Messages

Ну я б таки відніс (що, власне і зробив) до Інженерних споруд, ібо ПАААРРООООВВВООООЗЗЄЄЄГГ!!!!!11!!1 там досі повзає... а якби не повзав - то в Краєзнавство та Історію (ну то так, лише ІМХО).

Білу гору бачив  :)
Я думав шо то може якісь вапняки, але б це було дивно - насип вапняку (принаймі я не розумію для чого потрібна б була подібна споруда). Вже товариш одногрупника сказав шо то терикон "Азоту".

Ти сильно помиляєшся.
Провідник не провідник, а людина перевірена. Не раз доводилось вибиратись з глухих лісів з даним провідником.

Єдине що я чув/читав про дану людину - це ось цей єдиний допис (як і для більшості дописувачів/читачів форуму). Цілком розумію, що мій допис сповнений суб'єктивізмом, тим не менше я говорю, керуючись тою самою логікою що і будь-яка інша "нова" людина.

Тільки спочатку правильна відповідь. Навіщо вам це?

ІМХО дурнувате питання, ібо і так зрозуміло що панянка Маріанна хоче відвідати дану місцевість для власного відпочинку, пригоди, для того щоб побачити щось нове та цікаве. У Вас достатньо дивні та провокуючі питання, особисто мене подібні питання відлякали б відвикористання Вас як провідника.

Лесик, маршрутки там ходять із того перону, проводиш від середини напису із маршруткою нормаль і там стоїть маршрутка.

Моя дитяча психіка не в стані це прийняти.

Раніше із Рівного була нічна електрина в 0,21 чи 01,21, якось так, хз вже,Ю але тепер вона в районі 03,30, тому Луганський наше всьо.

Так, знаю. Але то пізно і страшно...тому луганцкій рішає!!!11!1

Обговорюємо от цю тему, що раніше вже згадувалася от тут.

Продовжуючи конфлікт з самим собою, я вирішив сьогодні не сидіти вдома, а кудись вирушити. А саме мене зацікавила ось ця тема про "тунель кохання" (я досі не розумію, що ця тема робить в "Природніх об'єктах", видно в нас з автором різні погляди на ці речі). Як виявилося - ця ділянка залізниці знаходиться недалеко від Рівного, а саме поряд з смт. Оржів, де живе мій одногрупник. Ось лінк на Вікімапію, де саме воно знаходиться.

Як би це прикро не звучало, але я ще досі не навчився літати. Тому мені довелося користуватися послугами українського монополіста у сфері пасажирських залізничних перевезень. Розклад руху БАЖАЄ БУТИ КРАЩИМ ніж він є зараз. До Рівного ходить швидкісна електричка, яка вічалює від залізничної пристані о 9:32. Само-собою, що вона запізнилась і прибула не на той перон. Вже з  Рівного до Оржева з місцевої автохверми вирушають автопоросята кожні пів години. ЗНОВУ НЕ З ТОГО ПЕРОНУ. Мене навіть почало бісити дане безладдя у розкладах прибуття різнородного транспорту. Тим не менше, десь чвертка по єдній годині я вже був в Оржеві. До речі, з Рівного нічого ввечері не чухало до Львова, тому питання про повернення майселфу на Батьквщину героя залишалося відкритим.

І ось, ми проходимо хвилин 10 по дорозі у лісосмузі - і опиняємось на залізниці, на яку і полювали. На той момент нас було четверо - Я, Я, мій одногрупник та його товариш. Спочатку вона не була аж така шоб дуже мальвнича та вся гілка.але з часом рослинність густішала та був вже видимий "тунель".


Якщо Ви дивились лінк на вікі, то могли б побачити що там є розгалуження, і одна гілка іде до деревообробного комбінату, інша - до військової частини. Ось це розгалуження:

Якраз на цьому фото гарно видно, чим відрізняється "тонель" від звичайної зарослої колії.


Ось це місце мені дуже сподобалось -

Але там були маленькі, але масові проблеми та неприємності - комарі..ШОБ ЇХ ТРИЧІ ФРАНЦ ЙОСИФ ЧЕРЕЗ ПЛЕЧЕ!!11!!111!111 Тіки те і робили шо гризли. Одяг не робив належної протекції від них. А потім стало зрозуміло, чому їх там така велика кількість - у нашій четвірці невистарчало 5 супергероя - містера Жаби. Він би нас врятував. Джерелом появи такої великої кількості дрібних кусючих пернатих було болото, що оточувало колію з обох боків.

Болото нас переслідувало весь час. Так як і його пернаті аборигени.

Але тим не менше, там було красиво.

Ось тут дуже гарно витесалась "стіна" -

А тут "арка" -

Чимось останні два фото мені нагадали античну архітектуру.сам не знаю чому.

А ось і головний винуватець даного біотичного, абіотичного та антропогенного феноменів - ПАРОВОЗЕГГ!!!

За неофіційними даними він там повзає щодня, по декілька разів.

Ми ще трошки пройли колією, а потім повернули на стежку, що вивела нас до м. Клевань, де був придбаний мені квиток у 9 плацкартий вагон поїзда Луганськ-Львів, зі станції Здолобунів. На яку я мав потрапити з КлеваНЯНЯНЯ^__^ місцевою електричкою за 10хв. до відправлення. Хоч місцева електричка трошка із запізненням прибула до КлеваНЯНЯНЯ^__^, але до Здолобунева прибула вчасно. Вийшовши з неї - я опинився на пероні зі своїм луганцкім джалізовим хробаком, на якому я вдало повернувся на Батьківщину героя.

Обговорення тут.

Передивився усі фото, усі лінки - мало об"єктів шоб так далеко пертись.
-1.

Дошки опори дуже гнилі?

Ну, я взагалі володію левітацією - тому торкався ногами дошок лише для фоток, а :-) цілком вони витримували  :)

Ем, тоді питання на рахунок охорони, сторожів, і взагалі нелояльно настроєного контингенту. З тим там як?

Коли ми там були - на вході був сторож, нічого проти нас не мав. Працівникам також на нас було начхати. Ми не сподобалися лише одній персоні - псу. Хоча в нього робота така - не любити інших.

На рахунок металоконструкцій всередині - по фоткам воно там якось все накупу виглядає. А в реалі там впорядкованіше? (Хоча що я питаю, треба піти і подивитись)))

Усе гарно і органічно. І пилючно (що і не дивно). По ідеї там мусить бути охорона, і якась ненапростіша - але нами вона не була помічена - тому прошу дуже. Бажано ше й з гарним хвотоапаратом.

Обговорення цієї теми.

[:-)]

Такво. Продовжу цю розповідь. Але передусім хотів би підмітити, що я їм не просто "лише м'ясо", а "лише м'ясо дітей до 5 років". Але мова зараз не про це. На сходовій клітці пересипної станіції Пан :-) трошки підкріпився вего-ланчем, я в свою чергу наситився сонячною енергією. Після цього етапу мандрівки у нас з'явилася сміливість піти нагло по території. І, досить швидко, нас зустріли працівники ТЕЦ які збирали яблучка. Пан :-) провів їм пізнавальну лекцію про можливості модернізації даного підприємства і т.д. (особисто я не дуже уважно слухав дану лекцію через присутність там надмірної кількості мені невідомих технічних визначень та абревіатур, через які я досить швидко втрачав нитку розмови). Після закінчення даноїї лекції нам кожному дали по яблучку, і ми вирушили далі. Ось власне документальний доказ поїдання мною яблучка -

А ми продовжили рухатися далі. І усе більше і більше віддалялися від самої ТЕЦ.

Рухалися ми попри колію, яку явно ремонтували не так давно (частина шпал замінена на залізобетонні),тим не менше та колія вже настільки довго не використовувалася, що поміж тих шпал попростали немаленькі дерева. Я вже багато разів бачив, коли поміж дерев'яних шпал проростали дерева...але щоб поміж бетонних - таке я побачив вперше.

А ми усе віддалялися і віддалялися від ТЕЦ...

Допоки не дійшли до нових недосліджених споруд. Цей міні-комплекс складався з трьох великих приміщень, залізничної естакади (яку дуже гарно підтопило) та двох великих іржавих-іржавих бочок з драбинкою, призначення яких я не знаю.

Судячи з залишків бетону і т.д. була висунута теорія про те, що це був маленький бетонний завод для Потім ми вирушили далі. Перед нами була якась споруда, схожа на якусь адмінбудівлю, їдальня та якась розбита хатинка. В неї ми і зайшли. Вона сповнена різнородними артефактами (пляшками, документами, газетами, різною технічною літературкою).


Після нашого обходу їдальні з адмінбудівлі вискочив охоронець, почав шось там триндіти... Менше з ним... Ми вирушили далі дорогою вглиб території. Ми пройшли ще поз одну браму де почав гавкати пес, а потім донеслося гавкання сторожа диким матом. І тою дорогою ми дійшли...до брами "ЛьвівЕнергоСпецРемонту".

Там був тупік, тому ми розвернулися і пішли тою самою дорогою у зворотньому напрямку. Знову пройшли повз браму згавкаючими псом і охоронцем (у тамтого охоронця дуже гарний талант до створення дуже колоритних матюкливих монологів...йому б на телебаченні працювати, а не браму охороняти... І так ми тією дорогою ішли-ішли допоки не дійшли до КПП.

З будівлі доносився ше якийсь матюкливий монолог, але він вже нас не стосувався. Ми просто пройшли під шлакбаумом - і вийшли до с. Муроване. Там ми сіли на автобус, і на цьому закінчилась наша подорож тим краєм.

Обговорення тут.

Я +1. Повідомиш коли будете купувати білети - я зі студаком підскочу  :)

був там дуже давно, порадьте звідки краще туди йти, бо забув...серйозно... з Шевченківського гаю, чи я туплю?

Лпше вже іти від самого її "культурного" початку - відци во. Будеш іти - і пейзажі весь час змінюватимуться :) А вже звідти - до упору, допоки не загубиш залишки насипу серед лісу (а їх там ше багато і вони моцні і гарно видні  8)).

А, та, справді  :) Просто не дивився фото у повному розмірі  :)
А я був впевнений, що руку накладаєш вже потім ::)

Гарно  :) А руку з фотокарткою ти вставляєшна фотографію вже окремо? (Просто якось дуже точно влучаєш  ;)).
До речі - на останніх чотирьох знімках немає ватермарки ::)

На відео знімай) Ібо фотографію важче зробити, аніж зняти усю грозу, і вирізати (якщо таки пощастить) коротке відео з влучанням блискавки.

мені 14 але я там все добре знаю і був багато раз а з вами можна

Сенс тоді тобі іти, якщо ти там був багато разів і все там знаєш?

А, і ще одне:
ШАНОВНІ Werwolf@ ТА vitaminimus, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ТА ВЕЕЕЕЛИИИКУ БУКВУ НА ПОЧАТКУ РЕЧЕННЯ ЩЕ НІХТО НЕ ВІДМІНЯВ/ЗАБОРОНЯВ. Нормально, коли людина десь зробила помилку у розділовому знаці/вжила русизм і т.д., але коли це одиничний випадок. Ви це робите регулярно. Попрошу прийняти до уваги такі непрості, але важливі речі - правила українського правопису.

Якщо у вас є докази існування діви Марії - я з задоволенням з ними ознайомлюсь.

Звісно що є. Це Біблія. Але те, що це сугрубо суб'єктивний "доказ" вже мало кого хвилює (говорю зараз про релігійних людей).

П.С. Слово "доказ" було написано в лапках, ібо навіть суб'єктивним доказом назвати книгу, що перекладалася невідомо скільки разів - абсурдно. Хто має якісь суперечні думки до цього  - хай спробує ввести будь-який афоризм, типу "поженешся за двома зайцями - не зловиш жодного" перекласти раз 10-15 в онлайн перекладачі, при тому використовуючи різні за походженням мови. Думаю, кінцевий результат навіє певні думки.

Особисто я є великим поціновувачем творчості Бексі. Його роботи сповнені сенсом, впливають на власні погляди на життя.нажаль у Львові подібного не бачу. Шкода. Ось сайт з його творчістю. На сайті представляються лише його останні роботи, так то в нього їх сотні. Деякі навіть вирізаються зі стін та продаються за дуже немалі гроші. Ну, і "для прикладу" я покажу свою улюблену роботу Бенксі -