eXplorer.lviv.ua

Звіти => Краєзнавство та Історія => Тема розпочата: Golem від 21.09.2009 10:08:12

Назва: Пятничанська вежа(підземний хід)
Відправлено: Golem від 21.09.2009 10:08:12
(http://www.castles.com.ua/typo3temp/pics/604d8bf034.jpg)

По дорозі у Львів заїжджаємо в Пятничанську вежу (http://www.castles.com.ua/piat.html). Вона в хорошому стані, непогано відреставрована. За 3 грн з чоловіка нас пускають всередину, всюди проводять і розказують. ВИявляється від вежі йшов підземний хід в сусідній ліс, це десь кілометр.

Коли вежу реставрували в 80-их роках все це засипали бо було в аварійному стані. Але сам факт, половину тунелю можна було ще тоді пройти. Нам навіть показали вхід у нього з підвалу вежі. Також розказали шо на подвірї десь в колодязі закопані скарби вежі, але поки шо їх ніхто не найшов, напевно тому шо глибоко.

Розказували що під час реставрації нарили були купу речей, починаючи від мечів часів Київської урсі і закінчуючи козаччиною. Але все в радіусі кілометра рахується історичним заповідником і тепер, на жаль, копати там заборонено.
Назва: Re: Пятничанська вежа(підземний хід)
Відправлено: yar-79 від 21.09.2009 12:42:57
Шкода, шкода, а то би я, ех! А може тихенько? Ямки позакопувати гарно і ніби нікого і не було? ::)
Назва: Re: Пятничанська вежа(підземний хід)
Відправлено: Dexter від 21.09.2009 12:52:24
А цитадель хіба не рахується історичною памяткою архітектури???А під нею копають,і ніхто не забороняє.

Я думаю можна якось домовитися за розкопки.ну шо ми бум акуратні і з обіцянкою шо якшо шось знайдемо то відамо в музей (нібито)...??
Назва: Re: Пятничанська вежа(підземний хід)
Відправлено: yar-79 від 21.09.2009 13:11:08
Я думаю що ніяких скарбів там нема, хоча цікавого хламу та трохи монет в колодязі обов"язково буде! А покопати в лісі не бачу проблем, археологи тим займатись не будуть щоб по стежках копати, і, якщо не ми, багато цікавих артефактів просто знищуться землеу назавжди...
Назва: Re: Пятничанська вежа(підземний хід)
Відправлено: STALKER від 17.07.2015 14:04:39
Був я там 17.05.2014. Класне місце. Але для початку трошки інфи. Взято тут (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B0)

П'ятнича?нська ве?жа — оборонна споруда замкового типу. Розташована поблизу села П'ятничани Жидачівського району Львівської області (Україна).

Вежа відноситься до рідкісних пам'яток оборонного будівництва галицької школи. За легендами, П'ятничанська вежа могла бути залишками замку Сенявських чи Василіанського монастиря. Довгий час була руїною, але відреставрована в 1990—1991 рр. З 1995 р. споруда входить до складу Музею оборонної архітектури «П'ятничанська вежа» та є філією Львівської галереї мистецтв.
Історія.
У минулому кожний важливиший шлях вимагав постійно діючої системи охорони, що складалася з оборонних та спостережних споруд, розташованих вздовж шляху на віддалі візуального зв'язку (6—8 км). Відрізок Бібрка — Нові Стрілища, мав довжину 20 км, отже найраціональніше розміщення оборонної та спостережної споруди саме тут, де сьогодні село П'ятничани.

Висока вежа П'ятничанського городища була напевно не тільки оборонною, але й спостережною, і огляд з неї був прекрасний та далекосяжний, бо з висоти її підсябиття (верхня частина оборонної башти, яка містилась відразу під її дахом, з отворами-бійницями, що дозволяло обороняти нижню її частину — «бити під себе»), де звичайно стояли вартові, прекрасно продивлялася вся долина річки Боберки, що простягалася від городища на північний захід, аж до Бібрки, як і шлях, що звивався нею здовж річки. Подібно продивлявся шлях від городища на схід, до Стрілищ і відгалуження цього шляху в Ходорківцях на південь, до Ходорова, через теперішнє село Дев'ятники.

Одна характеристика П'ятничанської вежі: вона майже квадратна в плані з боками 7,83 х 7,4 м, висота стін 9,5 м. У середині на стінах видно сліди перекриттів трьох ярусів. У північній і південній стінах збереглися пази воріт зі стрільчатими перемичками. З південного напільного боку розташований глибокий рів, через який був перекинутий підйомний міст. Вежа побудована із ломаного каменя-вапняка на вапняному розчині. Кути складені з тесаних блоків. Тесаними каменями обрамлені стрільчасті прорізи воріт і дверний проріз готичної форми на другому ярусі північного фасаду. По зовнішньому периметру стін розташовані гнізда колон-балок, які є, очевидно, слідами дерев'яної оборонної галереї.

Згідно з одною характеристикою П'ятничанської вежі, селом П'ятничани володіли також магнати Сенявські, найбільші власники галицьких земель, зокрема на Львівщині. Сенявські були відомі як польська магнатська родина східного польського пограниччя з села Сенява, що біля Ярослава. В честь родинного села, чи прізвища, такою ж назвою — «Сенява», було названо і одно з сіл Бібреччини — сьогоднішнє село Соколівка.

Офіційний запис про П'ятничанську вежу був у Географічному Словнику за 1880 рік. Письменник В. Будзиновський у кінці 20-х років XX ст. використав її існування для умісцевлення дії у своїй двотомній історичній повісті «Кожух не на мене» та «Небіжчик ходить». [1]

На початку XX ст. спостерігається дальше зацікавлення п'ятничанською твердинею. Цьому сприяла діяльність створеного у 1863 р. т. зв. Ґрона консерваторів Східної.

Зацікавлення викликала вона у військового пілота, капітана польських повітряних сил, що випадково пролітав над нею під час одного з тренувальних польотів навесні 1937 року. Після цього польоту на ім'я вчителя п'ятничанської школи, літом цього ж року, прибула досить велика пачка наповнена різними книжками для шкільної бібліотеки і лист з проханням розповісти про історію побудови та існування П'ятничанської вежі.

Дослідження та реставрація.
У 80-х роках П'ятничанською вежею зацікавилися Обласне товариство охорони історичних пам'яток та Інститут Укрзахідпроектреставрація, хоч паспортизована вежа була дещо раніше і постійно згадувалася у публікаціях про історичні муровані пам'ятки України. Однак, проведені дослідження, зокрема ленінградськими вченими, внесли небагато нового до вже існуючих даних про неї. Зокрема, дослідження ці давали підстави для твердження, що П'ятничанська вежа є одною з т. зв. «волинських веж», розповсюджених на Волині в другій половині XIII ст. А, оскільки Волинські і Галицькі землі на той час були єдиним князівством, то такі вежі мали б будуватися і на землях Галицьких.

В 1990—1991 рр. П'ятничанську вежу реставровано згідно з проектом авторів: І. Ковалишина, І. Могитича та І. Піхурка.


Далі фото.

Центральний вхід:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4132)

Вивіска-табличка:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4142)

З надвору:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4227)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4229)

Прибудова:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4154)

Експозиція в прибудові:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4144)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4145)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4146)

Вхід в підвал-сказав той пан, який тим всім там завідує, що в підвалі начебто засипано і ключа він не має, чи то ключ поломався.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4160)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4216)

Всередині вежі:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4204)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4207)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4208)

Експонати всередині вежі:

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4170)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4171)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4172)

Археологічні знахідки:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4175)

Вежа здалека:
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/IMG_4322)

Також ходить легенда, що ця вежа була зєднана підземним ходом з Костелом Св. Трійці у селі Соколівка. Згадувався тут (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,7097.0.html).  І вньому я був в  той самий день.  Порозмовляв я тоді з місцевими у Соколівці -то вони навіть щось таке згадували що посеред поля багато років тому провалився трактор під землю. Ось так :).  Ось і дам ще таку карту на якій я позначив пряму від вежі до костелу-по ідеї там де колись був той хід(умовно):
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/743/46648/dad351db75865600d9e4aa1c52c7d079.jpg)

Більше фоток тут (https://picasaweb.google.com/111913081452891558594/17052014). Обговорення тут (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=7168.msg46649#msg46649)