини бахіл кожен легко взнає де його. Натреновані до автоматизму рухи, подвійне перевиконання нормативу по швидкісному вдіванню бахіл і ми вже в Клові.

Моя перша думка: «а де ж гамно?!!» а далі «Чому тут не смердить сцяками? І стеля якась чиста та вкрита прозорими каплями конденсату, а не брудно-зеленими шарами багаторічного грибка, що відлущується і падає тобі у волосся.» Та перші метри Клову виявилися і найтяжчими. В одному місці робочі зекономили на цементі для бетону і вода зробила глибокий басейн-болото. Чорне застояне озеро непонятно чого. Його пройти можна тільки навшпиньках аби цей весь треш на перелився тобі всередину через край бахіл.

«Опа, він що скупатися вирішив! Чи може то його понос так приспічив?» - подумав я спостерігаючи як Васіч присів аж по пояс у воду. Дві секунди і він випірнув з води. «Точно не понос! Напевно вчора забагато Вассабі до ковбасок взяв от його і пече знизу» - подумав я – «Понос за дві секунди не вийде».





Виявляється в дні була яма. Ми всі йшли ультралайт без палок, дно не прощупували. От Васіч і мав щастя в ту яму вступити та, несподівано для себе, опинитися обома мудями в Клові. І це на самому початку мандрівки посеред зими!!! Переодітися нема в що і де. Тому Васіч мужньо продовжив рух в мокрих штанах, ігоноруючи нашу пропозицію їх скинути, але не відмовляючись від Текіли щоб зігрітися.

Народ, що тут вже був раніше, погнав вперед. А новачки такі як ми плелися ззаду все фотографуючи. Клов - як Київ, великий і могутній. Тут багато місця і повітря, тут відносно чисто. Але як і місту Клову бракує тої старовини, тої естетики Полтви привнесоної туди Австрією та Польщею. А також сакральними випорожненнями п'яти поколінь Німців, Поляків, Українців та Євреїв.



Нагадує стару Соляну Шахту








Попри свою простоту і доступність Клов - це дуже небезпечний об'єкт. Тут Вже загинуло четверо людей. Всі під час раптових злив. Дається взнаки об'єм дренажки і доволі великі відстані до точок евакуації.







Проходимо через водоспад і, очистившись від злих думок, попадаємо в одну з найстаріших його частин: під Хрещатик.







Тут досі вода тече по деревяному жлобу






Стіни тут викладені цеглою, води майже немає. Якшо висунути телефон в решітку водоприймача то можна зачекінитися на фейсбуці. Mission accomplished, коло замкнене! Під Хрещатиком доволі тихо, йдучи чути як шумить повітря проносячись повз твої клапаті вуха. Якшо всім замовкнути і прислухатися то тут і далі чути Ю-Щен-Ко та ехо пострілів з Драгунова.

Тут доволі тепло і можна навіть скупнутися 😊


Старий колектор що веде на Хрещатик


Я коло Бессарабського ринку




Тут тягне зв'язок і ЖПС рапортує точні координати


Прохід в сторону Майдану Незалежності




По ту сторону проходу


Десь 200 метрів від бесарабки в сторону Головної Ялинки Країни 😊


Інтроверта наверх ніхто не випустив




Дренажка на проїжджій частині


Сюди прийшлося просочуватися через це



Зато краєвид не розчарував! Тепер у випадку барикад на Хрещатику знаємо шлях як їх можна обійти під землею!


Ось доказ що ми були саме тут 😊 В Центрі Києва


Фото і відео з цієї ось решітки




Нагла думка, але ж ми Львівці! Щоб не йти назад у болото виходимо на поверхню через люк на вул. Басейній навпроти СпиртЛайф-у.

Троха як ми там розважалися по дорозі назад




Драбина на Поверхню


Чоткі пацики дивляться на мене як на якесь гамно в каналізації




Надворі мороз і вітер. Руфус позичає Васічу свої штани, але в них два таких Васіча влізеться, тому вони ніц його не гріють. Сідаємо у вагін Метро і їдемо аж у Дарницю на «Тру-Секонд» від Роя.


Куртка брудна, але я думаю фотки з дренажної решітки того вартували!


Вихід на поверхню як хороша в....а Волога, вузька і довга.


Покатавшись годину туди-сюди розумієш, шо яка столиця така і країна. Культура проглядається, але слабо; всім на всіх насрати; все сіре та одноманітне: бідося за вікном контрастує з показухою тих кому вдалося; всі штовхаються та поспішають заробити всі гроші.







Поблагословивши Роя на вдале зустрічання Нового Року ми йдемо в сторону уРодіни Мать ...його. Хоч і холодно, але часу ще багато і треба його кудись заінсталити. Навпроти готелю «Салат» нам в очі кидається здоровенна чотирьохповерхова будівля розміром з нашу академічну гівназію. Дах є, вікон нема, весь перший поверх заколочений щоб не лазили. Але хіба нас це стримає!!! Ну як можна пройти мимо. Нехитрий інстал і зовсім троха бракувало щоб не тільки Васіч був у мокрих трусах, якщо вони до то часу звісно ще не висохли. Ну тим не менше, в будівлі перекриття в дуже аварійному стані. Запросто можна провалитися у забуття не гірше, ніж як після гранчака Бодунячої самогонки.

Палим залаз! Кому треба той здогадається






Вид з заброшки




Облазивши все від підвалу і аж до голубятника на горищі ми йдемо підпалювати сигнальну ракету в дулі танку. Васіч тепер крутий, поважно шпацерує по Кийову спираючись на здоровезний лом наче зажиточний гуцульський газда на свою бартку.

Поважний діггер Василь


Хитаємо люк


А танк не хитається


«Так Люблю хабар шо бракує ми слів,
Лом то є Лом»

співається в гІмні Експлорера.

Магазин айФонів


«Свєчі куплєниє за прідєламі церкві сіли нє імєют» - тож в Лавру ми не заходимо. Посушивши рукавиці у «вічному вогні» пекельної слави окупанта і повідкривавши троха люки коло пам'ятника Голодомору ми взялися за креатив. Найперше Саннімен своїм ліхтариком троха підкоригував освітлення «уРодіни мать його» і закцентував на проблемні місця. Та сюди би запустити двох бойків з болгарками то вони швидко спиляли би на метал весь зайвий целюліт, переоділи б ту бабу у міні спідницю без ліфчика, а з меча зробили би прутень.



Для нас будують місця куди ми зможемо в майбутньому полізти




Ах от які вони – корінні Кияни!


Як ведмідь-колінвал що не спить зимою та шатається по лісі - так само Васіч, Інтроверт і Електричкінг лишилися "шатати" Київ. А ми закуповуємося в KFC (Kyiv Fucking Chicken) і швиденько закриваємо двері в купе аби не чути тих противних москалів на коридорі.

«Мама, я вже в вагіні» - Рапортує Руфус по телефону а ми з Баттлхантером душимся зі сміху і швиденько починаємо чмякати ротами створюючи правдоподібний звуковий фон. Потім пауза тридцять секунд і почервонілий Руфус каже «Ну-у, давай нал...».

"З Експлорером завжди багато пригод
Лиш з ними у люк полізу
Бо з роду несхильний до хибних думок
З Експлорера я ані на крок.."



Народ, викладайте свої враження і фотки! Точно знаю що вони у вас є. 😉 Причому куди крутіші ніж в мене
#1026
Так! І їх горілка схожа на одеколон! Хоча коли ти там то під ту всю їх хавку йде як має бути :)

Ба більше, ми з собою були привезли літру німірова. Після тренінгу налили всім китайцям, вони випили і кажуть "It is so sweet!". Яка в дупу свііт, думаємо ми. Нормальна горілка привезена з корпоративу. Пробуємо її самі - а й справді солодка. Просто в них напевно інші смаки їжі і рецептори стають чутливіші до цукру.
#1027
Частина друга. Шензень.

Це технологічна столиця Китаю, типу їх Силіконова Долина. Дуже, дуже багато електроніки робиться саме тут. Всі ці ВавВей, ЗТІ і так далі. Більше 10 тисяч компаній тут займаються електронікою. Багато молодих людей, все дуже можна так сказати біло 😊 Навіть по англійськи троха тут говорять. Гляньте на вашу електронну цяцьку і дуже ймовірно шо вона буде зроблена в цій провінції.

Шензень знаходиться поруч з фінансовою столицею ХонКонг. Ціни капець які високі. Але я людей в цій зоні більше ніж у всій Україні. Так шо є тут кому жити добре😊

---
Далі ми полетіли в шензень. Це коло моря, тут тепло і це багата частина Китаю. Хоча і попередня на бідне не сильно була схожа


Монорейл коло готелю


Йдемо на прогулянку


Апетитна курочка в меню ресторану


Так як тут тепло зразу переодівся в шорти і футболку. Але такиа різка зміна клімату в перший день була дуже незвична


92 бензин по 1.2 долари


МИ прийшли до моря


Неділя вечір, купа китайців. А чого очікувати?


Море тут брудне брудне, ніхто навіть ноги в нього не опускає. Таке шоб купатися десь за годину їзди звідси


Вежа Cаурона



З дорогами в китаї теж все гуд


Дуже популярна тойота. 7 місць, всі повноцінні, прохід посередині. Нас такими або подібними возили взад вперед.


Всі автобусі в місті електричні. Смог тут це реальна проблема. Вони з цим борються.


Оце я розумію дбають за гігієну


Хто нас знайде?


Леонід показав китайцю як користуватися VPN


За тиждень навчився їсти паличками, жодних незручностей


Поруч будують новий офіс Сайпреса


Чайна церемонія з спеціальним столиком. Було смачно


В вівторок я пішов пробігтися зранку. ТИхо, спокійно. нікого нема


Всі готуються до нового року


Традиційний китайський будинок


шкільний автобус. Це вам не Богдани на шассі ТАТА


Вертатися зараз аж до того високого будинку


Сині номери можуть їздити по континентальному китаю тільки. Жовті - тільки по гонконгу. А такі два - і там і там. Причому в конконгу лівосторонній рух


Це крутий поліцейський на автобані. Зазвичай вони на скутерах. Взагалі китай дуже безпечна країна. Уряд встановив 400 мільйонів камер по країні, у всіх людних місяцях стоять патрульні


Тут я нам купив чайний сервіз


Ура, відубли візит в кастомера. Зараз нас будуть гоудвати


Типовий китайський фуд корт


тут роблять чай greenfield


Куда це він показує нам середнім пальцем?


Це вже не опера, це ресторан. Нам наливають чай




Якшо побачите такі вогнегасники і атм писатиме зроблено в Україні - не вірте їм. Тут є такі самі 😊


Самовідновлюючийся холодильник. Виникла дірка - він сам її льодом і заткав


НАм зайняло десь 5 хв шоб зрозуміти шо вони хотіли сказати 2 рядком


Умм, симпатичний десерт


Це в кастомера. Чайний стіл, так вони живуть. Алкоголю майже не пють


В Україні мало хто витримає їсти заливну рибу два тижні поспіль. Ми теж не витримали 2 тижні киатйської їжі і пішли шукати крафтове пиво — у Shenzhen, Guangdong.


Ватсонс, повіяло рідним Львовом


Карфтове пиво варять в китайській глубинці, поки шо це тут не дуже поширено


Зато ми побачилия к вони живуть, як смажать барбекю надворі



Ваааав! Нарешті найшли!


Тут приймають біткоіни!


І є прапор України,я к приємно!


Наступний ірк - рік собаки!


Автентичне китайське село. Але це музей


Ну і Пару фоток від Леоніда. Вжитті не вгадаєте де це сфоткано 😊


Типовий киатйський обід. Всі за великим круглим столом де всі все їдять, не дають запивати, треба пхати в сухомятку


На роботі


Рік пройшов і я зараз розумію шо ми тоді файно їх навчили фінгерпрінта


А в Україні сніг лежить


До речі, ціни в супермаркеті вищі ніж в нас


Всі свої, всі з Сайпреса


А це кастомер візит. Улюблене діло всіх киатйців спостерігати як білі користуються їхніми паличками


По лінку на ФБ зверху статті знайдете купу відяшок як це все рухається вживу. Після цього візиту я почав вчити Китайську. Бо я інженер електронщик а за ними майбутнє! Як мінімум в моїй професії...
#1028
В бахілах ходитимемо по Києву. :)

Ну але якшо довго надворі то дощовик не завадить. Думаю якшо шо можна і по ходу купити в магазині.

Більша проблема може бути з нашим пересуванням на далекі відстані. Враховуючи 10+ кількість людей то найефективніше буде напевно взяти вантажний таксі :)
#1029
Соррі. Я пас. Поїду додому пакуватися в Київ.
#1030
Працювала до початку 90 х. Далі через зношеність і низьку якість тодішнього пального їх модернізувати. Щоб не ламалися зачасто...
#1031
Чи є в когось фото Японської заправки у Львові? Бо з Києва в неті зустрічаються. А от Львова нема  :(

Для тих хто не застав - вона стояла коло ДАІ на кільці Кульпарківська - Володимира Великого.



#1032
Вніс дрібні правки, забрав Коп, додав Лом і таке інше.
#1033
Звіт традиційно тут
#1034
Дякую! Ба навіть більше, я його нині виправ!!! :)

Пропоную на 19 число? Субота, + офіційна річниця Експлорера
#1035
Після Сніданку Дослідника Електричкінг, Інтроверт і я ломанулися копати цей бомбік. Все пройшло тихо спокійно. Дві години земляних робіт нічию увагу не привернули. Всі бачили робу і каску Електричкіна і йшли собі далі. Висновки:

Висновки:
1) Вхід є. Є також і наклоннік.
2) Двері знаходяться на горизонтальній стіні, не в наклонніку
3) Копати сміття дуже трудоємка справа. За дні години ми може просунулися на пів метра

На майбутнє:
1) Треба копати мінімум пятьом
2) Мають бути нормальні рискалі і шуфлі, а не саперка
3) Психологічно значно комфортніше було б копати вночі десь в травні місяці. Шоб була зеленка і троха нас маскувала
4) З собою треба мати мішки для сміття. А то самому бридко серед того стояти і воно сильно привертає увагу. А атк ми волонтери, очищаємо місто
5) Наш фейл шо ми не взяли стрічку і не обгородили місце розкопок. Відповідно комунальники все засиплять
6) Інтроверт виявив що Інший вхід в бомбарь просто закладений бетонними плитами і навіть не засипаний землею. Якшо під нього поставити домкрат то теоретично можна обійтися без копання

Потім ми пішли глянули на аналогічний бомбік коло Університету. Там та сама історія. Цегляна споруда а входи заставлені сучасними бетонними плитами шоб не лазили. Наклоннік це убв вхід ззовні по сходах. Відповідно нам достатньо лише пробратися під плиту і далі тільки металеві двері.













#1036
Гарно поснідали з девятої ранку і аж до 2 дня :) Як і минулого разу було сніжно та тепло. Якшо чесно то не хотілося навіть розходитися. Місце зачотне. Від памятника Євреям ліворуч на підйом 200 метрів. Поки чекали щоб всі зібралися то встигли навіть побувати на Зоні. Правда добровільно. :) Скажу чесно, нічого цікавого там нема.

Координати на майбутнє
49°51'31.7"N 23°59'15.1"E
49.858792, 23.987524

Сніданок Дослідника Оголошується відлкритим!


Актовий зал за колючкою. Вид зі сцени


Руфус бальоро ніс дрова


Що, нам туди наверх по снігу?!


Святковий стіл, той самий прапор


Цей раз десятеро, скоро мало який ліс вмістить. Селфі троха розмите бо тріщина прямо навпроти камери


Наш Тамада














Якби не ті патики то виїхали б наверх




Ранкова кава мусить бути








Сані Сніданок сподобався!


Потім ми зайнялися справжнім діггерством :)
#1037
Нарід тут пише про Америку, Африку та інші екзотичні країни. Я вирішив додати троха про Китай.

Якшо коротко - то Китай мене вразив не менше ніж колись вразила Америка. Багата, розвинута країна великих можливостей. У них величезний внутрішній ринок завалений далеко не дешевими речима. В середині країни живуть добре, квадратний метр по 2000 доларів. Коло узбережжя живуть дуже добре :) Єдине шо проблеми з англійською і інтернетом, але всюди мусить бути ложка дьогтю. Альбом також є на ФБ

Частина перша Сhendu

Китай це круто! Велика розвинена країна з історією, культурою і смачною хавкою


Китайська їжа. Смачна, поживна, в міру гостра. Харвувалися нею 2 тижні, не померли. Голодними теж не були


Це вам не китайське га...но


Щенду, глибокий Китай коло Тібету. Не біля моря як ми всі звикли думати


Панди справді дуже милі


При вїзді в китай нас всіх назвали Alien


Поліція чесно про все попередила


А це вони класно придумали! У випадку пожежі ти маєш як дихати


Приїхали і вирішили піти подивитися як воно вживу виглядає


Китайський велосипед. так зроблений шо поламатися нема чому


Хмарочосів тут море. І кожен по інакшому освітлений. Це мені дуже сподобалося




Ура! МИ занйшли справжнє китайське риштування!


Торговий центр з аквапарком всередині. Махіна огого, щоб обійти одну сторону займає десь 15 хв








Мармур в торговому центрі. Виглядає бомбезно!




2.5 грн за півгодини. Платиш мобільним телефоном. Дуже тут популярно


Хот спот. ТОненько нарізані кусочки мяса паличками вариш в гарячому супі і потім їж. Дуже смачно!


КИтайський алкоголь. ТИпово 45-55 граудсів, смачний


Вигляд з офіса Сайпреса в Шенду


От шо шо, а культура водіння тут як в Україні


Ми в один з вечорів вирішили пробігтися. На нас всі дивилися, білі тут рідкість


Сихів, 2000 за квадратний метр


Леонід купує мандаринки, 100 грн за кілограм


В Китаї всі готуються до нового року


Там де всі ходять вони взяли і зробили культурну стежку


Новий рік, торговий центр


Наші китайські друзі, щообіду ходили з нами


І такі автобуси ше їздять по місту


Зверху шматки мають таке ж призначення як і гума на осі велосипеду. Аби блистіло!


З англійською в них тут все складно  :( Це загальнокитайська проблема


Найбільший екран який я коли небудь видіу. Десь метірв 50 завдовжки. Світлодіодний. МИ реально хвилин 15 втикали тупо на екран


Мій сніданок. Завжди можна було найти шось атке шо хочеться зїсти


Начальний пожежної охорони зразу кидається в очі


Історична частина Шенду


Що не зробиш заради мегаселфі


Будинка по кілька тисяч років




Ця шутка на дверях охороняє від злих духів




Молильний диск


Написано, дослівно"money, money, money"


Просто і оригінально як зробити прикрасу для будинку з дерева


Центр Шенду


Потім ми пішли в китайську оперу


Нам реально дуже сподобалося, було цікаво! І зовсім не нудноя к можна було б подумати


Чувак показує 10 способів наливати чай



Цей спосіб напевно найтяжчий


А ці чуваки вміють міняти маски на обличчі шо ти не встигаєш навіть помітити


Дитяча література така ж як і в нас


Купив собі додому чайничок, шоб на пальнику гоутвати


Будда проповідник наццизму


Ось маленький магазинчик з буддоюі чайничком


Кожен їх рух дуже милий!



Кажуть шо на людей вони нападають тільки коли ті їдять їх листя


А це мегаприкол. Завалитися на дупу і чекати приходу


Далі ми пішли дивитися як їх годуют




Бамбукові зарослі


Але більішсть часу панди сплять. Так шо нам дуже повезло побачити їх активними


Вічна камера


Гострий і негострий суп в хот споті


Курячі трахеї і телячий шлунок


І це ше один сортирний креатив


В готелі все дуже стерильно, сідаєш на целофан
#1038
Є в нас у Львові закинутий порно-кінотеатр Не знаю як більш поважні мешканці міста, але відкритим я його не памятаю.

Під ним є "убєжище". Вхід через підвал будинку номер 5 і 11. Там же зараз підвали мешканців. Вхід виявився практично незакритим.
На жаль в кінотеатр попасти не вдалося. Замуровали гади. Є правда одна герма заварена але 99% що вона веде в підвал будинку номер 5.
Білий вхід в кінотеатр з вулиці надійно заварено. Зайти можна ззаду з Підмурної. Але там ведеться будівництво і живе сторож в будці. От і всі пригоди на нині.
Вхід в "Убєжище"


Заварена герма




Судячи з шару бруду її давно ніхто не відкривав


Замурований прохід в стіні

#1039
Супер! Скинь будь-ласка свій теелфон в ПП. Ми подзвонимо як приїдемо в Київ
#1040
"Тут є трошки відео з тієї печери, пацани прікалувались колись, але якість погана ( - https://www.facebook.com/100005260597383/videos/vb.100005260597383/361516217367062/?type=2&video_source=user_video_tab
"
Від Денис Трофімов