Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Roy

#21
Спеціально, не розголошую координат цього палацу. Бо, як показує практика, після цього, як правило, об'єкт знищується набагато швидше.
В даному випадку, важливий час, щоб його взяли під повноцінну опіку.
На наших теренах, не так вже й багато вцілілих палаців. А в цьому прикладі, споруда вартує уваги та збереження.

Координати будуть доступні для користувачів рангу "свої".
А загалом, знайти його не важко, якщо трохи постаратись.



Отож, запрошую на невелику екскурсію палацом.
Перед нами будівля кінця ХІХ століття. Яка пережила буремні події ХХ віку, але, до нас збереглась у гарному стані, враховуючи історичні перипетії та особливо радянський вплив.

Тут була лікарня, тож тут все просякнуто лікарняним "духом", який досі звідси не вивітрився.

Палац має двоповерховий хол, який виготовлений з дерева. Вінчає цю композицію герб колишніх засновників будівлі.

palac-b-T-2021-10" border="0

palac-b-T-2021-12" border="0

palac-b-T-2021-5" border="0

palac-b-T-2021-21" border="0

palac-b-T-2021-11" border="0


В кутку є капличка, яку створили колишні постояльці закладу.

palac-b-T-2021-16" border="0

palac-b-T-2021-7" border="0


Приміщення практично пусті. Де-не-де є меблі. Вікна вже сучасні склопакети, які хоч і виглядають дикувато, але добре стримують від сирості приміщення.
Частково збережена внутрішня автентична столярка. Печі з кахелю часів Австро-Угорщини так і радянські. Але всі пошкоджені - мають вирвані дверцята.
В кількох місцях протікає дах, внаслідок чого спостерігається обвал перекриття між горищем та останнім поверхом.

palac-b-T-2021-9" border="0

palac-b-T-2021-15" border="0

palac-b-T-2021-20" border="0

palac-b-T-2021-14" border="0

palac-b-T-2021-4" border="0


Цікавий момент. Пацієнтам роздали ліки, але вони не встигли їх випити. На келихах написані призвіща.

palac-b-T-2021-13" border="0

Можна припустити, що відбувалась швидка евакуація лікарні.

palac-b-T-2021" border="0



На території палацу розкинуті колишні господарські будівлі, як були пристосовані під потреби лікарні.

palac-b-T-2021-25" border="0

palac-b-T-2021-27" border="0

palac-b-T-2021-3" border="0

palac-b-T-2021-28" border="0

palac-b-T-2021-19" border="0

palac-b-T-2021-0372" border="0

palac-b-T-2021-0387" border="0

Туалету-шпаківні пощастило найменше  :)

palac-b-T-2021-24" border="0


Як можна побачити, в будівлі трохи інвестували кошти, видно сучасні ремонти. Втім, це не вберегло палацовий комплекс від забуття.

На підсумок, наша команда :)

palac-b-T-2021-26" border="0

Далі, вся справа за небайдужими людьми та ОТГ.
#22
Баночка з-під солі, родом з Стебника, міжвоєнного періоду.







#23
Тут не буде селфі чи наклейок. Просто гарні види Львова. :)

Мова піде про новобудови в р-н вулиці Золотої, конкретніше Інтергал Буд.

Кожного разу цікаво шукати нові ракурси на рідне місто.
Скільки раз знімав собор св. Юра, а от з трубами ТЕЦ 1 ще в кадр не потрапляв.



Костел Ольги та Єлизавети серед, фактично сучасних будівель. Забрати б його з кадру, Львів вже не просто буде впізнати.
Яскравий приклад того, що у старому Львові абсолютна більшість будівель періоду другої половини ХХ століття.



Сучасні кольорові акценти на тлі міста





Правіше, вулиця Хімічна. Під Авалоном захований ТЦ Ашан, що на проспекті Чорновола



Вулиця Липинського



Дільниця Підзамче



І наостанок, вид на центр Львова.



Найбільш гармонійний вид :)



Будівля, яка нагадує робота R2D2 з Зоряних Війн )
Вулиця Шевченка.


#24
Діло була давненько, ще ранньою осінню 2019.

Ця поїздка була в рамках хорошої традиції, проводити літо, використовуючи останні теплі деньки, або ж "бабине літо" осінню.
Ми мали поїхати невеликою компанію до моря, на 2-3 дні. Але, як то часто буває, до виїзду люди відвалюються, із компанії залишилось двоє, які змогли поїхати - я і Остап.
Першочергова мета була поїхати на ферму устриць, на день-другий, побачити море, трохи погрітись на сонці і назад.

Чому ми вирішили пертись так далеко, щоб поїсти устриць? Тому що, тут, на Тилігульському лимані місцеві підприємці вирішили вирощувати устриці, у природних для них умовах.

В результаті на виході маємо свіжі, смачні та устриці, лиман,  без перебільшення, з дуже чистою, прозорою водою та прекрасними природними краєвидами, без скупчення людей.

Приїхали сюди пізно ввечері. На горизонті виднілись вогні цивілізації, які мерехтіли над гладдю води. Нічого не було видно, важко було зорієнтуватись. Ніч.
Машину припаркували прямо біля води, там поставили намет, стіл та стільці. На дворі 17 вересня :)
А зранку, вся краса проявилась. Ми були поруч з "фермою устриць". Поруч вільні шезлонги, недалеко туалети, вода у крані. Що для умов кемпінгу зручно.
Цей день був присвячений шлунку :)  З'їли до пів сотні устриць на двох, а ще плов з моріками і т.д. Можливо, виною була самогонка, яку прихопили з собою? :)

Окрім свята смакових рецепторів, радість приносило купання в лимані. Вода чиста, прозора, нагадало Шацьк. Але солена і з медузами. Єдиний момент - вже була занадто прохолодною, станом на другу половину вересня.







Місцевий, чорноморський вид устриці. Тоді був на стадії "розробки".




Вечірні посиденьки з камерою




Наш табір на косі, на фоні "Устриць Скіфії"



Звісно, там було гарно, але проводити ще два дні з пожиранням устриць ніхто не збирався.
Вирішили переїхати в Коблево.
Пошук житла не був проблемою, знайшли двокімнатний номер за копійки. Атмомфера Коблево - постсовок, забарвлений відповідним візуальним та біологічним контентом. Перше - вивіски з кумедними назвами "Адескій тапальок", "Ситий пузік" чи піццерія Brazzers, як на фото.



А друге - то вечорами голосна музика, переважно попса, яка, ви лише можете здогадатись. І регулярна понижовщина, на фоні розпитого алкоголю серед атдихающих.

Море, як передбачалось - Чорне  ;D  Ну, не зовсім чорне, але таке каламутне, брудно-зелене. Але тепле.

Для рибалки і купання вибрали собі місце, де відбувалась реконструкціяи каналу з Тигирлицького лиману. Наловили кілька видів рибин, зварили смачну юшку.





Родзинкою цієї подорожі став острів Березань.

Гуляючи по береговій лінії, побачили зазивал з мегафоном, з пропозицією відвідати острів скарбів :)

ДовідкаОстрів Березань розташований на прибережній відмілині, яка простяглася від мису Аджияск і західного берега Березанського лиману. Від Очакова сюди 13 км, а від мису – 4,1 км. Із населених пунктів сюди найближче від села Рибаківка. Площа острова – 10 гектарів, довжина – 850 метрів, ширина коливається від 350, до 200 метрів. В деяких місцях тут трапляються чагарники, у проломах казематів є дерева, але відсотків 95 від площі – це трави, переважно колючі і цупкі ксерофіти.

Не роздумуючи і миті, вирішили приєднатись до тріпу на острів.
Катер набрав непогану швидкість, ми летіли вздовж берегової лінії, намагаючись не випустити з рук пиво. Веселощі почались, коли ми вийшли на вихід гирла Дніпра, от тоді нас покидало здорово.
Забіжу наперед, назад повертались в легенький шторм. Хвилі були такі, що на катері абсолютно всі промокли до нитки, зчепивши зуби та тримаючись всіма кінцівками за будь що виступаюче на катері, щоб не вилетіти за борт.
Окрім нас, з Остапом. Травили всякі жарти та просто ржали, тим самим піднімаючи настрій усім, в включно з капітаном судна.  ;D

Острів Березань реально "зайшов". Наш капітан виявився чудовим гідом та краєзнавцем.
Відмічу найцікавіші деталі про цей острів:
- історичне місце, ще від давньогогрецьких часів. Завдяки вдалому розташуванню, острів постійно був обжитим. Тут є реально цілі пагорби з викопаної археологами кераміки, яка відображєає період готів, риму, русі, турків, чи козаків. Такої кількості, я ще ніде не бачив!;
- колись на острові був колодязь з прісною водою. З часом він пересох, воду завозили з суші та заповнювали не пересохлий колодязь, для зберігання;
- тут випалювали кераміку, з місцевої глини. Причому, кераміка після випалу відрізнялась особливою міцністю.
- в непоганому стані зберігся форт, підземні каземати,які спершу зводились турками, а потім РІ, поетапно в ХІХ та на початку ХХ століття.

Більше про острів можна почитати тут - https://ukrainaincognita.com/mykolaivska-oblast/ochakivskyi-raion/ostriv-berezan/ostriv-berezan-antychne-misto-ta-nevidoma-fortet





Поклади кераміки, промитої опадами, після шурфів археологів


Залишки кріплення артилерійських систем. Так, в роки другої світової, острів був своєрідним форпостом перед Очаковим.




Можна так ненароком і провалитись


Вигоріла за літо рослинність


А це більш ранні укріплення, побудовані турками


Бійниця. На горизонті курортне селище Рибаківка




Острів має уривисті береги. Море з кожним роком його площу зменшує. На горизонті видніється пам'ятник лейтенанту Шмідту.


Згідно історії, саме тут його розстріляли. Пам'ятник, дуже цікавий, привертає увагу через стиль його виконання. Незвично.




Залишки корабля, який залишився на вічно тут, на мілководді. Внизу, хтось з материка на катері прийшов на пікнік, з мангалом.







Рибалки в морі, поруч з островом





В підземних казематах


Які частково зруйновані артилерією






Якщо плануєте бути в цих краях, беріть на замітку. Острів реально цікавий, можна зупинитись з наметом.


Контакти Устриць Скіфії - https://skifian.com.ua/ (надіюсь, в них скоро з'явиться українська на сайті)
#25
Постараюсь забігти.
#26
Цитата: maxiWELL від 12.11.2020 17:55:06
Шкода, що можна милуватись лише з-за паркану.

Чому так? Як на рахунок інсайду?
#27
Цитата: still від 03.11.2020 19:28:11
Хто знає, що символізують знаки на будинках Львова. Зустрічаються часто і повсюди.
Ластівки. Жіночі статеві органи???

Наявність борделю у кам'яницях  ;D
#28
Цитата: Bottlehunter від 02.11.2020 23:13:41
Дуже шкода, що не збереглися вони у Львові.

Насправді збереглись дві штуки. :)
Одна Т3 службова, а інша капітально відновлена, використовується для екскурсійних маршрутів.
#29
ЦитуватиЦе не думка більшості, хіба більшості Роїв на форумі. Або надай докази протилежного.
Но!

ЦитуватиНіхолєри тій Полтві не буде, імхо
Сміливий прогноз

ЦитуватиПеЕс. То так гарно, що ти Голема від СБУ відмазав, молодець. Тільки не можу знайти де серед функцій нашої Служби Безпеки є адміністратинвні (не)правопорушення.
Не шукай, нема. Тільки я його не відмазував, а ми  ;D
#30
Навіщо стільки лазити в ту Полтву? 
Навіть Стінгер з Зеленою Мишою багато не лазять (принаймі по звітах), але результат вагомий.
Питання в іншому, яке насліддя ми залишимо наступним поколінням чи іншим (гостям скажімо), які захочуть відвідати Полтву? Виглядає так, що закриті люки.  :(

А чому так - результат описав вище. І думка це не лише моя, а більшості з нас.

Срач чого вже починати? Вже не цікаво.  :)

ЦитуватиЛюди які в Полтву не лазять домовлялися з Водоканалом про співпрацю щодо Полтви. І їм мають слідувати ті шо лазять. Звучить смішно

Ні. Щодо Полтви лише поправляли ситуацію після "анонсу екскурсій", щоб не заварювали люки і не катали на тебе в СБУ заяву ))
А так, обговорювали інші спільні проекти.

#31
Що ж, цілком прогнозовано. Причому, вхід залочили колодкою ще раніше.
Повернімось до подій річної давнини. На дискусіях з керівництвом Водоканалу, була досягнуті певні домовленості. Жодних «екскурсій» та звітів про це у нас. При тому, що лазити ніхто не забороняв та робити фото/відео.
Були зрушення у співпраці, були спільні проекти і сподіваюсь що ще будуть, але карантин вніс свої корективи.
Відомо, що в Водоканалі були до нас прихильні люди, але, на жаль, крім голови служби каналізації. Що послідувало після цього?
Правильно – порушення домовленостей. Були фотки залазів, людей, в т.ч. в фірмових футболках. 
А добило їм цвяха  – «екскурсія» для майбутніх депутатів, до того ж перед виборами. З фіксацією на форумі та у соцмережах.

На мій погляд, історія з популяризацією мала місце лише у форматі - фіксація руйнувань/пошкоджень в онлайн режимі, це чудово працювало та стимулювало комунальну службу до виконання їхніх прямих обов'язків.
А зараз ми маємо відкат назад. Зміна влади мало що змінить, оскільки каналізація – це вотчина Водоканалу і вони там господарі. 
А взагалі, дігг любить тишину. Думаю, невдовзі на люки замки поставлять, просто питання часу.
#32
Квитанція на 500 цегол з Львівської цегельні, Jakoba Reissa (клеймо Reiss), що була на тодішній Снопківській 87.
З таким папірцем, доволі розповсюджена марка цегли не виглядатиме банально.  :)

#33
Трохи літніх фото за 2020 рік.
Всередину не потрапити, двері замкнені. Але при потребі, якщо постаратися, то можна :)
Костел винятково гарний. Впритул суміжний з житловою забудовою, з курочками та іншою господаркою.
























#35
Чай в пакетиках від Аерофлоту та цукор-пісок у паперовій пачці.
Яскраві кольори та чудовий дизайн упаковки! :)









#36
+
Трохи були там, якщо покажуть більше, то це взагалі найс!
https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,6703.msg42742.html#msg42742
#37
В наріжному будинку на вулиці Січових Стрільців, 2, 1846-1847 років побудови в стилі пізнього класицизму, викопали велетенський котлован, якраз на всю площу внутрішнього двору.
Зазирнувши туди, був вражений побаченим. Перед мною був цікавий зріз будинку починаючи від покриття до кам`яного фундаменту, під яким дерев'яні палі, на яких ця вся велич стоїть!
Побачити це велика рідкість. Враховуючи, що будинок стоїть у болотистій заплаві Полтви, та ще й в низовині, по відношенню до річки, наявність балок цілком доречна.
Будинок у стадії повного капітального ремонту, включно з заміною міжповерхових перекриттів. При тому, що в 90-х роках капітальний ремонт вже був. Проте, стан будинку залишався в незадовільному стані. Це просто можна побачити по сходовій клітці.
Навпроти будинок теж не в кращому стані (Гнатюка 5-7), там подекуди тріщини в стінах завбільшки з кулак.






















#38
Наразі 50/50. Завтра скажу точно.
#39
Село Гологірки знаходиться у Львівській області, в майже однойменному районі - Гологори. Це лісисте пасмо має довжину 45 км, яке простягається від міста Бібрки до села Плугів Львівської області. В останньому є один з водозаборів, який живить водою Львів. Масив має долинно-балковий рельєф, та всупереч назві, є доволі заліснений. Найвищою точкою є гора Камула (471 м), яка є найвищою горою рівнинної України.
Також по поверхні Гологорів проходить головний європейський вододіл - він поділяє потоки Дністра та Західного Бугу.
Уявіть, ви йдете собі стежкою по буковому чистому лісі. І раптом, посеред лісу вал.
Проходите поміж першим, другим, третім валом та потрапляєте на безлюдний дитинець, але з церквою та цвинтарем. Класичне давньоруське оборонне городище, серед лісу.
Але в нашому випадку, це церква та старий цвинтар, в основі дитинця.



Церква св. Дмитрія знаходиться за 200 метрів від села, та є діючою по теперішній день. Перші згадки відносяться до 1650 року. Звісно, вона кілька разів перебудовувалась. Точних даних про рік побудови не має. Крім того, будівля не внесена до списку архітектурної спадщини, не є а ні державною та навіть районною пам'яткою архітектури.
В данину традицій, територію дитинця навколо церкви займає старий цвинтар.
Цвинтар цвинтарем, але він цікавий тим, щоб абсолютна більшість надмогильних плит з написами українською, з давніших часів.
Враховуючи, що це на давньому городищі, на пагорбі серед масиву  - то це місце справді викликає захоплення. Своєю особливою, таємничою атмосферою. Тут чується дух старих віків, даруйте за тавтологію.)









Абсолютно унікальним в цьому місці є церковна "казальниця" - місце, звідки священник перед вірянами робить проповіді на свіжому повітрі.







Надмогильні пам'ятники особливі. Здебільшого виготовлені з місцевого матеріалу - вапняку.


















Вхід/в'їзд на територію.





Рекомендую до відвідин. Маленьке Галицьке Місце, з колосальною енергетикою різних періодів.
На жаль, не без недоліків: по бокам валів городища традиційне сміття з цвинтарів - вінки, лампадки та інше.
Срати там де ти живеш, на ґрунт історії - традиція деяких українців. Дуже хочеться, щоб її продовження не тривало більше.

P.S. Звіт повністю написаний з телефону, фотки теж. Мені, ретрограду, це виявилось легко)

#40
Цитата: Bottlehunter від 17.04.2020 23:38:14
Випадково знайшов стару тему. Хто пам'ятає, що сталося такого, що у Львові перестало смердіти, а ми перестали то все логувати?)
На Ензимі попрацювали над власними стоками, а також ґрунтовно відновили каналізаційний колектор, який веде до очисних споруд.