Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Roy

#1621
Цитата: Bottlehunter від 15.07.2012 15:59:50
Рой, чудові фотки! І цвинтар гарний. А з волонтерами польськими не спілкувалися?

Дякую. З волонтерами не спілкувалися, хіба так, кількома словами привіт-привіт і все. Працювали вони лише над польськими гробівцями, і то не над всіма.

Ось так, деякі вже повністю відреставровані.

#1622
ЦитуватиЩе з позначками на патронах допоможіть, там були надписи I і H, і ще буква R закручена, це манліхер?

Так, це манліхер, і ті що на фото також манліхери.
Хлопаки, вивчайте карти, нові місця, бо гільзами зараз нікого не здивуєш. Цього добра ще вистачить на наступні покоління :)
Бажаю успіхів!
#1623
Цікавий етно-ресурс, з старими фотографіями.

http://www.hutsul.com.ua/
#1624
Старий цвинтар у Дрогобичі

Цвинтар цікавий тим, що тут є цікаві гробівці і пам'ятники не тільки польських родин, але й українських. Тут, на цвинтарі бачили ту згадку, коли дрогобицький край процвітав, за рахунок нафти і копалин.
Поряд з польськими, тут є гробівці заможніх українських родин, що зважаючи на перебіг історії, доволі незвично для нашого краю.
Поховання відбувалися з початку 19 століття. Більше про Дрогобицький некрополь можна почитати тут

Один з гарних пам'ятників, одразу біля входу








Цвинтар кілька разів добряче страждав від вандалів, останній раз найбільше. Багато могил було зруйновано, розбиті плити, пограбовані гробівці.
Вчора, як були там з Inkognito, бачили польських волонтерів, котрі приводили до ладу могили.


Що вандали не зруйнували - це зробить час








Цікаве призвіще


























#1625
Сьогодні цікаво було, говорив так смачно про то, що я буду їсти на вечерю, і тут бац, зі східного напрямку раптово впала стіна того смроду, балів так на дев'ять.
І рознісся він, по району, поступово знижуючи інтенсивність.
Переконаний на 90%,  що розповсюджувач запаху львіський ЕНЗИМ. Такий самий запах протягом останніх днів спостерігав на вулиці Богданівський, де як відомо проходить труба зі стоками заводу, також в районі очисних, біля переїзду, де власне стоки і виливаються назовні.
#1626
Власне дремелем і чистив більшість своїх гільз і макетів, все ок, нічого не стиралося. Є хороший вибір насадок,  кожною з них можна відчистити важкодоступні місця (для того є щітка-насадка з латуні) і полірувати до потрібного блиску, не стираючи тим самим покриття.
#1627
Перевірено досвідом, що найкраще чистить ось це:



Гільзи, макети, поміщаються у ванночку з вищеописаним на кілька хвилин. Потім береться та сама губка, і під струменем води відчищається до бажаного вигляду. Можна піти ще далі, полірувати макети за допомогою шліфувальної машинки, з войлочними насадками. Тоді вже знахідки блистітимуть як в кота яйця  :)

Вигляд шліфмашинки ( в народі дремель):
#1628
Цитата: petro28011999 від 12.07.2012 15:40:07
юра,всеодно ця криївка яку ми добили всього принексла24 гільзи

ІМХО некоректне висловлювання. Це ж наша історія, шануйте її, навіть якщо ви там щось накопали, то про це не варто всім розказувати, особливо у такій формі.
#1629
Знайшов цікавий ґудзик, №102, Празький піхотний полк, нижній чин, 1831 - 1833 роки



#1630
Дякую. Мабуть таки не частий патрон.
#1631
Горище костелу святого Антонія, котрий знаходиться тут.
Поки шукали доступ до горища клінічної лікарні (медінституту), вирішили заглянути в цей костел, тим паче він поряд. І не пожаліли, навіть тому, що Руфус не зустрів омріяних львівських приписних кажанів.
Що ж, це справжній костел, було таке враження, що наче попав на територію польського посольства. Ксьондз важко говорив українською, практично взагалі не говорив нею. Єдине, замальовували незвичну картину робітники, котрі трудились над облагородженням споруди. Також, був помічник, людина котра знає кожен закаулок костелу, він нам все показував, та розказував. За що йому велике дякую.

Вхід на горище, один з найцікавіших, які я тільки бачив. Через іконостас церкви. На фото Руфус і наш провідник.


Просто в іконостасі відкриваються таємні двері, і попадаєш у внутрішній простір.


Найцікавішим було те, що на горище треба було пробиратися по карнізу, по периметру церкви, попід вікнами. Піднявши голову, незвично аж.


За іконостасом побачили продовбаний отвір в кладці, у підвал. Казали, що це єдиний вхід у підвал. Присутні людські кості, були поховання. Дихати тим не наважився, та й не сильно впускали туди.
Можливо, чергова сенсація буде?


Піднімаємося по драбині




Вперед


Ангел-Хоронитель


Проходити треба було акуратно, особливо з камерою на пузі. Переспективка опинитись внизу на кріслах і мікрофонах зовсім не тішила.


Вигляд з карнізу


ОргАн


Далі - лаз на горище по вузесенькому переході, якраз в ширину плечей.




Вже на горищі, перший побачений кадр. Все як завжди, доволі звикло.




Тут я на балконі, де ввечері підсвічується зображення св. Антонія. Кажуть, якщо щось загубив, можна помолитись до нього, подивитись на зображеня і святий Антоній допоможе.


Вид звідти на Личаківську


Тут люстри закріплені на підйомних механізмах


Старий хрест, який вже багато десятиліть висить на несучій балці купола.


Є купол, то чому на нього не вилізти?


Дах тут звичайний, оцинкованний, помальований нещодавно зеленою фарбою польського виробництва.


Ракурси з найвищої точки








Залишки мозаїки


Винниківський ринок


Зупинка


Час наверху якось призупиняється, а внизу кипить життя. Робітник вкладає бруківку.


ДПА на горизонті


Деревяні кульки, котрі опускаються на трос люстри


Балка, напис освячення, якщо не помиляюсь


Все, пора вертатись


Перехід чудовий.


Дякую Руфусу за компанію. Stay tuned  ;)

#1632
Чергове поповнення до моєї алкомінімалістичної колекції - на цей раз кока кола у найменшому форматі (моя перша безалкогольна пляшка в колекції)  :)


З тру корком


Концентрована кола.  :) На дні наклейка made in USA.


Навіть, маю знайомі до болі під ребром, напої від Раковецьких бджолярів:  ;D


Чергове ноу - хау від українських виробників горілки. Горілка зразу з шклянкою. Афігєть! Гріх було не купити.
Доречі пробував, справді зручно  :)




Що ж, будьмо!  ;)



#1633
Нещодавно підняв срібне колечко по Черняхам



а також ось такий, доволі цікавий перстень по КР. Тримаючи його в руках, відчувається яка йде від нього енергетика)) На палець не захотів вдягати) Поки що.






І ще, доволі несподівано мене потішив золотий брусок, заготовка, також орієнтовно ЧК




Ех..., хочу знову на ті поліські береги)))
#1634
Допоможіть будь ласка визначити патрон.



Зправа трьоха


#1635
Запах, що кружляє містом, дуже схожий на такий, який несе від стоків цієї труби. Це витік від ЕНЗИМу, знаходиться неподалік очисних споруд.



#1636
Цитата: Ioan85 від 05.07.2012 00:56:55
Серед підозр розповсюдження смороду у мому районі оцей колектор http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,314.0.html

Я теж про нього думав. Можливо, з його вентшахт і доноситься цей запах. Колектор проходить під добрим кавалком Львова.
#1637
В районі церкви св. Юра фіксую неприємний запах, шкалою у 2 бали.
#1638
Основна тема тут

Дякую всім за компанію, розуміємо що далеко не всі позитивні моменти описано. Було класно. Всім + в рейтинг.
#1639
В спекотну суботу, 30 червня виїхали зі Львова 4 персонажі в одинакових футболках - Inkognito, Romchick, Lesyk і Roy.
Їхали машиною Ромчика. Ввечері мали на меті відвідати ось цей об'єкт, і там же заночувати. По легенді там було ПРТБ, а також сховище ядерних матеріалів. Приїхавши туди, розчарувалися. Дестрой вже давно окупував колишню військову частину, також на місці була розташована бригада "рекультиваторів", котрі крім металу, очищали частину від бетону та цегли.
Побродивши серед руїн та хащів, поїхали до сховища ядерних матеріалів. Воно, сховище, являє собою підземний об'єкт, побудоване у великому земляному насипі. Є там два входи, всередині з десяток кімнат, різних за розміром, однак там все вичищено.
Походили по сховищу, подихали характерним підземним сирим повітрям і вийшовши на вулицю, вирішили розбити табір, та переночувати. Подальшого інтересу для дослідження вже не виникало.
Зате єгер дуже постарався, заготовив багато дров та гілок, котрі просто валялись кругом. Ми розвели велике багаття, усвідомлюючи небезпеку від літаючих кровопивців. Захист від комарів дружньо всі забули прихопити.





Пофіг на комарів! Зате в нас є вогненна вода, подумали ми. Спонсор нашої експедиції ))



Сальце смачненьке, домашні огірочки, мммм... Особливо смакувало в такому місці, де метрів з десять за спиною зберігали ЯМ.)




Все було добре до того часу, коли сонце почало котитись за горизонт. Кляті комарихи почали пити кров соломкою. Невитримавши такої наруги, переїхали в поле, коло села Кульчиці. А там..., а там все те саме.
Спальник рятував тіло протягом ночі, а обличчя залишилось комарам.
З настанням ранку, поїхали в Самбір, зустріти Sanecka на вокзалі. Пройшлись трохи містом, вирішили трохи підкріпитися.





Тішать око довоєнні металічні електричні стовпи






Нічого не вигадували, сіли на сходах і пожерли))


Отже, перед нами Самбірський цукровий завод. Про його стан нам було нічого невідомо, знали єдине що була присутня охорона. Потрапили на територію через вагову.





Ось тут вже ми на підході


Вхід ясна річ - традиційним способом


Зайшли одразу у найвищу споруду. Трохи наступив момент розчарування, все розбите та розтягнуте.






Знищено практично все, особливо в цехах де було виробниче обладнання.


Далі потрапили у склад, де колись зберігалась всяка всячина. Протигази, фільтри до них, робочий одяг, взуття, калькулятори, друкарські машинки.
Підлога прогнила, і столи ефектно провалились










Електрична друкарська машинка "Ромашка", одна ще була в упаковці


Знайшлась ось така ностальгічна упаковка з під чіпсів вітчизняного виробництва


Ромчик невтомно виковирював благородні метали з радянського компутера))


Цікаво було в цуровому складі. Розсувні двері, всередині пустота, півсотні залишених мішків з цукром. Цукор ясна річ вже не придатний був до вживання. Але який там стояв нестерпний запах цукру! І підлога липка була настільки, що черевик ледве відклеювався.


Нічого було робити, в одному з приміщень було знайдено рулони фульги. Лесик прийнявся до таких маніпуляцій з нею:  :)








На території внаслідок дестрою утворилася водойма, сидів навіть там рибак.


Наостанок, захотіли піднятися по найвищій конвеєрні стрічці.


Перекриття були вже в дуже аварійному стані, численні дири


Товщина перекриття якась непереконлива




Вид на частину колишнього заводу






Робити там вже нічого, завод вже давно про*раний  :)


Ми завдання своє виконали, навідались та дослідили ситуацію.


Обговорення теми
#1640
Цитата: still від 30.06.2012 17:54:38
Що означають чорні смуги біля брами, наявність бомбосховища?

Це ще розпис часів Польщі. Так переважно розмальовували стіни коло крамниць. Якщо придивитися до вікна, можна побачити що колись там були двері. За час союзу двері замурували, зробили житлову площу, якої в післявоєнний час дуже бракувало.