Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Lesyk

#1
Основна тема тут

Ось цей нелюбимий мною млин:
#2
Всіх пацанят запрошую до бокалу чаю і читання у зручному положенні оповідь про це доволі дивне, тим не менше цікаве місто.
Най качка копне той Flickr



Заснування фракійського поселення на місці сучасного Несебира відносять на кінець ІІ тис. до н. е. Тоді воно було відомо як «Мелсамбрія», тобто «місто Melsa», легендарного засновника поселення. Поселення мало дві зручних гавані — південну і північну, де навіть сьогодні знаходять багато останків стародавніх кораблів.
В кінці 6 ст. до н. е. до фракійських берегів прибули грецькі поселенці дорійського походження і заснували тут свою колонію. Місто, яке змінило назву на «Мессамбрія», поступово розширювалося, будувалися храми, школи, театр. З того періоду залишилися фрагменти фортечних мурів і рештки глиняного посуду.

Мессамбрійці почали карбувати власні монети близько 440 р. до н. е., приблизно з І ст. до н. е. карбували золоті монети. У міста були жваві торговельні відносини з полісами Чорного, Егейського і Середземного морів.

У 72 р. до н. е. місто було здано мешканцями без опору римському полководцю Марку Лукуллу і згодом стало частиною Римської імперії. Римляни не стали руйнувати мури і громадські будівлі. Вони спорудили терми і систему водопостачання. Месемврія, як тоді називали місто, продовжувала карбувати свої бронзові монети і залишалася важливим торговельним і культурним центром на узбережжі Чорного моря римської Фракії, незважаючи на зростання поруч Анхіалу (нині — Поморіє). Після розпаду Римської імперії Месемврія опинилась у складі її східної частини.


Ну а далі про історію східної Болгарії може почитати на Вікіпедії, або на інакших не менше безавторитетних ресурсах, ібо болгарською читати - то просто вочи повипадают. Тому далі розказуватиму вже свою оповідку.

Несебр як місто складається з трьох умовних частин - історична частина (що розташована на острівці, котрий з'єднаний з материком 400м перешийком), стара-нова частина (шось схоже на Тернопіль, Івано-Франківськ чи тому подібні містечка) та зону, де вже виключно готелі.
Можу сказати одне - якщо хтось їде в Болгарію в ті краї, але не в Несебр (Сонячний берег і інші Помор'я) - можна з гарантією в соточку сказати шо там навіть не пахне людиною, котру цікавить культура (то ті, хто у Львові знають тільки Оперний театр, Макдональдс та рандомний_гадюшникоклюб_нейм - я впевнений що ти, мій маленький експлорист, знаєш декілька десятків таких людей. Не слухай їх, ти ліпше сьорбни ще чайку і читай маю простиню.

Отже, поговоримо про історичну частину.

Рухаючись по перешийку, проходячи повз старий дерев'яний млин (такий печальний що я навіть толком і не фотав його), дожовуючи солодку та соковиту кукурудзу царєвіцу ми опиняємось перед залишками оборонних споруд.





З підсвіткою в темний час доби там здебільшого печальненько, тим не менше де гарно - додаватиму вечірні фото



При вході зустрічаємо карту острова з цифрами та назвами пам'яток - по-моєму безкоштовний квест це якраз наш варіант. От і поїхали!



Йно сраний паклюжний млин навіть не входить в список пам'яток - так йому, паскуді гнилому, і треба. А ми вже бачимо що оборонні мури вже ми пройшли, тож пункт номер 2 - то археологічний музей - ось і він





Я там був 10 років тому. Як і в інших місцевих музеях. Дивитись там нічого, відверто кажучи. Тому гопца-ца далі!

Наша прогулянка відбуватиметься мальовничими вуличками, оточеними будиночками 19-20 століття. Усі вони виглядають наступним чином: перший поверх з каменю, 2, 3 - з дерева. Направду самих вуличок можна було б зробити трильйон фоток, але дуже тяжко вловити той момент коли немає ні висячих туристів, ні ходячих кондиціонерів



Нашим 3 пунктом є Церква Святого Стефана, котра була побудована в XI столітті. Спочатку церква вона присвячена Богородиці, і пізніше була перейменована в «Святого Стефана». Таким чином, багато фресок є тематично пов'язані з життям Божої Матері.

У XVI столітті церква була розширена на захід, і в XVIII столітті був доданий притвор. Будівля церкви є трехнефную базиліку розміром 12 ? 9,50 м. Вона була побудована з кам'яних блоків і цегли.

У церкві є більше 1000 зображень в 258 композицій, на яких представлені сцени чудес Христа, наведені за євангельськими переказами. Характерні стилі робіт дозволяють розрізняти кисті трьох майстрів: двоє працювали в східній частині нефа, а третій - в західному. На початку XVIII століття на східній стіні притвору була написана сцена «Страшного суду» в традиційній іконографії того часу. Заходити не будо можливості, але фото з нету говорять самі за себе. Не до такого іконописання я звик - тут в кожного шо не очі як в циклопа, то лоб як в прибульця. Не моє, оминаємо. Але для цікавих - фотки тиць



Четвертою точкою є в нас Церква Святого Іоанна Алітургетоса (неосвяченого), XIV століття, Несебир - хрестово-купольна церква з трьома вівтарними апсидами і нартексом. Довжина 18,5 м, ширина 10 м. Основа хрестоподібної частини церкви є майже квадрат. Оформлена чотирма колонами, кладка кам'яна і цегляна, фасадні стіни розчленовані сліпими двоступінчастими нішами, прикрашеними різними геометричними формами з цегли і невеликих кам'яних блоків (кераміко-пластичний стиль). Є два входи - північний і південний. Подібне архітектурне рішення рідко зустрічається у церковних будівель.

І тут - ТАДАААААААМ, РЕКОНСТРУКЦІЯ!!



Підкріпимося на пів шишечки фото з вікі -



Не далеко звідси є доволі своєрідний заклад, вивіска говорить сама за себе -



Кажуть що десь після півночі, коли п'яні туристи вже порозбрідаються по домівках, тут відбуваються посиденьки під акомпонемент пісень раннього "Скрябіна" та трушного "Дафт панку". Жизнь - то така вещь...

А ми здійснюємо маленький марш-кидок - і опиняємось біля 5 точки. Так як сюди потрапити очевидно, більшість туристів, що не заглядують в таємничі вулички товчуться саме тут.

Церква Христа Пантократора, перша половина XIV ст - хрестово-купольна церква з трьома вівтарними нішами і нартексом. Загальна довжина - 16 м. Ширина - 6,7 м. Хрестоподібна частина будівлі оформлена чотирма колонами. Апсиди зсередини напівкруглі, зовні пятістенний. Фасади розчленовані багато декорованими сліпими нішами. На диво, дуже мало є статтей (більших за 4 рядки) на Вікі українською про що-небудь в Несебрі, тим не менше про цю споруду - тиць



І тепер бігом до 6 точки - Церква Святого Іоанна Хрестителя, X століття- хрестово-купольна церква з трьома вівтарними нішами. Загальна довжина храму складає 12 м, ширина - 10 м. Храм має хрестоподібну конфігурацію в плані. Конструкція церкви складається з двох циліндричних зводів, що перетинаються в центрі композиції. При будівництві використовувалися річкове каміння і бут. Фасад, цілком ймовірно, був гладко поштукатурений.





Поруч при вході організована приємний скверик з фонтанчиками. Взагалі, тут доволі багато питних краників посеред міста. Зручно, капець. Але лише щоб помити яблучко, але не напитися - вода там звичайна водоканалівська хлорка.



Ти все чемно читаєш та уважно розглядаєш? Містер Чайка тримає ситуацію під контролем, не наривайся на неприємності.



Наступною ничкою буде наш пункт 7 - Церква Святого спаса. Немає тут чого багато розказувати - більше схоже на гараж, ніж на церкву 16 століття. Тим не менше, позаду можна побачити заникану площу та дерево інжиру. Там маленька площа заникана. Там не ходить жирносракий турист, там не ходить жандармерія. Там була наша ничка, де ми дерли з дерева інжир, шоб закусити ракію (місцевий алкоголь - фруктовий самогон, гадість рідкісна). Гарне місце для привалу посеред прогулянки. Ти, мій маленький читачу, також перекуси чогось. Бажано краденого, так буде атмосферніше.



І тут стає несподіванкою, що вже 2 дні я бухав гидку ракію поруч з пунктом 8 - Ранньовізантійськими термами (а ше думав шо то за розвалини  :) ). Ці терми були побудовані в 6 столітті за часи правління Юстиниана І Великого. Вивчено лише 2/3 її площі - 5 теплих приміщень, 2 з яких з півкруглими басейнами, центральний зал та коридор. Інша частина будівлі залишилась під вулицями та новими будинками. Терми працювали до 8 ст.



Ничкою 9 буде знову заникана від жирних туристів Церква Св. Архангелів Михаїла та Гавриїла, XIII століття - однонефна церква з нартексом, куполом і дзвіницею. Довжина 14 м. Ширина 5,2 м. Нартекс з двома виходами - північним і південним. Фасад декорований склепінчастими нішами з каменю і цегли.





Десята ничка - І тут НУ СЛАВА БОГУ, ХОЧА Б ОДНА СПОРУДА КЛАСНО ПІДСВІЧЕНА УНОЧІ - Церква Святої Параскеви, XIII століття - однонефна церква з характерним нартексом і вівтарної апсидою. Конструкція даху не збереглася. Можна припустити, що церква була купольної. Ймовірно, над нартексом височіла вежа-дзвіниця. Кладка змішана - цегляна і кам'яна, брили ретельно обтесаних. Фасади вирішені в кераміко-пластичному стилі.









А далі (11 ничка) рухаємось до розвалин Церкви Святої Софії, кінець V - початок VI століття - тринефна базиліка з відкритим перекриттям. Загальна довжина 19 м. Ширина 13 м. Поділяється на нефи двома рядами по п'ять стовпів. Середній неф шириною 9,3 м завершується на сході великий критої апсидою - зсередини круглої, зовні тристоронньої. Справжній свій вигляд отримала на початку IX століття. Базиліка була частиною комплексу - резиденції митрополита Несебрского.

Проходимо до неї такою от ничкою



На сьогоднішній день використовується як концертна зала під вікритим небом - в перші дні ми там бачили розставлені музичні інструменти та стільці для слухачів - там відбувався місцевий фестиваль етнографічної музики. Дуже тяжко сфоткати бз ніякої мудили, котрі лізе в кадр - знову ж таки, на центальній вулиці знаходиться, всяка жиробасина лізе.



Тепер трошки фотодRoyчки з місяцем і гівнофотиком



Пошук 12 нички - то була ше та історія. Я довго не міг роздуплитися, що от ця яма поруч з базаром типу Вернісажу, без жодних "розпізнавальних знаків" - то не згорілий гараж Діда Опанаса та його копЄйкі - а Церква Святого Димитрія. Внезапно знайдена 1968р. Хз що це мало бути, може якась сімейна церква (це офіційна версія).



На шляху до 13 нички нас (так-так, саме НАС - тебе також, уважний читачу) кантрить високопосажений сматрящій



Ііііі - 13 ничка, себто церква Святого Теодора (13 століття) -  це ще один сарайчик  ;D Маленька однонефна церква з нартексом і апсидою. Довжина 8.7м, мирина 4.15м. Фасади розділені сліпими нішами з цеглинок та маленьких камінців. 



Ну ладно, 14 ничка вже ліпша, то базиліка Богородиці Елеуса. Побудована в 6ст. В історичних джерелах про неї згадується протягом усього середньовіччя до 14ст, коли вона була частиною монастирського комплексу. Була відкрита під час археологічних розкопок в 1920р. Представляє собою трьохнефну, трьохапсидну базиліку з притвором і внутнішнім двориком. Середня апсида ззовні - тристінна, а в середині - напівкругла. В бокових нефах знаходиться ще по 2 апсиди менших розмірів, розташовані на північній та південній сторонах.



15 ничкою буде церква Святої Богородиці, котра є діючою з 1873 року. Всередині - на половину церконий магазин, на половину реставраційне недорозуміння.





До речі, в Несебрі є дивна традиція - коли хтось помирає, то всюди розвішують оголошення про те коли буде поминальна служба - ламінований а4, де є ім'я та призвіще, фото, іноді ше поганяло, та дата, година та місце. І це стосується не лише парастасу, але і 9 днів, 40 днів - на кожних дверях щось висить. Поруч з церквою дерева та паркани вопше окуповане повністю



Ну а 16 ничка - то музей, котрий був закритий сімома замками, тому фоток не буде. Хіба от вуличка поруч:



Що можна загалом сказати про Болгарію - або сюди, або нікуди (імхо). Навіть не здогадуюсь, чим би я займався тих самих 11 днів, якби не ходив гуляти майже щодня до історичного центру. На рахунок болгар - УЛЬТРА-СУПЕР-ДУПЕР ввічлливі та приємні люди, хоча зазвичай не знають ніякої мови, крім болгарської. Завжди на пальцях підкажуть, зорієнтують і т.д. За той весь час не зустрів жодного неприємного болгара. А от москалі усі гидкі були. Як і ромуни. А болгари - молодці і красавци.
Церкви гарні ззовні, але всередині дивитися немає на що. Може хіба пара стендів з фотками стоятиме. Але, впринципі, не варто очікувати більшого, все-таки це невеличкі цервушки, більшості з яких понад століття.

Болгарська мова - читається та розуміється дуже просто. Але виключно коли вона на папері. Усну мову зрозуміти анріал. Ось трошки написаного, шо мене позабавило і я при цьому не забув це сфоткати



Про кухню: весь Несебр завалений ресторанчиками на любиий гаманець. Усюди зазивали9000, котрі і російську, і польську, і навіть іноді трохи українську знають - та шо там говорити, один навіть "Карпати-Львів" знав  8) . Тим не менше, сама-по-собі болгарська народна кухня нічого цікавого з себе не представляє. Це, в основному, "пательня" або "глечик" з тушеними овочами та м'ясом в різних пропорціях відповідно. Місцева живність з води - це виключно кілька, ставридка, чернокоп (одна хоч трошки більша рибка) і ше якась мєлоч. Усе інше - імпорт. Смачно, гарно, але на скільки це необхідно в межах подібного відпочинку - кожен хай вирішує для себе. Пиво місцеве - гімно  :P Вино - всюди абичне, тільки в одній точці я знайшов вино місцевого маленького виробника - з гордістю можу заявити, що це було найсмачніше вино, що я коли-небудь пробував. Вода - чистюня, пляж - гарний пісочок (але не там де москалі - бо там де москалі, там всьо в бичках, лушпинні від сємок і інше лайно, ненавиджу москальню гррр ).

Посони, дякую за увагу, гарно посиділи, багато почитали та оглянули - хочу дати вам пораду, котру варто запам'ятати на все життя. Її доносить кожна трансформаторна будка -  НЕ ПИПАЙ, ОПАСНО ЗА ЖИВОТА



Обговорення тут
#3
Прийму в дар, чи обміняю на якусь літру пива зульдацьку футболку (просто хакі/камуфляжну/пох кароч). Бо тепер на ДоблеснійВійськовійКафедріТМ все серйозно, і шататися просто в чорній футболці (а насправді в експлорерівській  ;)) під формою не комільфо, от і доводиться шукати. Стан і розмір згрубша пох, адже недоліків не буде помітно за моєю чудовою затертою старою камуфляжкою, яка подекуди однорідно-зелено протерта, навіть не плямиста.
#4
Власне вчора було проведено даний захід. Особливо лякливі дослідники можуть повертатися додому, поновлювати спалені сім-картки, паспорти, свідоцтва про народження (хто ще до паспорта не доріс), тощо.
Спочатку це задумувалося як звичайний телефонний жарт на пару хвилин - але все якось вийшло крутіше   :-\
Один маленький поні-брат озброївшись твердим та серйозним голосом зателефонував одному юному досліднику, назвавшись при цьому співробітником прокуратури. І якби юний дослідник все зробив правильно - він отримав би поні-подяку та променів добра. Але так не сталося.
Наш юний вбивця, фотографії котрого вселяють жах у неокріпші поні-серця не спитав хто саме його турбує, не відмовився від захоплюючого діалогу з правоохоронним поні, розказав би багато цікавого про багатьох цікавих людей і поней (якби знав, звісно). І за це нашого маленького гангсту не варто осуджувати, адже відсутність досвіду поведінки у подібних ситуаціях цілком прогнозована. Якщо чесно, поніпрокурора обурило лише одне - коли подзвонив поніфорумчанин (в котрого просто до болю голос нагадує поніпрокурора) йому наш юний ганста на прохання переказати діалог з поніпрокурором сказав далеко не все і не так, як було насправді.

Як варто було б вчинити у подібній ситуації:
1. Не казати нічого поніпрокурору (чи будь-яким іншим людям/поням) окрім "угу", "ну і?", "вибачте, не розумію про що ви говорите", тощо. Громадяни повинні розказувати все що знають лише на допиті та інших слідчих діях. Це не розповсюджується на телефонні дзвінки від сумнівних людей, навіть не розповсюджується на фейс2фейс зустріччю з правоохоронцями.
2. Але встояти від психологічних атак не так то і легко. Тому після того як "позливали" інфу - першим ділом треба ознайомити з цим ганебним фактом людей, котрі до цього причетні (наприклад тих, хто згадувався у даному діалозі). І казати все як було, якби це не виглядало ганебно. Часткова правда в даному випадку значно гірший варіант, хоча і виглядає непогано.

Поніпрокурор власною персоною:
#5
http://vimeo.com/58837622#

Ось в цьому відео на деяких кадрах видно покинуту споруду, з вікон проглядаються австрійські будинки. Дах - подвійне півколо. Сотні бетону і цегли. Я впевнений шо це шось мені знайоме, але не можу точно визначити що це. Тому мені потрібна допомога. Потім покажу/розкажу для чого це мені  8)
#6
Так істірічєскі склалося, що я поступив на військову кафедру. І як наслідок - треба форму  (ненавижу українську військову форму - бридота  :-\). Може хто має якийсь норм комплект нашої форми (ріст 178), або знає де дешево і сердито можна взяти?
#7
Частинка Китаю у святковому Львові. Китайці, відповідно до власного календаря, відзначатимуть зміну року лише в ніч з 22 на 23 січня. Китайська громада, яка мешкає у Львові, також отримала можливість відсвяткувати це свято.

22 січня Міжнародна громадська організація «Культурно-дослідницький центр України та Китаю «Ланьхва» організовує перший Міжнародний фестиваль «Китайський Новий рік», який обіцяє стати щорічним. Саме тут китайські традиції зможуть представити всю свою красу та повноту святкування, а львів'яни та гості міста особисто доторкнутися та відчути особливість китайського Нового року. Але, перш за все, це свято – для громадян Китаю, які перебувають зараз в Україні (вчаться чи працюють), і не мають змогу відвідати свою Батьківщину. Крім цього, відзначатимуть в цей час день Злуки та двадцятиріччя дипломатичних відносин між Україною і КНР. Символіка всіх цих свят створить враження єдності як українського народу, так і тісну співпрацю з китайським народом.

О 17.00 год. на площі перед палацом Потоцьких розпочнеться справжня фантастика – лазерне шоу, у якому Дракон, прокинувшись, вступатиме у свої повноваження. Адже 2012 рік – це рік Дракона. І який же китайський Новий рік без традиційної ходи Драконів. Між Україною та Китаєм різниця в часі складає 6 годин. Тому коли в нас настане 18.00 год., а весь Китай запалахкотить святковими феєрверками та вогнями, вулицями Львова розпочнеться феєрична хода Драконів, яка стане справжнім подарунком та незабутнім спогадом для всіх, хто в цей час опиниться в центральній частині міста. Вул. Коперника, просп. Свободи, пл. Ринок – саме такий шлях обере собі Дракон у своїй святковій ході.

Завершиться все святковим феєрверком на площі перед палацом Потоцьких.

Взято з сайту ЛМР .
#8
Через нульову активність інших дописувачів туди навідатися - пішов туди я сам.  Навіть не уявляв шо там буде. Чомусь найвірогіднішшою гіпотезою вважав дискусію між людьми, які розуміються у будівництві і т.д. Я глибоко помилявся.
Починалася та забава о 17.00. Десь за пару хвилин до початку я прийшов, записався в анкетку і знайшов вільне місце (а ше взяв папочку з брошуркою, блокнотиком і ручкою нахаляву :P ). За чудовим збігом обставин позаду мене опинився пан gor_qkop разом з мені незнайомою милою рудою дівчиною, Петро Лендер і ще якийсь їхній спільний знайомий.
Сиділо в залі 45 чоловік (підглінув в альбом адміністратора  8)), ше 5 САМИХ МЄГО КРУТЯЦКІХ ПАЦАНА сиділо на підвищені за столом лицем до нас, широкого загалу. Серед них був модний мужик який є одним з співвласників "Лівого берега", "Дому Легенд" і т.д. , якийсь дивний дурнуватй художник який взагалі некомпетентний у даному питанні, будівельник що також не компетентний, ще 1 художник - який також некомпетентний - але не дурнуватий як той інший ну і журніліст Олесь Дзиндра (через високого товстого мужик, що сидів попереду мене - лише його аркушик з ім"ям я зміг прочитати  :().
2 години вони висловлювали власні думки - беліберда повна. Фейспалм на фейспалмі.
Ось деякі репліки, які мене "порвали":
"...в Ужгороді є річка - і місто якесь тихіше добріше і спокійніше. Якщо відкрити у Львові річку - всі також подобрішають..."
"...для прикладу - річка Дністер.в Києві брудна, в Харкові брудна - а от в Херсоні з Божою допомогою чиста - така сама як на Карибах..."
"Полтва - джерело натхнення, має неймовірну художню цінність"
"...набережна...це ж буде місце для роздумів, зустрічей та відпочинку.." (ну та, біля потічка 30-сантиметрового - винятково круте місце для відпочинку)
"...людям просто НЕОБХІДНА річка..." (ЯК МИ ДО ЦЬОГО ЧАСУ ДОЖИЛИ?!?!?!?!?11111)

Лише 1 пані, яка скептично ставилася до всього (одна з організаторів) ше шось нормальне говорила. Потім почали виступати люди з залу - виступили ще пару некомпетентних осіб, один тру-інженер (з яким я хотів побалакати після конференції), і ше 1 інженер який мене менш вразив.
НАШІ НЕ ЗДАЮТЬСЯ!!!! Після їхніх всіхніх слів я попросив мікрофон - і пояснив як міг загалу що у ЛЬвові "річки" як токої - немає. Лише струмок фекалій. Якщо від ного забрати брудну воду - то чистої буде на мацьопий потічок, а русло має бути величезне - всі знають що твориться в полтві підчас дощу.  І пояснив що це убога ідея - і що кращі ці гроші інвестувати у щось потрібніше, аніж нікому непотрібний струмок в центрі міста.

Дивно, так верещать про відкриття русла - але чомусь ніхто не заікнувся про те - чому її запхалив  коллектор?
Інженери, архітектор, скептична пані, навіть Я говорили мудрі і логічні речі - а всі інші несли брєд. І людям це подобалось. Таке враження що вони частково глухі - і логічні алгументи для них нічого не варті.  А ще на моє прохання підняти руки тих хто були в коллекторі руки - така купа народу попіднімала...ну-ну...якби хоч раз були  - не сиділи б з розвішаними вухами і не перлися б від такого маразму.

Після тієї усієї конференції до мене підійшов якіта пасанчік років 19 - і сказав шо я не правий зі своїм описанням Полтви. І шо він прям сьодня зранку був в коллекторі біля Грушевсього - і там 4 МЕТРИ ВОДИ В ШИРИНУ  :o :o :o . Я посміявся йому в лице - і попросив сходити туди ще  раз з рулеткою  ;D. Він шось скунфузився і зник  :)
Після конференції, через те що я затримався з тим тіпашою - я хотів пошукати того крутого інженера, чиї слова мені сподобалися. Але я його не помітив в натовпі. Також непомітив знайомих мені людей - тому пішов за халявною кавою і камхвєтами на "афтерпаті". А там я познайомився з одним з інженерів (тим другим, що мені менше сподобався) - і виявилося що він ПРАЦЮВАВ НА БУДОВІ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО КОЛЕКТОРА!!! Детальніше про це скоро я допишу у відповідну тему. Інфи справді море.  Те, що ми знали досі - дуже мала частина того, що мені розказали. Тому за 15 хв розмови я отримав стільки задоволеня - що це перекрило весь негатив що отримав від некомпетентної конференції + ше пацітівчега на цілий вечір запасик є  :)


Фоток не маю, може шось робили Лендер з gor_qkop.

Після напливу мего-цінної інформації я себе почуваю як мужик у цьому відео:


Аве!
#9
Напевне всім відомий бомбік Чорновола-Липинського. А навпроти нього є. МакДональдз  :) Саме в тому Маку проводять безкоштовні екскурсії у "закулісся" фастфуду. Кому цікаво - може туди прийди і написати анкету учасника. Екскурсія відбудеться коли назбирається 5+ людей (менеджер передзвонить усім і скаже дату проведення). Я вже записався  :) Але, зі слів менеджера, знімати там не можна.але на всякий випадок візьму камеру, авось там морожені чупакабри  8)


"МАКДОНАЛЬДЗ - Я ЦЕ ЛЮБЛЮ ріжок за трипідішєт!" ©Lesyk.
#10
Напевне якщо не всім - то більшості відома червона недобудова поряд з аквапарком. (Кому невідома - вона туткай). Так звані "Філіпіни" - недобудований палац культури (кіно, тіятр, кахве і т.д.). Сьогодні проходив повз - по периметру почали монтувати основи для закріплення паркану. Отже в невдовзі його або знесуть, або перебудують (УУУУУУРРРРРЯЯЯ!!11!!1111). Тому по-моєму залишиось не так багато часу бачити його у таком покинутому стані. Великої історичної цінності не несе, але перефоткати для наступних поколінь - було б непогано.
#11
Обговорюємо от цю тему, що раніше вже згадувалася от тут.
#13
Вирішив трошка почистити власну колекцію краваток. До даних екземплярів я "охолов". Хочу їх продати у вигляді аукціону. Продаж триватиме до кінця цього тижня (до 03.07.2011, 23:59:59 - тоді і будуть "зафіксовані" ціни та покупці).
Ось фото:


(Фото поганої якості, не передає усієї насиченості кольорів - може завтра зроблю краще.)
Опис кожної (зліва на право):
1. PELO Germany - 100% шовк. Фактура - вертикальне тиснення. Стан - 4+.
2. BROEKMAN - 100% шовк. Фактура - діагональне тиснення. Стан - 5.
3. Якийсь нонейм - 100% шовк. Фактура - діагональне тиснення. Стан - 5-.
4. Якийсь нонейм, але така сама фірма що і попередній (бірка така сама) - 100% шовк. Фактура - тиснення "квадратиками. Стан - 4.
5. MEUWESEN, бірка на німецькій мові (ймовірно Німеччина, стверджувати нічого не можу) - чиста шерсть. Фактуру словами описати не можу  :) Стан - 5.
6. The Windsor Collection, Italy - 100% шовк. Фактура - горизонтальне тиснення. Стан - 2 (внутрішнє "посилення" зажувало - якщо постаратися можна його розправити і розпрасувати, мені лінь).

Стартова ціна на кожен лот - 1 гривня. Усе що не продам - піде до смітника.

П.С. - запитання про продаж інших краваток попрошу не задавати.
#14
Обговорення ось цієї теми.
Тема в "планах" цієї теми тут.




Всім співучасникам однозначно по жирному червоному +
#15
Усе починалося на перший погляд добре...температура 37.5 (ше б 2.5 градуса - і я б був горівкою :)), кашель, соплі. Ну і я в такому стані шарудю на мейл.ру - забавлявся їхніми "атвєти.мєйл.ру" - з себе умнічку строїв, всьо відповідав  :P. І тут я помітив баннер бьорна - там в милої дівчини малюнок на топіку ніби згорає  ;). Перейшов - виявилося Бьорн зніматиме ролики у найбільших університетах країни, НУ "ЛП" було не виключенням.  І яким би я був би Лесиком, якби туди не сунув власного носа  :P.

До наступного тижня я уже був здоровим і у бойовому настрої :)

Суть роликів - мультик на футболках. Було використано близько 200 футболок у цьому ролику. В політесі мультик був про те як пекмен гамцяє книжечки  :)
Ну і головне - шо те все не робилося на халяву - кожному з учасників ролика залишали його футболку і давали ше банку того славнозвісного Бьорна. Знімали то все дійство протягом двох днів, біля "кормушки". Саме тому я там засвітився двічі, і тому дістав 2 футболки і 2 банки Бьорна (лайняні футболки, і Бьорн також лайно...але яким би я був Лесиком, якби не погнався за халявою  :P).

Окрім того там ше можна було красиво стрибнути з такої "тумбочки" - а дядечко хвотограф тебе фоткав в польоті - і за це також давали банку  :) Я там також стрибав, але вже банки за те не брав (скінчилися до того моменту.може це і на краще...)

Ось фото мого стрибку з тумби -

А ось і саме відео:
ОГОЛОШУЄТЬСЯ МЄГО КОНКУРС БЕЗ ПРИЗУ У ЗНАХОДЖЕННІ МЕНЕ У РОЛИКУ :)
Нагадую, що я там з"явився двічі, і коли перше фото досить легко помітити (і, до речі, воно є не дуже гарним), то друге фото знайти достатньо проблематично  :)
Приємного перегляду і пошуку мене коханого)
#16
На мєйл.ру (де в мене 2-гий поштовий ящик) вичитав цікаву новину про те шо всесвітній бум у побудові подібних споруд для порятунку життя торкнувся і теренів України. Якщо цікаво - перечитайте статтю.
#17
вентшахта через яку ви залазили є тут ?
#18
Плани / Вилазка 5.02
03.02.2011 21:40:02
Є ідея з"їздити у цю суботу в Сокаль, зокрема на завод хім.волокна. Можливо по мірі вільного часу ще заскочити до Червонограду. Ініціатором даної вилазки є дядько Bottlehunter, просто в нього зараз немає інтернету, і він попросив мене створити дану тему в планах...
Покіщо зголосилися відповідно йА і дядько Боттлхантер  :)
Тож зголошуйтесь  ;)