Messages

Подібну форму мали вали Золочівського замку і багато інших замків Європи.

Рів та 2 ступінчасті вали замку

Досить глибоко і це при тому, що вони вже на половину засипались.

Делікатно сплетене гніздечко.

На самій вершині валу, там де була кутова вежа - ВАРВАРСТВО

Лише в Україні можуть розібрати замок до основи, забути про його історичну цінність та побудувати стадіон на його валах.




Поряд знаходиться лікарня, сміттям з якої засипаний весь палац Лянцкоронських.

До старої польської будівлі домурували сучасне крило.

Оригінальні сходи в польській частині лікарні.
На перилах надпис 'тут був Т.А.Р.'  шашечку декоративну з перил відірвали, лише 5 нагелів лишилось. На сходинках збереглись металеві кільця для кріплення прутка, що тримав килимок.

Нагадування про давно минулі часи.

Мала Академія Мистецтв

Петропавлівська церква

Михайлівська церква

А ось і зниклі плити з аеродрому Черляни. (вимощений трутоар біля церкви)

Кафе на залишках старого мосту

Також відвідав монумент
1663 році. Монумент присвячений перемогам над турками і татарами у 1641 і 1663 роках, про що свідчать дати на західній стороні постаменту.
На пам"ятнику є цікавий напис, який виведений по периметру колони (по слову з кожного боку). Дослівно цей напис звучить так - "Mea Mors Tua Vita", що в перекладі з латинської означає - "Моя Смерть - Твоє життя". Досить символічно! До речі, споруда є пам"яткою архітектури загальнонаціонального значення.
Смерть

Моя

Життя

Твоє

В лісі на горбочку знайшов таке укріплення. (мабуть з часів війни ), але плити сучасні відносно.

Варвари засипали на 1 метер побутовим сміттям.


Неподалік був забетонований 5 кутної форми окоп вщент засипаний побутовим сміттям (глибина 1-1.5м.) навіть не фотографував його.
Капличка з похованням ксьондза Владислава Фриделя

Польське поховання

Польське кладовище


Найстарша могильна плита 1878р. Якуб Коляновський



Фундамент розходиться, реставрація непомогла.

18століття Палац Кароліни Лянцкоронської (Комарно)
Тут в міжвоєнні часи була польська школа. Але раніше в цих стінах мешкала Кароліна Лянцкоронська, улюблена та найталановитіша дочка графа Кароля. Кароліні Лянцкоронській, останній в роду Лянцкоронських, пощастило жити в трьох сторіччях: ХІХ, ХХ та ХХІ. Вона народилася в 1898 році, а померла в 2002-му. Мала ступінь доктора філософії та мистецтвознавства, була видатним спеціалістом з італійського Ренесансу. 1934 року вона захистила докторську дисертацію в Львівському університеті, тим самим стала першою жінкою в Польщі, яка отримала науковий ступінь з мистецтвознавства, та першою жінкою, яка захистила докторат у Львівській alma mater. Після смерті батька отримала родинний маєток в Комарному, та проживала більше у Львові, на Зіморовича, 19. Протягом кількох років пані Кароліна викладала в Львівському університеті, аж поки не була звільнена в квітні 1940 р. Під час війни була в Польській Армії Крайовій та Червоному Хресті. У травні 1942 року Кароліну заарештовують в Коломиї. Потім — в'язниці Станіславова та Львова. Смертний вирок завдяки втручанню італійської королівської сім'ї замінили на відбуття покарання в концтаборі Равенсбрюк. Після звільнення в квітні 1945 року продовжила боротьбу — цього разу вже в Італії.


Вцілівший елемен воріт палацу ( верх викований з шматка металу пірамідальної форми)

Задній фасад будівлі, передній розвернутий до парку

Праве крило будівлі, дерев'яні перекриття поверхів обвалились

Внутрішня частина лівого крила будівлі.

Підземелля, більшість з них засипано доверху сміттям з лікарні розміщеної поруч.(машини сміття сипали в кожну яму, діру, провал який знайшли я такого варварства ще не бачив).

Гриби порхавки буйно ростуть на руїнах палацу.

Частина колони фасаду палацу

Колони кріпились парами, по боках вибрано паз (жолоб) і гребінь (виступ) для кріплення колон між  собою.

По висуті колони штукувались за допомогою 6 гранного кованого прута, ось отвір від нього.

Підземелля

Під колоною обвал, подвір'я вкрите провалами в підземелля палацу.




Вентиляційна шахта підвалів


Переглядаючи фотографії підземель звернув увагу ось на таку річ (камера бачить краще ніж очі в темряві), думаєте це вона? Власники використовували італійський інтрєр які розікрали німецькі солдати. Дуже нехочеться щераз туди їхати


подвір'я, залишився фундамет огорожі на межі дерев

На стіні видно слід від сходів на 2 поверх

Протилежні стіни стягувались кованою полосою з зажимом


Оригінальна плитка підлоги товщиною 2см.


Обвал

Калина і модрина.

Збереглось фасадне облицювання

Рештки водопроводу біля палацу

Стіна господарських будівель біля палацу, зараз тракторна бригада

Маркування цегли палацу

Стовпець з рештками кованої огорожі палацу

Цей раритет розміщений в 50м. від палацу

Костел Святої Трійці (Родатичі)

Руїни Палацу Лянцкоронських (Комарно)

Маєток Штілецького. (Новошичі).Місцеві жителі казали, що був дуже добрий пан, дбав про село, забезпечував роботою в майстернях при маєтку. Власники виїхали в Польщу, приїжджали нащадки оцінити стан маєтку.


Будинок був 2 поверховий критий черепицею, праве і ліве піддашшя були криті оцинкованою бляхою по дерев'яних фігурних кроквах.

Балкон.

Вхід для прислуги.

Рештки сходів.

Всі дерев'яні перекриття і підлоги повністю провалилися.

Залишки даху.

Металхантери довершили руйнування маєтку. Повиймавши металеві елементи будівлі та даху з несучих конструкцій.
Вхід в підвали.





Цікавий надпис з радянських часів.

Стеля армована рейсами.




Вид з підвалу, провал висотою 2 поверхи+піддашшя.


Частина підземель, що знаходяться під садом.


Ця частина підземель розміщена не під будинком, а під садом.Вентиляційне вікно має бетонний захист.


Вентиляційне вікно підземель(3шт.).



Будинок для прислуги, таких було 3. Цей заселений самотньою старшою жінкою, інші знесено.

В саду вирізали вікові дерева і побудували стадіон хоча довкола повно полів і вільного місця.

Рядом з маєтком розміщена ця будівля, спершу я вирішив що це будинок для гостей, але як виявилось це якийсь гуртожиток побудований за часів комунізму.




Залишки пожежі на 2 поверсі.

Дах перекрили шифером.(дивиться жахливо).Крім того його опустили на кілька метрів, це видно по дзвіниці (залишки штукатурки, уламки черепиці).

Дзвіниця без даху, деревяні перекриття підлоги завалились.Видно сліди місця де колись закінчувався дах, отвори крокв.

Центральний вхід. Двері закриті.

В середині зроблено косметичний ремонт, видно стіл зі скатертиною, гоцульського типу килимки на підлозі.( проводять відправи на польські свята).

Зправа видно прибудову захристія.

Збереглись оригінальні двері.

Ніша в захристії.

Стіна за вівтарем побита кулями, видно по вибоїнах.

Один з слідів від куль.


Ніде не зміг знайти інформації по цьому храму. Якщо хтось володіє якоюсь інформацією, допишіть в темі.

Побудована за радянських часів, з розвитком ядерної енергетики її закрили як малоефективну, з водосховища брав забір води Дрогобицький Нафтопереробний завод. Два роки тому відбудували і запустили.Забезпечує енергією підриємства Дрогобича.
Водозабір

6 шлюзів, на карпатськів було 4 шлюзи, інша система підйому шлюзів.


Шлюзи піднімаються вертикально по рейковому механізмі. Зправа видно коліщата на направляючій.

Механізм підйому шлюза

Водозабірники 400Вт. генераторів.

Шлюзи піднімаються вертикально по рейковому механізмі.

Водозлив, направляючі шлюза

Водосховище

Закрита територія, охороняється, після довгих перемовин вдалось попасти всередину.

Працівник дуже не хотів допускати до цього приміщення.

3 турбінних генератори, всюди ведетсья відеоспостереження.

Щитова генераторів.

Рибалка, на березі тліло багаття для жарки риби.

Наживка рибалки, клюють щуки.

Кілька свіжих фото після поїздки.
Кожна цеглина склепіння маркована логотипом (на стіни пішла інша цегла ), ця цегла набагато міцніша, водостійкіша, більш прокалена.

В центрі склепінь вентиляційні отвори діаметрон 25 см. для відводу конденсату.

Так вентиляційний отівр виглядає з даху. Склепіння товщиною 1-1,5 цеглини. для легкості конструкції. Мабуть ледве мене витримало)

Дах поріс рослинністю, на задньому плані обвалені склепіння. Цегла сипиться під ногами.

Обвалені склепіння. Був наверху.

В глибині видніються рештки хорів на рівні 2 поверху, і двоє дверей, хори були дерев'яні від них залишився лише ряд отворів в стіні.

Права вежа гвинтові сходи.

По таких сходах піднімався (простукуючи кожну сходину перед підйомом).
Другий поверх двері на колишні хори, є ще вихід на дах і вежі, також був там.

Сходи лівої вежі з 2 поверху, ведуть на дах. Можна піднятись.


Найвища точка, галерея між вежами над дахом.

Ліва вежа піддашшя.

Права вежа, гвинтові сходи вид з піддашшя.

Схрон 2 штуки біля арт. позиції

Здається це не річка Стрий. Якшо не помиляюся то це тут тут

побудовані за схожим проектом

Костел св. Франциска Борджія Розлуч

Червоногородський замок


Червоногородський замок — оборонна споруда, у першій половині XIX ст. перебудована на палац. Розташований в урочищі Червоне поблизу села Ниркова Заліщицького району Тернопільської області на стрімкому пагорбі посеред глибокої котловини річки Джурина, що в цьому місці творить майже замкнуту петлю.

Так він виглядав колись


Родова капличка власників замку, за 2 км. від замку

Усипальниця власників замку, розграбована повністю

Монастир, хори

Монастир, права башта



Монастир, обвал який веде в підземелля




Монастир, 2 комплекс підземель доступу немає

Монастир, за нею 2 комплекс підземель


Монастир, підземелля вікно

Монастир, підземелля, поховання розграбоване

Монастир, підземелля, келія

Половина вежі недавно обвалилась

Прохід в вежу


Прохід по колу в стіні вежі




Червоногоро?дський (Джу?ринський) водоспа?д — водоспад, гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Назва Червоногородський походить від назви поселення Червоногород, яке було неподалік кілька століть тому.
Повна висота водоспаду 16 м, ширина — до 20 м, кількість каскадів — 3.
Так він виглядав колись

Верхній ярус водоспаду


Це фундамент статуї висотою 8 метрів порожній всередині

Карпатська ГЕС(гідро електро станція)р.Стрий
4 шлюзи


хвилеріз

Штурвал ручного аварійного зливу(охороняється як і весь об'єкт)




краєвид з перевалу