Messages

основна тема

Поїхали ми якось з дівчиною на прогулянку до Дрогобича. В першому ліпшому кіоску купили карту і пішли гуляти, вивчати та оглядати культурні пам'ятки і цікаві місця. Найбільше запам'яталась дерев'яна церква святого Юри, бо в ній розписи були виконані безпосередньо на дерев'яних стінах і куполі (законсервовані від руйнування спец. лаками і клеями) та солеварня. На останню ми потрапили дуже спонтанно і так би мовити удачно, правда, з другої спроби, бо на перший візит – то був якраз обід і нікого не було, щоб нас пустили. Отже приходимо ми на КПП, і там нас відправили до начальства за дозволом. Начальство виявилось надзвичайно привітною і доброзичливою жіночкою. Вона нам і повідомила про неможливість потрапити безпосередньо в цех і до  шахти в даний момент, а запропонувала зайти через годинку. Так як ця пані мала якусь зустріч в центрі, то ми вирішили піти з нею. По дорозі вона нам розказала і всю древню і цікаву історію дрогобицького солеварного заводу і про його проблеми на сьогодні і про зношеність обладнання і про все інше наболіле. Паралельно, йдучи до центру, ми отримали прекрасну екскурсію і про саме місто і про деякі його пам'ятки, також нас завела в сувенірну крамницю і навіть показала, де найкраще швидко, смачно і недорого попоїсти, за що їй окреме велике Дякую. Коли ми прийшли в домовлену годину, то потрапили в її супроводі до безпосередньо соляної шахти, що являла собою качалку (таку якими качають нафту в Бориславі, невеликого розміру). Видобувають сіль в Дрогобичі ще з 1250-го року!!! І спосіб видобутку не дуже змінився за цей період, природні розсоли видобувають з глибини біля 60 метрів, далі їх накачують в спец. басейни (їх є 2, спершу закачують «ропу» в перший, потім в інший) і далі за допомогою газу доводять до кипіння і випаровування води. Сіль, що залишається вибирається спеціальними скребками і далі по конвеєру йде на просушку, подрібнення і розфасовку. Також ще завод випускає і йодовану сіль, йодид добавляють в сіль під час її просушки і подрібнення в центрифузі. За якістю і властивостями дрогобицька сіль є однією з найкращих як в Україні, так і в Європі. Вона повністю розчиняється в воді і має в своєму складі калій, магній, залізо, бром. За розповідями пані запасів розсолу ще хватить і нам і нашим дітям і ще й правнукам. Крім цього є ще 2 чи 3 законсервованих розвіданих джерела підземної ропи в навколишніх селех, за потреби, які також зможуть слугувати джерелом солі під майбутні солеварні в випадку збільшення попиту на сіль.
Дрогобич - гарне місце для одноденної поїздки яке варто відвідати.

Якщо хтось захоче потрапити на завод теж, то ось його координати: М.Дрогобич, вул. Солоний ставок, 27 т. (03244) 2-90-43
вікімап
Обговорення

Гроші закинув в пивничку

+1 штука як тобі гроші закинути ?

сканер ще є?)

напиши свої координати мені в Особисті повідомлення

нє. мені не підходить. через платформу сімбіан(

мооожливо візьму. а яка причина продажу?

а чого не випробувати в стрийському парку? там де лебіді вліті плавають?_)

+2

http://cs5390.vk.com/u8942602/-14/z_1963c88d.jpg Брюховичі

проблема буде не "сісти на мілину" а шоб дно було з чогось  такого, шо витримає, наприклад, совання по гострих як скло бортиках і перекатах.

мені 3.    а шо якшо не поможе? :)

Вітаю! нехай усе що задумалось - здійсниться!

я собі купив такий :
http://www.dealextreme.com/p/1-5-lcd-car-home-outdoor-digital-thermometer-black-2-x-lr44-105647

бугага нині отаким ахтунгом заглушив "мальчиків" в себе під вікнами, які більше години пенькали свої маленькі пітардочки з періодичністю в 5 хв між вибухами)) від вибухової звукової хвилі спрацювали сигналки у всіх машин шо були в дворі, на мальчиків обрушився праведний гнів власників  цих машин. шо було даоі незнаю, але стріляти більше ніхто нехотів..

то була перевірка лише  одного разу?

який у нього термін придатносіті?? якщо - достатній (+- 4 роки) то взяв би 2 штуки

Яким чином ідентифікували свій/не свій на пропуску через турнікети?

п.с
Нині вечором покатався кругом того стадіка, подивився через проходи на фаєршоу і ше якісь тренування... Хотів вернутися назад через Вернадського по новій дорозі (але деее там, не те що основи нема, а в деяких місцях і того глина..без піску))) такшо реальних заїзди на стадік 2:
1-й через стрийську, напроти виїзду з сокільників (як іхав, то клали 3 см асфальту на  щебінєву подушку)
і 2-й з кільцевої дороги, біля заправки.
Людям на власному транспорті на відриття не дозволять заїхати дальше   автовокзалу!!! оце буде гон_ по болотах і багнюці, файно шо хоч доща кілька днів вже нема:)

я думав, що лесик у нас такий є один.. але ось є ще крутіший екземпляр!!: