Messages

Костел святого Марка (1688—1693р.)
Варяж - прикордонне містечко. Кажуть, назва походить від варягів, що осіли тут.
Цікаве містечко давнім костелом. Який багато пережив, був не раз грабований, перетворений на склад, спалений, з дірами від куль у фасаді. І з похованнями розграбованими, поруйнованими, відкритими всім зовнішнім стихіям.
Пані Марія, яка проживає неподалік від вхідної брами, відкрила костел і розповіла його історію. Виявляється, поляки приїжджають і тут ще шлюби беруть, мабуть, родичі засновників або місцевих поляків.




Надпис на плиті храму - "Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував"






Розписи виконані Станіславом Строїнським.








Хори


Рештки гвинтових сходів.




Фрески збереглись найкраще в захристії, з криптою під ним.


Крипта та саркофаг під костелом. Давно розграбовані варварами.


Тлінні кістки магната Марека Матчинського який побудував храм і був похований під ним.




Захристіє


Тут найкраще збереглись розписи.

Тут жив і творив польський письменник Александер Фредро (1793-1876р.) Тут же проживала його донька, матір Митрополита Андрея Шептицького. Зараз тут Вишнянський коледж аграрного університету.








Герб родини


Власник та час будови.






На території також були господарські будівлі, які збереглись, ставок, сад з величезними віковими деревами. Брама з будівлею поруч

Сокаль, невеличке містечко, де не цінують архітектурну спадщину. Монастир Бригідок перетворили в гаражний кооператив. Давню синагогу в туалет біля стадіону. А монастир бернардинів у в'язницю суворого режиму, зараз спалений, руйнується...

Синагога 16ст.










В монастирі Бернардинів колонію суворого режиму №47 розформували, усе вивезли. Виготовляли деталі с\г техніки, колючий дріт, замки... Вона знаходиться на балансі, тому під охороною, камерами. Мені запропонували звернутися до начальника закладу за дозволом, щоб пройти на територію. Часу було мало, та й не думаю, щоб він його видав. Потрібно виділити на це декілька людей супроводу + посвідчення журналіста ...


Монастир бригідок. Зараз тут якийсь гаражний кооператив, та будують якісь цехи малого виробництва. Пробували мене затримати, завернути. Я ж був у формі та не в гуморі, то ж вони просто крутились поряд та говорили, що прохід заборонено і тд... Все в дуже поруйнованому стані




Гори сміття просто під куполом.






Схоже, раніше тут був ще один, внутрішній, купол (склепіння). З вузенькими сходами, збоку на нього.

Точно ,в червоній книзі,знав. До зупки пішла добре ,й до хати трохи взяв ,ще й досі в холодильнику є.Гарно зберігається. Збирав не в лісі)) ,прорідив трошки ,її там дуже багато)).

Притулок на Панській долині.

Вибрався на Вододільний, ось уже в третій раз.
О 9 вигрузився на трасі біля Біласовиці. О 12 був на Пікуї, десь о 15 на Панській долині.
Там заночував, туристів не було. 4:30 ранку підйом. 30км до Сянок і о 14:30 на електричці назад.
Вирішив Старостину обійти правим боком, завела мене ця доріжка декілька кілометрів в сторону села. Мусів повертатись. Багато змій, 2 гадюки на стежці бачив, в траві їх куди більше.
Два олені, майже там, де і минулого року.
Довелось свистіти, щоб голову для кадру підняли )





На Пікуї цвіте смерека, одна єдина.
Кажуть, раз на 10 років цвітуть.




Молодило гірське - сокулент, на самій вершині лиш збирається цвісти.




Статую знесло снігами, зробили з якогось непотребу.
Та й взагалі навіщо на вершинах статуї...




Панська долина, купальниця.










Так виглядає черемша. Ще не зацвіла, пішла до зупи прямо на місці. І до хати привіз, пішла в манти з фаршем. Добра штука.


Чемериця, отруйна. Інколи путають з черемшою. Теж багато її тут.


Туристів немає, красота.












Олені не боягузливі, але допоки дістанеш фотоапарат з рюкзака вони розходяться.


Двох гадюк на стежині бачив.








Після Дрогобицького каменю краса вся закінчилась, пішла звичайна лісова дорога кілометрів 15 до Сянок. І маси туристів які лиш піднімались в гори. Велосипедистів з десяток, ну і близько 6 десятків інших бурлак.
Дивно було, бачив один намет, об 11 повз проходив, вони ще спали... Піти в гори і спати до 11 це якось не нормально.

Гарно ,може колись виберусь.

Скільки по часі ті 8 км. зайняли? Погода гарна.))

Фото з поїздки, детальний звіт у відео.


Урич


Скеля Жолоб


Тустань


Мала скеля


Тустань з Малої скелі.


Острий камінь




Ямельниця


Перший скельний масив на в'їзді в Ямельницю. Невелика поляна на початку туристичної стежки ідеальна для кемпінгу. Там же ж і планували зупинитись.


Ясла нажній кінець


Пищик






Ясла






Шиятий




Циганський




Дідів верх




Юшкова яма




Кікошів камінь






Криївка УПА 2 кімнати.




Маховик динамо-машини радіостанції


Криївка радіостанції Афродіта

Дякую, десь 2 - 2,5 год.

Реалізували, оббігали все вищезгадане.

Та ні ,в планах.

Можливо комусь знадобиться.

Туристів майже немає, маса людей продає чаї, екскурстури, катання на конях...
Був тут 4 роки тому, так один чоловік з кіньми мене впізнав. Каже, минулого разу, був в іншій формі.

Пікуй над хмарами.
Проїжджав через Турку, Бориню, дорогу зробили нормальну. До 2 годин зайняв шлях.
Було нас декілька чоловік в одній машині, з Тернополя в основному. Хотіли побачити Пікуй, щоб за компанію повів їх.

Зупинились в Біласовиці, будиночок - "Дача Борсука". За селом розміщений, ближче до гір. Другий поверх: 2 кімнати, внизу баня, кухня, санвузол, ганок... (800грн за будинок).
Там же ж і залишив авто, під прицілом камери спостереження. Підйом на Пікуй зайняв 2 години. Спершу був звичайний ліс, далі піднялись на межу хмар. Це як туман, густий.
А вершина сонячна, над всіма цими білими хмарками.

















Молодило гірське. Його можна побачити на найбільш віддалених зубах вершини Пікуя, там де туристи не добираються, та й стежок немає. На скельному ребрі вершини. 
Поступово почали туди добиратись інші туристи. Хмарки розвіяв вітер і коли зібралось, цих інших туристів, чоловік 30, ми пішли на спуск.

Згадка про церкву, яка вже існувала в Борині, походить від 1563 року. Наступна дерев'яна збудована 1746 року.
Православна церква Святого Духа була зведена за проектом Олександра Лушпинського - відомого львівського архітектора.
Завершення робіт прийшлося на 1912 рік. Має деякі риси романського стилю. Орієнтована вівтарем на північ. Тепер належить ПЦУ.

Проїжджав мимо, не було часу затриматись, і попасти в середину.
На території як і під церковю розміщуються поховання і крипти.

https://goloskarpat.info/SOCIETY/5EDB6F6D705BB/?fbclid=IwAR1fr7wXB72Ju4oHA61L2H95Ijy_Whta47ciYPs_Al0gv5IUkgeqxQL0w_k

Чергова жертва християнства... Не бачу потреби в українській "Голгофі", тим паче, там обсерваторія, а не церква.
Краще б гірським рятувальникам виділили кошти на спорядження, збільшення штату...,  врятували б когось. А то гинуть кожного року по кілька чоловік в горах.

Вище, в темі ,є дані.

Проходив мимо, та й заглянув.


Повна руїна, адмінбудівля.






В одній із кімнат місцева дітвора обладналась.


Невеличке бомбосховище біля адмінбудівлі на дві кімнатки.










Колись тут виготовляли вози, матеріал брали з сусіднього ралівського лісу. В ньому багато грабів, в'язів, буків. Згодом використовували цехи як меблевий комбінат. Ніхто будівлі не ремонтував, працював комбінат, допоки будівлі не почали обвалюватись..

Пройшовся в с.Білоки вздовж річки, 18км туди і назад.
Колись, тут стояла ось така хатина


Її розібрали. Залишилась лиш нижня частина зрубу.


На її місці побудували стайню, та загорожу для худоби (мабуть, Білак, підприємець місцевий, колись на мера балатувався. Мав м'ясокомбінат, ферми, звіринець).
На літо сюди переганяє частину свого стада.




Поряд в саду напівзруйнована літня кухня. Дві кімнатки 2х2 метри.