Після відсутності будь-чого цікавого в Лисиничах (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,851.msg8375.html#msg8375) на предмет татар та поляків - одразу подались відти через Янівське кладовище на Кортумову гору, що за ним. Кладовище вразило тишиною та спокоєм, монументальними гробівцями - тиха та приємна атмосфера. Трішки полазивши по його частині, де ховали євреїв перейшли через переважно польську дільницю до української та захоронення вояків УГА (не УПА, а власне УГА=Української Галицької Армії) датованого 1919-1920 рр. Усім хто ще не відвідував це місце пропоную за першої ж нагоди та певної погоди туди завітати. Друга пропозиція - до дати цих подій скинутись хто чим може і покласти квіти до вівтаря бійців за Незалежність України.
Потому піднялись догори трохи та знайшли трубу, котра була описана Рой'єм, фото тут (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,263.msg8336.html#msg8336). Виявилось усе майже засипане усякими відходами цвинтару. Декілька кроків далі зустріли невідоме номерне поховання, доволі старе, жодних імен - тільки номери (фото внизу). Кулєги висловили думку, що тут ховали самовбивць (дуже прошу дописувачів оприлюднити тут власні ідеї щодо даного поховання, будь-яка інфа щодо нього відсутня як така).
Ще трохи вгору - і впираємось у кінець дороги, властиво у закинуту дачу котру обходимо проти годинникової стрілки і за декілька хвилин попадаємо на найвищу точку гори відки відкривається чудовий вигляд на Зону, елеватор на Шевченка, Рясне та усю приляглу територію.
Далі був змушений повертатись, можливо Golem чи yar-79 доповнять мене.
Цвинтар з точно такими ж надгробками з номерами є в районі Мазепи. http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=75&t=6
Дуже дякую за інформацію! Давно планували перейтись тими місцями - Мазепи - Леннона.
Гарні фото. Кого ше цікавить - залюбки проведу екскурсію, зокрема і вночі :)
На стежці до стрілецького поля накопали грам 300 патронів, часто старих і свинцевих. Потім пройшлися по Стрілецькому полю, повністю всіяному окопами. За словами Ярослава - тут цілком може бути і городище. Але зараз висока трава і відсутність великої катушки заважала пошуку. Знайшли холості патрони від калаша в окопах, 53 рік. Були якісь навчання. Шукати тут слід ранньою весно, тоді трава буде примнута і гарно проглядатиметься рельєф.
тутко троха інформації про УГА, взято відси (http://lviv.ridne.net/taxonomy/term/211):
Назва регулярної армії Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). До 1919 р. відома як Галицька Армія. Зародком УГА був легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії, сформований з українців, що у Львові і в провінції у листопаді 1918 р. взяв владу і підпорядкував її Українській Національній Раді. Регулярний характер УГА підтвердив закон УНРади від 13 листопада 1918 р. про загальну військову повинність громадян ЗУНР. На початку грудня 1918 р., коли Начальну команду очолив генерал М. Омелянович-Павленко, УГА налічувала приблизно ЗО тисяч старшин і вояків. У грудні 1918 р. всі відділи були підпорядковані начальній команді Галицької Армії (НКГА), а у січні — лютому 1919 р. її реорганізовано в 3 корпуси по 4 бригади, що складалися з 3—6 куренів піхоти (в деяких бригадах, об'єднаних у 2 полки), однієї кінної сотні, одного польового гарматного полку з 4—6 батарей, однієї саперної сотні, частин зв'язку та допоміжних відділів і служб. Наступ польських військ проти УГА почався 14 травня 1919 р. Поляки мали велику перевагу в чисельності. Ще 24 травня румунське військо з дивізією польського генерала Л. Желіговського зайняло Покуття. У червні 1919 р. УГА здобуто значну територію (Чортківська офензива УГА), однак через повний брак військового спорядження перевагу закріпити не вдалося. 16 —17 липня частини УГА перейшли Збруч і разом з армією Директорії пішли на Київ, який було взято ЗО серпня 1919 р. Невдовзі частини УГА відступили з Києва і тут, в «чотирикутнику смерті» на Вінниччині, багатьох вояків захопив тиф та інші інфекційні хвороби, які вивели з ладу до 90% особового складу. Це змусило командування укласти перемир'я, а потім договір з Добрармією А. Денікіна (Одеса, 17 грудня, 1920 р.). Частина УГА перейшла на бік більшовиків і одержала назву ЧУГА — Червона Українська Галицька Армія. Остаточно УГА вийшла з поля боїв у квітні 1920 р., коли дві галицькі бригади покинули Червону Армію і перейшли до Армії УНР, що перебувала тоді в союзі з польським військом. Але поляки захопили ці частини в полон, потім звільнили вояків і підстарший, а старшин інтернували в таборі полонених у Тухолі. Так закінчила своє існування УГА.
Тут (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%93%D0%90) також інформація з wiki.
О, нарешті чудові фото звідти. Дякую.
Я ше в дитинстві там лазив і пам'ятаю що була там невелчка печера яка виходила на гаражі
Про печеру писалося вже в цій (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,263.0.html) темі. Печеру бачив - жива здорова.
шо то за інсталяція на 4,5,6 фотках топікстартера?
То на груповій могилі січових стрільців таке. На ланцюгах підвішені знайдені залишки колишніх плит. Всьо то тіпа над вогнем. Вживу виглядає взагалі дуже файно. І надписи набагато глибші та чіткіші ніж на сучасних.