Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Машиніст

#21
Ось тут в серії "Місто" є зйомки з тієї каналізаційної станції. Та й решта серії варта перегляду.
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1209061

#22
Після тривалиї і важких боїв зі сканером та програмами-розпізнавалками світ побачила вельми гарна книга "Действие ядерного оружия" (переклад з англійської).
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=4367191
http://us.ua/1053153/
На сьогоднішній день - краща книга такого роду. Качаємо, вивчаємо, використовуємо на практиці  ;D

Ядерному взрыву - да, да, да
Солнечному миру - нет, нет,нет ))))
#23
Хех, про життя в колекторі. Одн наш АКІСянин, Серый Человек, таки пробув в Клові 100 годин без виходу на поверхню.
http://www.acis.org.ua/cgi-bin/dds_articles.pl?a=art&id=239

Не переймайся щодо дещо надмірної емоційності Міха, це цілком нормально  ;)
Ну і трошки попіарюся. Мій звіт:
http://www.acis.org.ua/cgi-bin/dds_articles.pl?a=art&id=535

P.S. На фото я по центру ))
#24
У Эр тендер однозначно вугільний.
#25
А потрібна річка з лебедями, художниками і рибою чи саме Полтва ?  ;)
#26
Лиса 5.0. Зручно і просто для такого ламера як я  :)
#27
Нажаль потужності не царя (ну нехай не Гороха, а Миколи чи Олександра  :) ), а радянські післявоєнні. Коли цеглу "поховали" як застарілу і неіндустріальну і перейшли на збірний залізобетон. Й до того ж - форсування процесу, "научний підхід". Дід Євлампій з села Нижне Гадюкіно в 1890-му просто не знав, що цеглу можна випалювати за 12 годин. І випалював 6-7 діб. А перед тим місив її конями і виморожував цілу зиму. Тому і зарах б/в царську цеглу з руїн заводів/будинків купують дорожче, ніж нову заводську. А маркетологи розказують нам про те, що лише на найновітнішому обладнанні можна зробити щось, що зовуть цеглою (тому що особисто я дірчасту цеглу за стройматеріал не вважаю). Ось приклад:



Тут без клейма, але всі кути рівні й тріщин нема.

#28
Фото поганенькі, але поки що це верх можливого




Десь ще була цеглина з клеймом "А.С". До речі, зараз не вміють робити нормальну цеглу - вона вся потріскана і крива. А от царську цеглину інколи можна розбити лише кувалдою  8)
#29
Це пневматичеий вуглепідйомний кран. Використовувався для екіпірування паровозів.
#30
Перше що знайшов у мережі:
Однотипна "Герцогиня" без аеродинамічного кожуха під парами:
http://www.youtube.com/watch?v=m6i0P_pRyAU&feature=related
Сам локомотив - серії "Princess Coronation", компанії London Midland and Scottish Railway
Сторіночка в англійській Вікіпедії:
http://en.wikipedia.org/wiki/LMS_Princess_Coronation_Class
І ще фото звідти ж:


Інет у мене поганенький, але якщо щось нарию - викладу. Гарний фільм "Швидкохідні машини" про англійські паровози  30-х й інші подібні машини на Рутрекері:
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1191912
Дещо цікавого про ці машини. На локомотивах були парові вуглештовхачі, що подавали вугілля з задньої частини тендера до лотка. У нас таке обладнання було лише на імпортних американських машинах серії Та (з якої скопіювали ФД). Пробіг без екіпірування вугіллям становив до 480 км. Обтічні кожухи з 1946 року зняли для спрощення експлуатації. А ще "Герцогиня Сазерлендська" в 2002 в 2005 роках водила королівські потяги  8)
#31
Добре, сьогодні пориюся в цеглі і на телефон пофотографую. Фотоапарат накрився  :(
#32
Щодо незвичайного з світу паровозів:

Паровий кран ПК-6 з грейфером на вугільному сховищі. Москва, кінець 70-х років.


Американський паровоз системи Шей з трициліндровою машиною і зубчастою передачею на зчепні вісі. Локомотиви такого типу працювали на вузькоколійках з слабою вехньою будовою колії


Американський паротурбовоз дороги "Чесапік і Огайо". Парова турбіна з електричною передачею, водотрубний котлел фірми Бабкок-Вількокс. Добра задумка, але в експлуатації виявився вкрай невдалим і швидко був списаний.


Англійська красуня "Герцогиня Гамільтонська". До речі в робочому стані. Машина - чотирициліндрова, подвійного розширення, шо дуже добре позначається на плавності ходу.
#33
Вельми дякую  :) Особливо зрадів паровим кранам ПК-6 та ПК-ЦУМЗ-15, не знав що вони десь зберіглися. Сам трохи на паровозах знаюся, так що якщо є цікавість - питайте.
#34
Шановне панство ! Сам цеглою та цегельним виробництвом трохи цікавлюся і по мірі можливостей інформацію шукаю. Є трохи фото цегелень та всього, що з ними пов'язано. Можу пошукати й клеймлену цеглу сумських заводів. Чи то є потрібним ?
#35
На терикони не підійматися, в колектори не ходити, в дренажки не лазити...  ;D

На складі Трипільскої не був, тут правда. А от на нашій Дарницькій - все цілком прийнятно було (напевно і зараз так само). Я майже 5 років мав нагоду біля неї перебувати - і нічого страшного. Може тут впливає те, що вона по суті серед міської забудови і швидкість вітру менша ?

Про підмосковне вугілля - його ж наче вже й не видобувають ? На кавесі була тема про останню шахту підмосковного басейну ЯМНЗП. Може там Александрійське буре вугілля ?

Про склад вугілля - пориюся в своїх книжках, може щось і знайду. Але інфа скоріше за все застаріла.
#36
Ну закладати шахти навряд чи вийде - вони працюють з повним обрушенням виробленого простору. Хоча сама ідея роботи з закладкою цілком розумна і уживана, але знову-таки в Європах. Метан - то є погано. І те, шо він виділяється в атмосферу, і як наслідок - те, що він втрачається. Технологію дегазації пластів відпрацювали ще під час дефіциту палива у ВВВ, а потім про неї забули через непотрібність. Просідання земель - під всіми важливими об'єктами копалини не видобувають, залишаючи цілики. Тут знову-таки в допомогу закладка, ну а просідання під полями і лісами не таке вже й страшне. Про вугільниц пил - трохи не розумію. Звідки він береться ? Тільки якщо з відкритого складу вітром розноситься. Але щось я такого ніде не помічав. Знову-таки можна перейти до бункерного зберігання вугілля, причому це вже досить давно і успішно застосовується. Териконіки зараз не будують, а укладають пусту породу у плоскі відвали. Щодо  водорослів... У нас в Псел жодна шахта водовідлив не здійснює, а вода зелена. Тому що річка стала болотом - всі справжні болота пани меліоратори осушили, і живлення різко впало. Рибу ж вибили електровудками  :(

Про моделювання клімату. Суперкомп'ютери є, так. Але все одно їх можливостей не вистачає. Перший приклад - теорія ядерної зими, яка то можлива, то вірогідна, то неможлива. Інша справа, що теорія ця якраз всім вигідна. Але точно ніхто нічого сказати не може. Надто багато змінних факторів.
#37
Жодних образ )))

Робіть зі мною що завгодно - але щодо причин глобального потепління в мене великі сумніви. Клімат надто складний, щоб його ось так взяти - і прорахувати. До того ж були вже в історії і потепління, і льодовикові періоди, але без жодного людського на то впливу. До того ж якщо мені вперто розповідають з усіх брехунців про якусь подію (не тільки про клімат, а взагалі) то в мене виникають підозри щодо цієї інформації. Глобальне потепління - ще той холівар. Та здається, що істина десь посередні, як їй і належить бути.

Гідроенергетика якраз на клімат впливає. Бо водосховища на рівнинних річках - величезні теплоаккумулятори (а ще й болота з зеленою водою). Про те, скільки затоплено земель - промовчу. Причому ці землі щовесни заносилися родючим мулом. Єдина насправді корисна ГЕС з дніпровського каскаду - Дніпрогес. Там і перепад між б'єфами 53 м (Київська ГЕС - "аж" 12 м), і пороги затопило, зробивши можливим транзитне судноплавство. Само водосховище - невелике по площі, випаровування з нього незначне. А болота інших сховищ каскаду... Шкідництво в особливо великому розмірі  :(

Атомна - теоретично чиста (ну якщо не рвоне, а рветься з періодичністю в 25 років). Але теплове забруднення від АЕС більше, ніж від ТЕС, а сам паливний цикл складний, енергоємний і дорогий. Тому тут треба рахувати все в комплексі - і забруднення, і амортизацію. І аварія на АЕС (навіть маловірогідна) матиме такі наслідки, що ніякі викиди ТЕС її не перекриють. Можно уявити собі, якби наприклад щось серйозне сталося на Одеській чи Харківській АТЕЦ (будівництво яких після 1986-го заморозили).

Про рівень здоров'я. Ну як ТЕС може на нього вплинути ? :) Димові гази розсіюються так, що жодних проблем не становлять, про решту можна і не говорити - несуттево. На самій станції хоча і є шкідливості, але порівняно з іншими виробництвами - цілком прийнятні і безпечні. Я б краще жив поряд з потужною ДРЕС, ніж поблизу автомагістралі. там і розсіювання немає по суті, і букет ще той, димовим трубам далеко до труб вихлопних  :)

Я з "зеленими" спілкувався вимушено. Враження - найогидніші. Їм потрібна не стільки екологія, скільки увага і як наслідок - гроші. А куди ж без них, зелененьких і хрустких ? Верзуть дурниці з безапелляційним тоном, нічого в тому не розуміючи. Може вони не ві таки. Але я кажу про те, що бачив особисто.
#38
Щодо радіації - якщо перевищення є, то воно несуттєве. Все життя вугіллям топили скрізь - і ніхто від променевої хвороби ще не помер  :) А всілякого роду "зеленим" окрім піару нічого не потрібно - матчастину вони не знають і знати не бажають, але верещать як різані свині.

Щодо териконіків (взагалі-то правильна назва саме така, але всім як завжди  :) ). Вони виникають при доставці пустої породи з шахти на відвал по вузькоколійній дорозі з канатною тягою. Але цей метод намагаються не застосовувати досить давно - в основному через низьку продуктивність і великі втрати часу по нарощуванні колій. При автомобільній і залізничній доставці териконіків звісно немає - порода розгортається бульдозерами.

А от щодо вибухів - так, цілком мождиво і таке бувало не раз і не два. Причина того - вугілля, що потрапляє в породу. Воно самозагоряється (особливо вугілляз великим виходом летких речовин) і нагріває породу відвала. При потраплянні води вона миттєво випаровується, і відбувається паровий вибух із зсувом. А може бути і просто зсув, як-то в англійскому містечку Аберфан в 1966 році. Тоді загинуло  144 людини, з них 116 школярів (якраз школу в першу чергу і накрило зсувом)
#40
Не вірю своїм очам... Панове, це не фейк ? :)