Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Roy

#81
Цитата: Golem від 05.09.2019 13:50:56
Як ви напевно вже здогадалися альманаху цього року не буде. Принаймні станом на зараз немає навіть чорнового зразка. :(
Звідки в тебе така інформація? Чорновик є, і цього року буде. Не роби трагедії.
#82
Супер, прочитав з задоволенням!
А що це за такий китайський, керамічний фільтр? Можна глянути, як він виглядає?
#83
Це будівлі заводу ЛОРТА.
#84
В суботу, в день Незалежності я знайшов для себе ще один улюблений куточок Львова - це митрополичі сади, біля собору св. Юра.
Доглянуте місце, з прекрасним краєвидом на місто, з такою ж чудовою енергетикою. Ідеальне для відпочинку, впорядкування думок та правильних помислів.
Саме в цьому місці колись любив відпочивати та приймати гостей Андрей Шептицький.





Земляні тераси та кам'яні мури були зведені ще у 1771-1772 роках. Збереглися і по сьогоднішній день, правда в не найкращому стані. Тераси є в приватній власності церкви, доступ сюди обмежений, проте не закритий. Очевидно, що через це тут так чисто та доглянуто.
Нижній фруктовий сад на східному схилі, який ще називають садом Шептицького, було облаштовано в кінці ХІХ - поч. ХХ. століття. Ця територія належить місту. Свого часу Іван Левинський виконав проект огорожі цього саду, але його так і не вдалось реалізувати.
Цікаво, побачити б його в архіві...

Капличка митрополичої палати, офіційної резиденції.



Звідки відкривається такий вид:



Сходи на терасу прийому гостей





Дерева, що пам'ятають А. Шептицького





Це місце як оазис посеред Львова, естетичного, природного та духовного значення. Саме такі думки виникли в мене, коли там перебував.

Види на північну частину міста



Терасу тримає контрфорсна стіна, яку нещодавно укріплювали.









Внизу господарська тераса, де росте городина. Помідори, картопля, зелень, кабачки, кілька фруктових дерев і кущів. Виглядає дуже мило.



Частину врожаю картоплі вже зібрали :)



Купол цирку та новий мікрорайон на вул. Шевченка.
Наглядний приклад, як змінюється ландшафт міста. 90% будівель побудовані за 50 років.



Частково зруйнований східний мур.





Сегмент муру, який обвалився. Лівіше стояла остання вежа, яку розібрали в 2017 році.
А справа смачний виноград :)





Герб курії УГКЦ



Вид на центральну частину міста



Площа Соборна, вул. Личаківська, на горизонті професорська колонія, колишній завод Мікроприлад.



Просп. Чорновола, та трохи Підзамче



Герб роду Шептицьких





Щойно зведена невелика тераса, одразу за брамою





Потрапив сюди в рамках екскурсії, за попереднім записом. Про що, ні разу не пожалів. Було чудово!





#86
Наша команда у складі дев'яти осіб вибралась на бусику Deadmeat`а зі Львова пізно ввечері, щоб бути в Славутичі зранку.
Успішно доїхавши до атомного міста, зробили фотку біля стели, та відправились оглядати його ...з машини, не виходячи. Далась взнаки нічна втома (вночі ніхто не спав :)).



Зрештою, не має особливого змісту досліджувати місто, коли це зробив наш Львівський урбаніст Олександр Шутюк https://alex-shutyuk.livejournal.com/272182.html
Тим паче, ціль була чітка - ЧАЕС!

Голод давався взнаки, тому традиційно вирішили організувати сніданок дослідника. Але ж не в закладі якомусь!



Споруду для трапези довго не прийшлось шукати, поруч з вокзалом височів недобудований готель, в котрому і поснідали.
І роздивились краєвиди :)



Несподівано було побачити неозброєним оком станцію, Арку і навіть Дугу з цього даху!
Недарма, місце серед лісів для Славутича вибрали саме це, бо основний радіаційний слід проліг на захід та північний схід.

По прямій звідси 50 кілометрів.


Зранку станція Славутич була пустою. Де, звідки не візьмись, появився дядечко та повідомив, що зйомка заборонена)



Як можна не зняти такі милі вазони, які ще мабуть посаджені були у кінці вісімдесятих? :)



Підземний перехід на станції широкий, вочевидь, щоб помістити великий потік пасажирів, працівників зміни станції.
Загалом, на 2019 працює більше 2 тис. людей.



Вагони електрички типу ЕР незвично чисті, не знищені. Дермантинова оббивка сидінь ціла. Суміш ранкових парфумів працівників прикрашав побачену картину чистоти.



З молодшими Дедмітом вирішили відокремитись від всіх, щоб поспостерігати за дорогою до ЧАЕС з кабіни машиністів поїзда.





Для машиністів це рутинна робота, звиклі види. Ми ж були їхнім антиподом. Розговорились. І є про що!
Дорога цікава тим, що без зупинок поїзд перетинає Білорусь і знову в'їжджає в Україну.  Також, не в дивину зустріти диких тварин, які чи пасуться на колії, чи перебігають її.
О, ось перед нами два лося, якраз переходять залізничне полотно!



Мріяв побачити цей вид, та ще й з вікна машиністів!



І міст через Прип'ять.





Де, як каже історія, в ніч, коли відбулась аварія, проїжджав пасажирський потяг Хмельницький - Москва, на перегоні Овруч-Чернігів. Ніч була теплою, вікна були відкритими...

На задньому плані вид на 1 та 2 енергоблоки та арку. На передньому плані болото, в якому сиділи болотяні птахи.



Під'їзд до станції Семиходи добряче заріс молодняком.





Двері відкриваються - всі покидають поїзд. Навіть локомотивна бригада, яка пішла на обід в Чорнобильську столовку.
Платформи станції закриті, навіть мають опалення.





Звідки, по довгому коридору працівники потрапляють у санпропускник, де переодягаються з цивільного у робочий одяг. Або ж такий, в якому ходять лише на станції.



Ми вийшли вийшли прямо на вулицю. І тут, опа! На нас вже чекає старенький ЛАЗ!



Класично побігли займати місця на бамбетлі)



Короткий відрізок шляху і ми опиняємось на площі перед адмінбудівлею станції.



Де по кутках лежать чіповані собачки)





Проходимо контроль, перевірку на рамці, та йдемо отримувати особистий дозиметр та захисний одяг.



Окрім накрохмалених білих халатів та шапочок, нам видають рукавички, распіратор та бахіли.
Весь процес вдягання цього веселить, готуєшся немов би до театрального дійства.





Потрапляємо у славнозвісний "золотий" коридор. Названий в честь вагонки з анодованого алюмінію, який не одноразово був на фото та кінохроніках ліквідації аварії.




Час від часу в коридорі зустрічались такі таблички:



Прототип Уляни Хом'юк)



Цікаво було дивитися у нечисленні вікна, на внутрішню частину станції.



Десь між третім та другим блоком. Справа адмін будівля, внизу спеціальні вагони для транспортування відпрацьованого ядерного палива.



Слід зауважити чистоту території та водночас запустіння. Хоча, поодиноких робітників можна було побачити.



А це я стою вже у приміщенні третього блоку. Вид на трубу першої черги (1,2 блоків) та адмін будівлі. На передньому плані компресорна станція.



Блочний Щит Управління третього блоку.



Саме тут в 2000 році, працівники зміни з чорними пов'язками на руках зупиняли реактор перед всім світом, натиснувши на кнопку АЗ-5



Та сама кнопка АЗ-5, яка фігурувала в відео



Робоче місце старшого інженера управління блоком





Згідно написів, більшість приладів виведені з експлуатації за рік після зупину блоку



Мнемотабло



Спільне фото на фоні мнемотабла та сельсинів




Обійшли третій блок по периметру, різними технологічними приміщеннями



Позначки для іноземних працівників комплексу "Новарка". Справді, в цьому лабіринті приміщень можна заблукати.



Сходи покриті пластикатом





Фон в цих приміщеннях підвищений. Особливо, в залі головних циркуляційних насосів (ГЦН) Їх є чотири, один з них резервний.
Оскільки, реактор РБМК-1000 є одноконтурний, вода до ГЦНів поступала вже радіоактивна. Тому, тут високий фон.



Розміри вражають! І це лише видима частина насосів, решта під перекриттям.





Йдемо до меморіальної стели Валерія Ходемчука, який став першою жертвою аварії. Останки його досі під завалами 4 блоку.
Зліва від нас стіна та гермодвері приміщення ЦЗ третього блоку.




Біля стели. Працівники віддають своєрідну шану загиблому працівнику - залишають цигарки.
Взагалі, при всіх строгих обмеженнях та правилах, працівникам БЩУ ( і не тільки) офіційно дозволялось курити на робочому місці. Покидати блок на перекур було б нелогічним, крім того, тютюновий дим трохи гасив надлишок нервової, складної професії.





Центральний Щит Управління. Це місце управління відкритим розподільчим пристроєм, де досі працюють за регламентом люди.









Дивіться, який артефакт надибав!)



Зайшли в БЩУ2. Згадав собі за пальму, яку бачив там ще в 2016. Виявилось, що вона пластмасова  ;D

Монітор транслює зображення з ЦЗ блоку.



Linuxoid входив в образ начальника зміни блоку)






Заглянули до об'єкту "Скала" - це система централізованого контролю, по простому була "мозком" станції. Яка, до речі, працювала до зупину 3 -го блоку.
Вважалась надійною, хоч і повільною. Чому саме така назва?
Вперше ця система була впроваджена на Ленінградській АЕС, де отримала назву СКАЛА — Система Контролю Апарату Ленінградської АЭС.













Жорсткі диски на магнітних плівках BASF





Якийсь самописець



Табло гарне)



Шкода буде, якщо це все знищать.

Останнім пунктом відвідин в нас було сховище ЧАЕС, яке розташоване під головним адмін корпусом, де в час аварії '86 року був штаб.
Що ж, тут вже старого барахла не побачити. Вони зробили зразково-показове сховище, з усім відповідним обладнанням, та невеликою, проте цікавою експозицією.
Глибина залягання зовсім мала. Зрозуміло, що основною функцією було зберігати та утримувати останній форпост чистого місця.



Дизель-генератор стандартний



Гарний ремонт, якісне покриття підлоги. Хотілось взутись у тапочки :)





Лежаки стандартні



Зв'язок. Комплект рацій.





ФВУ





Штаб







Лінійка дозиметрів, які брали участь у ліквідації аварії



І тут вона, характерна болячка рідкокристалічних екранів дозиметрів Прип'ять)







Ящик з індивідуальними дозиметрами, якими тоді користувались.



Замріяний замдиректора))






Ось така в нас мандрівка вийшла. Думаю, далеко не остання, на ЧАЕС та й загалом в Зону. Невдовзі маємо побувати в Центральному залі, походити по кришці реактора... ::)

Дякую всім за цю подорож. Веселі пригоди в нас ще продовжувались в Славутичі, Чернігові, Києві, на трасі М06, у Рівному та Львові))
Було круто.
#88
Додам трохи весняного, санаторного тліну. І такого львівського, сирого...
Пам'ятаю, як приїхав до дідуся, який отримав від держави путівку в цей санаторій на 21 день. Не витримав і двох днів, поїхав дідусь до праці (був адвокатом).
Мені ж, за ці короткі відвідини, санаторій здався похмурим, сирим місцем. З якоюсь, такою тягучо-сонною енергетикою. Будівлі були оточені лісом, тому була сирість та затінок.

Через, якихось там 20 років "санаторій" постав у новому амплуа.
Частково знищений, добряче покоцаний, але вивіска є! Деякі будівлі обжиті, хоча найменші. Решта - відверто покинуті, з відчиненими дверима, а-ля гуляй вітер, а інші, вже під замком.

Побродили територією, всюди намагались запхати свого носа, почитали записи, рекламні буклети. Вже історія!
До речі, гугл досі видає інформацію про діючий санаторій Львів, є контакти, відносно недавні фото, вже знищених корпусів. Як це все швидко відбулося...
А тут, цікаві відгуки, де, як на диво, можна багато дізнатись про останні роки роботи санаторію - https://uahotels.info/hotel/Lvov-Bryuhovichi/

Казковий адміністративний будиночок, в минулому шикарна вілла, вже геть помарніла.
(фотки клікабельні)



Позаду котрої, в кращих традиціях сов'єцької забудови прибудували абсолютно безлику добудову, в котрій розміщувались лікувальні та процедурні кабінети.



неФонтан вже :)



А ось і ванни:



Всередині у всю міць розгулявся грибок різних видів



Ефектного зеленого кольору. А ось з сестринської хтось втікав :)



А там щось нереально гарне. Водночас, з специфічним, грибковим запахом.





Тут же, на столі попередження, для нас :)



Наступний корпус, який відвідали - харчоблок. Фактично, їдальня, яка з закриттям санаторію виконувала функції весільних банкетів.

Цей зал ще пам'ятає вигук "Гірко"! Не таке вже й тут запустіння, відносно свіжа закидка.



Гардероб, каскад стільців, в кінці коридору незакінчений ремонт у туалеті. В керівництва щось пішло не так, раз ремонт обірвався.



Забута плящина пива, мабуть останнім відвідувачем



Консервований персик з компоту - неодмінний атрибут колишніх столовок



Так виглядає перехід до роздягальні, працівників столової



А це всередині лікарняно-процедурного корпусу. Тут хтось жорстко відірвався над цим приміщенням, знищивши тим самим красу такого закинутого місця...



Ширми процедурних кабінок



У стоматолога



Так хтось рвався у кабінет, в якому були два зручних, санаторних пуфіки...




Ось так втрачається естетика закинутих місць. Парадокс просто, як закинуте можна зберігати у тому ж стані? Треба ловити час, встигати бачити!
Утаємничувати місце знаходження об'єкту сенсу вже не має. Тут все ясно, як ясний день.
Класична схема в дії - довести об'єкт до повної руйнації, а далі...не важко здогадатись, яка доля в цієї місцини буде.

#89
Стаття про нас в Галнеті - https://galnet.fm/pidzemellya-zakynuti-zavody-ta-vydavnytstva-lviv-yakogo-vy-ne-bachyly/
Інтерв'ю давали Стінгер, Зелена Миша та Рой :)

Лінк на PDF
#90
Сьогодні я трохи поламав свій день, бо прокидатись в робочий день о 04:30 не завжди гут :)
Тим не менш, вдалось нам зібратись на традиційний ранковий "сніданок дослідника"  на одному з дахів вулиці Кульпарківської та зловити неймовірний схід сонця над Львовом.

Схід сонця завжди ефектніший. По перше, застати його з зрозумілих причин є важче. По друге, діаграма барв та спектр кольорів набагато більша, ніж при заході.

Оцінюйте красу ранкових краєвидів Львова (фото всі клікабельні)

Перші промені сонця, які поступово витісняють холодні тони ночі.







Поки сонце викочувалось, ми зайнялись приготуванням сніданку. Хоча, насправді їсти в таку рань мало хто хотів.



Опілля є?



Є!



Ось і апетит з'явився :)



Зустріти такий ранок з колегами, мало що може бути краще)








Дивимося на місця наших походеньок а також на ті, де плануємо бути.



Середовище тим часом що раз більше світліє.

З цього ракурсу дільниця Городоцької, Залізничної та Шевченка виглядає доволі густо забудованою.



Новобудовами, ясна річ.



Скандальна, недобудована висотка на Лукаша.



Кн. Ольги, Стрийська, Наукова.



Можна оцінити якість будівельно-монтажних робіт на території колишнього заводу Кінескоп :)



Вид на вул. Кн. Ольги, зокрема на Оселю Зла)) Який лівіше забудовник, нагадайте будь ласка?



Погляд фокусується в бік центру. Якраз, приходить найгарніша фаза ранкового сонця, коли пейзаж заливає золотим тоном.
Хочеться побачити стару частину міста! Але ні, крім характерних шпилів костелу Ельжбети та собору св. Юра мало що характерного видніється - місто в долині, поміж пагорбів.







Ну і наостанок, вершечок вежі на Любінській.



Stay tuned)
#92
Johnny, дякую за цікавий звіт!
Об'єкт хоч вже й тлінний, але з точки зору історії краю пізнавально та цікаво. Крім того, здається ти порушив серйозну проблему з хімікатами.
Більше про них на українській мові - https://pcbs-ukraine.org/
#93
Пройшло 9 років, з мого останнього перебування тут.

Дуже хотілось дізнатися, що відбувається з цим сміттєвим полігоном, враховуючи неприємні події, які мали місце тут в 2016 році.

Власне, побачили і розібрались - я та Electri4king.

Шлях до сміттєзвалища обрали такий як колись, в 2010 - йшли від житлового масиву на Щурата через долину покинутих дач.
Затія ще та виявилась! Хмари комарів кинулись на два блукаючих тіла, миттю обліпивши відкриті ділянки тіла. На щастя, заздалегідь прихоплені балончики стали в нагоді.

Обійшовши пагорб Хомець,  побачили нашу ціль - плато полігону. Яке, в порівнянні з попередніми роками вже добряче заросло.



Периметр полігону почали обгороджувати сіткою, поки лише частково виконані роботи. Також навколо звалища прорита канавка, в яку, я так зрозумів, постійно стікають гудрони, які наповнюють озера що поруч.
Така "вода" має вкрай неприємний запах.
Вийшовши на плато, я приємно здивувався. Перше, то це відсутністю смороду, а друге тим, що видно перші кроки рекультивації. Відкритого сміття вже майже не має, верх покрито шаром ґрунту. Тому, на такій підживці, тут гарно ростуть квіти - маки, ромашки. Останні, ще й пахнули :) Що взагалі було дивним, в такому місці, з найнеприємнішими ароматами, які я коли не будь чув :).
І взагалі, оце відчуття зони екологічного лиха трохи відійшло.
Цікаво, що слідом за закриттям полігону, по відповідним причинам щезли люди, а також птахи. Порпаючих в смітті персон ми не зустріли.
Встановлені станції для збору біогазу. В одній з них побачили табличку "не курити".
Цікаво, наскільки небезпечне місце для перебування людей, в плані виходу газів назовні? Враховуючи висоту місця, думаю, будь які небезпечні гази швидко розвітрюються.

Гудронний потічок та озеро


Стовпці майбутнього огородження


Лівіше від головного в'їзду вже встановлена сітка, колючий дріт та попереджувальна табличка


Квіти на сміттєзвалищі - ознака перших кроків рекультивації


Вершина сміттєзвалища. Колись тут були гори сміття!


Одна з станцій забору газу






Ось так тут тепер виглядає поверхня


Місцями ще є гудронні міні-озерця, з явно неприємним ароматом


Під ногами було знайдено масивне горня для кави


Пагорб Хомець


На відвалах сміття є


А ось місце, де стався обвал сміття, в наслідок якого загинули рятувальники


Electri4king замаскувався в смітті




Трохи краєвидів:

Центр міста. Львів "тоне" у зелені, що практично мало які старі будівлі проглядаються. Крім того, це долина Полтви, низина.


Вид на Малехів, Дубляни та дорогу М-09


Житловий масив на Щурата, звідки ми йшли сюди, а також ВЗ. До речі, затишний спальний район. З одного боку є прекрасні краєвиди на Львів та Високий Замок, а з іншого на сміттєзвалище.


Вид на вулицю Шевченка, Золоту. В кадрі також шпиль костелу Ельжбети, на Привокзальній.



#94
Список подано, гроші оплачені.

Тепер, щодо організації.
-Створив координаційну групу в телеграмі.
-Пропонована  дата виїзду зі Львова - обід 4 липня. Так, щоб спокійно доїхати, переночувати в готелі міста Славутич, звідки зранечку бодренькими відправитись на електричку в ЧАЕС.

#95
Виліз один момент в процесі заповнення форми відвідувачів)

Треба скинути скан чи фотку першої сторінки паспорта!
#96
Отже, по факту дані відправлено та оплачено:
1) Дедміт+
2) linuxoid+
3) Sunnyman+
4) Богдан Тимків+
5) Дмитро Федорченко+
6) deadmeat_junior +
7) Roy +
8) deadmeat_junior friend +
9) PrimaBezfiltra+
#97
Всі, хто зголосились у цій темі, прошу дати наступні дані:
ПІБ, серія та номер паспорта, громадянство, розмір одягу та взуття.

Сьогодні відправляю дані.

Одночасно, гроші на відвідини прошу перераховувати на нашу картку - https://privatbank.ua/sendmoney?payment=6f06b821aa3594c581078f545264841a379d33fe
Враховуйте комісію, до 2 грн.

Сума - 2500 грн. з особи.

Дата - 5 липня, п'ятниця

Поїдемо зі Львова бусом Дедміта, він на 9 місць включно з водієм.
#98
Кінескопчик на підставці і касету б забрав)
#99
На жаль змушений мінуснутись на поїздку
#100
Цитата: Golem від 13.06.2019 17:47:33
Цитата: Roy від 13.06.2019 15:11:21
Хто ще надумав? Завтра закриваю заявку і подаю список.

Якшо хочеш більше народу то можу кинути лист на весь офіс. Але тоді прийдеться почекати троха шоб люди подумали.

Так, було б непогано. Нам ще трьох треба, до укомплектації буса)