Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#81
Пройшло одинадцять років і ми таки сплавилися! На тому ж надувному човні. Завдяки сучасним камерам і хорошому світлу маємо годний відос і фото.

Сьогодні спробував погуглити "Сплав Полтва." Перший лінк зверху зразу кидає сюди. Тому викладу ще тут крос лінк на весь звіт зі сплаву по Полтві.

Ну і ось коротке резюме:

Старт від Стрийського ринку, злиття потічків Залізної води та Вульки


Під проспектом Шевченка


Під проспектом Чорновола


Вихід коло очисних споруд




І саме відео зі сплаву.



Хай тут теж буде для історії і порядку на форумі.
#82
Ось погляд на сплав очима нашого старого знайомого і дослідника Полтви Олександра Загородного. В цьому відео є багато нових кадрів які не вмістилися в попередній ролик. Зокрема гарно показана ділянка колектора на вулиці Липинського. Насолоджуємося!

#83
Скажу чесно. Читаючи цю тему в нас аж очі сльозилися. Ми навіть скрінили і кидали один одному найцікавіші куски.

Ми таки сплавилися! На звичайному побутовому човні. І шляк нас не трафив :) а завдяки сучасним камерам і хорошому світлу маємо годний відос і фото.

Викладу ще тут крос лінк на наш звіт зі сплаву по Полтві.

Старт


Проспект Шевченка


Фініш, очисні


І відео зі сплаву.



Сам водоспад нормально відзняти не вийшло. Камеру я тримав в руках тому прийшлося її сховати та взятися за човен. На відео було чути тільки крики та матюки, ми це вирізали.

Може вартує цю тему перенести з "Всяке-Різне" в "Гумор"?
#84
Чи можливо плавати Полтвою на човні? Нас також цікавило це питання. Відповідь – ТАК! Адже ми успішно проплили Полтвою від Стрийського ринку через центр міста і аж до очисних споруд . А це більше восьми кілометрів підземеллями Львова.

До старту готові!


Під проспектом Шевченка


Перед очисними спорудами


Стрийський ринок був нашою точкою старту. Це найвіддаленіше місце Полтви де є достатньо води для човна. Ну а очисні споруди, що на межі міста, були логічним завершенням підземної мандрівки. В кінці допису буде захоплююче відео ;)

Це надзвичайно сильні враження плисти на човні старовинними підземеллями. Ми наче перенеслися у середньовіччя коли Полтва була судноплавною. Відчули себе героями фільму Привид Опери. Був також адреналін, безмежна радість та ейфорія. Адже ми сухі та без втрат пройшли і водоспад коло Оперного театру, і гостре підводне каміння і в'язкий мул на очисних спорудах.

Перехід бетонного колектора в цегляний на вулиці Саксаганського


Високе "яйце" 30-х років 20 ст. на проспекті Чорновола


Для сплаву ми обрали надувний човен Пелікан, українського виробництва. Він компактний і вміщається у люк. У човна плоске дно та дві незалежні повітряні камери. Тому ймовірність перекинутися чи пробитися в нуль була малою.

Човен в зібраному вигляді


Човен на старті


Той же човен коло очисних споруд


Мийка човна після Полтви


Львів'яни вже звикли до дигерів що досліджують Полтву і пишуть про це в інтернеті. Тому наші приготування особливої уваги не привернули. А випадковий перехожий та старий знайомий Юрко Скиталець навіть допоміг закрити люка.

Спускаємося під землю.


Па-па, побачимося на очисних спорудах!


Наші приготування зайняли десь тридцять хвилин. Ми надули човен, все надійно прив'язали щоб не погубити і всілися самі. Думаєте нас одразу підхопила стрімка течія та понесла вниз до Оперного театру? А дзуськи! Ми навіть не змогли зрушити з місця :( Човен зачепився за підводний камінь і не рухався. Прийшлося підштовхнутися веслами і аж тоді ми попливли! Як потім виявилося таких підводних каменів тут є багато. Дно Полтви не завжди слизьке та глибоке. Місцями траплялися «пороги» як у запоріжців на Дніпрі.

Накачуємо човен ножним насосом


Сплавзасіб готовий!


Вид вниз за течією. Сюди ми зараз попливемо


Вид проти течії в сторону вул. Сахарова. Тут води лише кілька сантиметрів


Ура, ми пливемо! Нам радісно та трохи незвично від такого ракурсу. Спереду сидів Влад. Його завданням було освітлювати дорогу. Дякую Олександру Подольчаку за найпотужніший у Львові портативний світлодіодний ліхтар. Без нього не було б ні цих фото, ні відео. На кормі сидів Ваня. Він керував човном тримаючи його носом по курсу. Ну а по середині з фотоапаратом був автор тексту.

Влад керує освітленням


Ваня керує човном


Плисти по центру колектора це зовсім інше ніж йти попри його стінку. Тільки з човна можна вповні відчути всю велич та красу підземного Львова.

Під пам'ятником Адаму Міцкевичу


По дорозі до Оперного театру ми кілька разів зачепили дном за гостре каміння. Дно порвалося, а от балони - витримали. Човен залишився на плаву але у ньому тепер стояла вода і він гірше керувався. Ми були в повному костюмі хімзахисту то ж вода в човні нас не турбувала.

Дно човна після Сплаву


Хто має досвід такого ремонту? Пишіть!


Настав найвідповідальніший момент сплаву. Це пройти кількаметровий водоспад позаду Оперного театру. Якби човен понесло боком то ми могли б перевернутися. Перед самим водоспадом швидкість течії різко зросла. Вона розвернула нас задом наперед і ми так і не змогли повернути човен у правильне положення. Але задом це не боком, можна плисти! Ми міцно вчепилися у борт і кулею пірнули у водоспад.

Водоспад за Оперним театром


Підхід до Водоспаду. Ліхтар висить якраз навпроти фасаду Оперного театру. Перепрошую за розмите фото. Була висока швидкість човна


Ми розплющили очі. Поруч нас високі неприступні стіни. Вибратися нагору нереально. Але нам і не потрібно. Бо ми спокійно пливемо далі, цілі та неушкоджені. Нам відлягло від серця. Найскладніше вже позаду. Тепер можна розслабитися та дурачитися аж до очисних споруд.

Ура! Ми пройшли водоспад!


До болю знайома дорога то ТЦ "Форум". Це найбільш ходжений туристичний маршрут Полтвою


Тільки но ми подумали про «дурачитися» як попереду побачили світло. Невже це водний патруль чи працівники Водоканалу?! Але ні, це був Тарік. Він спеціально прийшов нас підтримати за що йому велике дякую! Було дуже приємно його бачити.

Тарік в Полтві


Бортик, що розділяє Полтву і четвертий колектор ми пройшли без пригод. Човен просто перекотився через нього. Ну а далі був величний Південно-Західний колектор (ПЗК або щитовий). Це є тунель глибокого залягання що з'єднує вул. Наукову, Виговського та Левандівку з Полтвою. Він починається коло заправки ОККО на проспекті Чорновола. Після цього місця кількість води в тунелі Полтви подвоюється. А його висота неочікувано ... зменшується.

Бортик коло Макдональдсу ми пройшли на плаву


Високий бетонний колектор перед злиттям Полтви з ПЗК


Приєднання ПЗК в Полтву


Тут течуть води вулиць Наукової, Виговського, Левандівки та прилеглих


А це висота стелі колектора після злиття з ПЗК. Відчуваєте різницю?


Цей малий колектор не здатен відводити всю дощову воду в сильну зливу. Тому і затоплює вулицю Торфяну.


Тепер стеля колектора почала тиснути на голову, а ми - пригинатися під трубами що перетинали Полтву. Ця низька ділянка колектора і є причиною затоплення вулиці Торф'яної. Вона має недостатню пропускну здатність, а труби посередині ще й усугубляють ситуацію.

Труби посеред колектора


Цей колектор ітак замалий. А тут через нього ще й труби проклали. Надіюся там хоч не питна вода чи природній газ...


За день до сплаву ми з Таріком провели розвідку аварійних виходів. Ми пройшлися ділянкою Полтви вздовж вулиці Липинського і аж на очисні споруди. Потенційні виходи позначили спеціальними світловідбивачами. Таким чином можна було б оперативно вибратися на поверхню якби щось пішло не так.

Тарік і встановлений світловідбивач коло одного з виходів


Наш головний вихід і Тарік у ньому. Світло в кінці тунелю це вихід на очисні споруди


Цей же вихід, вид з поверхні


Але все було добре. Після ринку Торпедо тунель Полтви знову стає великий, навіть більший аніж до того. Тут він роздвоюється. Основна маса води тече по лівій частині. Глибина Полтви десь по груди. Зате у правій частині лише мул та води по кісточки. Тому ми завернули у праву частину і нарешті вийшли з човна.

Знову високий та повноводний колектор Полтви за Ринком Торпедо


Перед очисними спорудами колектор роздвоюється і стає ще більшим! В лівій частині колектора води по груди.


Права частина колектора. Тут води по кісточки. Тому далі пішки


Влад, освітлюй нам дорогу!


Сплав тривав трохи більше години часу. За цей час встигли затерпнути ноги та втомитися руки. Останні кількасот метрів плисти було неможливо бо мілко. Тому ми просто брели по болоту і волочили за собою човен. Аж поки не побачили світло в кінці тунелю.

Наш шлях до точки виходу. Нагадує київський Клов.


Насправді йти було важче ніж здається. Бо під ногами багато мулу, засмоктував


А от вже і вихід!


Надворі ясний день, то ж можна поробити гарні фоточки!


Цей човен був і в Хорватії, і в Криму. А тепер ще й у Полтві!


Це і був вихід на очисні споруди. Коло нього стояв Андрій Сталкмен. Було дуже приємно побачити що нас чекають. Андрій допоміг підняти та спакувати човен. Він казав що чув наші голоси задовго до того як побачив світло. Настільки добре тунель Полтви поширює звук. А далі ми пішки пройшлися на вулицю Пластову та взяли таксі до точки старту, Стрийського ринку.

Андрій Сталкмен в Полтві


Знімаємо з себе брудний одяг


Вихід Полтви назовні на очисних спорудах


Ми йшли тією гілкою що ліворуч на фото. Там менше води.


Підсумовуючи: сплавлятися Полтвою можливо і це в кайф! Для сплаву потрібно звичайний надувний човен та сміливість. Вода сама несе вперед і ти просто отримуєш задоволення. Ми проплили від Стрийського ринку і аж до очисних споруд Полтви. Вийшло більше восьми кілометрів шляху і година часу на воді.

Ну і нарешті відео!!!


Було цікаво та пізнавально побачити всі епохи будівництва тунелю Полтви за раз. А також отримати дозу адреналіну від водоспаду, підкидань на підводних каменях та закручувань у найнесподіваніших місцях. Плануємо повторити це ще раз!

Старт від Стрийського ринку, злиття потічків Залізної води та Вульки


Під проспектом Шевченка


Під проспектом Чорновола


Вихід коло очисних споруд


Дуже дякую Владу і Вані за мандрівку і монтаж відео. Без них цього звіту би не було. Поставте їм будь ласка також по плюсу!
#85
Нагадаю всім що для завантаження відео на форум потрібно використовувати YouTube!

[youtube ] лінк на відео [/youtube ]

Youtube shorts в нас не підтримується!!!

Тому ставте звичайні лінки з відео без слова shorts
#86
Зараз щурі в Полтві знахабніли вкрай. Бігають табунами і з цікавістю розглядають "дослідників калу". Дам пару фото для прикладу

Допитливий щурик на площі Привокзальній


Їсти в мене ніц не було, то ж він просто мене обнюхав і поповз назад


Це на Липинського. Щур вирішив взяти приклад з дігерів і вибратися нагору по драбині.


А цей неквапливо пішов кудись по своїх справах. На наші ноги в бахілах навіть уваги не звернув


Усі ми знаємо що хороший щур - мертвий щур!


Тому ось вам оповідь як Влад Вергаз щурів ганяв
#87
Через рік знову навідався в цей колектор. Як і очікувалося, тут все без змін. Основний звіт є тут Додаю сюди лінк і пару фоток щоб людина яка перейшла на цю тему з пошуку в Гугл могла зорієнтуватися що і де в нас на форумі.

З цікавого ми дослідили суху притоку під Гранд готелем. А потім облізли поламаний люк і вийшли прямо коло воріт СІЗО. :)

Колектор під вулицею Куліша


Ти куди нас завів!


Зато тут немає туману і виходять гарні фото


Суха притока в сторону готелю Жорж


І вихід назовні через застрягший люк
#88
Нарешті маємо якісні фото звуження колектора на Зарицьких. Саме через це звуження і затоплює площу коло Депо. Основний звіт є тут Додаю сюди лінк і пару фоток щоб людина яка перейшла на цю тему з пошуку в Гугл могла зорієнтуватися що і де в нас на форумі.

Початок колектора коло Депо. Тут тепер чисто і майже всю дорогу можна йти по сухому. Хоча ще попадаються затоплені ділянки.


Підходимо до звуження коло вул.Зарицьких


Всередині цього "яйця" доволі стрімка течія


Так виглядає колектор під вулицею Зарицьких


Ну і вихід з іншої сторони коло Стрийського ринку. Тут знову колектор стає широким


Бонус: Фото давачв температури води в Полтві. Нічого особливого. Схоже на стандартний промисловий напівпровідниковий сенсор

#89
Чому в зливу затоплює площу Привокзальну? Тому що в радянський час тут неграмотно зробили приєднання до колектора. Під вулицею Городоцькою є підземний водоспад висотою понад десять метрів. Він гасить перепад висоти рельєфу перед Цирком. Водоспад цей масштабний і побудований з розумом. А от вхід і вихід до нього малі та ще й з поворотами під 90 градусів! Тому вода і не встигає стікати. Цікаво чому так? Тоді читайте далі!

Такої висоти підземний колектор йде з площі Привокзальної


На вулиці Городоцькій він зменшується і переходить в тупик. А саме в замурований старий колектор. Тут по апендициту що ліворуч вода повертає в новий колектор


Новий колектор-апендицит який йде до водоспаду на вул.Городоцькій


І власне сам водоспад з якого вода падає вниз на десять метрів. Далі в пості буде ефектне відео з цього місця


На площі Привокзальній сходяться аж три колектори: з вул. Городоцької, з вул. Залізничної і вул. Тобілевича. Разом це все добро тече далі по вулиці Городоцькій попри церкву Ольги і Єлизавети. Від вулиці Головацького і вниз до Цирку є значний перепад висоти. У 70-х роках тут шахтним методом спорудили новий великий колектор в замін старого (див. попередні пости). Перепад висоти погасили водоспадом. Вони планували продовжити роботи і замінити весь колектор на новий. Тому приєднання старого колектора до нового зробили тимчасове і як небудь. Воно мале, квадратне та ще й з поворотами під прямим кутом!

Під кільцем на вул.Городоцькій. Колектор що прямо це до церкви Ольги і Єлизавети. Ліворуч - з вул. Залізнична. А там де Ваня - вул. Тобілевича.


Широкий колектор від цього місця і до водоспаду


Звуження колектора і поворот ліворуч коло Водоспаду


Далі вода з гуркотом падає вниз


По ту сторону водоспаду


Широкий колектор після водоспаду. Відео звідти буде за кілька абзаців вниз


Але немає нічого більш постійного ніж тимчасове. Тому це приєднання пережило і Радянський Союз, і ремонт вулиці Городоцької до Євро 2012 і ще й нас переживе. Бо ж заради колектора вулицю ніхто тепер розкопувати не буде. Але ж можна його хоча б від бруду почистити? Особливо враховуючи скандал з затопленням площі Привокзальної в 2018 році.

Цей тунель не тільки вузький, а ще й забруднений


Водоспад і залишки решітки яка колись мала затримувати бруд


А це, для порівняння, ділянка колектора від церкви Ольги і Єлизавети і до площі Привокзальної. Переріз тут значно більший!


Звуження радянського колектора при підключенні до оригінального австрійського. Вид від цирку до водоспаду, проти течії


От через такі звуження площу Привокзальну і затоплює! Воді просто немає куди діватися...

(c)Гордон

Ви читаєте перший в інтернеті репортаж з ділянки колектора під Площею Привокзальною. До нас там ніхто з фотоапаратом ще не був. Вся складність проникнення полягає в тому, що люки туди знаходяться на проїжджій частині дуже жвавої вулиці Городоцької. Тому потрапити всередину вдалося лише в неділю після церкви і то озброївшись знаками що ведуться аварійні дорожні роботи.

Шукаємо підходящий люк. Фото Вані


Цей теж не підходить.  Фото Вані


Відкривши зо п'ять люків ми врешті знайшли той єдиний правильний! Глибина колодязю поза десять метрів. Лізти вниз по драбині що хитається а потім по напівзігнилим скобам було ще то задоволення. Вулицю Городоцьку зверху відновили, а привести каналізаційне господарство в порядок забули?

Спуск вниз. Спочатку драбина а потім скоби


Вже внизу. Ніхто не зірвався. Хоч та драбина неабияк хиталася а скоби були гнилі


За собою все закрили, то ж ніхто сюди не звалиться


Спустившись вниз ми потрапляємо у підземний тунель висотою під три метри. Він має яйцеподібну форму з викладеним бруківкою дном. По ньому тече вода, але течія не дуже сильна. Такий же тунель знаходиться на вулиці Городоцькій нижче по течії від перехрестя з вулицею Ярослава Мудрого і до вул. Менцицького.

Вид від місця спуску проти течії


Вид на камеру каналізаційного колодязя. Немаленький Ваня для масштабу якого розміру тут колектор


Йдемо за течією. За якихось сто метрів «яйце» закінчується тупиком. Це стара замурована ділянка колектора. Ліворуч, під прямим кутом до колектора, примикає прямокутний "апендицит". З нього чути сильний шум води. Взявшись за руки для підстрахівки щоб не впасти ми пішли на шум води.

Йдемо за течією в сторону Цирку


Старий колектор попереду замурований. Зате є менший поворот ліворуч. Туди і йдемо...


Ну що, будемо перелазити весь цей бруд?


Було неприємно, але що не зробиш для своїх читачів!


Далі прірва. Вода падає вниз!


Ми обережно підсунулися до краю водоспаду. Видно як вода падає вниз, розділяється на два потоки і летить кудись ще далі. Було дуже страшно. Тим більше що всі решітки, які мали би затримувати бруд і людей - прогнили та своєї функції не виконують.

Залишки якихось конструкцій над водоспадом


Підхід до урвища


Ну і ексклюзивні кадри яких ще не було в інтернеті!


Нам стало цікаво а звідки ж береться ця вся вода? То ж ми тепер пішли проти течії. Великий просторий колектор йде аж до кільця на вулиці Городоцькій як поворот на вокзал. Де-не–де на дні трапляється каміння та інше сміття. Але його порівняно небагато. Явних руйнувань не було.

Наступне покоління дослідників Львівських підземель


Довге і пряме "яйце" до площі Привокзальної


Дно рівне, то ж можна впевнено йти вперед


Наша глибина під землею


Неподалік повороту на вулицю Чернівецьку


Під кільцем на площі Привокзальній ми побачили масштабний злив трьох приток: вулиць Городоцької, Залізничної і Тобілевича. На місці зливу ліворуч і праворуч є аж два невеличких водоспадики. В дні колектора вони утворили яму де по пояс води. Проходити цю ділянку прийшлося з рюкзаком на високо піднятих руках. Інакше б замочили. Для порівняння, всюди решта води було від кісточок і до колін.

Ваня підходить до місця зливу


Шубовснув у яму і не перелякався


З іншої сторони ями знову неглибоко


Ну що Голем, слабо?!


Я нижчий за Ваню, тому йшов по пояс у гамні


За зливом. Прямо вулиця Тобілевича. Праворуч - вул. Городоцька. Вид з вулиці Залізничної


Нас пройняли дрож та екстаз. Адже ми тут перші! Ми ще навіть не знали куди йде кожна з цих приток. Ото справжній кайф досліджувати щось невідоме! У крайніх точках кожного з тунелів ми підлазили під люки і так орієнтувалися де ж ми опинилися.

Той самий злив трьох приток. Вид за течією. Ліворуч вул. Залізнична. Праворуч - вул. Тобілевича


Цікаво що там на Тобілевича!


Але спочатку йдемо на вулицю Залізничну!


Нам праворуч на вулицю Залізничну. Тут стандартне двометрове яйце. Без будь-яких пригод ми дійшли аж до заправки Сокар і перехрестя з вулицею Шараневича. Далі пішов малий ракохід куди нам було влом тиснутися. З цікавого на цій ділянці трапилася потужна притока чистої води зі сторони Локомотиворемонтного заводу. Чи то в них там такі підземні води, чи то десь трубу прорвало – не знаю.

Колектор по вулиці Залізничній


Є багато таких от наростів. Значить тут давно не проводилися регламентні роботи по очистці


Доволі потужна притока чистої води з Локомотиворемонтного депо


Люк коло АЗК Сокар


Тут колектор чистіший і сухіший


Ще трохи вперед і...


Крайня точка. Фотографуємося на згадку


Тому що тут звуження і далі йти не в кайф


Вид у звуження


Вертаємося назад до зливу трьох приток і йдемо по вулиці Городоцькій та, зокрема, під площею Привокзальною. Деколи трапляються величезні сталактити – нарости на стелі та з бокових приток. Вони формуються багато років. Тому їх наявність свідчить що після потопу 2018 року ніхто тут нічого не чистив! Інакше б їх точно позбивали.

Один з сталактитів і презерватив для голубих


Той же сталактит, проріс вниз на метр а то і більше


Та тут на кожній притоці по "бурульці"!


Колектор в районі ТЦ "Скриня"


Сурові дігери чухають ніс не знімаючи рукавиць


Поступово колектор стає все менший і менший. Не доходячи до заводу Сільмаш він звужується в метрову трубу. Це була наша крайня точка на сьогодні.

Зменшення колектора в сторону Сільмашу


Далі хіба що рачки. Але це не чиста вода а каналізація. Тому ні :)


Вертаємося назад і йдемо в колектор на вул. Тобілевича. Він майже порожній, має багато поворотів і через це дуже фотогінічний. Колектор йде до площі Липневої і вул. Горської. З цього місця він роздвоюється, стає малого діаметру і далі не пройдеш. Та й досить з нас. Ми таки добряче сьогодні находилися і були такі голодні що з'їли б каналізаційний люк!

Початок колектора на вул. Тобілевича


Ну що, пішли в останню притоку на сьогодні!


Висота колектора два метри, стіни бетонні, дно бруківка. Дуже схоже на колектор в якому чути голоси


Колектор на вул. Тобілевича


Під стиком площі Липневої і вулиці Горського


Ліворуч Липнева, праворуч Горського


Знайшли в колекторі скарб!


Такий голодний що з'їв би чугунієвий люк!


Ну і повернення у вихідну точку


Вилізши на поверхню ми виявили що наше зухвальство не пройшло стороною. Нас бачив Тарік, Анна Блондинка та директор магазину навпроти якого був люк. Після слів що ми «обстежуємо колектор на предмет аварійних ділянок» він заспокоївся і тільки спитав чи з його приєднанням все гаразд.

Підйом на поверхню


Вилізли! Фото Ані Блондинки


Брудний і щасливий


Підсумовуючи: ми пройшли під вулицею Городоцькою від перехрестя з вул. Головацькою і майже до Сільмашу. Бачили водоспад зверху, дослідили притоки з вулиць Залізничної та Тобілевича. Це дуже цікава та нетипова частина Львівських підземель. І воно того вартувало!

Наш маршрут


Вул. Тобілевича


Крайня точка нашого маршруту


Після потопу 2018 року колектор тут не чистили. Тому в сильну зливу площу Привокзальну затоплюватиме і надалі.

Площа Привокзальна


Нарости на площі Привокзальній


Виглядають красиво. Але їх тут не повинно бути


Дуже дякую Вані Акімову за допомогу, страхівку і позування для гарних фоток. Без тебе ця б мандрівка була б не такою! А Влад тим часом спав ...

Тру-діггер


Під "кільцем" на площі Привокзальній
#90
Гора Стара Шебела (1216м) знаходиться у важкодоступній частині Сколівських Бескидів. Прийшла весна і я захотів побути сам на сам з горами, так щоб точно нікого не зустріти. Краще місце ніж Бескиди важко уявити.

Гора Стара Шибела, вид з повітряної кулі


Гора Стара Шибела, вид з вершини


Залишки моста для старої вузькоколійки в Бескидах


Ну і ведмеді вже прокинулися та дуже голодні


Найкоротший сюди шлях з Тисовця. Та я не шукав легкої дороги. Тому пройшов з Коростева по снігу всі дванадцять кілометрів в одну сторону. І стільки ж назад! У Львові люди давно вже перевзулися у літню гуму, а в горах ще сніг навіть попри трасу лежить. На вершині його взагалі було по пояс.

Початок маршруту


Посередині маршруту снігу вже більше


Снігові наддуви ближче до вершини


Все що мені потрібно для щастя


Гора Стара Шибела


Серед усіх гір Бескиди - мої улюблені. Бабця була з Бещадів, за союзу батьків з нами відправляли оздоровлюватися у Сколе та Славське. Потім був дитячий табір у с. Майдан. Далі довга пауза і нарешті друзі потягнули мене на гору Кукул. Цей був мій перший свідомий раз у Карпатах, але не у Бескидах. Чорногора, Горгани, Мармароси: це все звичайно добре. Але як тільки я купив мапу Сколівських Бескидів то не заспокоївся аж поки їх всіх не обійшов.

Гірська річка Бутивля в Бескидах


Дорога до щастя


Йдемо по неторканій цілині до маловідомої вершини


Де б ще я так радів що можу йти по воді!


Там далеко гора Параска. На передньому плані гора Перекоп


На вершині гори Стара Шибела


І повернення до машини


Гуляти Бескидами - це гуляти лісом. Тільки ліс тут тривимірний. Через це масштабні краєвиди в Бескидах трапляються рідко. Зате тут є багато схилів, потічків, дерев та диких звірів. Від Коростева і майже до Старої Шебелої я йшов по ведмежих та вовчих слідах. Це все таки легше ніж топтати снігову цілину самому. Люди тут востаннє були ще як у грибний сезон. Далі настала зима і все завалило «тим білим гумном». Страшно не було. Туристи не входять у звичний харчовий раціон диких звірів. Якщо ти нормально відносишся до гір то вони обов'язково віддячяться тим же самим.

Бескиди, урочище Розтіки


Колись у Бескидах було достатньо колиб. Зараз більшість з них в такому от стані


Залишки вузькоколійки якою колись возили ліс


Таких мостів тут багато


Вовчі сліди


Оленячі сліди


І ведмідь пішов шукати що б то зїсти


Дорога пролягає через кований міст. Він ще напевно памятає баронів Гредлів


За мостом далі йдуть вовчі сліди


І поруч ведмежі. Людських немає взагалі


Та пофіг. Не зїли один одного то і мене не зїдять. Йти по їх слідах значно легше ніж по цілині


Тут я потрапив на широку галявину звідки є кілька шляхів на Стару Шибелу


Йдемо тим на який світить сонце. Він хоч і не найкоротший, але снігу там найменше


Місько на вершину зі мною не пішов, зверунв до річки вмитися після спячки


Нестрімкий підйом на гору стара Шебела


Вершина гори Стара Шебела широка і розлога. Звідси відкриваються прекрасні краєвиди на Тисовець та Росохацькі полонини. Поруч є плоске та захищене від вітру місце аби заночувати з наметом. Десь за кілометр б'є потужне джерело. Мрію тут влітку позалипати на зірки.

Вершина гори Стара Шебела, вид з повітряної кулі


Підйом на вершину зі сторону с. Коростів


Останній кілометр я йшов майже годину. Дертися вверх по глибокому снігу було доволі важко


гора Перикоп на горизонті


Перед самою вершиною гори Стара Шибела є така от галявина. Зручне місце для стоянки, захищене від вітру


Ура! Ми на хребті!


Вид на Тисовець


Вид з Тисовця на Стару Шебелу


Стовпчик на вершині для орієнтації де ми є. Якщо б раптом хтось тут блудив


Найвища точка Старої Шибелої


Недоторканий сніг де цієї зими ще ніхто не ходив


То ж я тут насліджу перший!


Росохацькі Полонини


Десь там далеко Коростів


Ну і відео з вершини


Йти назад було і легше і швидше, адже стежка в снігу є протоптана. Зайняло всього лише якихось три з половиною години. Дивитися під ноги вже не потрібно. То ж в лагідних проміннях призахідного сонця в мене була чудова нагода милуватися пейзажами вирубаних Карпат. :) А їх тут допрутня скільки!

То сонце цілий день таки добряче шкварило. Тому якщо дорогою туди я легко перейшов Бутивлю вбрід, то назад вже було по коліна мутної талої води. Але то дурниці. Адже скоро я буду в машині і переодінуся у все сухе.

Спуск з Старої Шибелої


Колись дрімучі Бескиди


Сміх сміхом, але саме такими я їх і памятаю з часів мого дитинства. Все було вирубано. Просто в іншому місці


Дорога з Старої Шибелої вниз до Бутивлі і далі в Коростів


Власні сліди це найнадійніший орієнтир щоб знайти дорогу назад


Коростів ген за ліворуч тією горою


Напевно вирубка тут була в 2015 році


Влітку 90 % шляху до гори Стара Шебела можна проїхати на авто. Але в'їзд перегороджує шляк баум. Вдень він відкритий, та на ніч його закривають і ніяк не об'їдеш. Тому добре подумайте чи Ви приїхали в гори гуляти, чи кататися на авто. А якщо влом топтати весь цей шлях на своїх двох то краще беріть велосипед!

Початок маршруту


Далі на машині зась!


То ж я прекрасно прогулявся пішки


PS: Я це все так гарно розписав бо йшов взимку. Влітку тут ведеться масова лісозаготівля, це Сколівський Військовий Лісгосп. Тому всюди шумлять бензопили, стоять вагончики для робочих, трильовщики та лісовози. Влітку не псуйте собі настрій і на Стару Шебелу краще йдіть з Тисовця!

Галявина лісорубів. "Бісєдка" з пустими пляшками за нею. Вдалині видно дах старої засраної стодоли


Засрана стодола. Для ночівлі не годиться. Хіба під стрихом


У випадку дощу тут можна перечекати. Але пічки нема, взимку некомфортно. А влітку краще вже з наметом десь на висоті заночувати


Рідко попадаються такі чисті альтанки.


Напевно тому що тут військові хазяйнують. От і порядок


Один з чисельних вагончиків на хляху


Ще вагінчик. Ті що на колесах це ненадійний орієнтир. Їх можуть кудись перевезти. Я йшов весь час попри річку Бутивля


Памятаєте Скрябіна і його Побєду? Там дроти від акумулятора до двигуна також йшли ззовні через вікно


Ще троха закинутих будівель. Ця вже на широкій галявині як починати підніматися на Стару Шибелу


Такі от Експлореровози тут їздять влітку. Задавлять і не помітять


То ж мандруйте на своїх двох!


Ходити самому в гори небезпечно! Друзі прекрасно знали яким маршрутом я пішов. Вони мали викликати рятувальників якщо я не вийду на зв'язок до обумовленого часу. Так що все було максимально безпечно
#91
Переглядав інстаграм і приємно було побачити що наша наклейка все ще там. Успішно пережила пожежу.





І ще троха сум взяв. Що через той сраний ковід вже більше року не був ніде за кордоном.
#92
Давно міряв попасти на ТЕЦ-2. Це станція яка дає тепло і гарячу воду Шевченківському району Львова. Вона знаходиться в коханях аж за очисними спорудами міста. І тому мерія планує саме коло ТЕЦ-2  збудувати сміттєперероблювальний завод. Мені стало цікаво наскільки закинутою є ця територія? Стимулом для полазки, як завжди, стали  Влад Vergaz і Ваня Акімов. Після презентації книжки Ми просто сиділи в машині і думали щоб це ушатати...

ТЕЦ-2


Підходимо до реактора


Всередині


Залишили їм тут сюрприз


Потрапити сюди непросто. Потрібно виїхати аж за Галицьке перехрестя і товктися прилеглими селами. Прямого сполучення з центру Львова до ТЕЦ-2 немає. Аж раптом дорогу нам перегородив Шляк-Баум. Та Ваня впевнено каже що "ми за Сіткою", а Влад кричить «Де тут Рево продають?» . То ж машину з безпалівними номерами «Explorer» безперешкодно пропускають на стратегічний об'єкт міста.

Підказка як сюди потрапити :)


Колись тут все було з шиком. А зараз закинуто як в зоні


А от і сама ТЕЦ-2


Територія ТЕЦ-2 мало чим відрізняється від Чорнобильської зони відчуження. Погана дорога, очерет під три метри та напівзруйновані вивіски типу «Львівська ТЕЦ- 2. Одразу видно шо за територією ніхто не доглядає.

Вхід на територію вільний


Ого! Та то ми зараз на тій ТЕЦ що видно з Глинянського!


Не доїжджаючи до прохідної сто метрів паркуємо машину у високій траві. Так її ніхто не побачить. Звідси до ТЕЦ-2 йде широка просіка в очереті. Її напевно зробили місцеві мателхантери. Бо інших слідів вандалізму на станції ми не бачили. Просікою ми цілком безперешкодно потрапили до корпусів.

Тут така трава що і не пройдеш влітку


На території ТЕЦ-2  добре чути гул вентиляторів коло труби. Значить вона працює! Навколо ні людини, лише камери на стовпах. Але ж камера в морду не дасть, правда? Тому будемо гуляти собі поки нас не «приймуть».

Ласкаво просимо на абукт!


Ого тут труб!


Вид з ТЕЦ-2 на Глинянський тракт.


Дарини і Діани там немає


Машини працівників ТЕЦ-2


Шукаємо де тут вхід в головний корпус


Шкода шо всі труби на поверхні. так би вийшов непоганий ТКК


Ми не заблукали та таки знайшли правильну дорогу! :-)


ТЕЦ-2 складається з двох частин: діючої і недіючої. Як четвертий і третій енергоблоки ЧАЕС вони розділені лише однією стіною. Піднімаємося на дах недіючої частини і фотографуємо Високий Замок на фоні очисних споруд Львова. Навколо дике поле! Ні тобі жилого будинку, ні АТБ поруч. Важко уявити якесь більш дике місце у Львівській ОТГ.

Піднімаємося в неробочу частину ТЕЦ-2


Робоча частина ТЕЦ-2


Будинок з обладнням автоматизації


Майже на даху


Влад обрав найбільшу ;)


Територія робочої частини ТЕЦ-2 з недобудованого корпусу


Сюдою конвейєром москалі мали подавати на спалення в котлах ТЕЦ-2 ... Далі ваш варіант


Вихід на дах


Ти казав що там буде Рево!


А пам'ятаєш як тоді було на Глинянському?! От счас би на цю кришу дєвок і ревка!


Там був мій перший ... *а* ;)


Вид на Високий замок


Влад набутилився!


Вони поспорили хто більше любить Голема :)


Сюдою ми щойно піднімалися на дах. Чимось нагадало Юпітер


Шкода що цей конвейєр так і не запрацюваВ :( Красива будова!


Вид на трубу, підхід до неї і прохідну


Як бачимо, при бажання до труби можна добратися


Дах діючого корпусу ТЕЦ-2 в ідеальному стані


З недіючої частини є захід в діючу. Тут помітно тепліше, аж хочеться роздітися. Внизу видно два котли розміром з реактор. В нашу сторону вони випромінюють тепло, шум та приємну вібрацію. В котлах спалюється газ . Він нагріває воду яка потім по величезних трубах йде в будинки Північної частини Львова.

Влад шукає вхід до реакторів


Получилося!


Ми потрапили в Святая Святих ТЕЦ-2


Дивись, там може бути Рево!


Два "реактори" забезпечують теплом і теплою водою весь Шевченківський район Львова


Фото з іншого ракурсу шоб верх котлів було видно


Вид до землі


А голубам на все це насрати


Над машинерією реакторного залу ТЕЦ-2 нависає кран. Вхід в будку був залочений, то ж ми просто наклеяли наклейку для крановщика і пішли назад. Все таки ТЕЦ-2 стратегічний об'єкт. За всю мандрівку ми так і не перелізли жодного паркана і не зламали жодного замка. Не кажучи вже про забороняючі таблички.

Кран для осблуговування реакторів


Тут Влад залишив на згадку "наклейку з Рево" :)


Хто зробить селфі на фоні цієї наклейки від мене +


Дорогою назад ми побачили закинуту столовку ТЕЦ-2 і багато службових приміщень які зараз перетворені на склади. Тут є ще достатньо закинутих і не дуже будівель які ми не обійшли за браком сил. Так що лазьте, додавайте в звіт. До нас кілька разів підходили охоронці та питали що ми тут робимо. Але Владове «А де тут можна купити Рево?»  ставило їх тупик. Бо вони не знали що таке Рево.

Ми, ТЕЦ-2, Наклейка та Високий Замок. До речі, Влад і Ваня спали лише дві години! Вони вже дві доби лазять безперестанку!


Вже покидаючи територію ТЕЦ-2 до нас підійшов начальник Шляк-Баума. Це був худощавий пацан віку Владових підписчиків. Він нас спитав «Куди ви їздили? Ви казали що по сітку а звернули направо!». На що він почув стандартну Владову цидулку про Рево і з приреченим виглядом пішов дьоргати за свій шнурок.

ПРК - портативний ракетний комплекс. Закинута частина ТЕЦ-2


На мою думку у Львові немає більш підходящої території для сміттєпереробного заводу як ТЕЦ-2. Та тут Гектари і гектари землі просто заросли очеретом. Навколо ні душі. Лише гнилі бетонні споруди та недоочищена річка Полтва. Якщо не тут то де ще його тоді будувати?

Місце під сміттєперероблювальний завод


Якщо Ви захочете відвідати цей об'єкт то по звіту в принципі все ясно. Правда я трішки наплів у коментарях щоб запутати сліди. Але для лазающих з досвідом там все буде зрозуміло і без цього звіту. Так шо вперед на об'єкт!
#93
Ура! Книжка готова!

Хто бажає - приходьте в суботу, 3 квітня на 10-30 коло АТБ на Тролейбусній. На місці будуть обидва автори, можна буде отримати зразу два автографи!



Ціна книжки 300 грн. І нагадує про АКЦІЮ. Якщо береш дві книжки (+ перша частина), то загальна вартість виходить 450 ГРН!!! Ви економите пятдесят гривень.



Ну а хто не зможе то дзвоніть, пишіть. Десь перетнемося! Або замовляйте в нашому онлайн магазині!
#94
Сніг розтанув і знову можна лазити по дахах у центрі Львова. Вчора мене зводили на дуже цікавий будинок. Його розлогий та плоский дах це чудове місце для релаксу від міської суєти. А ще з нього можна зайти на каплицю Боїмів. І зблизька роздивитися сидячу скульптуру Ісуса Христа на ній! Звичайним туристам такого ніколи не показують.

Ура! Знову сезон лазання по похилих дахах!


Тарік, мій провідник


Я би теж був зажурений якби мені приходилося весь час на владу дивитися


На даху каплиці Боїмів


Селфі з Ісусом


В бідного Ісуса Сидячого вже відпав палець. 🙁 І нема шипів. Кажуть що скоро його реставруватимуть. Завдяки обробці Alex Andr
маємо фото до реставрації збережене для історії.


«Неадекватні руфери залізли на каплицю Боїмів» -напише Варта-1. Але це не про нас. Ми були дуже навіть адекватні. А ще обережні та тверезі. І люди на нас реагували дуже позитивно. Ми всім махали руками, позували для фотографів з вікон сусідніх будинків. Ніхто з мешканців будинку до нас претензій не мав. А я здійснив свою мрію мрію - доторкнутися до зеленої бляхи купола каплиці Боїмів.

Все починається з горища




Далі комфортний залаз на дах




Йдемо досліджувати що тут і як


Дах пологий і з гарним фоном для фоток




Хочеться глянути як там ведуться археологічні роботи


Катедральний собор у всій красі


Місце для чілу




За слуханням історій від Таріка година часу пройшла непомітно


Бо Тарік завжди має що розказати!


Навіть голуб прилетів послухати


Будинок Шпіцера




Археологічні розкопки? Чи початок нового будівництва?


Щось Міцкевич не в ту сторону дивиться! Треба було два памятники поставити з двох сторін!


Посміхніться. Вас фотографують!








Затишний Львівський дворик


А попав я сюди виключно завдяки Експлореру і його учасникам


Як попасти на цей дах? Є три способи. Перший – можна там жити :) Другий – самому бути руфером і таких питань не задавати. Ну і третій - написати Таріку і попросити його зводити. Аналогічно як він зводив мене. За це я йому вдячний і пообіцяв зробити рекламу. Бо місце там справді дуже і дуже атмосферне!

Летимо до каплиці Боїмів


Сюди добратися можна лише в суху погоду


Тарік вів і показував дорогу


По даХУ Я гуляю, даХУ Я не зламаю!


Зміг він зможу і я


Готово!


Які тут краєвиди!


Карантин. Площа Риганок майже пуста


Всередині купола каплиці Боїмів


Нарешті я нормально роздивився цей напис


Дати коли востаннє реставрували дах на Катедральному соборі


Безбожник і антихрист :)


Все, йдемо на наступний дах


Зараз ми полізли на сусідній вищий дах. І дивимося на скульптуру Ісуса вже зверху




Сусідній високий дах


Тарік показує де ми вже було


ну і види з цього місця




Дуже крутий руфер! Його ноги буквально прилипали до слизької бляхи


Види з цієї точки




Для мене це місце виглядає як "Колектор на Князя Романа"


Я реально щасливий що сюди потрапив


Тарік нацист! Влаштував мешканцям будинку газову атаку!


А може він просто змерз?


Задумався над майбутній Експлорера


Якщо всі перестануть сваритися, лазитимуть і писатимуть звіти - то буде все гуд!


Локаль і його купола


Йдемо назад, прощальний погляд


Наклеяли на прожектор наклейку. Хочеться щоб воно даватиме тінь з нашим лого


В безпеці коло залазу на горище. Було дуже годно!


Хочете сюди потрапити - пишіть Таріку і попросіть його зводити.
#95
Якось я попросив знайому зробити фото нашої наклейки у Верховній Раді. Вона погодилася і ми мали гарні світлини які викладені вище.

Зі словами: "Дивися! Тут є твої фото ;)" я кинув їй лінк на цю тему.

І що Ви думаєте депутатка відповіла:

- Я перечитали і все зрозуміла. В п'ятницю позачергове засідання. Будуть ще фото ;)

Так що насолоджуємося!
#96
Ми вперше пройшли підземним Львовом вісім кілометрів за раз, без підйому на поверхню. Це наш найдовший неперервний маршрут Полтвою. Старт від перехрестя Сахарова-Вітовського. Далі ми пішли під вулицею Зарицьких, проспектом Шевченка, проспектом Свободи і проспектом Чорновола. Коло ТЦ «Форум» ми звернули в тунель на вулицю Куліша. Ним ми піднялися до СІЗО що на вул. Городоцькій. Далі була вулиця Гнатюка і наша крайня точка - Гранд Готель. Вишенькою на тортику став вихід на поверхню прямо коло воріт СІЗО.

Наш похід


Підземелля коло вулиці Скельна


На цьому фото видно причину затоплення площі Сахарова-Вітовського. Це є звуження колектора який відводить від неї дощову воду. Це звуження є нижче по течії на вулиці Зарицьких. Вода з Сахарова не встигає стікати вниз через цей малий діаметр. І тому на поверхні утворюється «львівське море».

На передньому плані широкий колектор на вул. Вітовського. По центру - звуження на вулиці Зарицьких


Зараз туди підемо


Слизько і швидка течія


Але можна йти


Стан колектора під вулицею Зарицьких


Вихід коло Стрийського ринку


Тут вузький колектор розширяється і далі йде вже широкий


Широкий колектор нижче по течії


На вулиці Шота Руставеллі ми виявили значні руйнування колектора. Вода знесла частину бортика і він тепер лежить прямо посеред течії. Страшно собі уявити що станеться якщо чергова злива понесе цю глибу вниз. В колекторі Полтви прокладено багато труб. Такий дебелий кусок «стіни» запросто може їх перебити. Тому я одразу ж повідомим про ці руйнування ЛьвівВодоканал. Вони пообіцяли вжити невідкладних заходів.

Зруйнований бортик


Пройти важко, але не це найгірше


Цей бортик вже зараз суттєво затримує воду. Вона значно вища ніж має бути і розмиває інші бортики


А якшо буде злива то він полетить вниз і може поламати труби в колекторі


Або пообривати коріння дерев :)


До честі Львівводоканалу хочу зазначити що вони відреагували на мій пост двохрічної давнини. Колектор на вул. Сахарова- Вітовського почистили. Ось фото до і після. Різниця на лице. Дякую Вам! Тепер там можна практично всюди ходити по сухому бортику.

2018 рік. Такою була майже вся дорога


Просто йшли по воді весь час


А зараз чистота і красота


Йти таким колектором одне задоволення






Колектор на Цитадель


Цей наріст залишився на місці. Трон Діггера.


Я досліджую Полтву от уже тринадцять років. За цей час в голові виросли всякі дурні шаблони та обмеження. Наприклад що не можна ходити по центральному руслу Полтви бо знесе. Що не можна перейти «до містка» по лівому березі Полтви бо там водопад. Чи що не можна пройти «яйце» яке з'єднує вулиці Вітовського і Шота Руставеллі бо там слизько.

Йдемо по центру Полтви. Фото Вані


А я раніше завжди ходив бортиком. Фото Вані


До них сюдою теж ніхто не хотів йти. Боялися що знесе


А тепер це чудовий маршрут!


Цього року на Експлорер прийшло багато молодої крові. Вони взялися руйнувати всі мої шаблони! Тарік з Владом перші пройшли «яйце» на вул.Зарицьких. Більше того, Влад з Дівчатами там ще й прокатався як в дігерському квАквапарку!

Наша компанія


Сасні фотки це їхнє все!


Злі погляди в мою сторону. В молодих дурі багато. Я за ними ледве встигав і тормозив всю компанію. А їм же хотілося пошвидше до ларька з Рево :)


Влада і Ваня перші пройшли прямісінько по центральному руслу Полтви. Вони не хотіли згинатися на низькому бортику Полтви, щоб не заробити полтвеОхондроз. Йти прямісінько по центру Полтви і не зносить! Та я раніше про таке й подумати не міг!

ПолтвеОхондроз


Тому Ваня йде прямо по центру!




Спочатку ми не вірили що це безпечно і йшли бортиком


А потім перейшли у віру Вані


Тут навіть можна зупинитися і переглянути які фоточки виходять




Зараз я вперше йшов у такий складний похід з молодим поколінням дослідників. І мені було дуже приємно що не я їх вів, а вони мене! Хлопці показували мені Полтву по новому.

Початок


Коли вже оділися то згадали що забули купити батарейки до ліхтарика


Рево в Полтві? Що може бути краще!


коло пам'ятника М. Грушевському


Ведуть мене вперед


Гоп -Стоп в Полтві


Коло готелю Жорж. Батарейок нє найдьотса? А суха хімза є?


Нашою ціллю було дослідження старих бокових приток. Їх будували ще в середньовіччя і зараз вони не використовуються. За Польщі більшість з них замурували і таким чином перетворилися на таємничі львівські підземелля.

вул. Шота Руставеллі. Колись тут був клапан щоб вода не затікала всередину і не била фонтаном з унітазу


Досліджую стару притоку на проспекті Свободи


Вона викладена з тесаного каменю і йде в сторону Опери Пасаж


Одна з таких приток знаходиться прямо навпроти Гранд Готелю. Добратися до неї ой як не просто. Та ми змогли :) Ця притока прокладена значно вище за основне русло Полтви і повністю суха! Вона йде від перехрестя проспект Свободи – вул. Дорошенка в сторону готелю. В кінці притока засипана будівельним сміттям. Її висота метр тож можна вільно проповзти туди-назад навкарачки. Довжина притоки тридцять метрів. Дивно що її всю не засипали під час реконструкції вулиці.

В Полтві зараз туман. Фоткати дуже важко. Потрібно почекати теплішої погоди.


Далі в колектор номер 7 на Куліша


Відпочиваємо перед останнім ривком


Вузька ділянка в кінці сьомого колектора


Скарби чи сміття?


Тут вгору пішла притока. Ваня мене підсадив і я зміг в неї залізти. А Влад тим часом думав про Рево.


Суха притока в сторону Гранд Готелю


Кінець притоки


Вона засипана піском і камінням


Вид з кінця притоки на початок


Ну все. Тепер на вихід


Ми вже шість годин гуляли підземним Львовом. Троха втомилися. Найближчий відомий нам вихід на поверхню був аж коло ТЦ «Форум». Далеченько йти... Тому ми почали шукати люки поближче. Перший що відкрився був люк коло входу в СІЗО на вул. Городоцькій. Всі решта були безнадійно закисли і навіть не рухалися.

Шукаємо вихід нагору


Більшість люків закисли і не відкриваються


Але вилізти нагору було не так і просто. Посередині колодязя, як кістка в горлі, висів інший люк! Він сюди колись провалився та застряг, так і не долетівши до низу. Тепер цей люк стирчав поперек дороги та загороджував нам шлях нагору. Уявіть собі, наша глибина під землею десять метрів. І десь там нагорі висять цих «п'ять копійок». Від люку і вище до поверхні скоб не було. Тому нам прийшлося стати на цю перешкоду ногами! Він витримав. Далі ми вперлися знизу у люк, що на дорозі, руками; відкрили його, викинути рятівний конус і лише після цього вибралися самі.

Наш вихід на поверхню закриває аж два люки


Вид зверху


Якось так ми його перелазили


Давай руку, підстрахую!


Ура! Живий!




Ніч, надворі мінус два градуси. Ми в тонких гумових костюмах ще й всі мокрі зсередини. В Полтві тепло, +18. А тут такий дубак! Ваня виклкикав таксі та почав стежити за картою. Коли до нас залишалася лише одна хвилин їзди ми взялися гарячково скидати з себе ці всі брудні костюми. Інакше б нас всередину навіть у вантажне таксі не взяли, такі ми були брудні! Будучи в одних лише футболках та термусі ми швиденько покидали хімзу в багажник і ввімкнули підігрів сидінь. Все, їдемо додому відмиватися і спати. Завтра нам ще летіти через всі Бескиди на повітряній кулі!

Точка нашого виходу


Владу сподобалося і він поліз назад під землю


Викликаємо таксі щоб завіз нас назад на Сахарова-Вітовського. Там ми лишили нашу машину. Йти пішки не варіант


Цей похід був останнім для мого оранжевого шолома. Спочиває десь у закамарках Полтви. Нехай послужить хорошим домом для нужденних щурів!

Забув його в Полтві


Служив вірою і правдою
#97
Додам сюди ще наклейку на телевежі в Карпатах. Цікавий об'єкт з красивими краєвидами. Звіт тут

Сам вершечок вежі


Троха нижче


Інший фокус






#98
Хочете поглянути як виглядає гора Параска з повітряної кулі? Чи бігають по Бескидах косулі і скільки лісу там ще залишилося? Тоді читайте далі!

Старт, село Росохач


Дирка в Карпатському лісі


Вершина гори параска. Вітер 40км/год




Наша куля

Фото Богдан Гоцуляк

Вчора нам вдалося перелетіти всі Сколівські Бескиди та пройти точнісінько над їх перлиною – горою Параска. Ми кілька тижнів чекали ідеальної погоди і от нарешті! Ранкове сонце, мороз, засніжені схили та повна куля теплого повітря – все що потрібно для щастя повітроплавця. Ми стартанули від села Росохач що коло Тисовця а приземлилися з іншої сторони Бескидів, біля селі Корчин. Таким чином ми перелетіли всі Сколівські Бескиди на повітряній кулі.

Старт від ще сонного села


Росохацькі полонини


гора Перекоп


гора Параска


хребет гори Параска


Точка приземлення


У Львові снігу катьма а в Карпатах навіть трактори дороги розчищають! От ця почищена сільська дорога і виявилася єдиним придатним місцем для старту. Було слизько але рівно. Наша злагоджена команда зібрала кулю за двадцять хвилин і ми у небі! Жодній сонній машині рух ми не перекрили.

Сколе


Старт з дороги


п. Петро допомагає збирати кулю










Довжеленька


Прогрів двигуна


Якраз зараз сонце сходитиме


останній погляд на землю


Пакуємося всі у кулю


І полетіли!


Це було неймовірне відчуття: дивитися зверху на ті самі гори де ти зазнав стільки щастя. Так ніби ти зараз летиш у рай і Бог тобі показує найкращі місця твого життя. Одразу згадуєш де і з ким ти тут мок, мерз, блукав чи ночував.

Ми зустріли схід сонця на повітряній кулі


Стрімко набираємо висоту


Вид в сторону Орявчика


Вид на село Росохач




Летимо на Росохацькі полонини


Там на вершині є капличка




По них я колись катався ан велосипеді


Зубриця і навколишні найдрімучіші Бескиди


Перелетіли Росохацькі полонини


Гора стара Шебела


Колись вона була недоступною. А зараз сюди проклали лісовозну дорогу


Складність Бескидів в отих горбах. Між ними дуже важко йти і легко заблукати. Та й ЖПС в завалах не сильно поможе


гора Перекоп






А над Коростенем туман


Курс на Параску!




Нас летіло четверо. Микола - капітан, Vergaz, Ваня Акімов та я. Для Вані і Влада це було перше рево випите на такій висоті. Вони раділи як діти та знімали все навколо. А ми з Миколою просто кайфували від красивого польоту. І що змогли принести хлопцям стільки емоцій.

Політ на кулі для бувалих руферів не страшний!














На жаль на висоту супутників NASA ми сьогодні не піднімалися :)




Це Рево сьогодні перелетіло Параску. Всередині нас :)


Ці очі просять ще Рево


Еххх, далеко до магазину :)


А може додати газку і ми раз - і вже там? ;)




Тримаю курс на найближче АТБ


Микола, наш капітан!


Літати над горами складніше ніж по рівнині бо гірська місцевість закручує повітряні потоки. Тебе може розвернути, кинути вниз чи понести назад звідки ти прилетів. Микола був до цього готовий. Тільки но ми пройшли гору Параска як наша куля «кулею» полетіла вниз. Пілот ввімкнув всі пальники на повну потужність і за кілька хвилин ми знову були в безпеці, в небі!

Тінь кулі


Гора Параска


Троха додам різних ракурсів. Хто який любить




Тут я колись ночував


Пологий південний схил Параски


Там вдалині видно Корчанку


А ось вже і вершина


На цьому хресті теж є наша наклейка


За Параскою нас стрімко потягнуло вниз


То ж ми майже приземлилися. Але перегар від Рево наповнював кулю теплим повітрям не гірше за спалений газ


То ж ми успішно вийшли на рівнину




Знайти місце для приземлення це ще та задача. Воно повинно бути рівне і бажано щоб туди машина могла підїхати. Під нами є велика широка річка Стрий. Але сідати взимку у крижану воду то не варіант. Тому ми спочатку перелетіли на лівий берег, почекали поки нас підхопить відбитий від горбів потік і з філігранною точністю приземлилися прямісінько на дорогу! Далі Микола вистрибнув з кулі і сказав нам «па-па». Я жартую. Він взяв і руками перетягнув цю махіну на широке поле де можна нормально скласти кулю назад в машину.

Це місце для посадки нам не підходить


То ж нас понесло на лівий берег


Річка Стрий


Далі ми "відбилися" від ось цього схилу


І знову летимо в сторону річки. На горизонті г. Параска


Звідти ми щойно прилетіли


Нижча висота відповідно більша тінь від кулі


Переглядаючи фото я спочатку не міг зрозуміти з якої сторони це сфоткано


Само собою що сміття вивозять на берег річки


Брід через річку Стрий


Довга і пряма. Наче канал інопланетяни видовбали


Touch Down


Далі нас перенесли на сусідню галявину


І ми помогли скласти кулю


Все, до наступних пригод!




Ми прокинулися о четвертій ранку. Добирання, півтора години польоту і о десятій ранку ми їхали вже назад у Львів. Ніби це лише п'ять години! Але це години які залишаться з нами на все життя!



Дякую Юрі Штуці та Петрові Рибці за допомогу на землі. А Миколі, Владу та Вані за чудову мандрівку!
#99
Ну все. Лого "eXplorer" тепер офіційно в законі. А якщо точніше, то в сесійній залі Верховної Ради України. В першому читанні "прийняли" закон про Діггерство.



Тепер якщо хтось домахуватиметься за наклейки то можна показати це фото. І популярно пояснити що ми займаємось цілком легітимними справами. :)
#100
Проїжджаючи Міжгір'я важко не помітити високу телевежу. Вона розташована на вершечку гори Торшул і від цього здається ще вищою. А Вам цікаво які там краєвиди з цієї вежі? Нам – так! То ж погнали!

Вежа на Торшулі


Які ж там згори краєвиди?


Поки ліз то вже і зігрівся


Вид на санаторій Верховина, с. Сойми


Вид на село Міжгір'я


Дякую BatGirl за чудову компанію!


Чи безпечно лазити по телевежах? Звісно шо ні! Впасти не впадеш, драбини та майданчики надійні. Але зате точно опромінишся. Тому, наприклад, я не хочу лізти на такі потужні телевежі як Львівська, Франківська, Дніпровська та інші. Кіловати радіохвиль суттєво збільшують ризик виникнення онкологічних захворювань. Опромінення, також, негативно впливає на репродукцію собі подібних. А сімейства лазаючих мають ж рости!

Типовий лаз на вежу. Міцна драбинка, загородження, майданчики щоб перепочити


Обладнання мобільних мереж


Поступово висота зростає


Якби їй було страшно вона б так чарівно не посміхалася :)


Згідно офіційних даних на цій вежі зараз немає потужних передавачів. Та й на око видно шо більшість антен розкурочені а кабелі звисають непідключені. Винятком є лише вершечок вежі, але ми туди майже не полізли. Ще вежа обвішана антенами мобільного зв'язку. Але вони напрямлені в іншу сторону, за межі вежі. Тому не сильно опромінюють ласих на Карпатські краєвиди руферів. Бо вони лізуть всередині вежі. Та й потужності там не такі вже і великі.

Вигляд на Карпати з оглядового майданчика Вежі


Троха є висоти


Останній майданчик. Видно старе ржаве залізяччя антен


Тому краще милуватися Карпатами


Цю вежу спорудили в 1966 році для радіомовлення на середніх хвилях. Потім понавішували телевізійних передавачів для більш ефективного зомбування карпатського населення. А за незалежності то все занехаяли. Зараз звідси ведуть мовлення лише кілька місцевих FM радіостанцій та DVB каналів.

На вежу йде широка рівна дорога. Старт звідси. Проїде практично будь-яке авто. Та ми вирішили прогулятися пішки. Все таки приїхали в Карпати, природа навколо. Висота гори Торшул 871м.

Дорога до Вежі


Погода супер. Йти неважко!




Менше години ходу і ми наверху. Стукаємо – нікого нема. Шкода що не пофоткаємо передавачі. А може і добре. Інакше б нам тут вичитував моралі щоб ми не лізли і все таке.

От і прийшли до Вежі


Внизу стоїть радіодзеркало яке сигнал згори перенаправляло вниз у хвилевід


Ось він. Закритий пінопластом. Далі сигнал по хвилеводу пішов всередину приміщення до апаратури


Висота вежі в Міжгір'ї така ж як і Деревацької, 75м. Плюс висота гори 871м. Але наверх лізти було ну дуже важко! На кожному прольоті ми зупиняємося і фотографуємося! Навколо видно Карпати які я недавно перелітав на повітряній кулі. Важко відвести погляд. До речі, саме з кулі цю вежу і побачив. А тут дежавю! Бачу ті ж краєвиди що і з кулі, але зараз стояти на холодному металі не так спокійно як було тоді летіти в теплій плетеній корзині.

вид на Вежу і Міжгір'я


Залазимо на чергову перешкоду. Тобто на майданчик для фотографування


За тими горбами вже рівнинне Закарпаття


KLR - знаю, RDZS - знаю. А що то ща KRZ ? Напевно схрещення двох попередніх слів.


Зі зміною висоти змінюється і ракурс на ті ж краєвиди


Дорога на Торунський перевал і Львівську область


Мені тут подобається!


Це її перша телевежа


Насправді я й не здогадувався яке то Міжгір'я велике


Там далеко внизу цивілізація. А позаду нас - Карпати!


Женя таки полізла на сам верх трохи поопромінюватися і залишити там наклейку. А я фоткав це все «неподобство» кількома метрами нижче.

Лізти чи не лізти?


Таки полізу!


Я тебе нікуди не пущу!


Голем, дивись там сонце вийшло і можна гарну фотку зробити!


І поки я фоткав вона вже там!


Ну ок. Переконала. Давай ти будеш зверху а я знизу. . . . . . . . . наклейки клеяти ;)


Вид на Сойми


Годне місце для наклейки




Вдалині ми побачили одиноку церкву на полонині. Це наша наступна точка. Спускаємося вниз, їмо і до машини. Звіт з церкви можна прочитати тут.

Вид з Вежі на Церкву


Вид з церкви на Вежу


Аж три вежі!


А навколо дрімучі ліси


Годна вежа!


Ну і як бонус кілька фотографій території навколо вежі.

Зажурені антени. Нема що приймати


курва Інтер


Недіюче крило будівлі


Залишки вентиляції


Дизель на капремонті


Стандартні щити управління дизелем






Троха позаглядали через вікна. Всередині нічого особливого


Ну і смачне завершення мандрівки!


Знаю що в Жені ще є фотки з самого вершечку вершечку вежі. Докидуй їх сюди будь ласка!